Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘асцiњ живота. “опографi€ живота




‘асцiњ живота (fascia abdominis). ѓх под≥л€ють на нутрощеву, заочеревинну ≥ прист≥нкову фасц≥њ живота.

1) Ќутрощева фасцi€ живота (fascia abdominis visceralis) покриваЇ де€к≥ органи черевноњ порожнини й утворюЇ дл€ них п≥дсерозний прошарок (див. тему Уќчеревина та њњ пох≥дн≥Ф).

2) ѕрист≥нкова фасцi€ живота (fascia abdominis parietalis) розташовуЇтьс€ на ст≥нках черевноњ порожнини €к ≥з середини так ≥з зовн≥.залежно в≥д того, що саме вона покриваЇ, вид≥л€ють њњ частини: попереково-клубову, поперечну та обгортальну фасц≥ю живота.

ѕопереково-клубова фасц≥€ (fascia ilipsoas) покриваЇ на задн≥й ст≥нц≥ черевноњ порожнини попереково-клубовий мТ€з. ƒал≥ фасц≥€ переходить на б≥чну ст≥нку черевноњ порожнини й отримуЇ назву поперечноњ фасц≥њ (fascia transversalis). ” нижн≥й своњй частин≥ ц€ фасц≥€ маЇ де€ке стовщенн€ у вигл€д≥ м≥жТ€мочковоњ звТ€зки (lig. interfoveolare), б≥чна частина €коњЇ одним ≥з крањв глибокого пахвинного к≥льц€. ѕродовжуючись донизу Ц в порожнину таза, прист≥нкова фасц≥€ живота отримуЇ назву прист≥нковоњ фасц≥њ таза. “а частина, що лежить на д≥афрагм≥, маЇ назву д≥афрагмовоњ фасц≥њ (fascia diaphragmatica).

ќбгортальна фасц≥€ живота (fascia investiens abdominis) Ц складова прист≥нковоњ фасц≥њ, розташовано б≥льш поверхнево, н≥ж перш≥ дв≥ фасц≥њ. ¬она утворюЇ к≥лька розгалуджень ≥ покриваЇ з ус≥х бок≥в (за вийн€тком внутр≥шньоњ поверхн≥ поперечного мТ€за живота) мТ€зи живота.

ѕiхва пр€мого мТ€за живота (vagina musculi recti abdominis), €вл€Ї собою щiльний апоневротичний футл€р. ¬iн утворений апоневрозами всiх трьох широких мТ€зiв живота (зовнiшнього косого, внутрiшнього косого та поперечного). ” пiхвi пр€мого мТ€за розрiзн€ють передню та задню пластинки. ѕередн€ пластинка пiхви (lamina anterior) утворена:

а) вище в≥д пупка: апоневрозом зовнiшнього косого мТ€за живота та передньою пластинкою апоневрозу внутрiшнього косого мТ€за живота;

б) нижче в≥д пупка: всiма трьома апоневрозами - зовнiшнього косого мТ€за живота, внутрiшнього косого мТ€за живота та поперечного мТ€за живота (мал. 92).

«адн€ пластинка пiхви пр€мого мТ€за живота (lamina posterior) утворена:

а) вище в≥д пупка: задньою пластинкою апоневрозу внутрiшнього косого мТ€за живота та апоневрозом поперечного мТ€за живота;

б) нижче в≥д пупка: поперечною фасцiЇю.

Ќа заднiй пластинцi пiхви Ї дугоподiбна лiнi€ (linea arcuata), що Ї межею мiж апоневротичною (вище в≥д лiнiњ) та фасцiальною (нижче в≥д лiнiњ) частинами задньоњ пластинки пiхви. ѕереконайтес€, що дугоподiбна лiнi€ опуклiстю спр€мована вгору. –озгл€ньте на препарат≥ пiвмiс€цеву лiнiю (linea semilunares). ¬она €вл€Ї собою мiсце переходу поперечного мТ€за живота у його апоневроз. ѕiвмiс€цева лiнi€ опукл≥стю спр€мована назовн≥.

ћал. 92. ѕ≥хва пр€мого мТ€за живота. ѕоперечний розр≥з: а - вище пупка, б - нижче пупка:

 

1. m. rectus abdominis;

2. fascia transversalis;

3. m. obliquus externus abdominis;

4. m. obliquus internus abdominis;

5. m. transversus abdominis.

Ѕiла лiнi€ живота (linea alba), утворюЇтьс€ переплетенн€м волокон апоневрозiв трьох широких мТ€зiв живота - зовнiшнього косого, внутрiшнього косого та поперечного €к свого, так i протилежного бок≥в. Ѕiла лiнi€ нат€гнута вiд мечоподiбного вiдростка груднини до лобкового симфiзу м≥ж пр€мими мТ€зами живота. ¬ише в≥д пупка вона ширша, дос€гаЇ 2 - 2,5 см в ширину, а нижче пупка звужуЇтьс€ ≥ потовшуЇтьс€. ѓњ стовщенн€ б≥л€ симф≥зу називають п≥дпорою б≥лоњ л≥н≥њ живота (adminiculum lineae albae). ” бiлiй лiнiњ розмiщене пупкове кiльце (anulus umbiliсalis). ¬оно обмежоване пучками апоневрозiв зовнiшнього та внутрiшнього косих мТ€зiв живота, а також глибокими концентричними волокнами апоневрозу поперечного мТ€за живота. ¬ ембрiональний перiод розвитку через пупкове кiльце проход€ть двi пупковi артерiњ, пупкова вена, сечова протока. ѕiсл€ перевТ€зуванн€ пупкового канатика та вiдпаданн€ пуповини все кiльце виповнюЇтьс€ сполучнотканинними стoвщенн€ми. ” дiл€нцi бiлоњ лiнiњ та пупкового кiльц€ можуть утворюватис€ гриж≥ бiлоњ лiнiњ, пупковi гриж≥. Ѕiла лiнi€ бiдна на кровоноснi судини, тому тут хiрурги робл€ть розрiзи передньоњ стiнки живота, €кщо необх≥дн≥ широк≥ доступи до черевноњ порожнини.

