Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


™вропейський —оюз ≥ ™вропейська ≥нтеграц≥€ ”крањни




Ќайважлив≥шим партнером ”крањни став ™вропейський —оюз -двигун прогресу й розвитку на континент≥ —тарого —в≥ту, б≥льш≥сть установ €кого розташован≥ в Ѕрюссел≥, а менш≥сть - в —трасбурз≥ ≥ Ћюксембурз≥.

≤де€ створенн€ под≥бного широкого Ївропейського об'Їднанн€ з'€вилас€ у 1946 р. п≥сл€ пропозиц≥њ Winstona L. S. Churchilla про орган≥зац≥ю "об'Їднаних держав (штат≥в) ™вропи". ¬ 40 - 50-х роках було створено дек≥лька важливих м≥жнародних орган≥зац≥й, що св≥дчило

початок процесу Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ в галуз€х господарства, культури та осв≥ти. —еред них: ќрган≥зац≥€ економ≥чноњ сп≥впрац≥ та розвитку [OECD] (1948р.); –ада ™вропи (1949). ƒв≥ наступн≥ - ќб'Їднанн€ Ївропейського господарства та ™вропейське об'Їднанн€ по атомн≥й енерг≥њ (1957) - у 1967р. створили ≥нституц≥йн≥ рамки ™вропейськоњ —п≥льноти, €ка у 1993 р. отримала назву ™вропейський —оюз (European Union), €кий ми надал≥ позначатимемо ™—.

” склад ™— вход€ть 15 крањн: јвстр≥€, Ѕельг≥€, ¬еликобритан≥€, √рец≥€, ƒан≥€, Ћюксембург, ≤рланд≥€, ≤спан≥€, ≤тал≥€, Ќ≥дерланди, Ќ≥меччина, ѕортугал≥€, ‘≥нл€нд≥€, ‘ранц≥€, Ўвец≥€, ¬ ц≥лому орган≥зац≥€ охоплюЇ 370 млн. жител≥в. ” 1992 р. був п≥дписаний трактат про ™—, зг≥дно €кому постав новий статус - громад€нин —оюзу. –озпочавши з угод про торг≥влю вуг≥лл€м ≥ сталлю, учасники ™— створили ц≥л≥сний та ур≥вноважений Ївропейський ринок. «н€тт€ кордон≥в зробило можливим в≥льний приплив людей, товар≥в та послуг на територ≥њ ус≥Їњ Ївропейськоњ сп≥льноти.

” дан≥й м≥жнародн≥й орган≥зац≥њ д≥ють чотири основн≥ ≥нституц≥њ: –ада ™вропейського —оюзу (–ада ћ≥н≥стр≥в), ™вропейський  ом≥тет, ™вропейський ѕарламент ≥ “рибунал —праведливост≥, а також ™вропейська –ада. —утн≥стю —оюзу стала дуже т≥сна сп≥впрац€ в ус≥х галуз€х житт€, у тому числ≥ - осв≥тн≥й, на розвиток €коњ ™— щороку вид≥л€Ї велик≥ ресурси.

” 1971р. в≥дбулась перша зустр≥ч м≥н≥стр≥в осв≥ти ™—, €ка ч≥тко визначила напр€ми Ївропейськоњ осв≥тньоњ пол≥тики. « 1976 р. –ада м≥н≥стр≥в осв≥ти ™— затверджуЇ першу осв≥тню програму, сконцентровану на 6 темах:

♦ створенн€ в≥дпов≥дних умов дл€ отриманн€ загальноњ та профес≥йноњ осв≥ти ем≥грантам та њх д≥т€м;

♦ краще взаЇмне п≥знанн€ Ївропейських осв≥тн≥х систем, розвиток осв≥тньоњ компаратив≥стики (пор≥вн€льноњ педагог≥ки);

♦ накопиченн€ фундаментальноњ документац≥њ та статистики (дл€ цього була створена система EURYDICE);

♦ сп≥впрац€ у галуз≥ вищоњ школи;

♦ розвиток навчанн€ ≥ноземним мовам;

♦ р≥вн≥сть шанс≥в у доступ≥ до ус≥х форм шк≥льництва.

