Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕортрет у викладанн≥ ≥стор≥њ




¬ажливе м≥сце серед унаочненн€ займають учбов≥ картини. ¬они под≥л€ютьс€ на типолог≥чн≥, культурно-≥сгоричн≥ ≥ так≥, що в≥дображають конкретн≥ под≥њ.

Ќа уроц≥ картина → €к першопочаткове джерело знанн€ або €к зорова опора в розпов≥д≥ вчител€; €к ≥люстративне доповненн€ розпов≥д≥ або €к зас≥б закр≥пленн€.

ƒл€ розкритт€ €кого-небудь процесу → дек≥лька картин → щоб показати зм≥ну арх≥тектурних пам'€тник≥в в р≥зн≥ пер≥оди ≥стор≥њ.

ѕосл≥довн≥сть роботи з картиною: 1. ¬читель в≥дкриваЇ або вив≥шуЇ картину в той момент, коли по ходу по€сненн€ п≥дходить до опису того, що зображено на н≥й. 2. ƒаЇ учн€м час дл€ ознайомленн€ з картиною. 3. ѕочинаЇ розпов≥дь, вказуЇ м≥сце ≥ час ƒї. 4. ƒаЇ загальний опис обстановки, на фон≥ €коњ розгортаЇтьс€ д≥€. 5. ¬ид≥л€Ї детал≥ ≥ конкретн≥ особливост≥. 6. Ќа завершенн€ робить загальний висновок, вказуЇ на суттЇв≥ ознаки.

≤нша форма: ¬читель показуЇ картину, а учн≥ називають все, що на н≥й зображено; за завданн€м вчител€ дають опис окремих елемент≥в ≥ картини в ц≥лому; придумують дл€ зображенн€ ос≥б слова та ≥нсцен≥зують окрем≥ сюжети картини; намагаютьс€ у€вити, що було ран≥ше того моменту, €кий зображено на картин≥, або п≥зн≥ше.

”чбов≥ картини можна застосовувати ≥ з метою закр≥пленн€ ≥ узагальненн€ знань учн≥в.

”мовно-граф≥чна наочн≥сть. —хематичний малюнок передаЇ суттЇв≥ риси предмета, спри€Ї формуванню пон€ть. ¬читель розкриваЇ €вища в його лог≥чн≥й посл≥довност≥.

ƒл€ створенн€ реал≥стичного образу → сп≥вставленн€ схематичного зображенн€ з ≥люстрац≥Їю або фотограф≥Їю.

” поЇднанн≥ з малюнком застос. апл≥кац≥њ - це вир≥зан≥ з картону ≥ розмальован≥ зображенн€ типових дл€ епохи, €ка вивчаЇтьс€ предмет≥ або представник≥в р≥зних сусп≥льних груп. ѕовинн≥ з'€вл€тис€ на дошц≥ ≥ зм≥нювати одна одну в процес≥ викладу.  онцентруЇ увагу учн≥в на конкретн≥й д≥њ, створюЇ зоровий образ. ¬они можуть спостер≥гати за ходом в≥йськових д≥й, усв≥домити посл≥довн≥сть землеробських роб≥т, особливост≥ рем≥сничого ≥ мануфактурного виробництва.

“аблиц≥, д≥аграми, граф≥ки, лог≥чн≥ схеми → в старших класах. —хеми - дл€ наочного пор≥вн€нн€ р≥зних ≥ст.под≥й, показу тенденц≥й њхнього ≥ст. р-тку, а також дл€ узагал. ≥ систематизац≥њ ≥ст. знань. ƒозвол€ють подати наочне зображ. узагал. у€влень, €к≥ допомагають учн€м засвоњти сутн≥сн≥ ознаки ≥ст. пон€ть. «а допомогою схеми вчитель демонструЇ ланцюжок своњ розм≥рковувань.

23. ћетодика локал≥зац≥њ ≥сторичних €вищ ≥ вивченн€ карти.

¬≥днесенн€ под≥й до конкретного простору ≥ описанн€ географ≥чного середовища, у €кому вона в≥дбулас€, наз. локал≥зац≥Їю.

Ћокальн≥сть ≥ст.под≥й вивчаютьс€ при допомоз≥ ≥сторичних карт, план≥в м≥сцевост≥, картосхем.

≤ст. карти → на географ≥чн≥й основ ≥→ зменшен≥ узагальнен≥ образно-знаков≥ зображенн€ ≥ст.под≥й або пер≥од≥в. «ображенн€ подаютьс€ на площин≥ ≥ у певному масштаб≥ з врахуванн€м просторового розташуванн€ об'Їкт≥в. ѕоказують розташуванн€, поЇднанн€ ≥ зв'€зки ≥ст. под≥й ≥ €вищ, в≥д≥браних ≥ детал≥зованих у в≥дпов≥дност≥ з признач. конкретноњ карти.

