Пакування – засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від навколишнього середовища, від ушкоджень і втрат і полегшують процес товарообертання (зберігання, транспортування і реалізацію продукції).
Пакування скловиробів має відповідати опису технічних умов контракту або діючим нормативним документам.
Якщо в контракті немає особливих вказівок щодо пакування, продавець повинен відвантажити товар в упаковці, що використовується для експортних товарів у країні продавця, що забезпечила б цілісність вантажу під час перевезення з урахуванням можливих перевантажень при належному і звичайному поводженні з вантажем. У відповідних випадках враховуються також тривалість і способи транспортування.
Вироби зі скла мають бути упаковані в споживчу (групову з комірками для кожного виробу або індивідуальну тару) і потім у транспортну тару.
Транспортна тара – це тара, що утворює самостійну транспортну одиницю.
Споживча тара – це тара, що надходить до споживача з продукцією і не виконує функцію транспортної тари.
Групова тара – споживча тара, призначена для певної кількості продукції.
Індивідуальна тара – тара, призначена для одиниці продукції.
У якості споживчої (групової або індивідуальної) тари застосовуються коробки.
При упакуванні виробів у споживчу (групову з гніздами і (або) перегородками для виробів чи індивідуальну) тару вироби попередньо обгортаються папером і перекладуються прокладковим матеріалом, що виключає можливість переміщення виробів усередині тари.
У якості прокладкового матеріалу можуть застосовуватися: картон гофрований, прокладковий, стружка деревинна або паперова або інший м’який прокладковий матеріал.
Споживчу тару після упакування в неї виробів заклеюють стрічкою і вкладають у транспортну тару (ящики).
При упакуванні в транспортну тару (ящики) горизонтальні ряди прокладають аркушами гофрованого картону або іншим прокладковим матеріалом. Вільні місця в тарі повинні бути щільно заповнені прокладковим матеріалом, що виключає переміщення споживчої (групової або індивідуальної) тари всередині ящиків.
Ящики з гофрованого картону в місцях з’єднання клапанів заклеюють хрест-навхрест стрічкою (синтетичною або паперовою, армованою синтетичними або текстильними стрічками) одного кольору.
Застосування текстильних стрічок не забезпечує збережуваність виробів, тому що при додатковому переміщенні тари (ящиків) і зберіганні їх в опалюваному приміщенні стрічка висихає, деформується і відходить від картону.
Ящики з гофрованого картону мають бути оперезані металевими або синтетичними стрічками, кінці яких скріплюються в «замок» з відбитком.
Ящики дерев’яні комбіновані повинні бути міцними, без перекосів, із нових дошок і також оперезані металевими стрічками, кінці яких повинні бути скріплені в «замок» з відбитком.
Маса брутто кожного ящика має відповідати масі брутто, зазначеній у контракті, але не перевищувати:
– для ящиків із гофрованого картону – 20 кг;
– для ящиків дощатих або комбінованих – 80 кг.
При відвантаженні скловиробів у великовантажних контейнерах скловироби також упаковуються в транспортну тару (ящики). Ящики в контейнерах складаються рядами відповідно до маніпуляційних знаків. Більш важкі ящики укладаються на нижній ряд. Контейнер заповнюється ящиками до повної місткості. Вільні місця в контейнері заповнюються прокладковим матеріалом із метою виключення переміщення транспортної тари усередині контейнерів.
У кожне вантажне місце обов’язково вкладається пакувальний аркуш, у якому вказується:
– номер місця, виробник, назва, артикул і розмір виробів, кількість місць у споживчій тарі і загальна кількість виробів у даному вантажному місці;
– маса нетто, маса брутто.
На кожне вантажне місце чітко наноситься незмивною фарбою таке маркування:
– номер контракту і (або) замовлення покупця;
– номер місця, одержувач, маса брутто, нетто в кілограмах, попереджувальне маркування.
Ящики замарковуються з двох торцевих сторін.
Маркування наноситься на мові країни-продавця з перекладом її тексту на мову країни-покупця.
