Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 9. ѕсихолог≥€ багатства та б≥дност≥




1. ѕроблема б≥дност≥ та багатства в економ≥чн≥й св≥домост≥

2. ѕсихолог≥€ багатства

3. ѕсихолог≥чн≥ причини б≥дност≥

ѕроблема б≥дност≥ та багатства в економ≥чн≥й св≥домост≥

ЂЅагатство Ц б≥дн≥стьї - одв≥чна в≥сь, навколо €коњ обертаЇтьс€ повс€кденне житт€, соц≥альн≥, ф≥лософськ≥, пол≥тичн≥, економ≥чн≥ дискус≥њ. ÷€ в≥сь нанизуЇ на себе так≥ життЇво важлив≥ пон€тт€, €к свобода, справедлив≥сть, р≥вн≥сть.

ўе у IV стол≥тт≥ до нашоњ ери ѕлатон у трактат≥ Ђ«аконї торкавс€ питань сп≥вв≥дношенн€ багатства ≥ б≥дност≥. јристотель у прац≥ Ђѕол≥тикаї теж говорить про проблему б≥дност≥ й багатства. «а јристотелем, переважанн€ одного з цих елемент≥в визначаЇ в≥дпов≥дну форму державного устрою.

—оц≥альна стратиф≥кац≥€ за ступенем багатства ≥ к≥льк≥стю власност≥ супроводжуЇтьс€ соц≥альною нер≥вн≥стю Ц фундаментальною ознакою сучасноњ цив≥л≥зац≥њ. ¬≥дносини в сусп≥льств≥ через соц≥альну нер≥вн≥сть завжди перебували у стан≥ хиткоњ р≥вноваги. ¬она порушувалась у випадку пог≥ршенн€ житт€ б≥дних, посиленн€ тиску на них.

–имськ≥ цезар≥ п≥дгодовували плебс. ≈гал≥таристи ’≤’ стол≥тт€ намагались обгрунтувати теор≥ю прагненн€ до р≥вност≥, €ка супроводжувалась б Дп≥дт€гуванн€мФ житт€ б≥дних, але без знищенн€ багатих. Ћише у ’’ стол≥тт≥ в масовому масштаб≥ почала зд≥йснюватис€ соц≥альна пол≥тика. як в≥домо, в процес≥ розвитку сусп≥льства багат≥ багат≥ють, а б≥дн≥ б≥дн≥ють, р≥вновага м≥ж ними практично не дос€гаЇтьс€ н≥коли. “ому соц≥альн≥ програми мають бути максимально гнучкими й адаптованими до нац≥ональних особливостей крањни.

¬. ќйкен висунув концепц≥ю соц≥ально обгрунтованоњ економ≥чноњ пол≥тики. ƒл€ б≥льшост≥ людей важливо дос€гти справедливого розпод≥лу, €кий зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дно до граничноњ продуктивност≥ фактор≥в виробництва. —уть його в т≥м, що кожна людина ≥ соц≥альна група мають к≥нцеву межу потреб. ѓх досить задовольнити дл€ в≥дчутт€ р≥вност≥.

—л≥д в≥дзначити, що застосовувати соц≥альн≥ програми схильн≥ здеб≥льш багат≥ крањни ≥ багат≥ люди. ¬ б≥дних крањнах ставленн€ до б≥дних зневажливе. ќтже, проблема багатства ≥ б≥дност≥ Ї також проблемою ставленн€, тобто психолог≥чною. ƒ≥апазон ставленн€ до б≥дних починаЇтьс€ в≥д повноњ зневаги, ненаданн€ жодноњ допомоги дл€ пол≥пшенн€ њхнього становища до прийн€тних стандарт≥в житт€ (соц≥альн≥ програми, фонди, благод≥йн≥сть). —тавленн€ до багатих також р≥зне у р≥зних верств населенн€ ≥ в р≥зних соц≥ально-економ≥чних та ≥сторичних умовах. ”€вленн€ про багатство повТ€зане з у€вленн€м про соц≥альну нер≥вн≥сть. ћожна сказати, що соц≥альн≥ класи ≥ в≥дносини власност≥ в≥дтворюють себе (культурне в≥дтворенн€) через повторенн€ р≥зних практик споживанн€ ≥ стил≥в житт€, через ≥нтернал≥зац≥ю асоц≥йованих систем ц≥нностей ≥ способ≥в категоризац≥њ соц≥ального св≥ту.

ѕсихолог≥€ багатства

«начну увагу психолог≥в викликаЇ досл≥дженн€ психолог≥њ багатства.  р≥м досл≥дженн€ ставленн€ до багатих та етики багатства, робл€тьс€ спроби ви€вити особист≥сн≥ проблеми, повТ€зан≥ з багатством. “ак, раптов≥ зм≥ни добробуту (виграш, спадок) часто повТ€зан≥ з руйн≥вними насл≥дками щодо соц≥альноњ ≥дентиф≥кац≥њ (в≥дображенн€ себе €к представника ≥ншого прошарку), з проблемами переходу до ≥нших ц≥нностей, ≥нтерес≥в, норм ≥ моделей повед≥нки. јдаптац≥€ до багатства нер≥дко супроводжуЇтьс€ загостренн€м особист≥сних проблем у звТ€зку ≥з зм≥ною способу житт€ (ф≥нансова безпека, зб≥льшенн€ часу дозв≥лл€).

«аощадженн€, резервуванн€, тимчасова перспектива Ц це характеристики психолог≥њ благополучч€ ≥ багатства. јле, незважаючи на це, багатство далеко не завжди повТ€зане з переживанн€м щаст€. —аме тому укор≥нивс€ афоризм Ђбагат≥ теж плачутьї. —аме по соб≥ багатство, високий дох≥д зн≥маЇ одн≥ проблеми ≥ породжуЇ ≥нш≥. ¬и€вл€Їтьс€, прир≥ст грошей зсуваЇ в≥сь занепокоЇнн€ до ≥нтерперсональних параметр≥в.

ƒобробут, зв≥льн€ючи людину в≥д ф≥нансово-економ≥чних проблем, посилюЇ њњ переживанн€, повТ€зан≥ з внутр≥шньо особист≥сними, характеролог≥чними проблемами, €к≥ г≥рше розвТ€зуютьс€ за допомогою грошей.

¬ид≥л€ють так≥ параметри опису соц≥альних у€влень про багату ≥ б≥дну людину:

- економ≥чний Ц грошовий екв≥валент доходу, що Ї межею б≥дност≥ ≥ багатства, матер≥альн≥ ознаки б≥дноњ ≥ багатоњ людини;

- соц≥альний Ц соц≥ально-демограф≥чне становище, профес≥йна характеристика, соц≥альн≥ функц≥њ, у€вленн€ про ступ≥нь поширеност≥ в сусп≥льств≥ бажанн€ стати багатою людиною;

- соц≥ально - психолог≥чний Ц соц≥альне самопочутт€, в≥дносини з ≥ншими людьми, особливост≥ вербальноњ ≥ невербальноњ повед≥нки;

- ≥ндив≥дуально - психолог≥чний Ц р≥вень вираженост≥ особист≥сних €костей;

- психолого - економ≥чний Ц р≥вень вираженост≥ €костей субТЇкта економ≥чноњ д≥€льност≥, характеристики д≥ловоњ активност≥, ставленн€ до грошей.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 777 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1997 - | 1899 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.