ГОСТ 24770-81 – Посуда фарфоровая и фаянсовая. Метод оп­ре­де­ления термостойкости

ГОСТ 24970-88 Посуда керамическая. Метод определения ки­слот­остойкости.

ГОСТ 28389-89 Изделия фарфоровые и фаянсовые. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение.

ГОСТ 28390-89 Изделия фарфоровые. Технические условия.

ГОСТ 28390-89 Изделия фаянсовые. Технические условия.

ДСТУ 2084-92 Посуд фарфоровий і фаянсовий. Терміни та ви­зна­чення.

ДСТУ 2085-92 Посуд фарфоровий і фаянсовий. Дефекти. Тер­мі­ни та визначення.

ДСТУ 2196-93 Изделия керамические. Термины и определения.

ЕКСПЕРТИЗА ВЗУТТЯ

Загальні положення

Загальний процес проведення товарознавчої експертизи взут­тя базується на положеннях, що викладені в Методиці про­ве­дення товарознавчої експертизи взуття [46], умовах договору, чинних державних нормативних документах.

Відповідно до поставленого перед експертом завдання, това­рознавчу експертизу взуття поділяють на такі основні види:

– перевірка кількості (вантажних місць / взуття);

– перевірка якості (органолептичним та вимірювальним ме­тодом або за результатами лабораторних випробувань).

Під час перевірки кількості взуття визначають наявність і тип транспортної та індивідуальної тари, їх цілісність, наявність мар­ку­вання, а також відповідність їх технічним умовам дого­во­ру (контракту).

Одночасно з перевіркою кількості та стану пакування про­во­дять перевірку комплектування взуття (однаковість пар за роз­міром і повнотою).

Перевірка якості взуття може бути як вибірковою, так і су­цільною, в залежності від порядку контролю, який встановлено відповідними документами або в залежності від письмово сфор­мульованих потреб замовника.

На вимогу замовника експерт може визначити втрату якості взуття у відсотках у залежності від ступеня виразності дефектів. Відсотки втрати якості взуття наведені в Методиці проведення товарознавчої експертизи взуття і є орієнтовними. Основні за­сади визначення втрати якості взуття:

– у новому взутті втрату якості встановлюють за наявності дефектів з урахуванням їх впливу на зовнішній вигляд, функ­ціо­нальні та експлуатаційні властивості;

– оцінку якості взуття здійснюють за найбільш суттєвим де­фектом;

– визначення відсотка втрати якості взуття здійснюють за най­гіршою напівпарою;

– числове значення відсотка втрати якості залежить від виду і виразності дефекту, а для взуття, що було в експлуатації, також і ступеня зносу.

Знос взуття визначають в залежності від ступеня стирання підошви та фірмової набійки каблука, деформації вер­ху взуття, забруднення внутрішніх деталей взуття. Ступінь зно­су може бути незначним, середнім та значним.

При визначенні відсотка втрати якості взуття, що було в екс­плуатації, розміри його збільшуються в залежності від ступеня зносу і зовнішнього вигляду взуття на 20–50 %, а саме:

– при незначному зносі – на 20 %;

– при середньому зносі – на 30 %;

– при значному зносі – на 50 %.

Взуття, що не відповідає встановленим нормам, має бути на­лежним чином ідентифіковано. Для цього на внутрішніх деталях перевірених пар взуття експерт, за погодженням із замовником експертизи, проставляє особистий штамп (підпис) та відсоток втрати якості, про що в акті експертизи робиться відповідний запис.

Експертиза кількості

Експертиза кількості проводиться при відкритті вантажних місць (контейнера). Пломба контейнера обережно зрізується і після розкриття контейнера здається на збереження товаро­одер­жувачу, про що робиться запис на пакувальному аркуші, на то­варосупроводжувальному документі, у робочому зошиті екс­пер­та й в акті експертизи.

Розкривши контейнер і перевіривши стан водозахисного па­перу, експерт визначає ступінь заповнення контейнера, звертає увагу на наявність у контейнері підмочених чи пошкоджених коробок.

При вивантаженні з контейнера ящиків у справному паку­ван­ні інофірм експерт рекомендує товароодержувачу вкладати їх на візки по 10, 15, 20 штук, одночасно відзначаючи номера місць у робочому журналі.

Після вивантаження з контейнера всієї партії експерт пере­віряє його внутрішній стан. Звіряє запис у своєму робочому зо­шиті з даними товаросупроводжувальних документів (паку­валь­ного аркуша).

Якщо стан ящиків, вивантажених з контейнера, не забезпечує збереженість товару, експерт пропонує товароодержувачу від­ра­зу ж після розкриття контейнера перевірити кількість взуття чи повернути коробки у візок-контейнер, опломбувати її пломбою бюро товарних експертиз і зробити відповідний запис у товаро­су­проводжувальних документах.

