юридичними (володіння майном; взаємні матеріальні обов'язки членів подружжя, а також обов'язки стосовно дітей; мінімальний вік вступу в шлюб; розірвання шлюбу та ін.) і
культурними (залицяння, шлюбний вибір, дошлюбна і післяшлюбна поведінка) нормами.
Сучасні вчені сумніваються, що первісні люди наклали табу на інбридинг через страх фізичного виродження, хоч донедавна наука пояснювала це саме так. Заборона кровозмішення спричинена намаганнями уникнути внутрісімейних конфліктів, запобігти змішуванню ролей.
А пошук шлюбного партнера з іншого роду розвивав міжобщинні зв'язки.
Заборона кровозмішення вважається першою соціальною нормою, яка регламентувала відносини статей.
Табу на інцест (статевий зв'язок між близькими родичами) є історичною межею між дошлюбним станом суспільства, коли статеве життя регулювалося тільки інстинктами, і шлюбом як соціально врегульованими відносинами між чоловіком і жінкою.
В міцній, дружній, згуртованій і здоровій сім'ї заінтересоване суспільство, держава, хоча утворення сім'ї, вступ у шлюб чоловіка і жінки регулюється правом, все ж провідне місце тут належить моралі. Та багато деталей шлюбу контролюється тільки совістю тих, хто вступає в шлюб.
Щасливий лише розумний шлюб, захоплюючий — лише безрозсудливий. Будь-який інший шлюб побудований на підлому розрахунку.
Шлюб — це традиційний засіб формування сім'ї і суспільного контролю за нею, одне з знарядь, шляхів, засобів самозбереження і розвитку суспільства.
Своєрідним соціальним орієнтиром для совісті тих, хто вступає в шлюб, є моральні норми, узагальнені у практиці сучасної сім'ї:
по-перше, реєстрація шлюбу відповідними державними органами є не тільки юридичний акт, але й форма прийняття моральних обов'язків, що випливають з шлюбу.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Так, в Конституції України зазначається, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка і що кожен з подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ст. 50).
Правда, в Україні, як і в інших країнах, є сотні тисяч сімей, не зареєстрованих шлюбів. Ніхто ж не примушує до укладення і реєстрації шлюбу, але всякий має підкорятися законам шлюбу.
Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народилися вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
По-друге, морально виправданий лише той шлюб, який укладається на взаємній любові. Адже прислів'я каже: «Без сонечка неможна пробути, без любові не можна прожити».
По-третє, рішення про укладення шлюбу має належати лише тим, хто вступає в шлюб, поради батьків і друзів можуть буги враховані, але не мають вирішального значення.
Потрібно бути соціально і психологічно підготовленими до вступу в шлюб (готовність до корисної праці, до виховання дітей і самообслуговування). Одружитися — це наполовину зменшити права і удвічі збільшити обов'язки.
Морально регулюється не тільки вступ в шлюб, але й розлучення.
Якщо між подружжям зникли взаємна повага, дружба, любов, і сім'я не може більше вирішувати свої функції, то розірвання шлюбу є моральним.
Тут розлучення лише офіційно фіксує те, що уже сталося — розпад сім'ї.
Розглянемо спочатку два найголовніші об'єкти, які вивчає соціологія: шлюбі сім'ю. Шлюб і сім'я - історично змінні соціальні явища.
Їх соціальний зміст визначає те, що властиве їм як різновиду соціальних інститутів та соціальних відносин, які перебувають у складній взаємодії суспільних умов із природньо-біологічною інстинктивною природою статевих потреб людини.
У сімейному кодексі України (ст. 21) зазначається, що шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в державному органі регістрації актів громадського стану, проживання однією сім'єю жінки і чоловіка без шлюбу не є основою для виникнення у них прав і обов'язків подружжя.
Релігійний обряд шлюбу не є основою для виникнення у жінки і чоловіка прав і обов'язків подружжя.
Шлюбний вік для жінки встановлюється в 17 років, а для чоловіків - у 18 років. За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Шлюб засновується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примус жінки і чоловіка до шлюбу не допускається.
Як до реєстрації, так і після реєстрації шлюбу подружжя може заключити шлюбний договір.
Шлюб майже завжди об'єднує двох осіб протилежної статі, проте в деяких культурах допускаються різні види гомосексуального шлюбу.
Швець