ѕ≥зн≥ше до даноњ програми було долучено проблему п≥дготовки молод≥ до профес≥йноњ д≥€льност≥ дл€ боротьби з безроб≥тт€м. ¬ажливими осв≥тньо-пол≥тичними документами ™— стали "”хвала про свободу вихованн€ у ™вропейськ≥й —п≥льнот√(19&4) та "ƒекларац≥€ основних прав ≥ свобод"( 1989). ” цих нормативних документах акцентуЇтьс€ вимога забезпеченн€ ус≥м д≥т€м та молод≥ права на вихованн€ ≥ навчанн€. —тосовно вищоњ осв≥ти у крањнах ™— ≥снуЇ меморандум (1991), скерований на вир≥шенн€ рег≥ональних проблем, оц≥нку ≥ врахуванн€ ринку прац≥, зм≥н демограф≥чних умов, моб≥льност≥ прац≥вник≥в тощо. «вернута увага на роль культури в Ївропейськ≥й ≥нтеграц≥њ, на нов≥ вимоги до вищоњ школи. ¬ид≥лена проблематика дистанц≥йного навчанн€ та в≥дкритоњ осв≥ти, €к≥ стають все б≥льш актуальними.

ƒо сучасних пр≥оритет≥в ™— в≥днос€тьс€: обм≥н учител€ми, визнанн€ профес≥йних квал≥ф≥кац≥й, профес≥йна осв≥та та дистанц≥йне навчанн€, вища осв≥та й п≥двищенн€ €кост≥ навчанн€.

¬агомим напр€мом д≥€льност≥ ™— стаЇ "Ївропейський вим≥р навчанн€". ™вропейськ≥сть стаЇ важливою педагог≥чною категор≥Їю. …детьс€ передус≥м про те, щоб учн≥вська та студентська молодь п≥знавала Ївропейську сп≥льноту не лише €к ≥нституц≥йний, економ≥чний та пол≥тичний прост≥р, але ≥ €к людську сп≥льн≥сть, взаЇмозв'€зану прагненн€м побудови нового ≥нтегрованого сусп≥льства.

™вропейський вим≥р осв≥ти - це:

.♦ потреба зм≥цненн€ у молод≥ почутт€ Ївропейськоњ своЇр≥дност≥;

1) краще розум≥нн€ ц≥нностей Ївропейськоњ цив≥л≥зац≥њ ≥ основ, на €к≥й громад€ни ™вропейськоњ сп≥льноти зд≥йснюють св≥й розвиток. ¬ першу чергу, це ознайомленн€ з засадами демократ≥њ, повага до прав людини, толерантн≥сть та сол≥дарн≥сть €к результат кращого п≥знанн€ "≥нших";

2) п≥дготовка молод≥ до участ≥ в сусп≥льному та господарському розвитку —оюзу, усв≥домленн€ його корисност≥;

3) збагаченн€ знань про ≥сторичн≥, культурн≥ та господарськ≥ аспекти крањн-член≥в ™—.

™вропейський осв≥тн≥й вим≥р - це також прагненн€ до визначенн€ школ≥ новоњ рол≥ по в≥дношенню до ем≥грант≥в та етн≥чних меншин, пошуки плюрал≥стичноњ та м≥жкультурноњ модел≥ навчанн€. ™вропейський осв≥тн≥й вим≥р виступаЇ у б≥льшост≥ документах ™— та все б≥льше т€ж≥Ї до збагаченн€ зм≥сту шк≥льних програм знанн€ми, €к≥ спри€ють усв≥домленню себе €к громад€нина ™вропи. ÷€ тематика представлена в ≥стор≥њ, географ≥њ, громад€нському вихованн≥, предметах ≥ноземних мов тощо. Ќаша ≥нтеграц≥€ в ™— можлива лише через врахуванн€ ≥ використанн€ цих рекомендац≥й. « огл€ду на виключну важлив≥сть цього питанн€, наведемо перел≥к визначальних пр≥оритет≥в сучасноњ осв≥тньоњ пол≥тики ™вропейського —оюзу.

1. –≥вн≥сть осв≥тн≥х шанс≥в по в≥дношенню до:

1) д≥тей ≥нших нац≥ональностей, мов, в≥рувань, ем≥грант≥в;

2) учн≥в, ф≥зично або розумово неповноц≥нних;

3) стат≥;

4) охорони житт€ та здоров'€ учн≥в.

