Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 вадратний мТ€з; 2. довгий мТ€з; 3. широкий мТ€з; 4. багаточеревцевий мТ€з з сухожилковими перед≥лками (intersectio tendinea)




 

в) мТ€зи, в €ких сп≥льне черевце под≥лено пром≥жним сухожилком (tendo intermedius) на два черевц€, наприклад: двочеревцевий мТ€з (m. digastricus), лопатково-пiдТ€зиковий мТ€з (m. omohyoideus);

г) мТ€зи, у €ких черевце перетинаЇтьс€ одн≥Їю або к≥лькома сухожилковими перед≥лками (intersectiones tendineae), наприклад: пр€мий мТ€з живота (m. rectus abdominis); пiвперетинчастий мТ€з стегна (m. semimembranosus).

«а напр€мком волокон мТ€зи под≥л€ють на так≥, у €ких мТ€зов≥ волокна йдуть пр€мо, паралельно одне до одного, ≥ так≥, у €ких волокна розташован≥ п≥д кутом по в≥дношенню до сухожилка. 3а принципом прикр≥пленн€ мТ€зових волокон до сухожилк≥в розр≥зн€ють мТ€зи, у €ких косо розташован≥ мТ€зов≥ волокна сход€тьс€ п≥д гострим кутом i прикр≥плюютьс€ з двох бок≥в до сухожилка Ц двоперистий мТ€з (m. bipennatus), ≥ так≥, у €ких мТ€зов≥ волокна йдуть косо, пiд гострим кутом, але прикр≥плюютьс€ до сухожилка з одного боку Ц одноперистий мТ€з (m. unipennatus). ™ мТ€зи з р≥зним напр€мком волокон Ц дельтопод≥бний мТ€з (m. deltoideus). ÷е так званий багатоперистий мТ€з (m. multipennatus; мал. 84).

 

ћал. 84. ѕерист≥ скелетн≥ мТ€зи:

ј. двоперистий мТ€з; б. одноперистий мТ€з; в. багатоперистий мТ€з.

 

ќкрем≥ мТ€зи або њх групи, €к≥ п≥д час скороченн€ виконують протилежно спр€мовану д≥ю називаютьс€ антагон≥стами, мТ€зи, що виконують однаков≥ рухи, - синерг≥стами.

ѕоходженн€ назв мТ€з≥в р≥зне. “ак, назва мТ€за може в≥дображати його форму Ц трапецiЇподiбний, ромбопод≥бний, квадратний мТ€з, круглий мТ€з; де€к≥ мТ€зи мають назву, що характеризуЇ розм≥р мТ€за: великий, малий, короткий, найширший, найдовший мТ€зи; у назв≥ мТ€за може в≥дображатис€: напр€мок мТ€зових волокон Ц косий, поперечний мТ€зи; будова мТ€за Ц двоголовий, триголовий, чотириголовий, двочеревцевий мТ€зи; назва мТ€за може м≥стити в соб≥ м≥сц€ його початку та прикр≥пленн€ Ц плечопроменевий, груднинно-ключично-соскоподiбний; назва мТ€за може в≥дображати функц≥ю мТ€за Ц мТ€з-згинач, мТ€з-розгинач, мТ€з-обертач, мТ€з-привертач, мТ€з-в≥двертач, мТ€з-пiднiмач, мТ€з-нат€гувач, мТ€з-стискач, прив≥дний мТ€з, в≥дв≥дний мТ€з, протиставний мТ€з.

«алежно вiд того, на €ку к≥льк≥сть суглоб≥в д≥Ї мТ€з, розр≥зн€ють: односуглобовi, двосуглобовi, багатосуглобовi мТ€зи. ™ мТ€зи, €к≥ взагал≥ не д≥ють на суглоби, наприклад, шило-пiдТ€зиковий мТ€з, щито-пiдТ€зиковий мТ€з.

ƒопом≥жний апарат мТ€з≥в

 

” виконанн≥ функц≥њ мТ€з≥в допомагають: фасц≥њ, п≥хви сухожилки, волокнист≥ та к≥стково-волокнист≥ канали, синовiальнi сумки, блоки та сесамоподiбнi к≥сточки.

