Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—уть демограф≥чноњ пол≥тики




¬ пон€тт€ демограф≥чна пол≥тика часто вкладаЇтьс€ дуже вузьке коло питань, обмежених природним в≥дтворенн€м населенн€.

ƒемограф≥чна пол≥тика Ч фак≠тично соц≥альна пол≥тика в широкому розум≥нн≥, але з врахуванн€м €к≥сного складу населенн€ того або ≥ншого рег≥ону, населеного пун≠кту, а також виробничого колективу Ч ≥ повинна спри€ти зм≥цнен≠ню с≥м'њ, соц≥альноњ справедливост≥ при розпод≥л≥ сусп≥льних благ, що створюють найспри€тлив≥ш≥ умови дл€ вихованн€ п≥дростаю≠чого покол≥нн€, поЇднанн€ материнства з трудовою ≥ соц≥альною активн≥стю ж≥нки, зб≥льшенн€ тривалост≥ житт€, пол≥пшенн€ стано≠вища пристар≥лих та ≥нвал≥д≥в, планом≥рного розвитку соц≥альних благ в≥дпов≥дно демограф≥чн≥й ситуац≥њ.

ќтже, демограф≥чна пол≥тика Ч система соц≥альних заход≥в, спр€мована на формуванн€ бажаноњ дл€ сусп≥льства усв≥домленоњ демограф≥чноњ повед≥нки. ƒе≠мограф≥чна пол≥тика передбачаЇ ≥ систему заход≥в по регулюванню народжуваност≥, п≥клуванн€ про вс≥ статево в≥ков≥ категор≥њ (д≥т€х, ж≥нках, чолов≥ках, пристар≥лих та ≥н.), зм≥цненн€ с≥м'њ.

Ўл€хи зм≥цненн€ с≥мТњ

ќсновними функц≥€ми держави по розвитку ≥ зм≥цненню с≥м'њ Ї: охорона с≥м'њ, захист в≥д необірунтованого втручанн€ в њњ справи.

¬  онституц≥њ ”крањни багато уваги прид≥лено правам лю≠дини. “ак, це важливо, але с≥м'њ, де починаЇтьс€ формуванн€ грома≠д€нина €к особи, закладаЇтьс€ повага до прав ≥нших людей, њх г≥д≠ност≥, в≥дведено лише к≥лька р€дк≥в. ¬ сучасних умовах охорона с≥м'њ зводитьс€ в ранг державноњ пол≥тики ≥, насамперед, через гарантова≠не право на працю кожноњ людини, кожноњ с≥м'њ. “ут необх≥дно в≥дм≥≠тити, що ефективне використанн€ трудового потенц≥алу молодих с≥≠мей, €к≥ вступають в житт€ Ч один з важливих шл€х≥в сучасного етапу соц≥альноњ пол≥тики держави.

 

ѕо-перше, саме п≥дростаюче покол≥нн€ Ч практично Їдине дже≠рело в держав≥ поповненн€ робочоњ сили. якщо прир≥ст чисельност≥ прац≥вник≥в в середин≥ 60-х рок≥в йшов за рахунок молод≥ на 30 %, в 70-х рок≥в Ч на 57 %, а в 80-х роках Ч на 90 %, то в середин≥ 90-х рок≥в Ч б≥льше 80 %.

—≥м'€, дитинство, материнство ≥ батьк≥вство обе≠р≥гаЇтьс€ державою.

 

ѕо-друге, перетворенн€ техн≥ки ≥ технолог≥њ на виробництв≥ в процес≥ впровадженн€ дос€гнень науки ≥ техн≥ки народжуЇ нов≥ складн≥ профес≥њ, зб≥льшуЇ к≥льк≥сть вид≥в квал≥ф≥кац≥йноњ прац≥, що вимагаЇ не т≥льки глибоких профес≥йних знань, але й зд≥бностей дл€ швидкого переучуванн€ в ход≥ самого трудового процесу. ћо≠лодь, через в≥ков≥ соц≥ально-психолог≥чн≥ особливост≥, маЇ здеб≥ль≠шого необх≥дн≥ дл€ прац≥вника €кост≥.

