Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихолог≥чна характеристика ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥




“ема 7. ѕсихолог≥€ ≥нвестиц≥й та ≥нновац≥й

1. ѕсихолог≥€ ≥нвестуванн€

2. ѕсихолог≥чна характеристика ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥

3. ѕсихолог≥€ управл≥нн€ нововведенн€ми в орган≥зац≥њ

 

ѕсихолог≥€ ≥нвестуванн€

ѕитанн€ про те, що робить людей багатими та усп≥шними, вже давно хвилюЇ людство та чисельних досл≥дник≥в в галуз≥ ≥нвестуванн€. ћова йде про абстрактне мисленн€, вм≥нн€ зосередитис€ на конкретн≥й ц≥л≥ ≥ не в≥двол≥катись на другор€дне, вибирати найважлив≥шу ≥нформац≥ю, не бо€тис€ масштабних проект≥в.

Ќаш≥ далек≥ предки займались полюванн€м, вирощуванн€м св≥йських тварин, обробл€ли землю. Ћюди прекрасно розум≥ли - чим б≥льше зможуть вполювати або виростити врожаю, тим багатшими вони стануть. „ому ж багатство було джерелом натхненн€ дл€ багатьох господар≥в? ¬≥дпов≥дь проста: багатш≥ домогосподарства легше переживали природн≥ катакл≥зми. јле були й так≥, хто намагавс€ в≥д≥брати багатство в ≥нших, б≥льш заможних та працьовитих. „ому ж ≥снуЇ така р≥зниц€: хтось хот≥в трудитис€, або зберегти плоди своЇњ прац≥, а ≥нш≥ не могли або не хот≥ли це робити?

—поконв≥ку народна мудр≥сть вчить нас заощаджувати плоди своЇњ прац≥ на майбутнЇ. “им не менш, значн≥й частин≥ людства це важко. Ћише у похилому в≥ц≥ люди починають розум≥ти, що €кби вони подумали про стар≥сть ран≥ше, то мали б набагато вищий р≥вень житт€. јле мова йде про небажанн€ чи нездатн≥сть заощаджувати?

≈ксперименти з соц≥альноњ психолог≥њ вказують на те, що здатн≥сть до проектуванн€ майбутнього (стратег≥чного мисленн€) починаЇ формуватись у д≥тей з 4 рок≥в. ¬ одному з експеримент≥в д≥т€м пропонували або отримати одне смачне т≥стечко одразу, або зачекати й отримати дек≥лька згодом. Ѕ≥льш≥сть д≥тей, дивл€чись на смачненьке, не могли втриматись в≥д спокуси: п≥сл€ оч≥куванн€ прот€гом 3 хвилин приблизно 70% д≥тей миттЇво, рефлекторно зТњдали т≥стечко. Ћише 30% д≥тей п≥сл€ 10-15-хвилинного оч≥куванн€ отримували додатков≥ т≥стечка. —аме ц≥ д≥ти в майбутньому ви€вл€лись б≥льш ц≥леспр€мованими та наполегливими у житт≥, мали пост≥йн≥сть у подружн≥х в≥дносинах, краще вели б≥знес й дос€гали вищих результат≥в у науц≥. ћоже, причина њхнього усп≥ху пол€гаЇ в тому, що п≥д час експерименту з т≥стечками вони дочекалис€ достойноњ винагороди за це? «д≥йснюючи такий виб≥р, д≥ти проектували майбутнЇ, виробл€ючи в соб≥ елементи стратег≥чного рефлексивного мисленн€. ј вже пот≥м таке мисленн€ допомагало њм робити далекогл€дн≥ший виб≥р.

” багатьох дорослих частина мозку, що в≥дпов≥даЇ за стратег≥чне мисленн€, так ≥ залишаЇтьс€ у нерозвиненому стан≥, тобто у њхн≥х р≥шенн€х повн≥стю дом≥нують рефлекторн≥ механ≥зми. якщо на стол≥ стоњть смачна ≥ спокуслива њжа, њм важко втриматис€, щоб не зТњсти њњ. ¬они нав≥ть не задумуютьс€, €к будуть почувати себе пот≥м, п≥сл€ надм≥рного споживанн€ харч≥в. ’оча вс≥ усв≥домлюють, що перењданн€ призводить до великих проблем у майбутньому, та все ж в≥ддають перевагу миттЇв≥й насолод≥.

–≥шенн€ стосовно ≥нвестуванн€ у довготерм≥новий проект можна пор≥вн€ти з експериментом з т≥стечками. ¬и можете витратити на споживанн€ певну суму грошей або ≥нвестувати њњ, щоб в майбутньому отримувати б≥льш≥ за тепер≥шн≥ грошов≥ потоки. яким же чином зр≥вноважувати майбутн≥ надходженн€ в≥д ≥нвестуванн€ з сьогодн≥шн≥ми витратами? ƒл€ цього людство розробило ≥нвестиц≥йн≥ критер≥њ, побудован≥ на концепц≥њ вартост≥ грошей у час≥ Ц сьогодн≥ вони Ї ц≥нн≥шими за суму грошей у майбутньому. „ому? “ому що ми можемо ≥нвестувати ≥ заробл€ти ≥нвестиц≥йний дох≥д.