ѕахвинна звТ€зка (lig. inguinale; див. мал. 65) €вл€Ї собою нижнiй край апоневрозу зовнiшнього косого мТ€за живота, цей край зрощуЇтьс€ з верхнiм краЇм широкоњ фасцiњ стегна (fascia lata), загинаЇтьс€ назад i вгору у вигл€дi жолоба. ѕахвинна звТ€зка починаЇтьс€ вiд передньоњ верхньоњ клубовоњ остi ≥ прикрiплюЇтьс€ до лобкового горбка лобковоњ кiстки. ” присередньому вiддiлi пахвинна звТ€зка подiл€Їтьс€ на двi нiжки: присередню (crus mediale), що прикрiплюЇтьс€ до передньоњ поверхнi лобкового симфiзу, та б≥чну (crus laterale), що прикрiплюЇтьс€ до лобкового горбка. ћ≥ж н≥жками Ї щ≥лина трикутноњ форми, верхн≥й кут €коњ утворений м≥жн≥жковими волокнами (fibrae intercrurales). ”с≥ ц≥ структури утворюють поверхневе пахвинне к≥льце. ¬iд присереднього вiддiлу пахвинноњ звТ€зки вiддiл€ютьс€ волокна, що йдуть вгору i присередньо i вплiтаютьс€ в бiлу лiнiю живота, утворюючи повернену звТ€зку (lig. reflexum). ≤нша частина волокон, що в≥дход€ть в≥д н≥жки пахвинноњ звТ€зки, йде вниз i прикрiплюЇтьс€ до лобкового гребен€ лобковоњ к≥стки, називаЇтьс€ затоковою звТ€зкою (lig. lacunare).

ѕахвинний канал (canalis inguinalis) €вл€Ї собою щiлиноподiбний простiр у переднiй черевнiй стiнцi, що розмiщений в пахвинн≥й дiл€нцi, над пахвинною звТ€зкою. ƒовжина Ц 4 - 5 см.  анал мaЇ косий напр€мок - зверху вниз, ззаду наперед, з боку до середини. ” пахвинному каналi розрiзн€ють стiнки i два кiльц€ (отвори).

 анал маЇ чотири стiнки:

1. передн€ стiнка Ц апоневроз зовнiшнього косого мТ€за живота i мiжнiжковi волокна;

2. задн€ стiнка Ц поперечна фасцi€;

3. верхн€ стiнка Ц вiльнi (нижнi) крањ внутрiшнього косого та поперечного мТ€зiв живота (€к мТ€зовоњ, так i апоневротичноњ частин);

4. нижн€ стiнка Ц жолоб пахвинноњ звТ€зки.

ѕоверхневе пахвинне кiльце (anulus inguinalis superficialis) обмежоване:

Ј присередньо Ц мед≥альною нiжкою пахвинноњ звТ€зки;

Ј зовн≥ - б≥чною нiжкою пахвинноњ звТ€зки;

Ј спереду - мiжнiжковими волокнами, що утворен≥ поверхневим листком власноњ фасцiњ живота;

Ј сзаду - поверненою звТ€зкою.

√либоке пахвинне кiльце (anulus inguinalis profundus) - слабке, лiйкоподiбно заглиблене мiсце в розпушен≥й поперечнiй фасцi, що розмiщуЇтьс€ на 1 см вище в≥д середини пахвинноњ звТ€зки, зовн≥ в≥д б≥чноњ пупковоњ складки ≥ зб≥гаЇтьс€ з розташуванн€м б≥чноњ пахвинноњ €мки.

ќбмежоване присередньо i знизу мiжТ€мочковою звТ€зкою, ц€ звТ€зка утворена стовщеними волокнами апоневрозiв внутрiшнього косого та поперечного мТ€зiв, поперечноњ фасцiњ. «адн€ стiнка пахвинного каналу зм≥цнена пахвинним серпом (falx inguinalis), утвореним волокнами апоневроз≥в внутрiшнього косого та поперечного мТ€зiв. ѕрисередньо вiд глибокого пахвинного кiльц€ в б≥чнiй пупковiй складцi розташованi нижнi надчеревнi артерi€ та двi вени. ÷е враховують пiд час оперативних втручань (мал. 94).

ћал. 93. ѕахвинний канал: а Ц поверхневе пахвинне к≥льце ≥ п≥дшк≥рна щ≥лина; б Ц передн€ ст≥нка пахвинного каналу розр≥зана ≥ розгорнута

 

1. aponeurosis m. obliqui externi abdominis;

2. lig. inguinale;

3. anulus inguinalis superficialis;

4. hiatus saphenus;

5. vena saphena magna;

6. m. obliquus internus abdominis;

7. fascia transversalis;

8. hiatus saphenus;

9. margo falciformis;

10. cornu inferius;

11. cornu superius;

12. fascia cribrosa.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 822 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2182 - | 2003 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.