3.1. ШИРОКЕ ТЛО СУСШЛЬНИХ ЗМІН І ОСВІТА XXI СТ.
Сучасний період розвитку цивілізації унікальний і неповторний. Зміни в суспільстві та виробництві, які раніше вимагали десятиріч, відбуваються за роки і місяці. Людство з абстрактного поняття, яким позначали розрізнений конгломерат племен і народів, вперше перетворюється в цілісність, потенційно здатну подолати весь комплекс світових екологічних та інших загроз і забезпечити свій стійкий економічний та культурний розвиток.
Аналізуючи сьогодення, науковці вказують різну кількість головних явищ, тенденцій, змін та інновацій, які відбуваються на планеті. Наприклад, в працях Корсака К.В. їх наводиться майже два десятки ([17] та ін.), зокрема:
- Актуалізація екологічних, демографічних, генетичних та інших всепланетних загроз не тільки прогресу людства, але й його існуванню. Поява в останні десятиріччя СНІДу та інших нових небезпечних хвороб свідчить, що біосфера розпочала "війну" з усією популяцією людей, намагаючись редукувати її до безпечного для себе рівня.
- Виживання людства можливе лише за умови глибоких ментально- психічних змін як усіх його членів, так і кожної окремої особи. Для появи "нової ментальності" мало "екологізувати й гуманітаризувати" шкільну освіту, необхідна повна перебудова цілей і методів виховання, радикальна зміна змісту більшості предметів і дисциплін. Наявні системи освіти не готові сформувати осіб з потрібною свідомістю, а засоби масової інформації взагалі йдуть "не туди".
- Постійно зростає абсолютна й відносна вартість "первинної освіти" як засобу введення нових поколінь у соціум, надання не лише фаху, а й широкої "цивілізаційної компетентності" як навичок життя у діяльності в умовах демократичного і правового суспільства й майже повної відсутності кордонів та інших бар'єрів для руху виробів і робочої сили.
- Поглиблюється розрив між успадкованими (генетичними) програмами поведінки і вимогами життя у демократичних суспільствах. Цю проблему можна вирішити лише удосконаленням змісту первинної освіти та збільшенням її тривалості.
- Та цей шлях неминуче активізує інше протиріччя - між моментом статевої зрілості і підвищеної сексуальності та початком повної соціальної дорослості, появою можливостей створити і утримувати сім'ю.
- Втрачають доцільність минулі уявлення і про умови безпеки нації, і про показники "сили Держави". Останнє невдовзі стане синонімом не Армії, а Освіти.
- Війни за участю більше однієї країни вже стали корекційно- виховними. Ця трансформація відбулася на диво швидко, адже XX ст. розпочиналося жахливими за варварством окупаційними і колоніальними війнами. Обидва ці типи у наш час повністю втратили доцільність.
- У переважній більшості країн власні армії стали головною загрозою економіці й безпеці життя населення. Розумно діють лише там, де скорочують силові структури до мінімуму, витрачаючи на Освіту більше, ніж на Армію (як повідомляють з Росії, вперше в її історії в 2002 бюджетному році освітні витрати перевищать оборонні).
- Економічні і політичні чинники вже майже сформували відкритий світовий ринок, де за недосконалості "правил гри" всі конкурують з усіма. Частині країн це на користь, іншим - ні. У першу групу входять лише ті, хто вже перетворив освіту в національний пріоритет №1.
- Відкритий ринок інвестицій за слабкого розвитку освіти знижує шанси на прогрес усіх країн, подібних до України 90-х років, де для випуску якоїсь продукції необхідно роздати у Києві купу хабарів, а потім приховати від податківців більшість створеного і реалізованого. Явище "відкритості" вже помітне у швидкому переміщенні промисловості з високих широт (холодних зон) у низькі (теплі зони планети).
- Все більше країн переходять до інформаційної стадії з розвиненим демократичним устроєм. Стійкість останнього і успіх у розвитку всієї країни можливі за високої цивілізаційної компетентності кожного громадянина. На цій стадії суспільної еволюції формування в системі освіти автономних і розвинених особистостей стає не закликом чи побажанням, а необхідністю.
- Серед застарілих норм освітньої політики - мета виховання "націонал-патріотів". Правильні дії - підготовка "економічних" патріотів, адже Україна біднітиме все дужче, доки більшість заробленого її громадяни витрачають на зарубіжні товари і послуги.
- Дуже позитивним загальносвітовим явищем є швидке підвищення суспільної ролі жіноцтва. Особливості менталітету жінок відзначаються
підвищеною корисністю саме в тих суспільно-економічних умовах, що виникають на планеті.
