Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ј Ц точка опори; Ѕ, ¬ Ц крайн≥ точки плеча прикладанн€ мТ€зовоњ сили




 

¬ивчаючи силов≥ функц≥ональн≥ особливост≥ мТ€з≥в, розр≥зн€ють анатом≥чний та ф≥з≥олог≥чний поперечники. јнатом≥чний поперечник Ц це площина перпендикул€рного перетину мТ€за в середн≥й д≥л€нц≥, в≥н не враховуЇ силу вс≥х мТ€зових волокон, €к≥ складають мТ€з. (мал. 86). ѕерший показник характеризуЇ в основному величину мТ€за, другий Ц його силу. јбсолютну силу мТ€з≥в вираховують шл€хом д≥ленн€ маси максимальноњ ваги (в к≥лограмах), €ку може п≥дн€ти мТ€з, на 1 см2 площини ф≥з≥олог≥чного перетину. ÷ей показник у людиини дл€ р≥зних мТ€з≥в становить в≥д 6,24 до 16,8 кг/см2. Ќаприклад, абсолютна сила двоголового мТ€за плеча дор≥внюЇ 11,4 кг/см2. Ќапруженн€, що його розвиваЇ п≥д час скороченн€ одно мТ€зове волокно, коливаЇтьс€ в межах 0,1 Ц 0,2 г.

ќдним ≥з показник≥в функц≥њ окремого мТ€за Ї ампл≥туда, або розмах, скороченн€ мТ€зових волокон. ¬еретенопод≥бн≥ та стр≥чкопод≥бн≥ мТ€зи мають довг≥ волокна, тому ф≥з≥олог≥чний ≥ анатом≥чний поперечники зб≥гаютьс€; сила цих мТ€з≥в незначна. ‘≥з≥олог≥чний поперечник перистих мТ€з≥в значно б≥льший в≥д анатом≥чного, тому сила њх б≥льша, н≥ж сила ≥нших мТ€з≥в. ќск≥льки волокна цих мТ€з≥в коротк≥, ампл≥туда њх скороченн€ незначна.

«м≥нюючи положенн€ к≥сткових важел≥в, мТ€зи д≥ють на суглоби.  ожен мТ€з впливаЇ на суглоб т≥льки в одному напр€мку. ћТ€зи, €к≥ д≥ють на суглоб, виконуючи протилежн≥ функц≥њ, називають антагон≥стами, а т≥, що д≥ють в одному напр€мку, - синерг≥стами.

–обота мТ€з≥в залежить в≥д розм≥ру площ≥ њх початку ≥ прикр≥пленн€ та на€вност≥ на к≥стах у м≥сц€х ф≥ксац≥њ мТ€з≥в горбистостей, гребен≥в, в≥дростк≥в тощо. ћТ€зи з великою площею початку ≥ прикр≥пленн€ здатн≥ про€вл€ти б≥льшу силу ≥ меншу втомлюван≥сть (с≥дничн≥ мТ€зи). ƒо виконанн€ швидких ≥ р≥зноман≥тних рух≥в пристосован≥ мТ€зи з малою площею ф≥ксац≥њ (мТ€зи кист≥).

¬ажливе значенн€ њскорочень мТ€з≥в Ц забезпечують венозний в≥дт≥к кров≥ ≥ л≥мфи в к≥нц≥вках, серц≥ та внутр≥шн≥х органах, забезпечують функц≥њ орган≥в диханн€, травленн€, обм≥ну речовин та рефлекторного впливу на органи ≥ системи орган≥в тощо.

 

 

–озвиток скелетних мТ€з≥в

Ѕ≥льш≥сть посмугованих скелетних мТ€з≥в людини в ембр≥огенез≥ розвиваЇтьс€ з м≥отом≥в спинноњ (дорсальноњ) частини середнього зародкового листка мезодерми, що розташована по боках в≥д хорди, ≥ т≥льки де€к≥ з них (жувальн≥, м≥м≥чн≥) розвиваютьс€ з мезенх≥ми з€брових дуг.

” мезодерм≥ Ї два в≥дд≥ли Ц спинний (дорсальний), що розташований по обидва боки нервовоњ трубки ≥ хорди, та зТЇднаний з ним сегментарною н≥жкою мезодерми вентральний в≥дд≥л (спланхнотом). Ќаприк≥нц≥ 3-го тижн€ ембр≥огенезу в спинному в≥дд≥л≥ мезодерми в напр€мку в≥д голови до хвостового к≥нц€ т≥ла зародка утворюютьс€ парн≥, кубопод≥бноњ форми випини Ц спинн≥ сегменти, або сом≥ти. ƒо к≥нц€ 4-го тижн€ ембр≥онального розвитку у зародка нараховуЇтьс€ до 40 сом≥т≥в: 3 Ц 5 потиличних, 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 4 Ц 5 хвостових. ”середин≥ кожного сом≥та зТ€вл€етьс€ порожнина (м≥оцель), €ка под≥л€Ї товщу сом≥та на присередню та б≥чну пластинку.  л≥тини б≥чноњ пластинки сом≥т≥в утворюють дерматом, з €кого розвивваЇтьс€ шк≥ра. Ќижн€ частина присередн≥х пластинок сом≥т≥в перетворюЇтьс€ на склеротом (в≥д лат. scleros Ц твердий). «а рахунок склеротом≥в розвивиаЇтьс€ хребтовий стовп. —пинн≥ частини присередн≥х пластинок сом≥т≥в, €к≥ залишаютьс€ п≥сл€ утворенн€ склеротом≥в, називають м≥отомами, з них утворюютьс€ передус≥м скелетн≥ мТ€зи тулуба. «а м≥сцем розташуванн€ м≥отоми под≥л€ютьс€ на передвушн≥ (3), потиличн≥ (4), шийн≥ (8), грудн≥ (12), попереков≥ (5), крижов≥ (5) та куприков≥ (4).

« розростанн€м м≥отом≥в та перетворенн€м њх у синтиц≥альну масу њх порожнина зникаЇ. ≤з синтиц≥альноњ маси утворюютьс€ посмугован≥ мТ€зов≥ волокна, €к≥ мають метамерне положенн€ (мал. 87). –озростаючись за сегментарним типом у вентральному напр€мку, м≥отоми под≥л€ютьс€ на ветральну ≥ дорсальну частини. Ќа ц≥й стад≥њ розвитку кожний з м≥отом≥в отримуЇ звТ€зок з певною д≥л€нкою нервовоњ трубки Ц невромером, в≥д €кого до м≥отома п≥дход€ть нервов≥ волокна майбутнього спинномозкового нерва. ÷≥ волокна супроводжують мТ€зи, €к≥ виникають з того чи ≥ншого м≥отома.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 709 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2057 - | 1926 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.