Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬икористанн€ водних ресурс≥в та основн≥ факти њх нестач≥




¬одн≥ ресурси св≥ту - запаси пр≥сних вод

¬ сучасний час, використовуючи р≥зн≥ природн≥ джерела, людина споживаЇ лише 0,12-0,15 % в≥д ус≥х природних запас≥в пр≥сноњ води. ѕри так≥й незначн≥й дол≥ використанн€, здавалось би, що не маЇ причин дл€ виникненн€ деф≥циту у цьому ресурс≥, тим б≥льше, що п≥сл€ використанн€ вода €к невичерпний ресурс повторно повертаЇтьс€ в великий кругооб≥г.

ƒл€ того, щоб визначити причини деф≥циту пр≥сноњ води, необх≥дно познайомитис€ з де€кими параметрами, €к≥ характеризують не лише середньо статичн≥ показники запас≥в води, але ≥ дають у€вленн€ про можливост≥ у њх споживанн≥. ƒо важливих в≥днос€тьс€: доступн≥сть окремих категор≥й води, њх розпод≥л по територ≥њ, швидк≥сть в≥дновленн€.

≈колог≥чно обірунтованим Ї такий обТЇм забору води з системи (джерел), при €кому останн≥ збер≥гають своњ основн≥ властивост≥ по запасах ≥ €кост≥ (не виснажуютьс€ ≥ не забруднюютьс€).

“ому, необх≥дно враховувати швидк≥сть в≥дновленн€ водних ресурс≥в. « табл. видно, що найшвидше в≥дновлюютьс€ р≥чков≥ води, де швидк≥сть поновленн€ в середньому складаЇ 12-16 д≥б. ¬оди озер в≥дновлюютьс€ в середньому через 17 рок≥в, а п≥дземн≥ води - 1400 рок≥в

якщо брати до уваги св≥тов≥ запаси ресурс≥в р≥чкового стоку, то найб≥льш забезпеченими Ї жител≥ ѕ≥вденноњ јмерики на душу населенн€ €ких припадаЇ Ц 129 м3/добу води, найменш Ц ™вропи Ц 13,1 м3/добу. ќднак найг≥рше водозабезпеченн€ в јз≥њ, де проживаЇ 4,2 млрд. населенн€ (2012), а р≥чки великих рег≥он≥в центральноњ та п≥вденно-зах≥дноњ частин маловодн≥ (табл. 2).

¬ пТ€т≥рку л≥дер≥в за запасами водних ресурс≥в на душу населенн€ вход€ть ‘ранцузька √в≥ана (609091 м3), ≤сланд≥€ (539683 м3), √айана (315858 м3), —уринам (236893 м3),  онго (230125 м3) (рис. 2).

Ќайменше водних ресурс≥в на душу населенн€ припадаЇ в  увейт≥ (6,85 м3), ќб'Їднаних јрабських ≈м≥ратах (33,44 м3),  атар≥ (45,28 м3), на Ѕагамах (59,17 м3), в ќман≥ (91,63 м3), —ауд≥вськ≥й јрав≥њ (95,23 м3), Ћ≥в≥њ (95,33 м3)

«г≥дно даних ÷ентрального розв≥дувального управл≥нн€, за забезпечен≥стю водними ресурсами в дес€тку л≥дер≥в вход€ть Ѕразил≥€ (8233 км3), –ос≥€ (4508 км3), —Ўј (3051 км3),  анада (2902 км3),  итай (2840 км3),  олумб≥€ (2132 км3), ≤ндонез≥€ (2019 км3), ѕеру (1913 км3), ≤нд≥€ (1911 км3),  онго (1283 км3)

«апаси водних ресурс≥в ”крањни станом на 2011 р≥к складали 139,6 км3,що забезпечило крањн≥ пос≥сти у цьому списку 57 м≥сце в св≥т≥ та 12 м≥сце в ™вроп≥ (п≥сл€ –ос≥њ, Ќорвег≥њ, –умун≥њ, “уреччини, ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, Ўвец≥њ, ≤сланд≥€, —ерб≥њ, Ќ≥меччини, ¬еликобритан≥њ)

¬одозабезпечен≥сть кожноњ крањни, у майбутньому, може залежати в≥д того, чи знаход€тьс€ витоки р≥чок або д≥л€нки њх русел за межами крањни. Ќа карт≥ 5, представлено в≥дсоток обс€гу поновлюваних водних ресурс≥в, що надход€ть до крањни з територ≥њ сус≥дн≥х держав, в≥д загального обс€гу запас≥в водних ресурс≥в крањни. Ќ айб≥льш залежними в≥д "поставок" води з територ≥њ крањн-сус≥д≥в Ї наступн≥ держави:  увейт (100%), “уркмен≥стан (97,1%), ™гипет (96,9%), ћавритан≥€ (96,5%), ”горщина (94,2%), ћолдова (91,4%), Ѕангладеш (91,3%), Ќ≥гер (89,6%), Ќ≥дерланди (87,9%). Ќа територ≥њ колишн≥х пострад€нських крањн: “уркмен≥стан (97,1%), ћолдова (91,4%), ”збекистан (77,4%), јзербайджан (76,6%), ”крањна (61,9%), Ћатв≥€ (52, 8%), Ѕ≥лорусь (35,8%), Ћитва (37,5%),  азахстан (31,2%), “аджикистан (16,7%) ¬≥рмен≥€ (11,7%), √руз≥€ (8,2%), –ос≥€ (4,3%), ≈стон≥€ (0,75%),  иргизстан (0%) (рис.5).

