Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“рудовий колектив - соц≥альний ≥нститут




” процес≥ трудовоњ д≥€льност≥ прац≥вники, що разом реал≥зують мету виробництва матер≥альних або духовних ц≥нностей, об'Їднуютьс€ в соц≥альну орган≥зац≥ю з певними правилами ≥ проце≠дурами. “аке об'Їднанн€ прац≥вник≥в Ї трудовим колективом. « од≠ного боку, трудовий колектив Ч соц≥альний ≥нститут, тобто одна з форм сп≥льноњ д≥€льност≥ людей, а з ≥ншого Ч соц≥альна сп≥льн≥сть, €ка виступаЇ елементом соц≥альноњ структури, сусп≥льства.  олектив (в≥д лат. зб≥рний) Ч специф≥чна орган≥зована сп≥льн≥сть, що зд≥й≠снюЇ сусп≥льно корисну, ц≥леспр€мовану д≥€льн≥сть на основ≥ сус≠п≥льноњ (загальноњ, сп≥льноњ колективноњ або приватноњ) власност≥ на засоби виробництва ≥ загальних умов власноњ д≥€льност≥. ƒоповнюючи й розвиваючи визначенн€ варто п≥дкреслити, що трудовий колектив Ч Ђорган≥зац≥йно ≥ юридично оформлене об'Їднанн€ роб≥тник≥в, €к≥ ра≠зом працюють на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥€х, кооперативах р≥зних галузей виробничоњ ≥ невиробничоњ сфери. ¬изначенн€ трудового ко≠лективу дозвол€Ї вид≥лити основн≥ властив≥ йому ознаки: колектив формуЇтьс€ там, де певна к≥льк≥сть ≥ндив≥д≥в об'Їднана сп≥льною д≥≠€льн≥стю та взаЇмод≥Їю.

” систем≥ соц≥олог≥њ американський соц≥олог ѕитирим —орок≥н схильний визнати, що сп≥льна д≥€льн≥сть ≥ндив≥д≥в виступаЇ основою колективу прац≥вник≥в, що дл€ колективу характерною Ї пост≥йн≥сть контакт≥в ≥ндив≥д≥в, досить сувора орган≥зац≥€ ≥ дисципл≥на. јле це лише зовн≥шн≥ ознаки колективу. « психолог≥чноњ точки зору зм≥с≠товна, психолог≥чно-оц≥нююча характеристика колективу починаЇтьс€ з визначенн€ специф≥чних внутр≥шньогрупових ≥ зовн≥шн≥х зв'€зк≥в, стосунк≥в. ѕон€тт€ колективн≥сть ф≥ксуЇ не т≥льки сп≥льн≥сть д≥й, а й таку њх узгоджен≥сть, що виражаЇ згуртован≥сть, св≥дому взаЇмод≥ю, засновану на сп≥льност≥ ≥нтерес≥в ≥ мети д≥€льност≥. «в≥дси й в≥дм≥н≠н≥сть у зм≥ст≥ пон€ть колектив ≥ колективн≥сть. якщо бувають р≥зн≥ колективи, що характеризуютьс€ типовими ознаками, то колектив≠н≥сть визначаЇтьс€ ступеневими в≥дм≥нност€ми. ¬ залежност≥ в≥д об'Їк≠тивних ≥ суб'Їктивних умов у р≥зних колективах колективн≥сть пере≠буваЇ на р≥зних р≥вн€х. ѕон€тт€ колектив в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д зм≥сту близького йому пон€тт€ група. ¬≥дм≥нн≥сть пон€ть пол€гаЇ в тому, що група Чт≥льки формальне об'Їднанн€, абсолютно байдуже до будь-€кого зм≥сту.  олектив же Чоб'Їднанн€ людей ≥з сп≥льними метою ≥ (≥нтересами, потребами, хоча й група Ч це теж об'Їднанн€, але люди в колектив≥ об'Їднан≥ дл€ вир≥шенн€ сп≥льних проблем, мети, задово≠ленн€ потреб.  олективи формують особливий тип м≥жособист≥сних стосунк≥в, що характеризуютьс€ р≥зним ступенем згуртованост≥. «гур≠тован≥сть Ч усв≥домленн€ членами колективу мети ≥ готовност≥ до њњ зд≥йсненн€ (реал≥зац≥њ), переконан≥сть у значущост≥ мети дл€ колекти≠ву ≥ дл€ кожного його члена, €ка визначаЇ м≥сце мети в систем≥ ц≥нн≥с≠них ор≥Їнтац≥й колективу, усв≥домленн€ перспективи. «гуртован≥сть виражаЇ ступ≥нь Їдност≥ колективу. њњ основа Ч реально ≥снуюч≥ та суб'Їктивно значущ≥ внутриколективн≥ зв'€зки, Їдн≥сть погл€д≥в (мо≠рально-пол≥тична Їдн≥сть), сп≥льна точка зору на шл€хи й засоби реа≠л≥зац≥њ мети колективу, взаЇмодопомога член≥в колективу.

ѕроцес формуванн€ колективу означаЇ особливу стад≥ю утворенн€ груп, об'Їднаних сп≥льною соц≥ально значущою д≥€льн≥стю, ≥ посту≠пове переростанн€ з групового об'Їднанн€ в колектив, що характе≠ризуЇтьс€ уже певною колективною згуртован≥стю, Їдн≥стю ≥нтере≠с≥в ≥ мети. √рупова (колективна) згуртован≥сть Ч один з показник≥в груповоњ динам≥ки, що в≥дображаЇ ступ≥нь прихильност≥ до сп≥льнос≠т≥ ѓѓ член≥в. ѕоказниками груповоњ згуртованост≥ виступають: р≥вень взаЇмноњ симпат≥њ у м≥жособист≥сних стосунках (чим б≥льше член≥в групи подобаютьс€ один одному, тим вища њњ згуртован≥сть);. ступ≥нь привабливост≥ корисност≥ групи дл€ њњ член≥в (чим б≥льше людей, за≠доволених перебуванн€м у груп≥, тим вища сила њњ прит€гуванн€, згуртован≥сть). √рупова (колективна) згуртован≥сть Ч згуртован≥сть, €ка Ї результатом тих сил, що утримують людей у групов≥й сп≥льнос≠т≥. ќсновними факторами згуртованост≥ виступають: схож≥сть (по≠д≥бн≥сть) базових ц≥нностей ор≥Їнтац≥њ член≥в групи; €сн≥сть ≥ визна≠чен≥сть груповоњ мети; демократичний стиль л≥дерства (кер≥вництва); кооперативна взаЇмозалежн≥сть член≥в групи в процес≥ сп≥льноњ д≥€льност≥; в≥дносно невелика чисельн≥сть групи. ≤снують найр≥зно≠ман≥тн≥ш≥ колективи: трудов≥ ≥ нетрудов≥, мал≥, середн≥, велик≥ ≥ т. д. јле при вс≥х њхн≥х в≥дм≥нност€х трудов≥ колективи мають сп≥льн≥ ри≠си: формуютьс€ сусп≥льством з метою задоволенн€ його особливих потреб. ћета, заради €коњ створено трудовий колектив, його вклю≠ченн€ у певну систему, орган≥зац≥йна форма, к≥льк≥сний склад, подан≥ до моменту виникненн€ колективу, передують утворенню колективу ≥ значною м≥рою обумовлюють його характер, соц≥альний зм≥ст, роль.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 482 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1442 - | 1246 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.