Основні фактори й шляхи зниження собівартості

Під факторами зниження собівартості продукції слід розуміти такі явища й процеси, які безпосередньо впливають на рівень витрат проведення. Вони діляться на незалежні від підприємства й залежні від підприємства.

До внутрівиробничих факторів зниження собівартості продукції відносяться:

1. Скорочення норм видатку сировини, матеріалів, палива, енергії на основі застосування нових або вдосконалених технологічних процесів.

2. Зниження відходів проведення й скорочення браку.

3. Підвищення продуктивності праці й забезпечення випереджальних темпів росту продуктивності праці в порівнянні з темпами росту заробітної плати.

4. Підвищення використання виробничих потужностей.

5. Скорочення накладних видатків за рахунок удосконалювання організаційної структури керування.

6. Удосконалювання організації роботи внутрішньозаводського транспорту, ремонтних служб і інших допоміжних цехів.

 

 

ТЕМА 9. ЦІНИ Й ЦІНОУТВОРЕННЯ.

1. Поняття ціни. Теоретичні основи ціноутворення. Функції цін.

2. Види цін. Структура ціни на продукцію промислового виробництва.

3. Непрямі податки (ПДВ і акцизний збір) як складені елементи ціни

4. Способи формування вихідної ціни товару.

Поняття ціни. Теоретичні основи ціноутворення. Функції цін.

 

У ринковій економіці ціна є найпоширенішою категорією. За допомогою ціни виражаються різні показники – обсяги виробництва, споживання й обігу, вартість основних, обігових фондів і інших ресурси, результати й ефективність використання всіх видів ресурсів.

Ціна – це грошове вираження вартості, що виражає мінові відносини товарів один з одним. В основі мінових відносин можуть лежать суспільно необхідні витрати праці на проведення товарів (теорія трудової вартості), витрати проведення (теорія витрат проведення), фактори проведення (теорія трьох факторів проведення), гранична корисність товару (теорія граничної корисності).

Відповідно сучасної неокласичної теорія формування й рух цін відбувається під впливом безліччю факторів.

До визначальних ціноутворюючих факторів належать витрати проведення, співвідношення попиту та пропозиції, стан грошової системи, ступінь державного регулювання цін, якості товару, взаємовідношення між продавцем і покупцем, обсяг поставок, умови платежу й інші

Значення цін у ринковій економіці визначається її основними функціями. Функції цін:

- вимірювально-інформаційна (облікова) – за допомогою цін трапляється можливість виразити в грошовій формі різноманітні за своєю натуральною формою товари, використовувані ресурси, визначити ефективність їх використання;

– розподільна -через механізм цін представляється можливим розподіляти вартість продукту таким чином, щоб частина її у вигляді собівартості верталася виробникові, а інша частина надходила б у бюджет у вигляді ПДВ, акцизного збору, інших обов'язкових платежів;

– стимулююча - ціни стимулює ріст обсягів виробництва, підвищення якості продукції, впровадження досягнень НТП.

 

 

Види цін. Структура ціни на продукцію промислового виробництва

Розрізняють наступні види цін.

Залежно від призначення й характеру продукції, що випускається:

– на продукцію промислового виробництва;

– на продукцію сільськогосподарського виробництва;

– на продукцію будівництва;

– ціни на послуги (транспортні, комунальні й ін.)

Залежно від сфери обслуговуючого обороту.

Звичайний масовий товар проходить три стадії руху товарів: підприємство – оптова торгівля; оптова торгівля – роздрібна торгівля; роздрібна торгівля – споживачі. Відповідно до цих стадіям руху товарів виділяють три основні види цін: оптові ціни підприємства, оптові ціни торгівлі (промисловості), роздрібні ціни.

Оптові ціни підприємства

За оптовими цінами підприємства визначаються обсяги виробництва, а так само фінансові показники діяльності підприємства.

2. Оптові ціни торгівлі (промисловості)

,

де В + П – витрати й прибуток збутових (посередницьких) організацій;

ПДВ – податок на додану вартість;

АЗ – акцизний збір

 

По оптових (відпускна) ціна торгівлі продукція відпускається за межі підприємства – виготовлювача іншим підприємствам або збутовим (посередницьким) організаціям

Роздрібні ціни

,

де (В+П)торг. - витрати й прибуток торгуючих підприємств.

 

За роздрібними цінами продукція надходить на споживчий ринок

Залежно від державного регулювання ціни можуть бути регульованими або вільними.

При регулюванні цін можуть використовуватися як адміністративні, так і економічні методи регулювання.

Адміністративне регулювання укладається в їх безпосередньому встановленні.

Економічне регулювання засноване на непрямому впливі на ціни за допомогою різних економічних інструментів.

До заходів державного регулювання цін слід віднести:

1. '' Заморожування» цін і інші способи їх фіксації.

2. Контроль над цінами, установлюваними окремими великими монополіями, на основі твердої регламентації методів обліку витрат проведення.

3. Угода між урядовими закладами й монополіями не змінювати ціни на вироблені ними товари.

4. Установлення граничного рівня рентабельності на проведення продукції.

Вільні ціни встановлює підприємство самостійне на основі попиту та пропозиції.

Залежно від умов поставок товарів на внутрішньому ринку розрізняють цін франко-вагон-станція відправлення й франко-вагон-станція призначення. У першому випадку всі витрати по доставці товарів несе покупець, при другому - усі витрати несе продавець.

В умовах ринкових відносин у системі ціноутворення широко використовуються договірні ціни, які повинні нести противитратний характер. Договірні ціни на продукцію виробничо-технічного призначення встановлюються на початкових стадіях її створення, що стимулює зниження витрат і, отже, збільшення прибутки.