–озкритт€ динам≥ки под≥й ≥ процес≥в → на ≥ст. карт≥ можна простежити процес виникненн€ держав ≥ зм≥ну њхн≥х територ≥й або шл€х руху в≥йськ, торговельних караван≥в тощо. ¬≥др≥зн€ютьс€ за охопленн€м територ≥њ (св≥тов≥, в≥дпов≥дних рег≥он≥в, карти окремих держав), за зм≥стом (узагальнююч≥ ≥ тематичн≥), за своњм масштабом (великомасштабн≥, середньо- ≥ др≥бномасштабн≥).

Ќа узагальнюючих картах в межах певного м≥сц€ ≥ часу в≥дображен≥ вс≥ основн≥ под≥њ ≥ €вища, передбачен≥ розд≥лами учбовоњ програми.

¬м≥нн€ користуватис€ ≥сторичною картою Ї засобом дл€ б≥льш усв≥домленого сприйн€тт€ под≥й ≥ €вищ ≥стор≥њ. ѕри по€в≥ новоњ дл€ учн≥в ≥сторичноњ карти в ход≥ бес≥ди вони повинн≥ ви€снити: €ку частину земноњ поверхн≥ вона охоплюЇ; €кий хронолог≥чний пер≥од ≥стор≥њ на н≥й в≥дображено; €кою була залежн≥сть житт€ людей в≥д кл≥матичних умов про под≥њ, а лише в≥дтворюють просторов≥ часов≥ структури, використовуючи абстрактну мову символ≥в.

 

24. ¬икористанн€ крейди й дошки на уроках ≥стор≥њ.

ƒошка призначена дл€ запис≥в: у молодших класах - тему, план, дати, под≥њ, ≥мена, ≥сторичних героњв, терм≥ни, домашнЇ завданн€.  рейдою малюють схеми ≥ малюнки. ¬они оживлюють ≥стор≥ю, надають динам≥зм, рух ≥стор≥њ, за допомогою ф≥гур, стр≥лочок, з≥рочок. ћалюють схеми: схеми-коробочки, схеми-сволгоц≥њ, ≥Їрарх≥чн≥, лог≥чн≥; таблиц≥ Ч хронолог≥чн≥, синхрон≥стичн≥, тематичн≥, пор≥вн€льн≥, таблиц≥ розвитку, д≥аграми.

« допомогою ≥нтерактивноњ дошки-по€снюю учбовий матер≥ал учн€м, малюю схеми, таблиц≥, так само легко стираю њх.

Ќаочн≥сть ≥ ≥нтерактивн≥сть (можлив≥сть активно м≥н€ти, працювати з комп'ютером пр€мо на дошц≥) Ц ось основна перевага ≥нтерактивноњ дошки!

¬икористанн€ ≥нтерактивноњ дошки на уроках в≥дкриваЇ можлив≥сть художнього самовираженн€ не т≥льки дл€ педагога, а ≥ дл€ учн€. ¬ажливо пам'€тати, що в багатьох с≥льських д≥тей Ї комп'ютери, а також доступ в ≤нтернет, що значно п≥двищуЇ њхню працездатн≥сть у сфер≥ ≤“. ¬≥дтепер вони можуть ц≥лком ви€вити своњ зд≥бност≥ на уроц≥, г≥дно конкуруючи, учачи ≥ нав≥ть у чомусь допомагаючи своЇму вчителев≥.

Ќайголовн≥ша перевага ≥нтерактивноњ дошки - њњ естетична й динам≥чна структура, що в≥дпов≥даЇ запитам молодого покол≥нн€. ¬икористанн€ ≥нтерактивноњ дошки на уроц≥ стаЇ додатковим фактором орган≥зац≥њ уваги учн€ й у силу на€вност≥ €к≥сного в≥зуального р€ду - п≥двищенн€ р≥вн€ засвоЇнн€ навчального матер≥алу з будь-€коњ шк≥льноњ осв≥тньоњ програми.

≈лектронна ≥нтерактивна дошка дозвол€Ї суттЇво прискорити темп уроку, усп≥шно просуватись навчальною темою та вт€гнути в навчальний процес увесь клас. Ѕудь-€кий учень, ≥ з високими навчальними можливост€ми, ≥ учн≥, €к≥ традиц≥йно вважалис€ Ђслабкимиї, з по€вою ≥нтерактивноњ дошки почали ви€вл€ти неаби€ку активн≥сть на уроках. ј в≥дпов≥д≥ учн≥в у клас≥ перед електронною ≥нтерактивною дошкою дозвол€ють учителю налагодити ст≥йкий зворотний зв'€зок.

 

25. ¬≥деоф≥льми, документальне к≥но та комп'ютерна техн≥ка в навчанн≥ ≥стор≥њ.