Ќауково-техн≥чний прогрес зм≥нюЇ у€вленн€ про необх≥дний наб≥р €костей, характерних рис прац≥вника. «≥ зм≥ною вимог, що ставить сусп≥льне виробництво перед молодим роб≥тником, зм≥нюютьс€ ≥ ор≥Їнтири в систем≥ тру≠дового вихованн€, насамперед, в межах впливу с≥м'њ на п≥дл≥тка. —тановленн€ ц≥л≥сноњ системи трудового вихованн€ ≥ зм≥на його напр€мку зв'€зана з реал≥зац≥Їю р€ду суперечностей. ќдна з супереч≠ностей обумовлена тим, що п≥дприЇмствам властивий в≥домствений п≥дх≥д до орган≥зац≥њ трудового вихованн€, спр€мований на закр≥пленн€ молодих роб≥тник≥в на виробництв≥. ѕ≥дх≥д такий реал≥зуЇтьс€ ≥ в с≥мейному трудовому вихованн≥. ¬ с≥м'њ ст≥йк≥ у€вленн€ про необх≥дн≥сть формуванн€ у молод≥ поважного став≠ленн€ до певноњ профес≥њ, необх≥дност≥ зд≥йсненн€ майбутньоњ тру≠довоњ д≥€льност≥ та ≥н. “акий п≥дх≥д ірунтуЇтьс€ на особистому дос≠в≥д≥ батьк≥в, м≥ркуванн€х престижност≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ профес≥њ, п≥дприЇмства та ≥н. ƒруга суперечн≥сть виникаЇ у зв'€зку з потре≠бами сусп≥льства в ≥н≥ц≥ативних виконавц€х, в €ких основний кри≠тер≥й дисципл≥нованост≥ ≥ в≥дпов≥дальност≥ Ї усв≥домлена д≥€ за принципом: Ђ«робив Ч добре!ї. Ѕлизько 80% п≥дл≥тк≥в залучають≠с€ до домашньоњ роботи, але одночасно не беруть участ≥ у вир≥≠шенн≥ питань, зв'€заних з орган≥зац≥Їю прац≥, розпод≥лом с≥мей≠ного бюджету та ≥н. ѕ≥дл≥ток формуЇтьс€ €к сторонн≥й спостер≥гач, дл€ €кого головне Ч виконати будь-€ку роботу аби його похвали≠ли. “рет€ суперечн≥сть зв'€зана з тим, що в трудовому вихованн≥, с≥м'€ ≥ п≥дприЇмство спр€мовують п≥дл≥тка на виб≥р одн≥Їњ профе≠с≥њ на все житт€, а пост≥йний розвиток технолог≥њ, оновленн€ тех≠н≥ки ставл€ть перед прац≥вниками проблему пост≥йного навчанн€, оволод≥нн€ знанн€ми, тобто профес≥йноњ переор≥Їнтац≥њ. « почат≠ку 90-х рок≥в йде, хоча ≥ пов≥льно, оновленн€ верстатного парка в машинобуд≥вництв≥ ≥ триватиме роками, що з необх≥дн≥стю вима≠гаЇ оволод≥нн€ прац≥вником новоњ спец≥альност≥. « врахуванн€м суперечностей ≥ необх≥дност≥ њх вир≥шенн€ потр≥бно скоректувати взаЇмод≥ю с≥м'њ ≥ виробництва, тим б≥льше це складно в умовах ринкових в≥дносин.

 

ѕо-третЇ, не менш важливим напр€мком зм≥цненн€ с≥м'њ Ї дер≠жавн≥ заходи, безпосередньо спр€мован≥ на стимулюванн€ народ≠жуваност≥ та ≥н. ƒемограф≥чна пол≥тика держави спр€мована на забезпеченн€ не т≥льки народжуваност≥, але ≥ охорони материнства та дитинства, на збереженн€ здоровоњ с≥м'њ ≥ врахуванн€ сучасних зм≥н њњ соц≥альних функц≥й. ¬ сучасних умовах потреба в д≥т€х ірунтуЇтьс€ не на економ≥чних м≥ркуванн€х, а швидше, на моральних ≥ психолог≥чних мотивах: любов до д≥тей, рад≥сть сп≥лкуванн€ з ними та ≥н. ≈фективн≥сть соц≥ально-демограф≥чноњ пол≥тики залежатиме в≥д того, наск≥льки вона спри€Ї вир≥шенню проблеми с≥м'њ, дитинс≠тва, материнства та ≥н. —учасна с≥м'€ виступаЇ сферою формуванн€ ≥ практичного про€ву ≥деал≥в, св≥тогл€ду, ≥нтерес≥в.