• Паралельно до цього прискорюється перетворення конвенцій про права людини і захист дітей в наднаціональне законодавство, основу текстів освітніх статей конституцій і центральних положень всього освітнього законодавства. Шкода, але інформальний сектор систем освіти (засоби масової інформації - ЗМІ) й уся журналістика не має подібної норми, часто керуючись прикладом Герострата, а не клятвою Гіппократа.
• Останнє небезпечніше тим, що зусиллями тих же наднаціональних ЗМІ старше покоління і вся система освіти втрачає можливість контролювати ту інформацію, яка надходить до молоді й слугує формуванню її самосвідомості. Ніколи у минулому системи освіти не стикалися з ситуацією переваги у знаннях і вміннях молоді над вчителями, а саме це відбувається в оволодінні інформаційними технологіями.
• Інтенсивна "атака" мозку немовлят, дітей і підлітків рухомими зображеннями і звуками блокує необхідні для традиційного "текстового навчання" канали сприйняття й осмислення інформації - молодь вміє, але не любить читати, оскільки швидко втомлюється. З цим явищем стикається кожен вчитель, але його наукове вивчення розпочалося в розвинених країнах лише кілька років тому, а до подолання проблеми (відновлення ефективності навчання у нових умовах) ще далеко.
• Розпад СРСР і припинення "холодної війни" зумовило зміну лідерства у природничих науках, а надмірне залучення науковців до виготовлення зброї спричинило громадську антипатію, відторгнення навіть корисних досягнень, нічим не вмотивований потяг до припинення чи скорочення викладання точних наук у школах. Для точних наук настали "важкі часи" у багатьох країнах. Тим часом, величезні досягнення має група наук про живу речовину на чолі з молекулярною біологією. Сфера навчання і виховання практично повністю ігнорує доробок групи молодих наук про людину (генетики, етології, нейромолекулярної біології та ін.), що значно гальмує пошуки шляхів подолання багатьох недоліків насамперед у формуванні нового менталітету і засад поведінки.
Якщо у XIX ст. наукова інформація подвоювалася за 15 років, у XX - кожні 10 років, то у наш час - кожні 5-6 років, а з найважливіших сфер (інформатика, науки про людину, нейромолекулярна біологія та ін.) -ще швидше. У більшості громадян розвивається "ефект хоттабізації" -швидке знецінення накопичених ними знань унаслідок неможливості стежити за тисячами відкриттів сотень сучасних наук. Наші дії й висловлювання все частіше стають схожими на відповідь дідуся Хоттабича, який на шкільному екзамені з географії в XX ст. послуговувався уявленнями першого тисячоліття до нашої ери...
Якщо узагальнити праці багатьох вчених, то дійдемо наступного висновку: на соціальні й освітні зміни у найближчі роки найдужче впливатимуть два комплексні явища - глобалізація (від global - світовий, у світовому масштабі) та інформатизація.
Перше з них полягає в поступовому зникненні міждержавних кордонів, утворенні всесвітнього ринку праці для дипломованих фахівців, отже, формуванні нових наднаціональних вимог до стандартів освіти та характеристик випускників вищих навчальних закладів.
Інформатизацію надмірно спрощено інколи ототожнюють з поширенням комп'ютерів та інших інформаційних засобів. Насправді ж, як стверджують кращі експерти, що досліджують соціально-економічні явища, йдеться про зміну індустріального суспільства інформаційним (ці назви визначаються домінуючим продуктом виробництва).
' Останні десятиріччя XX ст. стали початком переходу найбільш розвинених країн до пост-індустріальної (чи "інформаційної") стадії. Для неї характерні підвищені вимоги до рівня освіченості населення, тому в країнах-лідерах поступово стає обов'язковою перша стадія вищої освіти (2-3 роки). Цими країнами є Канада, США, Австралія, Японія.
На нашу думку, отримати найбільш загальне уявлення як про перебіг сучасних подій у світі, так і про найбільш вірогідні явища можливо у тому випадку, якщо детально ознайомитися зі своєрідним "дороговказом майбутнього" - таблицею порівнянь найбільш важливих рис і характеристик доаграрного, аграрного, індустріального та інформаційного суспільств [20].
