Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒ≥ти, с≥мТ€ ≥ соц≥альне оточенн€




¬иховують ≥ розвивають людину вс≥ позитивн≥ ≥ негативн≥ емоц≥њ та найкращий ун≥верситет за висловом ќлександра ѕуш≠к≥на Ч щаст€.

ўаст€ довершуЇ вихованн€ душ≥, здатноњ до добра ≥ прекрасного.

—уть емоц≥йних в≥дносин м≥ж батьками ≥ д≥тьми роз≠крив в≥домий педагог ¬асиль —ухомлинський, €кий п≥дкреслював, що нормальний моральний розвиток, гармон≥€ любов≥, щаст€ (а в≥д гармон≥њ по сут≥ залежить моральне здоров'€ людини) можлив≥ т≥ль≠ки за умови, €кщо дитина переконана:

€ комусь-то дуже, дуже пот≠р≥бна. я дл€ когось безмежно дорога. ’тось-то бачить в мен≥ сенс свого житт€. јле ≥ € кимось дуже, дуже дорожу, без когось-то € не можу жити. ћожливо, це переконанн€ не виступаЇ у вигл€д≥ €сноњ, ч≥ткоњ думки, але воно наповнюЇ всю людську суть, Їство дитини переживанн€ми радост≥, повноти житт€. ѕо сут≥, таке переживанн€ в≥дбуваЇтьс€ в процес≥ формуванн€ в дитини своЇр≥дноњ психолог≥ч≠ноњ бази њњ дальшого морального розвитку, включаючи формуванн€ механ≥зм≥в в≥дпов≥дальност≥ ≥ вол≥, г≥дност≥ ≥ упевненост≥ в соб≥.

√≥д≠н≥сть ≥ упевнен≥сть Ї антитеза комплексу неповноц≥нност≥, що зни≠жуЇ можливост≥ самоутвердженн€ ≥ самореал≥зац≥њ особи.

 

— самого початку соц≥ал≥зац≥њ дитина зустр≥чаЇтьс€ з зовн≥шн≥м св≥том, починаЇ п≥знавати сусп≥льн≥ в≥дносини з допомогою батьк≥в ≥ в дит€чих сад≠ках. “а, на жаль, з середини 90-х рок≥в в ”крањн≥ через складн≥ економ≥чн≥ обставини дит€ч≥ дошк≥льн≥ установи не розшир€ютьс€, а скорочуютьс€ ≥ лише близько 50 % д≥тей забезпечен≥ ними. ƒо того ж, далека в≥д оптимального ≥ система вихованн€ д≥тей в них (низька квал≥ф≥кац≥€ виховател≥в, слаба матер≥альна база, погане медичне обслуговуванн€ та ≥н.).

ƒедал≥ гостр≥шою стаЇ ≥ проблема психолог≥чноњ самотност≥ ≥ њњ вплив на формуванн€ ≥ життЇд≥≠€льн≥сть особи.

—оц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€, проведен≥ в ƒонбас≥, ѕридн≥пров'њ, ’арков≥ та ≥нших рег≥онах в дит€чих будинках, показали, що р≥вень емоц≥й≠ного ≥ ≥нтелектуального розвитку д≥тей нижче, ан≥ж у д≥тей, €к≥ живуть ≥ виховуютьс€ в с≥м'€х. «вичайно, с≥м'њ також бувають р≥зн≥.

Ќе випадково багато п≥дл≥тк≥в висловлювали думку, що с≥м'њ в основному займаютьс€ њх матер≥альним забезпеченн€м (од€гом, њжею та ≥н.), що дорослим н≥коли сп≥л≠куватис€ з д≥тьми, а часто в них ≥ нема бажанн€. ќсь тод≥ ≥ формуютьс€ стих≥йно р≥зн≥ групи, що служать психолог≥чним Ђпристанищемї, €кого не вистачаЇ дитин≥ в с≥м'њ. ќсобливо актуальна проблема в умовах м≥ста, де соц≥альний контроль майже не бере участ≥ у вихованн≥ молод≥, хоча сусп≥ль≠на думка могла б бути ефективним засобом соц≥ал≥зац≥њ молод≥.

