"Моніторинг ЗМІ та медіакритиці в діяльності громадянських об'єднань " представлена типологія структур громадянського суспільства, які здійснюють громадський моніторинг ЗМІ та медіакритиці, дано аналіз проблематики критико- журналістських творів, що пу-блікуються асоціаціями громадян - від громадських груп моніторингу ЗМІ та медіакритики (media watch groups) до товариств по захист прав споживачів. Огляд проблемно- тематичного комплексу 136 критико -аналітичних публікацій, що з'явилися в 1998-2002 рр.. на сайтах зарубіжних громадських організацій і громадянських груп (у тому числі американських FAIR, " News Watch ", " American Review ", британської " Press Wise Trust ", іспанської AUC і бразильської "Інститут Гутенберга " (Instituto Gutenberg), виявив такі домінуючі проблемні блоки:
- Аналіз та обговорення проблем, пов'язаних із забезпеченням свободи преси та журналістської діяльності, ідейного і політичного плюралізму ЗМІ, з використанням ресурсів друкованої та електронної преси в цілях зміцнення і розвитку демократії (" Press Wise Trust ", FAIR, " American Review ");
- Викриття прихованої державної та корпоративної цензури преси, самоцензури журналістів (FAIR, " Press Wise Trust ");
- Аналіз процесів злиття найбільших медійних корпорацій, впливу поcледствій концентрації власності в медійному секторі на інфор-маційне обслуговування аудиторії (FAIR, " American Review ");
- Обгрунтування реформ, націлених на обмеження впливу найбільших корпорацій в медійному секторі (" American Review ", FAIR), на розвиток суспільних ЗМІ (AUC, FAIR, " American Review ");
- Викриття і критика проявів расизму та ксенофобії у змісті ЗМІ (FAIR; " Press Wise Trust ");
- Критичний аналіз медійних образів і стереотипного відображення різних соціальних груп (національних меншин, економічних іммі-грантів, біженців із зарубіжних країн, промислових робітників) з метою виявлення спотворень і замовчувань (FAIR; " Press Wise Trust ");
- Аналіз ролі ЗМІ у формуванні політичного вибору аудиторії (FAIR, " American Review ");
Вже на початку ХХ в. діяльність публіцистів - критиків преси - А. Сінклера, Дж. Сельдеса, У. Ірвіна та ін стала одним з перших проявів зароджується в американському суспільстві розуміння необхідності і можливості ефективного громадського впливу на засоби масової інформації. У цей же період починається теоретичне обгрунтування ідеї громадянського спостереження і контролю за діяльністю ЗМІ в умовах свободи інформаційної діяльності. Ще 1920 У. Ліпманн і Ч. Мерц висловили припущення: з часом читачі створять впливові громадські організації, які стануть в перспективі досить могутньою силою, щоб впливати на періодичні видання, які не відповідають ними ж проголошеним стандартам професіоналізму і відповідальності за адекватне і повне інформування аудиторії.
Однак створення таких організацій стало реальністю лише в 60 -ті - 70 -ті роки ХХ століття. Проявився в цей період в США криза сус-пільної довіри до засобів масової інформації, які придбали до того часу безпрецедентний потенціал впливу на суспільство, стимулював не тільки розвиток академічної та " внутрішньокорпоративної " журналістської критики ЗМІ (медіакритики), а й новий вид активності громадянського суспільства. Зростаюче усвідомлення того, що громадяни потребують особливих організаційних структурах для відстоювання та захисту своїх прав та інтересів в масово- інформаційній сфері, для протидії негативним тенденціям в масмедіа, призвело до кінця ХХ в. до появи десятків різноманітних громадських організацій, чільне місце в діяльності яких займає цивільний моніторинг засобів масової інформації та медіакритиці.
Розвиток організованих форм громадського моніторингу ЗМІ та громадянських форм медіакритики в США являє собою завоювання розвивається демократичної думки і практики в умовах фактичного посилення політичного та економічного контролю над масово- інформаційною сферою. Ось як оцінює сучасне становище в американських ЗМІ один з видних дослідників масових комунікацій Р. МакЧесні: "Система засобів масової інформації США, широко провозглашаемая системою вільного ринку, є результат приголомш-ливого за своїми масштабами управлінського втручання, яке створило цю систему від імені товариства, але без громадського усвідо-мленої згоди.... Це система, де найважливіші політичні події ледь згадуються, або преподані таким чином, щоб обслуговувати інтереси політичних еліт. Аудиторію заперечують як необхідну складову суспільних дебатів. " (McChesney R. Dark Trends in World Media. 2002. Http://www.wacc.org.uk/publications/action/245/mcchesney.html).