Якщо вивантажені з контейнера в непорушеному упакуванні інофірми товарні місця з номерами, що відповідають супро­від­ній документації, на прохання замовника експертизи не розкри­ва­ються, експерт складає акт експертизи у двох екземплярах і один екземпляр вручає замовнику.

Наступні визначення кількості взуття в даних місцях і оформ­­лення акта експертизи проводиться у встановленому по­рядку.

Результати експертиз кількості взуття оформляються актами експертизи або заключенням експерта.

Експертиза якості

Експертиза якості взуття здійснюється за заявками зацікав­ле­них організацій.

Експертиза якості взуття проводиться відповідно до вимог технічних умов контракту і зразком (дублікатом) закупленого товару, «Інструкції про порядок перевірки якості і кількості ім­портних товарів експертами ТПП України», діючих норма­тив­них документів і Методикою проведення товарознавчої експер­тизи взуття.

Органолептичним та вимірювальним методами перевіряють зовнішній вигляд взуття, наявність вад матеріалів, відповідність виконання окремих вузлів та деталей встановленим вимогам. Вади матеріалів і відхилення від встановлених вимог виявляють шляхом огляду, прощупування, згинання і відтягування деталей, порівняння їх розташування, форми, розмірів у парі та напівпарі взуття встановленим вимогам.

Органолептичний метод не виключає при перевірці взуття застосування інструментів та найпростіших вимірювальних при­строїв для визначення лінійних розмірів взуття і окремих його де­талей.

Сортування взуття здійснюють за ГОСТ 28371, який регла­мен­тує вимоги до якості взуття за зовнішнім виглядом. Кіль­кість виявлених дефектів на сортність взуття не впливає, але у взутті не допускаються критичні дефекти та дефекти, що пе­ре­вищують значення, наведені в ГОСТ 28371-89 «Обувь. Опре­де­ление сортности».

Лабораторні дослідження за фізико-механічними показ­ни­ка­ми проводяться у разі неможливості зробити висновок щодо яко­­сті взуття за результатами органолептичних методів або при наявності письмової заявки замовника.

За певних умов договору експерт може визначити відпо­від­ність взуття зразку-еталону або його дублікату, що затверджені в установленому порядку. При цьому він повинен:

– зіставити та оцінити художньо-естетичні показники взуття (модель та форму каблука, його зовнішній вигляд);

– перевірити відповідність підбору матеріалів на деталях вер­ху, низу та підкладці взуття за їх кольором, оздобленням, а також наявність та стан фурнітури та маркування;

– встановити наявність (відсутність) дефектів.

Взуття повинно повністю відповідати зразку-еталону за мо­де­лями, фасонами копила та каблука, матеріалами та забарв­лен­ням верху, матеріалами низу, застосованій фурнітурі, способу обробки та оздоблення верху і низу, маркуванню.

Експертиза якості взуття, що було в експлуатації, про­во­дить­ся за наявності заявки, яка може бути одержана від про­дав­ця або (у разі його відмови) від покупця. Покупець у разі ба­жан­ня може бути присутній під час проведення експертизи.

Разом із заявкою замовник надає взуття (в чистому вигляді), письмову заяву-претензію покупця, в якій зазначено виявлені дефекти, розрахункові документи (товарний чек, копія чеку).

Взуття, що піддавалося дрібному ремонту (зміна набійок, при­клейка профілактичних підметок), приймати до експертизи заборонено.

Експерт повинен зробити огляд пари взуття у повному обсязі та всі виявлені дефекти відмітити в акті експертизи незалежно від того, чи зазначені вони в заявці покупця. На підставі ре­зуль­татів експертизи роблять висновки щодо причин виникнення дефектів.

Експертизу взуття, що пошкоджене при транспортуванні або зберіганні, проводять з метою визначення ступеня по­шкод­ження та відсотка втрати якості.

До дефектів транспортування (зберігання) відносять по­тер­то­сті, підмочку, забруднення тощо.

Підставою для експертизи може бути заявка залізниці або вантажоодержувача. При експертизі обов’язкова присутність на­чальника залізничної станції, його заступника або завідуючого вантажним двором, а також представника вантажоодержувача.

Експерту має бути наданий комерційний акт з такими да­ними:

– назва продукції;

– номери вантажних місць, що мають пошкодження;

– характер пошкоджень;

– кількість пошкоджених пар взуття;

– обставини, за яких виникли пошкодження (по можли­вості).

У разі відсутності комерційного акта експерт може прово­ди­ти експертизу за заявкою замовника.

В акті експертизи необхідно:

– зробити відмітку щодо відсутності комерційного акта;

– констатувати ступінь пошкодження, характер, розмір та місцезнаходження виявлених дефектів;

– визначити втрату якості у відсотках;

– зазначити (по можливості) причину виникнення пошкод­жень.

Експертизу підмоченого взуття проводять тільки після його просушування.