Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕредмет, об'Їкт, функц≥њ соц≥олог≥њ молод≥




—оц≥альний портрет молод≥ формуЇтьс€ п≥д впливом р≥зноман≥тних сусп≥льно-пол≥тичних ≥ соц≥альних чин≠ник≥в, соц≥олог≥€ ви€вл€Ї ≥нтерес до того, €ку роль в≥д≥≠граватимуть дл€ молод≥ певн≥ соц≥альн≥ ц≥нност≥, норми морал≥, традиц≥њ тощо. ƒл€ того щоб формуванн€ молод≥ в≥дбувалос€ адекватно сусп≥льним процесам, необх≥д≠но визначити њњ роль ≥ м≥сце в сусп≥льств≥, з'€сувати њњ труднощ≥ та проблеми. —еред них Ї традиц≥йн≥ Ч коханн€, дружба, пошуки сенсу житт€, створенн€ с≥м'њ тощо. ¬ир≥шенн€ багатьох проблем залежить в≥д фактор≥в со≠ц≥ального житт€. …детьс€ про виб≥р профес≥њ, життЇвого шл€ху, самовизначенн€, профес≥йну моб≥льн≥сть тощо. Ќе менш актуальними Ї здоров'€, осв≥та молод≥, сп≥лку≠ванн€ њњ з дорослими й однол≥тками.

” вивченн≥ молод≥жних проблем неможливо обходи≠тис€ простим констатуванн€м позитивних чи тривож≠них факт≥в життЇд≥€льност≥ молодих людей. ѕотр≥бен глибокий системний анал≥з бутт€ молод≥, чим ≥ покли≠кана займатис€ соц≥олог≥€ молод≥.

—оц≥олог≥€ молод≥ Ч галузь соц≥олог≥њ, €ка досл≥джуЇ молодь €к соц≥ально-демограф≥чну сп≥льн≥сть сусп≥льства.

 

“еоретичне осмисленн€ молод≥ почалос€ з погл€ду на нењ €к нос≥€ психоф≥зичних €костей молодост≥. ” концепц≥€х, що репрезентують цей п≥дх≥д, акцент ро≠битьс€ на молодост≥ (юност≥) €к пер≥од≥ житт€ ≥ндив≥да. ѕредставниками його Ї √ренв≥л-—тенл≥ ’олл (1846Ч 1924) (описав амб≥валентн≥сть, парадоксальн≥сть харак≠теру п≥дл≥тк≥в, виокремив 12 протир≥ч, м≥ж €кими коли≠ваЇтьс€ юн≥сть: надм≥рна активн≥сть зм≥нюЇтьс€ занепа≠дом сил, несамовита весел≥сть Ч смутком, самовпевне≠н≥сть Ч соромлив≥стю, спр€мован≥сть до високого Ч низькими пристраст€ми, товариськ≥сть Ч потребою в усам≥тненн≥ тощо); австро-американський психолог Ўарлотта Ѕюллер (обірунтувала концепц≥ю пубертату (дозр≥ванн€) дл€ по€сненн€ специф≥ки юнацького в≥ку); 3. ‘ройд (описав стад≥њ психосексуального розвитку ди≠тини, досл≥джував особливост≥ м≥жпокол≥нних взаЇмо≠в≥дносин); австро-американський психолог ¬≥льгельм –айх (1897Ч1957) (досл≥джував роль сексуальност≥ в сусп≥льному розвитку, розгл€дав психосексуальну проблематику у соц≥ально-класовому контекст≥).

 

Ѕагато прихильник≥в здобули теор≥њ, за €кими молодь Ї феноменом культури, тобто вона розгл€даЇтьс€ не €к певна в≥кова фаза, а €к сусп≥льно-≥сторичне €вище, €ко≠му притаманн≥ певн≥ культурн≥ €кост≥ ≥ характеристики. ¬≥дпов≥дно до культурно-психолог≥чноњ концепц≥њ молод≥ ≈. Ўпрангера особист≥сть молодоњ людини Ї про€вом пев≠ноњ культурноњ визначеност≥, Ђпсих≥чного портретуї епохи. ёнацький в≥к характеризують: в≥дкритт€ власно≠го Ђяї, життЇве плануванн€; ≥нтеграц≥€ в соц≥альне житт€ ≥ культуру. ћ. ћ≥д виокремила постф≥гуративну (ор≥ЇнтуЇтьс€ на досв≥д старшого покол≥нн€), кон-ф≥гуративну (визнанн€ досв≥ду старшого покол≥нн€ поЇднуЇтьс€ з ор≥Їнтац≥Їю на актуальне знанн€, про≠дуковане молодшими покол≥нн€ми) ≥ преф≥гуративну (доросл≥ покол≥нн€ вчатьс€ у своњх д≥тей) культурн≥ взаЇмод≥њ покол≥нь. Ў. ≈йзенштадт вважав молодь го≠ловним чинником соц≥ал≥зац≥йного процесу в сучас≠них сусп≥льствах.