Зростаюча ринкова концентрація медійної власності і комерціалізація масової інформації призводять до того, що суспільно значимі ідеї та інформація, що суперечать інтересам найбільших корпорацій, часто висвітлюються фрагментарно, спотво-рюються або взагалі ігноруються пресою. Слідуючи логіці ринкової конкурентної боротьби, менш могутні ЗМІ змушені сліду-вати при висвітленні внутрішніх і міжнародних подій і проблем тієї інформаційної " порядку денному", яка вже задана вели-кими медіакорпорації.
У цих умовах важливого значення набувають численні громадські структури, які здійснюють цивільний моніторинг ЗМІ і медіакритиці - від " media watch groups " і об'єднань, що представляють батьківську і педагогічну громадськість, до релігійних асоціацій та право-захисних угруповань різного спрямування (гендерних, етнічних та ін.) Ці структури є активними учасниками суспільних дебатів з питань функціонування ЗМІ, безпосередньо виражаючи і транслюючи думки громадян, їх претензії та вимоги до друкованої та електронної пресі, роблячи вплив на громадську думку та медійний сектор з позицій громадянського суспільства. В умовах ринку, коли засоби масової інформації зобов'язані враховувати реакцію споживачів медійного змісту, щоб забезпечити своє виживання і процвітання, така діяльність здатна викликати - і в ряді випадків вже викликала - позитивні зміни як щодо громадян до ЗМІ, так і в самій друкованої та електронної пресі. При цьому багато активісти -громадські віддають собі звіт в тому, що поглиблення комерціалізації масової інформації поступово призводить до ослаблення залежності ЗМІ від аудиторії і посиленню небезкорисливій " прив'язки " медійних організацій до рекламодавців.
Об'єднані спільними надзавданнями забезпечення громадянського впливу на мас-медіа і досягнення більшої підзвітності засобів масової інформації суспільству, організації медіамоніторингу і медіакритики вельми різноманітні за ідеологічними установками, формам і методам роботи, цілям і завданням, тематики і проблематики критико- журналістських виступів. Заклопотаність дотриманням норм професійної журналістської етики - головним чином, вимог точності та достовірності в інформуванні, а також зацікавленість у під-вищенні професіоналізму журналістів свідчать про близькість позицій цих цивільних структур до програмним установкам професійних журналістських організацій та спілок. З порадами преси та іншими інститутами саморегулювання медійних спільнот їх зближує підтримка скарг та звернень громадян, незадоволених діяльністю ЗМІ; з альтернативною пресою - ліквідація інформаційних "білих плям" і проведення незалежних журналістських розслідувань в медійній сфері, боротьба за більшу різноманітність змісту мас-медіа і відстоювання прав расових, етнічних і культурних меншин у сфері масової інформації. Осмислення масштабності та незворотності негативних процесів, що відбуваються нині в медійному секторі, призводить до того, що громадянські об'єднання все частіше не тільки прагнуть захищати суспільство від недобросовісного інформування, пильно спостерігаючи за засобами масової інформації та критикуючи пресу, а й спробувати змінити самі ЗМІ, вимагаючи їх глибокого реформування на демократичних принципах.
За чесність і ретельність в інформуванні.
Особливе місце серед американських цивільних структур, що спеціалізуються на медіамоніторингу і медіакритиці, займає організація FAIR (" Fairness and Accuracy in Reporting " - " Чесність і ретельність в інформуванні "). FAIR називають одним з найважливіших продемократичних проектів у США. Багато журналістів, громадські активісти та науковці підкреслюють необхідність і важливість цієї організації в боротьбі за споконвічне розуміння незалежності преси і вважають, що FAIR проробила виняткову роботу в галузі цивільного медіамоніторингу і медіакритики, проводячи грунтовні дослідження друкованої та електронної преси та публікуючи добре документовані, доказові, аналітичні критико- журналістські роботи з різних проблем функціонування ЗМІ. Займаючи активну і цілком певну громадянську позицію, FAIR водночас утримується від невиправданої різкості в оцінках, проповідування і політичної ан-гажованості, уникаючи лобіювання інтересів будь-якої з партій. Своїм основним завданням організація проголошує відстоювання свободи слова і преси через затвердження дійсного плюралізму ідей і думок в засобах масової інформації. FAIR підкреслює, що діє в повній відповідності з Першою поправкою до Конституції США - і, на відміну від правоконсервативних сил, не вимагає виключення з суспільного дискурсу будь-яких точок зору і відомостей, а вносить внесок у розширення публічного діалогу в ЗМІ, виступаючи за включення до нього нових ідей і думок, у тому числі альтернативних.