 

¬ житт€ молод≥, особливо у передп≥дл≥тковий ≥ п≥дл≥тковий њњ пер≥од, вхо≠д€ть так зван≥ неформальн≥ групи однол≥тк≥в з њх специф≥кою субкультури, груповими ц≥нност€ми, жорстко регламентованим л≥дерством. “ак≥ групи од≠нол≥тк≥в часто досить усп≥шно конкурують з с≥м'Їю, чому можна ≥ рад≥ти, €кщо група соц≥ально здорова, а с≥м'€ неблагополучна, але що не може не викликати занепокоЇнн€ ≥ тривогу, €кщо моральна перевага на боц≥ ущер≠бноњ групи або деформованоњ с≥м'њ. ¬ таких ситуац≥€х њњ повед≥нка залежить в≥д закладеного в д≥т€х в ранн≥й пер≥од њх моральноњ сформованост≥, певного запасу м≥цност≥, що базуЇтьс€ на моральному авторитет≥ батька ≥ матер≥. јдже неформальн≥ групи молод≥ часто густо Ї основними каналами впливу морально нечистих, але процв≥таючих с≥мей на ≥нших п≥дл≥тк≥в. —оц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€, проведен≥ в ƒн≥пропетровську, «апор≥жж≥, ƒонецьку,  иЇв≥, ’арков≥ та ≥нших м≥стах, показали, що значний вплив неформальних груп молод≥ з процв≥таючих с≥мей Ч це результат деформац≥њ не лише потреб, але й у€влень про можливост≥ ≥ шл€хи њх задоволенн€, насл≥док переконань, що здобути матер≥альн≥ блага можна ≥ без особливоњ прац≥, без докладанн€ зусиль. ѕриводом дл€ таких настроњв Ї факти безгосподарност≥, розбазарю≠ванн€ народного добра, захопленн€ обманом, нечесними методами речей, майна тощо. ¬се це п≥дриваЇ в≥ру в справедлив≥сть ≥ непорушн≥сть права ≥ законност≥. «розум≥ло, що безкарн≥сть, процв≥танн€ аморальност≥ Ч нав≥ть в сус≥дн≥х с≥м'€х знец≥нюЇ потенц≥ал вихованн€ в морально здоров≥й с≥м'њ, п≥д≠н≥маючи в €кийсь закон Ђподв≥йнеї моральне дотриманн€ слова, д≥ла, створюЇ нев≥дворотн≥, неспростовн≥ в очах п≥дл≥тк≥в аргументи цин≥чност≥ ≥ д≥≠л€цтва у ставленн≥ до людей, до житт€. ≈лементи соц≥альноњ короз≥њ непом≥тно п≥дточують, п≥дривають моральн≥ ц≥нност≥ Ч переконан≥сть, трудову морал≥, тощо. ¬иростаЇ прошарок людей дл€ €ких мета житт€ Ч матер≥альне благополучч€, нажива будь-€кими методами. Ќер≥дко потворн≥ €вища породжують ≥ так≥ ж потворн≥ форми реакц≥њ на них.

 оли з поругою над публ≥чно пропагованою мораллю, ц≥нност€ми житт€ зустр≥чаЇтьс€ не сильна, а слаба натура, то ≥ виникають пот€ги до алкогол≥зму, наркоман≥њ та ≥н. –уйнуванн€ моральних устоњв веде до вседозволеност≥, розвращеност≥ в сфер≥ статевих в≥дносин, п'€нства не т≥льки п≥дл≥тк≥в, а й њх с≥мей. ѕротисто€ти вс≥м аморальним €вищам ≥ в≥дхиленн€м в≥д норми може лише здорова морально, зр≥ла, педагог≥чно об≥знана с≥м'€, згуртована на основ≥ гуманних ц≥нностей ≥ ≥нтерес≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 600 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

1391 - | 1197 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.