Ќавички заощаджувати ≥ мислити стратег≥чно частково закладен≥ у сам≥й природ≥ людини, щоб вона змогла пережити кризов≥ дл€ нењ роки. « ≥ншоњ сторони, навичку заощаджувати можна виховувати в дитин≥ або соб≥ через систему в≥дпов≥дних стимул≥в. якщо процес заощадженн€ не п≥дтриманий оч≥куваним результатом Ц навичка може не т≥льки зруйнуватис€ назавжди, а й не закр≥питис€ у наступних покол≥нн€х. “ак сталос€ з Ђрад€нськимї покол≥нн€м. ‘≥нансова система того часу не змогла безпечно перенести њхн≥ заощадженн€ у майбутнЇ, тому люди розчарувались у доц≥льност≥ цього й почали витрачати б≥льше на поточне споживанн€.

 

ѕсихолог≥чна характеристика ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥

” ход≥ розвитку ≥ розгортанн€ предмета психолог≥њ творчих зд≥бностей людини виникаЇ необх≥дн≥сть вид≥лити утворенн€, що дали б змогу у€вити њњ €к лог≥чну однор≥дну ц≥л≥сн≥сть з≥ своЇю системою координат, одиниць анал≥зу ≥ практичного конструюванн€.

¬ихованн€ ≥ розвиток людини, њњ ≥нтелектуального потенц≥алу стали одним ≥з важливих чинник≥в розвитку нашого сусп≥льства. ¬досконаленн€ духовних сил людей (особливо п≥дростаючого покол≥нн€) маЇ оздоровче, осв≥тнЇ ≥ виховне значенн€.

ƒос€гненн€ людиною оптимуму розвитку творчого хисту ≥ духовного багатства в≥дпов≥дно до вимог профес≥йноњ д≥€льност≥ Ч основного засобу ≥снуванн€ в майбутньому; усп≥шне зд≥йсненн€ мотивац≥њ творчого ставленн€ до роботи, що розвиваЇ цей хист, - мета ≥ критер≥й, що дос€гаютьс€ в систем≥ утворенн€ функц≥ональних орган≥в псих≥ки.

“ворча д≥€льн≥сть за своЇю природою ≥ соц≥альним призначенн€м Ч це д≥€льн≥сть максимальна незалежно в≥д р≥вн€ розвитку людини, ѓѓ особистого досв≥ду. ¬илученн€ творчого начала ≥з прац≥ позбавл€Ї людину головного руш≥€ розвитку псих≥ки ≥ св≥домост≥ ≥ руйнуЇ основи д≥€льност≥ Ч перетворюЇ њњ на механ≥чну ≥ монотонну роботу.

–озкриваючи сутн≥сть пон€тт€ прац≥, необх≥дно ≥сторично охопити розмањтт€ вид≥в трудовоњ д≥€льност≥, серед €ких цей вид людськоњ д≥€льност≥ - ун≥кальний. ” м≥ру розвитку сусп≥льних форм прац≥ п≥двищуЇтьс€ роль творчого хисту ≥ разом з ними ≥ трансформац≥€ псих≥ки ≥ св≥домост≥ в робот≥, що й спри€Ї гармон≥йному розвитку людини.

–≥зноман≥тн≥ види д≥€льност≥ породжен≥ працею ≥ генетично та функц≥онально з нею пов'€зан≥. √оловн≥ моменти процесу прац≥:

а) людина €к суб'Їкт трудовоњ д≥€льност≥;

б) доц≥льна д≥€льн≥сть, або сама прац€;

в) предмет трудовоњ д≥€льност≥;

г) засоби прац≥;

д) продукт трудовоњ д≥€льност≥.

” прац≥ людина, збер≥гаючи ≥ перетворюючи природу на б≥льш гармон≥йн≥ форми, створюЇ цими д≥€ми ≥ саму себе. ѕрот€гом творчого процесу в д≥€льност≥ людина виробл€Ї, створюючи саму себе, оволод≥ваЇ своњми природними €кост€ми ≥ набуваЇ соц≥альних властивостей.

–озробка ≥нновац≥йних технолог≥й можлива на основ≥ законом≥рностей творчоњ д≥€льност≥, пов'€заноњ з виникненн€м думок, почутт≥в ≥ образ≥в, а також розумовими ≥ психомоторними д≥€ми людини, що виконуютьс€ на меж≥ людських можливостей, в екстремальних умовах, коли творч≥ процеси дос€гають максимуму напруженост≥.

ѕродуктивним результатом (насл≥дком досл≥дноњ д≥њ, що виконуЇтьс€ при розв'€занн≥ наукового ≥ технолог≥чного завданн€) Ї позитивн≥ зм≥ни спочатку в головних сферах псих≥ки:

а) псих≥чних процесах;

б) псих≥чних властивост€х особистост≥;

в) псих≥чних ≥ психомоторних функц≥€х;

г) псих≥чних станах;

д) психолог≥чн≥й будов≥ досл≥дноњ д≥€льност≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 399 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2115 - | 1885 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.