Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ р≥вн≥ мотив≥в трудовоњ д≥€льност≥




« середини 80-х рок≥в у в≥тчизн€н≥й соц≥олог≥њ розробл€ютьс€ складн≥ концепц≥њ, пов'€зан≥ з великою к≥льк≥стю мотивац≥йних фактор≥в трудовоњ д≥€льност≥. «ас≠луговуЇ на увагу концепц≥€ мотив≥в трудовоњ д≥€льност≥, розроблена соц≥ологом јндр≥Їм «дравомисловим. ѕропонуЇтьс€ схема мотивац≥њ трудовоњ д≥€льност≥ людини.

 

≤. «м≥ст прац≥ II. ћатер≥альна зац≥кавлен≥сть III. ¬≥дносини в колектив≥ IV. —енс прац≥

 

ѕерший початковий (вих≥дний) р≥вень мотив≥в трудовоњ д≥€льнос≠т≥ Ч матер≥альна зац≥кавлен≥сть людини в результатах прац≥. —аме у визначальн≥й сфер≥ людськоњ д≥€льност≥ Ч матер≥альному виробниц≠тв≥ Ч розвиваютьс€ потреби й ≥нтереси людини. ” пошуках засоб≥в задоволенн€ потреб людина з необх≥дн≥стю включаЇтьс€ реальний про≠цес прац≥ (виробничу д≥€льн≥сть). ѕрац€ була ≥ завжди залишаЇтьс€ дл€ людини засобом репродукуванн€ житт€. јле тут виникаЇ безл≥ч проблем, пов'€заних з мотивами, що потребують певного уточненн€. “ак, спроби пр€мо пов'€зати розм≥р зароб≥тноњ плати з ефективн≥стю прац≥ роб≥тник≥в мало що дають. «ароб≥ток по-справжньому стиму≠люватиме працю, €кщо в≥дпов≥датиме ≥ндив≥дуальному трудовому внес≠ку роб≥тника. ѕрактика господарюванн€ показала, що зр≥вн€л≥вка в оплат≥ прац≥ привела до зниженн€ не т≥льки ≥нтересу особистост≥ до прац≥, а й до штучного стимулюванн€ њњ продуктивност≥. ≤ хоча прого≠лошувалось право сусп≥льноњ власност≥, практично роб≥тник не в≥д≠чував себе господарем на виробництв≥. «ростала байдуж≥сть, без≠д≥€льн≥сть, знижувалась ц≥нн≥сть в≥льного часу в межах робочого дн€. јле мотиви трудовоњ д≥€льност≥ людини не вичерпуютьс€ т≥льки матер≥альною зац≥кавлен≥стю.

‘актором, що обумовлюЇ ставленн€ до прац≥, виступають технолог≥чн≥ й функц≥ональн≥ особливост≥ зм≥сту конкрет≠ного виду прац≥. ‘ункц≥ональний зм≥ст прац≥ Ч сукупн≥сть об'Їктив них можливостей розвитку творчих зд≥бностей особи у конкретному вид≥ трудовоњ д≥€льност≥. —аме тут реал≥зуЇтьс€ творча функц≥€ прац≥, а њњ в≥дсутн≥сть у трудових стимулах сильно знижуЇ д≥Їв≥сть будь-€ких систем заохоченн€. ћотиви трудовоњ д≥€льност≥ породжуютьс€ вс≥Їю сукупн≥стю взаЇмин у колектив≥, де працюЇ людина: стосунки з кер≥в≠ником, колегами, елемент змаганн€ у трудових в≥дносинах ≥ т. п. “а≠кий р≥вень мотив≥в не в≥дм≥нюЇ ≥нш≥, а н≥би надбудовуЇтьс€ над ними, надаючи њм колективноњ ор≥Їнтац≥њ. ” трудових колективах народжу≠ютьс€ початки сусп≥льного прогресу. ≤снують у трудовому колектив≥ й р≥зноман≥тн≥ системи сол≥дарност≥, €к≥ стимулюють установленн€ спри≠€тливого кл≥мату в бригадах, цехах ≥ т. п. (великого розмаху набула сол≥дарн≥сть на п≥дприЇмствах —Ўј, ‘ранц≥њ, јнгл≥њ, япон≥њ та ≥н.). «д≥йснюютьс€ р≥зн≥ програми, заснован≥ на теор≥њ людських в≥дносин (≈лтона ћайо, соц≥ометр≥њ ƒжекоба ћорено). ¬важаючи найб≥льш не≠безпечною хворобою —Ўј Ђнизьку згуртован≥стьї, ƒжекоб ћорено говорить, що за допомогою соц≥ометричних тест≥в, соц≥ального кон≠тролю за повед≥нкою малих груп, зд≥йсненн€ соц≥ального регулюван≠н€ з урахуванн€м в≥дносин пот€гу й огиди можна зам≥нити соц≥альн≥ революц≥њ Ђреволюц≥€ми сп≥вроб≥тництваї. ≤снують ≥ мотиви усв≥дом≠ленн€ зм≥сту прац≥, п≥дготовлен≥ вс≥м розвитком ≥нтерес≥в людини. “а≠кий р≥вень зак≥нчуЇ мотивац≥ю трудовоњ д≥€льност≥ ≥ випливаЇ з особ≠ливостей соц≥ально зумовленоњ структури особи роб≥тника (зм≥ст та ≥нтенсивн≥сть потреб ≥ запит≥в, характер життЇвих ≥деал≥в ≥ прагнень). —укупна дл€ вс≥х мотив≥в активн≥сть людини св≥дчить про те, що результативн≥сть прац≥, зростанн€ њњ продуктивност≥ залежать не т≥льки в≥д р≥вн€ њњ техн≥чного оснащенн€, профес≥йноњ д≥Їспроможност≥ лю≠дини Ч њњ знань, ум≥нь ≥ г≥дноњ матер≥альноњ винагороди, а й в≥д не завжди придатних дл€ обл≥ку показник≥в соц≥ального розвитку: мо≠рального потенц≥алу особистост≥, форми людського сп≥лкуванн€, ат≠мосфери у трудових колективах ≥ т. п. ¬иникаЇ соц≥ально-психолог≥ч≠ний баланс, €кий зумовлюЇ загальний стан задоволенн€ чи незадоволенн€ людини виконуваною нею роботою. ѕ≥двищенн€ ефек≠тивност≥ прац≥ все б≥льше залежить в≥д тих кап≥таловкладень сусп≥ль≠ства, €к≥ спр€мовуютьс€ не т≥льки на науково-техн≥чне переозброЇнн€ прац≥, а й у сферу соц≥ального розвитку ≥ забезпеченн€ людей.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 313 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1581 - | 1251 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.