 

ўе одним напр€мом Ї досл≥дженн€ молод≥ €к об'Їк≠та ≥ суб'Їкта спадкоЇмност≥ покол≥нь (акцентуванн€ на соц≥альн≥й функц≥њ молод≥). ќдне з його в≥дгалужень Ч марксистська соц≥олог≥€ молод≥, розвинута у прац€х ро≠с≥йських учених ≤.  она, —. ≤конн≥ковоњ, ¬. Ѕор€за та ≥н.  . ћанхейм наголошував на значенн≥ молод≥ €к певного прихованого сусп≥льного ресурсу, в≥д моб≥л≥зац≥њ €кого залежить його життЇздатн≥сть. ƒинам≥чн≥ сусп≥льства за≠ц≥кавлен≥ в актив≥зац≥њ молод≥жного потенц≥алу, тради≠ц≥йн≥ Ч в його ≥гноруванн≥ ≥ нав≥ть пригнобленн≥.

ќсоблив≥сть сучасного етапу розвитку соц≥олог≥њ мо≠лод≥ пол€гаЇ в теоретичному осмисленн≥ накопичених знань, формуванн≥ сучасноњ методолог≥њ, анал≥з≥ соц≥≠альних процес≥в у молод≥жному середовищ≥.

 

—оц≥олог≥€ молод≥ на початку 70-х рок≥в XX ст. була ≥нституал≥зована у —в≥товому профес≥йному сп≥втова≠риств≥ створенн€м у ћ≥жнародн≥й соц≥олог≥чн≥й асоц≥а≠ц≥њ в≥дпов≥дного досл≥дницького ком≥тету.

 

Ќа сучасному етап≥ соц≥олог≥чне вивченн€ молод≥ в≥дбуваЇтьс€ у русл≥ психоанал≥тичноњ, структурно-функц≥ональноњ, культуролог≥чноњ концепц≥й, а також теор≥њ соц≥альноњ повед≥нки, соц≥ального конфл≥кту, економ≥чного детерм≥н≥зму.

 

” зах≥дних крањнах соц≥олог≥чний ≥нтерес до молод≥≠жноњ проблематики посилювавс€ у пер≥оди загостренн€ молод≥жних проблем: сплеску злочинност≥, наркоман≥њ, кризових €вищ у сфер≥ прац≥ (безроб≥тт€), осв≥ти, про≠€в≥в пол≥тичного, нац≥онального екстрем≥зму тощо. ¬≥д соц≥олог≥њ сусп≥льство жадало рекомендац≥й, соц≥альних технолог≥й, €к≥ б могли допомогти йому у вир≥шенн≥ цих проблем. “ому головна увага спр€мовувалас€ передус≥м на практичне розв'€занн€ проблеми, а теоретичний ас≠пект здеб≥льшого ≥гнорувавс€. ¬насл≥док цього у де€ких зах≥дних крањнах соц≥олог≥€ молод≥ б≥льш пов'€зана ≥з соц≥альною практикою, н≥ж ≥з теор≥Їю.

 

¬ ”крањн≥ склалас€ под≥бна ситуац≥€, хоча причини цього дещо ≥нш≥: нехтуванн€ реальними молод≥жними проблемами у колишньому –ад€нському —оюз≥, недоста≠тн€ увага до них в сучасних умовах; Ђнормативнийї п≥д≠х≥д до вивченн€ соц≥альних процес≥в у молод≥жному се≠редовищ≥, €кий панував у сусп≥льних науках, коли певн≥ прогресивн≥ ви€ви, €вища, притаманн≥ окремим прошар≠кам молод≥, приписувались ус≥й молод≥ крањни; розгл€д молод≥ вин€тково €к об'Їкта впливу з боку соц≥альних ≥н≠ститут≥в. ÷е спричинило недорозвинут≥сть теоретичних засад соц≥олог≥њ молод≥, особливост≥ соц≥олог≥чних досл≥≠джень молод≥жних проблем на сучасному етап≥.

 

ѕредмет соц≥олог≥њ молод≥ охоплюЇ так≥ аспекти:

Ч виробленн€ пон€т≥йно-категор≥ального апарату дл€ визначенн€ сутност≥ молод≥, специф≥ки њњ життЇд≥€≠льност≥ в сусп≥льств≥;

Ч анал≥з стану та динам≥ки ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й молод≥;

Ч вивченн€ процес≥в формуванн€ пол≥тичних, мо≠ральних, профес≥йних та естетичних ≥нтерес≥в ≥ позиц≥й;

Ч вивченн€ чинник≥в, €к≥ впливають на формуван≠н€ св≥домост≥ та реальноњ повед≥нки р≥зних груп молод≥;

Ч визначенн€ пон€тт€ Ђмолодьї та встановленн€ њњ в≥кових меж;

Ч вивченн€ механ≥зму формуванн€ св≥домост≥ молод≥, сп≥вв≥дношенн€ б≥олог≥чного та соц≥ального, а також чин≠ник≥в, €к≥ впливають на св≥дом≥сть ≥ повед≥нку людини;

Ч досл≥дженн€ взаЇмод≥њ покол≥нь ≥ визначенн€ рол≥ в≥кових етап≥в у структур≥ життЇвого циклу особи;

Ч вивченн€ механ≥зм≥в соц≥ал≥зац≥њ та вихованн€ молодого покол≥нн€, набутт€ соц≥альноњ зр≥лост≥ та ста≠новленн€ молод≥ €к суб'Їкта ≥стор≥њ.