ќтже, в дес€тку л≥дер≥в за запасами водних ресурс≥в, що найменш залежать в≥д потенц≥йно-можливого зниженн€ транскордонного стоку, викликаного забором води крањнами, розташованими вище за теч≥Їю належать: Ѕразил≥€ (5417 км3), –ос≥€ (4314 км3),  анада (2850 км3), ≤ндонез≥€ (2838 км3),  итай (2813 км3), —Ўј (2801 км3),  олумб≥€ (2113 км3), ѕеру (1617 км3),≤нд≥€ (1252 км3), Ѕ≥рма (881 км3).

–езерв води, на €кий може розраховувати людство в найближчому майбутньому, ор≥Їнтовно становить 6,5 тис.км3. якщо врахувати, що загальна к≥льк≥сть населенн€ на «емл≥ перевищуЇ 7 млрд, а витрата води Ц не менше 3500 км3 за р≥к, то в середньому водоспоживанн€ на одну особу не перевищуЇ 500 м3 за р≥к.

 

¬икористанн€ водних ресурс≥в та основн≥ факти њх нестач≥

« використанн€м водних ресурс≥в повТ€занн≥ два пон€тт€: водоспоживанн€ та водокористуванн€.

¬одоспоживанн€ Ц це заб≥р води з джерел водопостачанн€, з метою подальшого њњ використанн€ дл€ виготовленн€ продукц≥њ, з наступним њњ поверненн€м у менш≥й к≥лькост≥ та ≥нш≥й €кост≥.  атегор≥ю водоспоживач≥в становл€ть промислов≥ п≥дприЇмства, галуз≥ с≥льського господарства, комунально-побутового водопостачанн€ та ≥н.

¬одокористуванн€ Ц це використанн€ водних ресурс≥в, €к середовища або джерела енерг≥њ без забору з природного середовища.  атегор≥ю водокористувач≥в становл€ть так≥ галуз≥, €к г≥дроенергетика, водний транспорт, л≥сосплав, рибне господарство, водний туризм та ≥нш≥ види рекреац≥њ.

¬ид≥л€ють чотири основних джерела попиту на воду: с≥льське господарство, виробництво електроенерг≥њ, промислове використанн€ ≥ побутове споживанн€.

≤снуЇ пр€мий зв'€зок м≥ж водою ≥ виробництвом продукц≥њ. ¬ залежност≥ в≥д промислового, економ≥чного розвитку крањни, природно-географ≥чних умов та ≥нших показник≥в, в≥дсоткова частка водозабору по р≥зних галуз€х господарства у кожн≥й крањн≥ в≥др≥зн€Їтьс€.

–озпод≥л водоспоживанн€ в р≥зних куточках «емл≥ визначаЇтьс€, передус≥м, особливост€ми веденн€ с≥льського господарства та розвитком промисловост≥. ” св≥т≥ простежуютьс€ географ≥чн≥ законом≥рност≥ у використанн≥ води. ” п≥вн≥чних ≥ середн≥х широтах п≥вн≥чноњ п≥вкул≥ переважаЇ використанн€ води у промисловост≥ та в с≥льському господарств≥, на п≥вн≥ч ≥ п≥вдень в≥д екватора Ц у с≥льському, а також домашньому господарств≥, а у п≥вденному рег≥он≥ Ц у с≥льському господарств≥ та с≥льському ≥ домашньому господарств≥.

Ќайб≥льша частка забору водних ресурс≥в, при €к≥й витрачаЇтьс€ близько 65% вс≥Їњ води в≥дбуваЇтьс€ дл€ потреб с≥льського господарства при зд≥йсненн≥ ≥ригац≥њ земель (зрошенн€). ¬ аридних районах, наприклад у ™гипт≥, цей показник набагато вищий ≥ дос€гаЇ 98%. „астка промисловост≥ в св≥товому водоспоживанн≥ складаЇ близько 25%. ” крањнах з достатн≥м зволоженн€м, де не маЇ необх≥дност≥ зд≥йснювати ≥нтенсивне зрошенн€, ц€ частка досить висока. Ќаприклад, дл€ јнгл≥њ, Ќ≥меччини та ‘ранц≥њ вона зм≥нюЇтьс€ в межах 71-87% в≥д сумарного водоспоживанн€. ƒаний показник залежить в≥д типу технолог≥й, що застосовуютьс€ у виробництв≥, тому нав≥ть дл€ виготовленн€ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж одиниц≥ промислового продукту, величина к≥лькост≥ спожитоњ води на одиницю буде в≥др≥зн€тис€ б≥льше н≥ж в 10 раз≥в. –озпод≥л водокористуванн€ в р≥зних частинах св≥ту представлено в таблиц≥.