FAIR здійснює повний набір напрямків діяльності, властивих організаціям громадянського моніторингу ЗМІ та медіакритики - в той час як більшість подібних організацій та угруповань реалізує лише частину з них. У число цих напрямків входять:
- Громадський моніторинг ЗМІ, дослідження діяльності журналістів, медійних організацій, їх взаємовідносин з соціумом (media monitoring);
- Журналістська критика ЗМІ (медіакритиці) в пресі, на радіо, телебаченні та в Інтернеті (media criticism);
- Розвиток громадської активності громадян з метою надання впливу на пресу, здійснення організованих форм громадянського тиску на ЗМІ, включаючи розсилку скарг і протестів громадян в редакції і в органи медіарегулірованія, проведення демонстрацій, пікетів, інших масових акцій (media activism);
- Висунення та підтримка вимог корінних структурних реформ в медійному секторі в цілях протидії поглибленню концентрації та ко-мерціалізації друкованої та електронної преси, створення потужних громадських ЗМІ (media reforms);
- Діяльність на підтримку демократизації медійного сектора: за розширення демократичної участі громадян у масових комунікаціях, адекватне уявлення їхніх вимог і думок у друкованій та електронній пресі, проти проявів цензури, приховування інформації та інших антидемократичних обмежень свободи інформування через ЗМІ, за розвиток внутрішньоредакційних самоврядування журналістів (media democracy);
- Медіаосвіта - інформаційно- просвітницька діяльність з формування у аудиторії культури раціонально - критичного споживання ме-дійного змісту - культури, що відповідає демократичним, гуманістичним ідеалам масової комунікації (media education).
Вважаючи, що в демократичній державі засоби масової інформації повинні служити насамперед інтересам громадян, а не уряду чи корпоративних еліт, співробітники FAIR апелюють до репортерів і редакторам, власникам ЗМІ та діячам інформаційної індустрії, визначальним медіаполітику. FAIR веде безперервний діалог з репортерами відділів новин по всій країні, піддаючи пресу конструк-тивній критиці, коли це необхідно, і заохочуючи чесну і достовірну журналістику. Засновник організації, Дж. Коен підкреслював, що симпатії FAIR на стороні преси, яка виконувала свій обов'язок перед громадянами - тому організація розглядає журналістів, редакторів і власників ЗМІ не як ворогів, а як партнерів по діалогу. На думку співробітників організації, більшість з яких мають журналістську освіту і досвід роботи в інформаційній індустрії, зло криється не в окремій людині або групі осіб, а в історично сформованих негативних тенденціях в медійному секторі. FAIR закликає громадян йти на активні контакти з пресою, чинити на неї вплив в різноманітних формах, ратуючи при цьому за те, щоб люди не були пасивними споживачами новин, і прищеплюючи їм навички раціонально - критичного ставлення до ЗМІ.
FAIR публікує документовані критико- журналістські статті та огляди, що виявляють наявність істотного дисбалансу думок і точок зору, що представляються в засобах масової інформації. Такі публікації покликані скоригувати цей дисбаланс, щоб домогтися більш адекватного уявлення в пресі думок пересічних американців, представників етнічних, расових і культурних меншин. Організація дос-ліджує випадки, коли ЗМІ відверто нехтують думкою громадян, питаннями збереження миру, замовчують соціально значущу інфор-мацію. FAIR, що є антицензурну організацією, висвітлює новини або важливі аспекти новин, яким американські ЗМІ з тих чи інших причин приділяють недостатньо уваги, і захищає журналістів, яких примушують мовчати, підпорядковуючи внутрішньоредакційних або корпоративної цензурі.
Оскільки FAIR займається дослідженням журналістського компонента змісту найбільш впливових ЗМІ, тематичний спектр її критичних публікацій досить великий. Особливу увагу, однак, приділяється висвітленню в ЗМІ спірних питань зовнішньої та внутрішньої політики, суспільної реакції на різні події та процеси, критичному аналізу численних факторів зовнішнього впливу на діяльність друкованої та електронної преси. Стурбованість FAIR викликає той факт, що, незважаючи на проголошену незалежність преси стосовно уряду, американські ЗМІ часто проводять офіційну лінію Вашингтона. Це, зокрема, чітко проявляється у висвітленні зовнішньої політики, особливо військових акцій США. Наприклад, критико- журналістські публікації FAIR останніх років переконливо демонструють "зв'язку " між найбільшими ЗМІ та урядом при висвітленні дій американських військ в Афганістані та Іраку.
Активісти FAIR вважають, що в США абсолютно необхідна структурна демократична реформа ЗМІ, мета якої - сприяти ліквідації домінуючих медіаконгломератів, створити сильну незалежну суспільне мовлення і якісні засоби масової інформації, які не відчувають прямого впливу корисливих комерційних інтересів.