 

ќб'Їктом њњ Ї молодь, тобто велика соц≥ально-демо≠граф≥чна група, €ку вид≥л€ють на п≥дстав≥ сукупност≥ в≥кових характеристик, соц≥ального стану, соц≥ально-психолог≥чних особливостей.

 

‘ункц≥€ми соц≥олог≥њ молод≥ Ї:

а) методолог≥чна Ч забезпечуЇ розробку наукових засад дл€ сучасноњ соц≥олог≥чноњ молод≥жноњ концепц≥њ та формуванн€ на ц≥й основ≥ сильноњ державноњ молод≥≠жноњ пол≥тики;

б) теоретико-п≥знавальна Ч пол€гаЇ у виробленн≥ специф≥чного пон€т≥йно-категор≥ального апарату, досл≥дженн≥ сутн≥сноњ характеристики молод≥ €к особливоњ соц≥ально-демограф≥чноњ сп≥льноти;

в) прогностична Ч ви€вл€Ї себе у досл≥дженн≥ акту≠альних економ≥чних, правових та соц≥альних проблем молод≥, виробленн≥ коротко- ≥ довгострокових прогноз≥в њх розвитку;

г) практична Ч пов'€зана з виробленн€м сучасних методик комплексного вивченн€ молод≥жних проблем, встановленн€м ефективних механ≥зм≥в, забезпеченн€м т≥сного зв'€зку досл≥дницьких ≥нститут≥в, лаборатор≥й з державними ≥ громадськими структурами, що працю≠ють з молоддю;

і) управл≥нська Ч реал≥зуЇтьс€ через науково об≠ірунтован≥ методи та форми д≥€льност≥ державних, гро≠мадських установ щодо регулюванн€ соц≥альних проце≠с≥в у молод≥жному середовищ≥.

 

¬ивченн€ молод≥жних проблем в≥дбуваЇтьс€ за бага≠тьма напр€мами, у р≥зноман≥тних сферах життЇд≥€льно≠ст≥: прац≥, навчанн≥, с≥м'њ, неформальних орган≥зац≥€х, п≥д час дозв≥лл€, що передбачаЇ активний обм≥н ≥нфор≠мац≥Їю з ≥ншими зац≥кавленими науками. Ќаприклад, демограф≥€ ви€вл€Ї тенденц≥њ к≥льк≥сних зм≥н молод≥ у структур≥ населенн€, р≥вень народжуваност≥, смертнос≠т≥, сп≥вв≥дношенн€ к≥лькост≥ молодих чолов≥к≥в ≥ ж≥нок тощо. –азом ≥з соц≥олог≥Їю молод≥ вона досл≥джуЇ проб≠леми в≥кових меж, в≥ковоњ дискрим≥нац≥њ, зм≥ни поко≠л≥нь, специф≥ку соц≥ального статусу молод≥, що перебу≠ваЇ у перех≥дному стан≥, посл≥довн≥сть життЇвих под≥й.

ѕсихолог≥€ досл≥джуЇ в≥ков≥ особливост≥ св≥домост≥ та повед≥нки молод≥, в≥ков≥ зм≥ни у структур≥ особистос≠т≥, процес акселерац≥њ, динам≥ку ≥нтелектуального, емо≠ц≥йного розвитку тощо. —оц≥альна психолог≥€ розкри≠ваЇ специф≥ку механ≥зм≥в сп≥лкуванн€, формуванн€ контактних груп, зм≥ни соц≥альних ролей. ѕедагог≥ка визначаЇ можливост≥ та засоби вихованн€ ≥ навчанн€ молодоњ людини, засвоЇнн€ нею необх≥дноњ ≥нформац≥њ, залученн€ молод≥ до р≥зноман≥тних вид≥в д≥€льност≥.

ћолод≥жн≥ проблеми вивчають також соц≥олог≥€ пра≠ц≥, соц≥олог≥€ осв≥ти, соц≥олог≥€ шлюбу ≥ с≥м'њ, соц≥оло≠г≥€ вихованн€, соц≥олог≥€ дев≥антноњ повед≥нки. ÷≥ галу≠з≥ соц≥олог≥чного знанн€ досл≥джують молодь в окремих сферах њњ життЇд≥€льност≥. њх дан≥ допомагають скласти повн≥шу картину молод≥жних проблем, процес≥в, €вищ.

—оц≥олог≥€ молод≥ не т≥льки запозичуЇ здобут≥ ними знанн€, а й ≥нтегруЇ њх у ц≥л≥сну систему, завд€ки чому перебираЇ на себе функц≥њ ц≥л≥сного системного анал≥зу моло≠дого покол≥нн€ у соц≥альн≥й структур≥, пол≥тичному, еко≠ном≥чному, соц≥альному й духовному житт≥ сусп≥льства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1676 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

1566 - | 1326 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.