ћ≥ське населенн€ споживаЇ не б≥льше 10% всього обс€гу води, €ка забираЇтьс€. ÷е дорога вода, оск≥льки на буд≥вництво та експлуатац≥ю складних систем водопостачанн€ необх≥дно затрачати значн≥ кошти. Ќезважаючи на це, типова величина втрат води в м≥ських мережах становить 50%. Ќаприклад, у де€ких столиц€х крањн, що розвиваютьс€, втрати води становл€ть: ћан≥ла (‘≥л≥пп≥ни) - 55-65%, ƒжакарта (≤ндонез≥€) - 50%, ћех≥ко (ћексика) - 50%,  ањр (™гипет) - 47%, Ѕангкок (“ањланд) - 32%. ƒещо нижч≥ показники у розвинутих крањнах, таких €к Ќ≥меччина, ≤спан≥€, япон≥€

‘ах≥вц≥ вважають, що дл€ задоволенн€ потреб людини достатньо 300 л води на добу, у тому числ≥ 100 л Ц дл€ њњ безпосередн≥х потреб. Ќин≥ обТЇми водокористуванн€ на перес≥чного жител€ в м≥ст≥ ≥ сел≥ суттЇво в≥др≥зн€ютьс€. якщо на м≥ського жител€ в середньому витрачають 150 л/добу, то на с≥льського Ц не б≥льше 50 л. ƒл€ прикладу, питоме водоспоживанн€ у Ќью-…орку складаЇ 600 л/добу, ѕариж≥ - 500, ћоскв≥ - 400,  иЇв≥ - 353 л/добу тощо. ќдин мешканець ”крањни в середньому споживаЇ до 238 л/добу пр≥сноњ води

«агалом, динам≥ка водокористуванн€ у св≥т≥ характеризуЇтьс€ сталою тенденц≥Їю до зростанн€ загального обТЇму водозабору (табл.)

¬икористанн€ води маЇ сезонн≥ та добов≥ особливост≥ ≥ Ї нер≥вном≥рним. ƒо найстаб≥льн≥ших водокористувач≥в належать промислов≥ п≥дприЇмства з ц≥лодобовим виробничим циклом, водопостачанн€ населених пункт≥в, теплових ≥ атомних електростанц≥й та ≥н. —езонне водокористуванн€ властиве зрошувальному землеробству, судноплавству (у пом≥рних ≥ високих широтах), рибному господарству. «окрема, зрошуване землеробство потребуЇ великих обТЇм≥в води у р≥зн≥ фази вегетац≥йного пер≥оду, водний транспорт ≥ л≥сосплав Ц у пер≥од нав≥гац≥њ, рибне господарство Ц у пер≥од нересту риб.

јналог≥чно р≥зн€тьс€ витрати води у промислових п≥дприЇмствах в залежност≥ в≥д продукц≥њ та технолог≥й, що виробл€ють. ќбс€г споживанн€ води в промисловост≥ оц≥нюють водоЇмн≥стю виробництва Ц к≥льк≥стю води, потр≥бноњ дл€ виробництва 1 т готовоњ продукц≥њ. «а обс€гом водокористуванн€ галуз≥ промисловост≥ под≥л€ютьс€ на водом≥стк≥ та не водом≥стк≥. Ќаприклад, дл€ виготовленн€ 1 т стал≥ витрачаЇтьс€ близько 200-300 м3 води, м≥д≥ - 500, паперу Ц 600-800, пластмас Ц 500-1000, целюлози Ц 1500, синтетичного каучуку Ц 2000-3000, алюм≥н≥ю Ц б≥льше 10000 (рис.). ” промислово розвинених крањнах ≥ндустр≥альне споживанн€ приблизно дор≥внюЇ с≥льськогосподарському. ƒл€ роботи “≈— потужн≥стю 3 ћ¬т потр≥бно приблизно 300 км3 води на р≥к.

—учасний металург≥йний комб≥нат, х≥м≥чний завод, теплова чи атомна електростанц≥€ потребують б≥льше води, н≥ж м≥сто з м≥льйонним населенн€м. Ќайб≥льшим водоспоживачем Ї с≥льське господарство, у €кому на 1 т урожаю пшениц≥ витрачають 1500 т води, рису Ц 4000-7000, бавовни Ц 10000-20000 т

«агалом, виб≥р джерела водопостачанн€ зд≥йснюЇтьс€ з урахуванн€м вимог споживача до €кост≥ води. ƒл€ промислових ц≥лей дозвол€Їтьс€ використовувати т≥льки поверхнев≥ води, в тому числ≥ води мор≥в ≥ океан≥в. ѕ≥дземн≥ води використовуютьс€ лише за потреби дл€ виконанн€ технолог≥чних процес≥в њњ з температурою до 15∞— ≥ за на€вност≥ запас≥в цих вод, €к≥ Ї достатн≥ми дл€ забезпеченн€ господарсько-питного ≥ промислового водопостачанн€. ¬ окремих випадках дозвол€Їтьс€ застосуванн€ геотермальних вод

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1063 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2077 - | 1932 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.