Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальн≥ пон€тт€ про б≥омехан≥ку мТ€з≥в




√оловна властив≥сть мТ€з≥в Ц це скоротлив≥сть, €ка призводить до зм≥ни њх довжини п≥д впливом нервових ≥мпульс≥в. ѕ≥д час скороченн€ мТ€з≥в точки початку ≥ точки прикр≥пленн€ на к≥стках наближуютьс€ одна до одноњ, довжина мТ€з≥в зменшуЇтьс€.  ≥стки, що зТЇднан≥ суглобами функц≥онують €к важел≥.

” б≥омехан≥ц≥ виокремлюють два види важел≥в: важ≥ль першого роду та важ≥ль другого роду. ¬аж≥ль першого роду характеризуЇтьс€ тим, що точки прикладанн€ сил розташован≥ по р≥зн≥ боки в≥д точки опори, тод≥ €к важ≥ль другого роду маЇ сили, €к≥ прикладаютьс€ з одного боку в≥д точки опори.

¬аж≥ль першого роду двоплечий (важ≥ль р≥вноваги), прикладом його може бути зТЇднанн€ хребтового стовпа з черепом (мал. 86, а ≤). “ут р≥вновага дос€гаЇтьс€ за рахунок в≥дпов≥дност≥ момента обертанн€ д≥ючоњ сили ≥ момента обертанн€ протилежноњ сили ваги. ѕерший момент сили дор≥внюЇ сил≥, що д≥Ї на потиличну к≥стку, тобто на довжину важел€ в≥д точки його опори; другий момент сили дор≥внюЇ сил≥ ваги,помножен≥й на в≥дстань в≥д точки опори до крайньоњ точки обличч€.

¬аж≥ль другого роду одноплечий, однак залежно в≥д м≥сц€ прикладанн€ сили мТ€з≥в ≥ сили ваги його под≥л€ють на важ≥ль швидкост≥ та важ≥ль сили.

¬аж≥ль сили характеризуЇтьс€ тим, що плече прикладанн€ мТ€зовоњ сили довше в≥д плеча протид≥њ (мал. 86, ≤≤). Ќаприклад, дл€ стопи точкою опори (в≥сь обертанн€) Ї головки плесневих к≥сток, точкою прикладанн€ мТ€зовоњ сили (триголовий мТ€з литки) Ц пТ€ткова к≥стка, а точкою протид≥њ (вага т≥ла) Ц надпТ€тковогогом≥лковий суглоб. ÷ей важ≥ль п≥д час виконанн€ функц≥њ маЇ меншу швидк≥сть перем≥щенн€ точки протид≥њ, оск≥льки плече прикладанн€ мТ€зовоњ сили довше в≥д плеча, на €ке д≥Ї вага т≥ла.

¬аж≥ль швидкост≥ навпаки характеризуЇтьс€ тим, що плече прикладанн€ мТ€зовоњ сили значно коротше в≥д плеча протид≥њ (мал. 86, ≤≤≤). ”насл≥док подоланн€ сили ваги, в≥ддаленоњ на значну в≥дстань в≥д точки обертанн€, наприклад у л≥ктьовому суглоб≥, необх≥дна значно б≥льша сила мТ€з≥в-згинач≥в, €к≥ прикр≥плюютьс€ на близьк≥й в≥дстан≥ в≥д л≥ктьового суглоба. ” цьому раз≥ переважають швидк≥сть та обТЇм рух≥в довшого важел€ ≥ на€вн≥ втрати у виконанн≥ силових д≥й.

“аким чином, кожний мТ€з впливаЇ на суглоб т≥льки в одному напр€мку. ќдноосьов≥ суглоби, наприклад цил≥ндричн≥, мають т≥льки дв≥ групи мТ€з≥в-антагон≥ст≥в, €к≥ д≥ють на них: одна група Ц згинач≥, друга Ц розгинач≥. Ќа двоосьов≥ суглоби д≥ють мТ€зи, що розташовуютьс€ навколо обох осей суглоб≥в. Ќа багатоосьов≥ суглоби д≥ють мТ€зи, €к≥ розташован≥ з ус≥х бок≥в. “ак, наприклад, плечовий суглоб д≥ють мТ€зи-згинач≥ й мТ€зи-розгинач≥ (рухи в≥дбуваютьс€ навколо фронтальноњ ос≥). ћТ€зи, в≥двод€ть ≥ привод€ть верхню к≥нц≥вку (рухи в≥дбуваютьс€ навколо саг≥тальноњ ос≥) та обертач≥ (рухи в≥дбуваютьс€ навколо поздовжньоњ ос≥) Ц обертають верхню к≥нц≥вку досередини (пронатори) або назовн≥ (суп≥натори).

ƒо групи мТ€з≥в-синерг≥ст≥в або антагон≥ст≥в в≥днос€ть мТ€зи, що зд≥йснюють головн≥ й допом≥жн≥ рухи. ѕ≥д час скороченн€ мТ€з≥в т≥ло людини утримуЇтьс€ у в≥дпов≥дному положенн≥. ¬иход€чи з цього, розр≥зн€ють три види мТ€з≥в: мТ€зи, €к≥ долають оп≥р; мТ€зи, €к≥ поступаютьс€; мТ€зи, €к≥ утримують вагу.

” першому випадку мТ€зи скорочуютьс€ ≥ зм≥нюють положенн€ частин т≥ла; у другому випадку сила мТ€з≥в поступаЇтьс€ д≥њ сили ваги. ” третьому випадку мТ€зи утримують вагу без перем≥щенн€ т≥ла та його частин у простор≥.

 

ћал. 86. —хема б≥омехан≥чних важел≥в, €к≥ д≥ють на суглоби:

≤ Ц важ≥ль першого роду (двоплечовий);

≤≤, ≤≤≤ Ц важел≥ другого роду (одноплечов≥);





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 841 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2246 - | 1971 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.