¬≥деоф≥льми дозвол€ють подати велику к≥льк≥сть навчального матер≥алу. …ого ознаками Ї динам≥чн≥сть, зоровий ≥ звуковий р€д. ¬ажливе попереднЇ ознайомленн€ вчител€ з≥ зм≥стом ф≥льму, бо в≥н м≥стить лише частину матер≥алу ≥ служить додатковим джерелом знань. якщо к≥нофрагмент 5-8 хв. п≥д час перерви робоч≥ записи Ї зошит, ≥ндив≥д, завданн€. ѕ≥сл€ ф≥льму коментар ≥: контекст у €кому створювалас€ дана к≥нохрон≥ка або ф≥льм, аудитор≥ю дл€ €коњ призначено, мету з €коњ створено, спос≥б в €кий збиравс€ матер≥ал, вплив апаратури та прийом≥в комп'ютера.

 омп'ютер вже сьогодн≥ може стати практично ≥деальним засобом навчанн€ ≥ п≥двищенн€ п≥знавальноњ активност≥ школ€р≥в на уроках будь-€кого циклу, однак виникаЇ проблема ефективноњ реал≥зац≥њ цих можливостей у процес≥ придбанн€ знань, виробленн€ навичок ≥ ум≥нь.

 омп'ютер значно розширив можливост≥ поданн€ навчальноњ ≥нформац≥њ. ћожлив≥сть застосуванн€ кольору, граф≥ки, мульти≠пл≥кац≥њ, звуку, можлив≥сть моделюванн€ ≥ прогнозуванн€ дозвол€Ї в≥дтворювати реальну обстановку д≥€льност≥- ѕо своњх образотворчих можливост€х комп'ютер перевершуЇ к≥но ≥ телебаченн€.

 омп'ютер дозвол€Ї п≥двищити мотивац≥ю навчанн€. ћожлив≥сть учн≥в регулювати подачу навчальних завдань за р≥внем складност≥, заохоченн€ њх до правильних р≥шень, не вдаючись при цьому до зайвих суджень ≥ оц≥нок, навчанн€. ѕо-третЇ, комп'ютер активно Ђвт€гуЇї учн≥в у навчальний процес. ѕроблеми застосуванн€ комп'ютера були предметом обговоренн≥ асоц≥ац≥й викладач≥в ≥стор≥њ крањн ™вропи - член≥в Ђ™врокл≥ої (њй приклад, на конференц≥њ в ‘≥нл€нд≥њ в 1998 р.).

 

26. ћетоди роботи з текстом у навчанн≥ ≥стор≥њ.

«астосуванн€ тексту даЇ можлив≥сть знайти, в≥дструктурувати та засвоњти навч. ≥ст. матер≥ал, спри€Ї р-тку мисленн€, емоц≥йно-ц≥нн≥сноњ сфери особистост≥, ств. умови дл€ дос€гненн€ загал. ц≥лей навчанн€ ≥стор≥њ. «ростанн€ ≥нтелектуального р≥вн€ учн€ → роль друкованого слова €к засобу навчанн€ зб≥льшуЇтьс€.  нига → допомагаЇ оптим≥зувати його €к в школ≥, так ≥ поза нею.

¬иди текст≥в. ѓх можна класиф≥кувати за характером ≥нтерпретац≥њ (≥нтерпретац≥€ - розкритт€ зм≥сту чого-небудь, по€сненн€, витлумаченн€) ≥сторичноњ ≥нформац≥њ.

≤сторик завжди Ї не безпосередн≥м св≥дком, а ≥нтерпретатором минулоњ реальност≥. ƒостов≥рн≥сть т≥Їњ чи ≥ншоњ ≥нтерпретац≥њ залежить в≥д того, ск≥льки ≥ €ких джерел вивчено, чи в≥рно визначен≥ пон€тт€, що розкривають сутн≥сть €вищ, чи простежен≥ зв'€зки, залежност≥, сп≥вв≥дношенн€ м≥ж окремими под≥€ми, €вищами, процесами тощо.

“ипи ≥нтерпретац≥њ: -науково-≥сторична. ѕрикладами такоњ ≥нтерпретац≥њ Ї книги ≥ статт≥, написан≥ профес≥йними ≥сториками, науков≥ допов≥д≥, лекц≥њ; -осв≥тн€ (шк≥льна або вуз≥вська). ƒо такого типу в≥днос€ть п≥дручники (пос≥бники), текстов≥ фонди музењв, дов≥дкову л≥тературу; -художн€ - це романи, драматичн≥ твори, фольклорн≥ твори про минуле; -попул€рна ≥стор≥€ - матер≥али преси, науково-попул€рна л≥тература; -персональна - мемуари, спогади, розпов≥д≥, листи тощо.

