Сутність фінансового менеджменту

 

Категорія «менеджмент» застосовується для характеристики трьох понять: системи економічного управління, органу управ­ління (апарату управління), форми підприємницької діяльності. Найчастіше під менеджментом (англ. management – управління) розуміють систему економічного управління виробництвом, яка включає сукупність принципів, методів, форм і прийомів управ­ління. Невід'ємною складовою менеджменту є фінансовий менеджмент.

Фінансовий мене­джмент — це процес управління формуванням, розподілом і вико­ристанням фінансових ресурсів суб'єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів. Він ґрунтується на системі принципів, засобів та форм організації грошових відносин підприємства, спрямованих на управління його фінансово-господарською діяльністю.

Складовими фінансового менеджменту є: визначення і реалізація фінансової політики підприємства; інформаційне забезпечення (складання й аналіз фінансової звітності); оцінювання інвестиційних проектів і формування «портфе­ля» інвестицій; поточне фінансове планування та контроль.

Напрями формування фінансово-економічних відносин: ринок грошей та капіталу; ринок інвестицій; фінансовий менеджмент.

На основі фінансового менеджменту здійснюється управління усією фінансово-господарською діяльністю підприємства, фор­мування і використання усіх видів його фінансових ресурсів із застосуванням методів та важелів фінансового механізму, тобто формується мистецтво управління фінансовою діяльністю під­приємства.

Фактори впливу на ефективність функціонування фінансового управління: приватна власність на засоби виробництва та землю; самофінансування підприємницької діяльності; ринкове ціноутворення; ринок праці, товарів і капіталу; чітке регламентування державного втручання в роботу під­приємства.

Матеріальною основою фінансового менеджменту є рух вхід­них та вихідних грошових потоків, тобто економічний процес, який супроводжує рух вартості.

До основних принципів фінансового управління підприємст­вом відносять: принцип фінансової стратегії; принцип стратегії управління; контроль за виконанням прийнятих рішень; використання прогресивного досвіду та його екстраполяція на майбутнє; орієнтація на прийняття фінансових рішень у найкоротші терміни; визначення наслідків впливу зовнішніх факторів.

Об'єктом управління у фінансовому менеджменті є фор­мування і використання усіх видів фінансових ресурсів, у тому числі грошових коштів, інвестицій, основних та оборотних активів, організація поточної фінансової роботи на підпри­ємстві.

З урахуваннямоб’єктів фінансового управління існують слідуючи основні напрямки фінансового менеджменту:

· формування необхідного об’єму активів підприємства та оптимізація їх складу;

· формування необхідного об’єму капіталу та оптимізація його структури;

· управління грошовим оборотом підприємства по різним сферам його діяльності - операційній, інвестиційній, фінансовій;

· управління оборотним капіталом в цілому та по окремим його елементам;

· управління необоротними активами;

· управління реальними та фінансовими інвестиціями;

· управління формуванням фінансових ресурсів за рахунок власних внутрішніх та зовнішніх джерел;

· управління залученням позичкових коштів;

· управління фінансовими ризиками;

· управління фінансовим станом та запобігання небезпеки банкрутства.

Конкретизація окремих напрямків фінансового менеджменту визначається галузевими особливостями діяльності підприємств та їх організаційно-правовими формами.

Фінансовий менеджмент як наука базується на таких теоретичних концепціях, як вартість грошових ресурсів у часі (дисконтування та нарощення); грошовий потік; виробничий (бізнесовий) ризик та фінансовий ризик; ціна та структура капіталу; ефективний фінансовий ринок; агентські відношення (функція володіння і функція управління). З появою поняття «задоволення інтересів власника» були сформовані теоретичні основи сучасного фінансового менеджменту, серед яких: теорія портфелю, теорія структури капіталу, теорія дивідендів.