Таблиця 2. Співставлений головних варіантів суспільств у сфері забезпечення життєдіяльності
| ХАРАКТЕРИСТИКИ | СУСПІЛЬСТВА | ||||
| Доаграрне | Аграрне | тщустріальне | Інформаційне | ||
| 1. Період домінування | Доісторичний | з (-6000 р.) до -ИббОр. | 1660-1960 | Виникає після 1960 р. | |
| 2. Кількість землян, які у наш час живуть у даному суспільстві (%) | <]% | >50% | 40% | <10% | |
| 3. Розподіл дорослих за секторами зайнятості (1-м, 2-м і 3-м)* | 98: 1: 1 | 60: ЗО: 10 | 20: 60: 20 | 5: 25: 70 | |
 4. Головні джерела енергії
| м'язи людини, вогонь | вогонь, тварини, вода і вітер | вугілля, нафта, газ, поділ ядер | синтез ядер, світло Сонця | |
| 5. Виробництво (домінуючий тип) | гранично примітивне | ручне і для негайного споживання | масове і стандартизоване | гнучке та ндивідуа-лізоване | |
| 6.Інтелектуальна частка роботи | відсутня | дуже мала | незначна | дуже висока | |
| 7. Яку частину "знань людства" здатна накопичити одна особа | більшу частину | значну частину | малу | нескінченно малу | |
| 8. Об'єкти накопичення | влада і територія | земля і влада | влада, гроші, ресурси | знання і иробішча омпетен-тність | |
| 9. Походження законів і норм | природне(воля вождів і лідерів) | воля монарха і традиції | воля диктаторів чи рішеній парламентів | рішення наднаціональних органів | |
| 10. Територіальний устрій | племінний чи зграйний | латковий | Фатерлянд (держава) | наддержавна інтеграція | |
| 11. Суспільна організація | зграйна ієрархія | абсолютизм | тоталітаризм чи демократія | розвинена демократія | |
| 12. "Середній" громадянин | член племені | раб чи кріпак | робітник чи клерк | вільний професіонал | |
| 13. Вплив "лідерів" на суспільні та історичні події | дуже великий | вирішальний | значний | мінімальний | |
| 14. Поняття "людство" | не існувало | поява терміну | поширення поняття | формування як цілісності | |
Україна відновила свою незалежність, перебуваючи в помірно розвиненій індустріальній стадії за характером розподілу активного населення (в аграрному секторі - 19,8%, у промисловості - 53,8%, у сфері послуг - 26,4%) і мало не в аграрному соціумі за суспільним менталітетом і примітивізмом соціальної організації. Сучасні процеси також суперечливі: наші реформатори заходилися будувати "дикий ринок", притаманний початковій стадії індустріального капіталістичного суспільства, а не "соціал-демократичний" капіталізм сучасного західноєвропейського типу. Відтак, активний рух до інформаційного
суспільства у нас відбувається не "широким фронтом", а лише в окремих напрямах.
Ми пропонуємо читачам самостійно проаналізувати таблицю й обмежимося найістотнішими висновками та зауваженнями.
♦ розвиток людського виду йшов від примітивно-природної організації з тисяч чи десятків тисяч племен, члени яких знали про існування лише сусідів-конкурентів, до формування "людства" як реальної цілісності, свідомої глобальних загроз і здатної перемогти їх;
♦ постійно зростала індивідуальна відповідальність і автономія членів поширених соціумів, зменшувався відсоток підпорядкованих і несамостійних осіб і зростав, змінюючись за сутністю, відсоток лідерів і незалежних осіб;
♦ невпинно розширювалася суспільна роль жінок, вплив притаманного цій статі менталітету і системи цінностей на діяльність всього суспільства аж до повної їх перемоги над природно-чоловічими програмами, успадкованими людьми від тваринних предків;
♦ саме це явище стало, як ми вважаємо, прихованою основою невпинного розвитку і поширення системи загально гуманістичних цінностей і правил співжиття, остаточна перемога яких над усіма попередніми є ультимативною передумовою сподівань людства на існування і подальший стійкий розвиток.
На жаль, досягнення перемоги цінностей і пріоритетів нового (інформаційного) суспільства над усіма попередніми — надскладне завдання, яке не може відбуватися так само швидко, як поява та удосконалення матеріально-виробничої сфери (комп'ютерів, цифрової інформаційної техніки, нової інфраструктури та ін.). Справа не лише у тому, що надто великий відсоток усього людства ще й не наблизився до інформаційної стадії. Людський мозок діє за певними законами і нормами, тому досить часто, отримуючи від органів чуттів об'єктивні і правильні сигнали, оцінює їх й робить висновки за усталеними і сформованими стереотипами, відтак, нав'язує упереджені, консервативні і просто неправильні висновки.
Узагальнюючи, ми можемо стверджувати, що на наших очах розвиватиметься й поглиблюватиметься процес, який наш відомий хірург і мислитель Микола Амосов, визначив як "дорослішання" людства, перетворення його з абстракції в могутню й дієздатну цілісність.
Існує дуже глибокий зв'язок виду суспільства з визначальними характеристиками систем освіти, які обслуговують його потреби. Еволюція суспільств від доаграрного аж до інформаційного супроводжувалася грандіозними змінами навчання та освіти населення й професійної підготовки кадрів. Ці зміни узагальнені в табл.З (спрощені варіанти раніше опубліковані в [16,17]).