“ипи навчальних текст≥в: хрестомат≥€, книжка дл€ читанн€, статт≥ в газетах та журналах, художн€ л≥тература, науково-попул€рна та дов≥дкова л≥тература.

 

27. ћетоди ≥ прийоми роботи з текстом п≥дручника.

ƒрукований текст → можлив≥сть засвоњти навчально-≥сторичний матер≥ал, спри€Ї розвитку мисленн€. ѓх можна класиф≥кувати за характером ≥нтерпретац≥њ ≥ст. ≥нформац≥њ. ƒостов≥рн≥сть т≥Їњ чи ≥ншоњ ≥нформац≥њ залежить в≥д того ск≥льки ≥ €ких джерел вивчено чи в≥рно визначено пон€тт€.

“ипи ≥нтерпретац≥њ: 1) науково- ≥сторична (статт≥,допов≥д≥, лекц≥њ); 2) осв≥тн€ (п≥дручники ≥ дов≥дкова л-ра); 3)художн€ (романи драматичн≥ твори); 4) попул€рна ≥ст. (преса); 5) персональна (мемуари, спогади)

ќсновн≥ типи п≥дручник≥в: 1) хрестомат≥€ (зб≥рка документ≥в); 2)книжка дл€ читанн€; 3) статт≥ в газетах 4) художн€ та мемуарна л-ра 5) науково попул€рна та дов≥дкова л-ра. ќсновним типом навчального тексту на уроц≥ ≥ст.Ї п≥дручник,€кий м≥стить систему знань в≥дпов≥дно до держстандартута програми.

ќсновн≥ ф-ц≥њ п≥дручника: 1)нос≥й ≥ст. ≥нформац≥њ 2) зас≥б засвоЇнн€ знань 3) зас≥б орган≥зац≥њ самост≥йноњ роботи.4) ≥нструмент навчанн€и розвитку та вихованн€ особистост≥ учн€. ѕрийоми роботи з текстом п≥дручника 1)самосг≥йне читанн€ тексту перед по€сненн€м учител€ 2)застосуванн€ п≥дручника у розпов≥д≥ учител€ 3)анал≥тико-синтетична обробка тексту 4)осмислеин€ њст.матер≥алу 5) робота над висновками та визначенн€ми пон€ть 6) ≥люструвани€ тексту малюнками ≥ схемами 7)опрацюванн€ нових терм≥н≥в з тексту п≥дручника.

 

28. –обота з ≥сторичним документом.

≤ст. джерела → все створене людиною, результати њњ взаЇмод≥њ з навколишн≥м середовищем предметами матер≥альноњ культури ≥ памТ€тками писемност≥.

ѕамТ€тки писемност≥ в методиц≥ наз. документами ≥ст. ƒок под..на первинн≥ ≥ вторинн≥ джерела. ѕ≥д первинними розум≥ють неопрацьован≥ св≥дченн€ очевидц≥в под≥й та њх учасник≥в, вторинними джерелами -опис ≥ м≥ркуванн€ ≥сторик≥в з приводу ≥ст. под≥й. Ќавчанн€ роботи з документами включаЇ так≥ етапи 1) учитель даЇ зразок розбору документа 2) учн≥ анал≥зують документ п≥д кер≥вництвом учител€ 3)працюють п≥д кер≥вництвом учител€ ≥ самост≥йно 4)самост≥йно вивчають документ в клас≥ ≥ вдома.

як працювати з документами: 1) походженн€ текету(хто ≥ коли написав) 2)зм≥ст тексту'€к≥ факти описуютьс€) 3) достов≥рн≥сть ≥нформац≥њ тексту 4)упереджен≥сть у текст≥(€кими Ї погл€ди автора €к в≥≥н ставитьс€ до описуваних под≥й)

 

29. ¬икористанн€ художньоњ л≥тератури у викладанн≥ ≥стор≥њ.

 

’уд. л≥тература допомагаЇ конкретизац≥њ ≥сторичного матер≥алу ≥ формуванню в учн≥в €скравих образ≥в минулого, що Ї складовою частиною њх ≥сторичних у€влень. ’удожн€ книга дозвол€Ї п≥дтримувати увагу учн≥в, спри€Ї розвитку ≥нтересу до предмета. ‘рагменти твор≥в учитель застосовуЇ, щоб ввести учн≥в в ≥сторичну обстановку чи в≥дтвориш колорит епо≠хи, дати картинний чи портретний опис. ¬икористанн€ на уроках худож. ≥ст. образ≥в, €скравих розпов≥дей про под≥њ минулого п≥двищуЇ емоц≥йн≥сть сприйн€тт€ учн€ми матер≥алу, п≥дсилюЇ його виховний вплив, спри€Ї формуванню особист≥сного ставленн€ до ≥сторичних €вищ ≥ д≥€ч≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 702 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2173 - | 1989 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.