З метою управління фінансами підприємства застосовується фінансовий механізм як цілісна система, що є основою фінансового менеджменту і призначена для ор­ганізації взаємодії об'єктів та суб'єктів господарювання у сфе­рі фінансових відносин. Система фінансових методів, важелів, правове, нормативне та інформаційне забезпечення регулює процес управління фінансовою діяльністю підприємства і складає механізм фінансового менеджменту. Він включає наступні елементи:

а ) державне правове та нормативне регулювання фінансової діяльності підприємства (закони та нормативні акти по податковому регулюванню, регулюванню інвестиційної діяльності, регулюванню мінімального рівня статутного фонду підприємств окремих організаційно-правових форм, регулювання порядку платежів та форм розрахунків між підприємствами та інші);

б ) ринковий механізм регулювання фінансової діяльності підприємств, що реалізується в сфері фінансового ринку (попит та пропозиція на фінансовому ринку формують рівень цін на окремі фінансові інструменти, визначають доступність кредитних ресурсів у національній та іноземній валюті, формують систему ліквідності окремих грошових та фондових інструментів);

в) внутрішній механізм регулювання окремих аспектів фінансової діяльності підприємств, який формується самим підприємством, виходячи з вимог статуту підприємства та затверджених внутрішніх норм і вимог по окремим аспектам фінансової діяльності;

г) механізм інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, який забезпечує повну і якісну інформацію, необхідну для підготовки управлінських рішень по всім аспектам фінансової діяльності підприємства;

д) систему методів управління фінансовою діяльністю підприємства, що використовуються для підготовки та прийняття рішення, основні з них – техніко-економічних розрахунків, балансовий, економіко-статистичний, економіко-математичний, моделювання, експертний та інші;

ж ) систему методів контролю за реалізацією управлінських рішень, які базуються на широкому арсеналі прийомів аналізу та аудиту різних аспектів фінансової діяльності.

У процесі організації фінансового менеджменту здійсню­ються планування, прогнозування, регулювання, координація, стимулювання, контроль та аналіз, що визначає зміст фінансової роботи на підприємстві.

Фінансове управління діяльністю підприємства здійснює його фінансова служба, зокрема фінансові менеджери.

Діяльність фінансового менеджера здій­снюється за трьома напрямами якими визначаються основні завдання, що стоять перед фінансовими службами підприємства:

1. Аналіз і планування майнового та фінансового стану під­приємства (здійснюється загальна оцінка: активів підприємства та джерел їх фінансування; величини і складу ресурсів, необхідних для забезпечення певного економічного потенціалу підприємства і розширення його діяльності; джерел додаткового фінансування; системи контролю за станом і ефективністю використання фінансових ресурсів).

2. Забезпечення підприємства фінансовими ресурсами (управ­ління джерелами ресурсів) передбачає визначення: обсягу потрібних фінансових ресурсів; додаткових джерел мобілізації фінансових ресурсів; форми їх отримання; витрат, пов'язаних із залученням усіх видів ресурсів; фінансового ризику.

3. Розподіл фінансових ресурсів (інвестиційна політика та управління активами) передбачає аналіз і оцінювання довгостроко­вих і короткострокових рішень інвестиційного характеру (доцільності розподілу фінансових ресурсів, їх місця в системі матеріальних, трудових та фінансових ресурсів; ефективності вкладень в основні засоби; наявності оборотних коштів (у цілому і за видами); ефективності вкладень підприємств).

До основних базових показників, на основі яких оцінюється ефективність фінансової діяльності підприємства [24], належать:

1. Додана вартість. Цей показник за своєю сутністю є різни­цею між вартістю продукції, виробленої за певний час з урахуванням збільшення запасу готової продукції, витрат на реалізацію, не операційних доходів, а також продукції для внутрішнього споживання та вартості матеріальних активів, які споживалися. До показника доданої вартості входять: виплати до державних та страхових фондів; оплата праці; проценти за кредит; повернення боргів інвесторам та кредиторам; прибуток на вкладений капітал.

2. Брутто-результат експлуатації інвестицій (БРЕІ) –це додана вартість за вирахуванням витрат на оплату праці та відра­хувань з оплати праці.

3. Нетто-результат експлуатації інвестицій (НРЕІ). НРЕІ - БРЕІ - Витрати на відновлення основних засобів. На практиці за НРЕІ беруть прибуток, збільшений на суму фа­ктичних витрат по заборгованості. НРЕІ = Прибуток + Проценти за кредит.

4. Рентабельність активів (ЕР_а). На основі показника економічної рентабельності оцінюється прибутковість роботи підприємства.