 

ѕо-четверте, важливим об'Їктом демограф≥чноњ пол≥тики вис≠тупають молод≥, зокрема, студентство. ќсновн≥ соц≥альн≥ проблеми мо≠лод≥ зв'€зан≥ з ЂжиттЇвим стартомї Ч здобутт€м осв≥ти, початком тру≠довоњ д≥€льност≥, формуванн€м с≥м'њ, профес≥йним зростанн€м ≥ просуванн€м та ≥н., вс≥ проблеми в умовах несп≥впад≥нн€ ф≥з≥олог≥чноњ зр≥лост≥ (акселерац≥€) ≥ соц≥альноњ, €ка навпаки, зат€гуЇтьс€ у зв'€зку з зростанн€м тривалост≥ навчанн€ (сучасна багатоступ≥нчат≥сть), поши≠ренн€ ранн≥х шлюб≥в, труднощ≥в адаптац≥њ в умовах ринку в трудово≠му колектив≥ ≥ загальному соц≥альному навантаженн≥ вимагаЇ ефек≠тивност≥ ≥ компетентност≥ у реал≥зац≥€х ≥ р≥шенн≥ проблем, зосередженн€ демограф≥чноњ пол≥тики на молодих с≥м'€х ≥ таких, де виховуютьс€ неповнол≥тн≥ д≥ти, батьки €ких беруть участь у сусп≥ль≠ному виробництв≥ та ≥н. ћета ≥ доц≥льн≥сть демограф≥чноњ пол≥тики на

поЇднувати в с≥м'њ в≥дтворенн€, народженн€ д≥тей ≥ власне житт€ бать≠к≥в, враховуючи соц≥альн≥ €кост≥ ≥ гармон≥йний розвиток особистост≥ батьк≥в ≥ д≥тей. ¬исловлюЇтьс€ думка, що одним з засоб≥в зм≥цненн€ с≥м'њ Ї поверненн€ до материнського покликанн€ ж≥нки, залишенн€ нею роботи на виробництв≥, в сусп≥льному житт≥ та ≥н. “а р€д соц≥оло≠г≥в ≥ зах≥дних ≥ в≥тчизн€них вважають, що поверненн€ ж≥нки до мате≠ринства не вир≥шуЇ проблеми, бо ж≥нка, €ка спробувала, вкусила сво≠боди, не в≥дмовитьс€ в≥д в≥льного вибору трудовоњ ≥ сусп≥льноњ д≥€льност≥. ѕерспективним њй здаЇтьс€ ≥ Ї сп≥льне веденн€ домашнього госпо≠дарства. —≥м'€ Ч конкретно ≥сторична система взаЇмов≥дносин м≥ж подружж€ми, €к мала соц≥альна сп≥льн≥сть Ч осередок сусп≥льства, обумовлений сп≥льн≥стю побуту, взаЇмноњ моральноњ в≥дпов≥дальн≥стю ≥ соц≥альною необх≥дн≥стю у ф≥зичному ≥ духовному в≥дтворенн≥ насе≠ленн€ сусп≥льства.

 

≤сторично три процеси: зменшенн€ народжуваност≥, нуклеаризац≥€ с≥≠м'њ, зб≥льшенн€ розлучень, - в ус≥х крањнах ≥дуть пор€д.

“ому неможливо вплинути на один з них, не зач≥паючи ≥нших.
Ќайскладн≥шою соц≥альною проблемою майже у вс≥х сучасних сусп≥льствах Ї проблема розлучень. ¬ ”крањн≥ прот€гом року реЇструЇтьс€ близько 500 тис€ч, в тому числ≥ повторних шлюб≥в, ≥ понад 200 тис€ч розлучень. ѕ≥к розлучень припадаЇ на перший - четвертий роки подружнього житт€.

 

”вага! —оц≥ологами ви€влено, що найчаст≥ше розлучаютьс€ д≥ти розлучених батьк≥в, т≥, хто вступаЇ в шлюб у ранньому в≥ц≥, подружж€ так званих "змушених" шлюб≥в (з дошлюбною ваг≥тн≥стю).

 

–озлученн€ ст€ло б≥льш поширеним способом вир≥шенн€ серйозних конфл≥кт≥в м≥ж подружж€м, €к≥ ≥снували завжди. Ќ.—мелзер

 

ќсновн≥ мотиви розлучень:

ћотиви, обумовлен≥ д≥Їю соц≥ально-економ≥чних фактор≥в:

незадоволен≥сть житловими ≥ побутовими умовами

матер≥альний розрахунок при заключенн≥ шлюбу

засудженн€ чолов≥ка або дружини з позбавленн€м вол≥ на тривалий строк

част≥ в≥др€дженн€ чолов≥ка (дружини) ≥ т.п.

ћотиви, обумовлен≥ соц≥ально-психолог≥чними факторами:

в≥дм≥нност≥ в потребах, ≥нтересах, ц≥л€х

ор≥Їнтац≥€ подружж€

несхож≥сть характер≥в

втручанн€ трет≥х ос≥б

скуп≥сть, груб≥сть, сварлив≥сть

необірунтован≥ ревнощ≥

нова любов ≥ зрада





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 862 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

1314 - | 1284 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.