Продуктивність праці – динамічний показник, що постійно змінюється під впливом безлічі факторів. Факторами називають рушійні сили, або причини, що викликає зміни продуктивності праці. На рівні підприємства такі фактори можна підрозділити на внутрішні й зовнішні.
Внутрішні фактори включають рівень технічної оснащеності підприємства, енергооснащеність праці, організацію праці й проведення, застосовувані системи стимулювання праці, тобто всі ті, які залежать від колективу і його керівників.
До зовнішніх факторів відносять причини, що не залежать від підприємства: зміна асортиментів і номенклатури продукції у відповідності з попитом на ринку, що приводять і до зміни трудомісткості, соціально-економічні умови в суспільстві, надійність партнерів у частині матеріально-технічного постачання й т.п.
По своєму внутрішньому втримуванню й сутності всі фактори прийнято поєднувати в три групи: матеріально – технічні, організаційні й соціально-економічні
До матеріально-технічним факторам ставляться:
- підвищення фондо- і енергооснащеності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу, зниження витрат ручної, некваліфікованої праці;
- підвищення механізації й автоматизації виробничих процесів;
- збільшення одиничних потужностей машин і встаткування;
- поглиблення спеціалізації машин і встаткування;
- створення нових технологій;
- електрифікація й хімізація проведення.
Усі матеріально-технічні фактори підвищують продуктивність праці й знижують трудомісткість продукції
До організаційних факторів ставляться організація проведення, праці й керування:
- спеціалізація підприємств і їх наступна кооперація, організація матеріально-технічного постачання, ремонтного обслуговування, удосконалювання організаційно-технічної підготовки проведення;
- раціональний поділ і кооперація праці між окремими групами працюючих, поліпшення організації й обслуговування робочих місць, поліпшення умов праці, підготовка й перепідготовка кадрів, зміцнення трудової дисципліни, удосконалювання нормування праці;
- створення ефективної організаційної структури керування, правильний добір, розміщення й використання управлінських кадрів, їх професійна підготовка, організація внутрівиробничого підприємництва.
Усі організаційні фактори взаємозалежні й наявність організаційних недоліків приводить до неповного використання (втратам) робочого часу й через його рівень до впливу на ріст продуктивності праці. Втрати робочого часу за інших рівних умов прямо пропорційно знижують продуктивність праці, а зниження втрат приводить до її росту.
Рушійною силою активної трудової діяльності може бути інтерес до досягнення певного результату, який дає можливість задоволення як матеріальних, так і духовних потреб працівників. Саме в цьому проявляється дія соціально-економічних факторів. Найважливіші складові цієї групи факторів:
- матеріальна й моральна зацікавленість у результатах як особистої, так і колективної праці;
- рівень кваліфікації, професійна майстерність;
- відношення до праці, трудової дисципліни;
- зміна форм власності на майно підприємства й на результати праці;
- демократизація комерційного й суспільного життя й розвиток самоврядування.
ТЕМА 7. ЗАРОБІТНА ПЛАТА ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА
1. Сутність і ринкова ціна заробітної плати
2. Основні функції заробітної плати й принципи її організації
3. Процес організації оплати праці на підприємстві
4. Види й класифікації доплат до основної заробітної плати
5. Розрахунки фонду заробітної плати по підприємству
