Психологічна характеристика інноваційної діяльності

Тема 7. Психологія інвестицій та інновацій

1. Психологія інвестування

2. Психологічна характеристика інноваційної діяльності

3. Психологія управління нововведеннями в організації

 

Психологія інвестування

Питання про те, що робить людей багатими та успішними, вже давно хвилює людство та чисельних дослідників в галузі інвестування. Мова йде про абстрактне мислення, вміння зосередитися на конкретній цілі і не відволікатись на другорядне, вибирати найважливішу інформацію, не боятися масштабних проектів.

Наші далекі предки займались полюванням, вирощуванням свійських тварин, обробляли землю. Люди прекрасно розуміли - чим більше зможуть вполювати або виростити врожаю, тим багатшими вони стануть. Чому ж багатство було джерелом натхнення для багатьох господарів? Відповідь проста: багатші домогосподарства легше переживали природні катаклізми. Але були й такі, хто намагався відібрати багатство в інших, більш заможних та працьовитих. Чому ж існує така різниця: хтось хотів трудитися, або зберегти плоди своєї праці, а інші не могли або не хотіли це робити?

Споконвіку народна мудрість вчить нас заощаджувати плоди своєї праці на майбутнє. Тим не менш, значній частині людства це важко. Лише у похилому віці люди починають розуміти, що якби вони подумали про старість раніше, то мали б набагато вищий рівень життя. Але мова йде про небажання чи нездатність заощаджувати?

Експерименти з соціальної психології вказують на те, що здатність до проектування майбутнього (стратегічного мислення) починає формуватись у дітей з 4 років. В одному з експериментів дітям пропонували або отримати одне смачне тістечко одразу, або зачекати й отримати декілька згодом. Більшість дітей, дивлячись на смачненьке, не могли втриматись від спокуси: після очікування протягом 3 хвилин приблизно 70% дітей миттєво, рефлекторно з’їдали тістечко. Лише 30% дітей після 10-15-хвилинного очікування отримували додаткові тістечка. Саме ці діти в майбутньому виявлялись більш цілеспрямованими та наполегливими у житті, мали постійність у подружніх відносинах, краще вели бізнес й досягали вищих результатів у науці. Може, причина їхнього успіху полягає в тому, що під час експерименту з тістечками вони дочекалися достойної винагороди за це? Здійснюючи такий вибір, діти проектували майбутнє, виробляючи в собі елементи стратегічного рефлексивного мислення. А вже потім таке мислення допомагало їм робити далекоглядніший вибір.

У багатьох дорослих частина мозку, що відповідає за стратегічне мислення, так і залишається у нерозвиненому стані, тобто у їхніх рішеннях повністю домінують рефлекторні механізми. Якщо на столі стоїть смачна і спокуслива їжа, їм важко втриматися, щоб не з’їсти її. Вони навіть не задумуються, як будуть почувати себе потім, після надмірного споживання харчів. Хоча всі усвідомлюють, що переїдання призводить до великих проблем у майбутньому, та все ж віддають перевагу миттєвій насолоді.

Рішення стосовно інвестування у довготерміновий проект можна порівняти з експериментом з тістечками. Ви можете витратити на споживання певну суму грошей або інвестувати її, щоб в майбутньому отримувати більші за теперішні грошові потоки. Яким же чином зрівноважувати майбутні надходження від інвестування з сьогоднішніми витратами? Для цього людство розробило інвестиційні критерії, побудовані на концепції вартості грошей у часі – сьогодні вони є ціннішими за суму грошей у майбутньому. Чому? Тому що ми можемо інвестувати і заробляти інвестиційний дохід.

Навички заощаджувати і мислити стратегічно частково закладені у самій природі людини, щоб вона змогла пережити кризові для неї роки. З іншої сторони, навичку заощаджувати можна виховувати в дитині або собі через систему відповідних стимулів. Якщо процес заощадження не підтриманий очікуваним результатом – навичка може не тільки зруйнуватися назавжди, а й не закріпитися у наступних поколіннях. Так сталося з «радянським» поколінням. Фінансова система того часу не змогла безпечно перенести їхні заощадження у майбутнє, тому люди розчарувались у доцільності цього й почали витрачати більше на поточне споживання.

 

Психологічна характеристика інноваційної діяльності

У ході розвитку і розгортання предмета психології творчих здібностей людини виникає необхідність виділити утворення, що дали б змогу уявити її як логічну однорідну цілісність зі своєю системою координат, одиниць аналізу і практичного конструювання.

Виховання і розвиток людини, її інтелектуального потенціалу стали одним із важливих чинників розвитку нашого суспільства. Вдосконалення духовних сил людей (особливо підростаючого покоління) має оздоровче, освітнє і виховне значення.

Досягнення людиною оптимуму розвитку творчого хисту і духовного багатства відповідно до вимог професійної діяльності — основного засобу існування в майбутньому; успішне здійснення мотивації творчого ставлення до роботи, що розвиває цей хист, - мета і критерій, що досягаються в системі утворення функціональних органів психіки.

Творча діяльність за своєю природою і соціальним призначенням — це діяльність максимальна незалежно від рівня розвитку людини, ЇЇ особистого досвіду. Вилучення творчого начала із праці позбавляє людину головного рушія розвитку психіки і свідомості і руйнує основи діяльності — перетворює її на механічну і монотонну роботу.

Розкриваючи сутність поняття праці, необхідно історично охопити розмаїття видів трудової діяльності, серед яких цей вид людської діяльності - унікальний. У міру розвитку суспільних форм праці підвищується роль творчого хисту і разом з ними і трансформація психіки і свідомості в роботі, що й сприяє гармонійному розвитку людини.

Різноманітні види діяльності породжені працею і генетично та функціонально з нею пов'язані. Головні моменти процесу праці:

а) людина як суб'єкт трудової діяльності;

б) доцільна діяльність, або сама праця;

в) предмет трудової діяльності;

г) засоби праці;

д) продукт трудової діяльності.

У праці людина, зберігаючи і перетворюючи природу на більш гармонійні форми, створює цими діями і саму себе. Протягом творчого процесу в діяльності людина виробляє, створюючи саму себе, оволодіває своїми природними якостями і набуває соціальних властивостей.

Розробка інноваційних технологій можлива на основі закономірностей творчої діяльності, пов'язаної з виникненням думок, почуттів і образів, а також розумовими і психомоторними діями людини, що виконуються на межі людських можливостей, в екстремальних умовах, коли творчі процеси досягають максимуму напруженості.

Продуктивним результатом (наслідком дослідної дії, що виконується при розв'язанні наукового і технологічного завдання) є позитивні зміни спочатку в головних сферах психіки:

а) психічних процесах;

б) психічних властивостях особистості;

в) психічних і психомоторних функціях;

г) психічних станах;

д) психологічній будові дослідної діяльності.