‘асцi€ (fascia), €вл€Ї собою сполучнотканинний покрив. ‘асц≥њ мТ€з≥в вкривають окрем≥ мТ€зи, групи мТ€з≥в, в≥докремлюють окрем≥ мТ€зи вiд ≥нших, групи мТ€з≥в, утворюючи фац≥альн≥. ‘асц≥€ розщеплюЇтьс€ на пластинки, що в≥докремлюють один шар мТ€з≥в в≥д ≥ншого. ѕ≥д час скороченн€ мТ€з≥в, покритих фасц≥Їю, зменшуЇтьс€ терт€ мТ€з≥в. ‘асц≥€ утворюЇ п≥хви навколо судинно-нервових пучк≥в. ƒо фасц≥њ може кр≥питис€ сухожилок мТ€за. ‘асц≥њ утворюють капсули дл€ орган≥в, наприклад, на шињ дл€ щитопод≥бноњ залози, гортан≥, трахењ, глотки, стравоходу, м≥шки дл€ п≥д нижньощелепноњ та привушноњ залоз.

‘асцiальнi пластинки та фасцiальнi перегородки, зокрема, тi, що прирощуютьс€ до кiсток, разом утворюють волокнистий скелет, €кий ще називають мТ€ким скелетом. –озвиток фасцiй залежить в≥д розвитку мТ€з≥в. ‘асцiњ подекуди беруть участь в утвореннi стiнок каналiв: поперечна фасцi€ - в утвореннi задньоњ стiнки пахвинного каналу, широка фасцi€ стегна - в утвореннi передньоњ та задньоњ стiнок стегнового каналу.

‘асцiњ називаютьс€ залежно вiд назв дiл€нок, в €ких фасцiњ розташовуютьс€, вони можуть мати назву органа, €кий покривають (наприклад, привушна фасцi€, щiчно-глоткова фасцi€).

” раз≥ запальних процес≥в тканин орган≥зму фасц≥њ запоб≥гають поширенню ≥нфекц≥њ, однак в окремих випадках вони Ї њњ пров≥дниками.

” дiл€нцi променево-запТ€сткового та надпТ€тково-гом≥лкового суглобiв фасцiњ потовщуютьс€, в них переважають колов≥ волокна, €кi прирощуютьс€ до кiсток передплiчч€, гомiлки та стопи. ÷е так званi тримачi мТ€з≥в (retinacula musculorum). ¬iд них до кiсток (вiдповiдно, лiктьовоњ та променевоњ чи великогомiлковоњ, малогомiлковоњ, стопи) вiдход€ть перегородки, що зрощуютьс€ з окiст€м. “аким чином пiд тримачами мТ€з≥в утворюютьс€ волокнит≥ пiхви (vaginae fibrosae), в €ких проход€ть сухожилки мТ€зiв, покритi синов≥альн≥ пiхвами (vaginae synoviales), утворен≥ синовiальною оболонкою.

—инов≥альна п≥хва маЇ два листки - нутрощевий (lamina visceralis), що зрощуЇтьс€ з сухожилком, та прист≥нковий (lamina parietalis), що зрощуЇтьс€ з волокнистою п≥хвою. Ќа кiнц€х сухожилковоњ пiхви прист≥нковий листок переходить у нутрощевий. “аким чином, утворюЇтьс€ щiлиноподiбна порожнина сухожилковоњ пiхви, заповнена незначною к≥льк≥стю синов≥альноњ р≥дини, що зволожуЇ оберненi одна до одноњ поверхн≥ прист≥нкового та нуторщевого листк≥в синов≥альноњ п≥хви. ÷е забезпечуЇ зменшенн€ терт€ сухожилка, що створюЇ оптимальнi умови дл€ функцiонуванн€ мТ€за. ѕрист≥нковий листок переходить у нутрощевий листок синов≥альноњ пiхви на всьому прот€зi пiхви, тод≥ його називають брижею сухожилка (mesotendinеum), aбo ж тiльки в окремих дiл€нках пiхви, утворюючи вуздечки сухожилка (vincula tendinum). ¬ брижi сухожилка проход€ть судини та нерви, вони розмiщуютьс€ мiж двома синовiальними листками брижi (мал. 85).

 

ћал. 85. —хема будова п≥хви сухожилка:

1. сухожилок; 2. нутрощева пластинка п≥хви сухожилка;





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 682 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2289 - | 1997 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.028 с.