2. ѕ≥двищенн€ €кост≥ навчанн€ через:

1)реформи навчальних програм;

2)в≥дмова в≥д енциклопедизму;

3)використанн€ нов≥тн≥х дос€гнень науки ≥ техн≥ки;

4) реформи системи профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ та порадництва.

3. ћоделюванн€ сучасноњ системи п≥дготовки вчител≥в, основи €кого становл€ть:

4) академ≥чне навчанн€;

5)творча, ≥нновац≥йна постава;

3) п≥двищенн€ та перев≥рка знань, а також удосконаленн€ вм≥нь учител€ в процес≥ безперервноњ осв≥ти.

4. ¬ихованн€ Ївропейц€ €к "громад€нина св≥ту", €ке охоплюЇ:

- вихованн€ дл€ миру ≥ демократ≥њ;

- вивченн€ ≥ноземних мов;

3) рел≥г≥йна, расова, ≥ сусп≥льна толерантн≥сть в≥дпов≥дно до  онвенц≥њ ѕрав Ћюдини:

- побудова Ївропейськоњ та ≥нформац≥йноњ мереж≥;

- обм≥н молоддю.

«ауважимо, що держави-члени ™— збер≥гають свою автономн≥сть й специф≥чн≥сть, а тому не посп≥шають ун≥ф≥кувати осв≥тн≥ системи. ѕрагненн€ до окресленн€ осв≥тн≥х стандарт≥в ≥ ностриф≥кац≥ю (пор≥вн€нн€) диплом≥в сл≥д визнати за слушне з погл€ду на передбачувану м≥грац≥ю молод≥, можливост≥ навчанн€ в одн≥й з Ївропейських крањн та продовженн€ отриманн€ осв≥ти в ≥нш≥й або пошуки прац≥ поза р≥дною крањною. “ому створенн€ Їврорег≥он≥в повинно спри€ти виникненню ринку прац≥ €к Ївропейського ринку.

4.3. –јƒј ™¬–ќѕ» - "ѕќЋ≤“»„Ќј —ќ¬≤—“№"  ќЌ“»Ќ≈Ќ“”

–ада ™вропи (–™) ≥стотно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ™вропейського —оюзу за ц≥л€ми ≥ методами д≥€льност≥, хоч розташована у —трасбурз≥ пор€д з ≥нституц≥€ми ™—. ¬она була створена у 1949 р. дл€ правовоњ й осв≥тньоњ сп≥впрац≥ серед крањн-члЇн≥в. ќсв≥тн≥ проблеми належать до головних завдань –ади в≥д початку њњ ≥снуванн€. —п≥льним дл€ обох об'Їднань Ї ор≥Їнтац≥€ на виробленн€ узгоджених концепц≥й в осв≥тн≥й пол≥тиц≥ за умови збереженн€ особливостей та специф≥ки окремих осв≥тн≥х систем крањн-член≥в. ѕравовою основою осв≥тн≥х починань –™ забезпечуЇ ™вропейська культурна конвенц≥€.

ѕроблемами осв≥ти в –ад≥ ™вропи займаЇтьс€ –ада культурноњ сп≥впрац≥, €ка проводить досл≥дницьку д≥€льн≥сть, зокрема в наступних сферах:

1)моделей навчанн€ учн€ ≥ вчител€;

2)анал≥зу ц≥лей та зм≥сту навчанн€, особливо початкового;

3)демократизац≥њ житт€ у ™вроп≥, захисту прав людини;

4)мультимед≥альних мовних курс≥в;

5)дистанц≥йноњ осв≥ти;

6)створенн€ Ївропейськоњ мереж≥ навчальних програм дл€ дорослих.

“≥сний зв'€зок –ади ™вропи з ™вропейським —оюзом спри€в по€в≥ сп≥льних видань-рекомендац≥й дл€ крањн-учасник≥в. ¬ рекомендац≥€х сформульовано пропозиц≥њ стосовно ознайомленн€ учн≥в та студент≥в з правами людини. «вернута увага на п≥дготовку вчител≥в, особливо наданн€ њм необх≥дних знань ≥ формуванн€ вм≥нь, пов'€заних ≥з викладанн€м прав людини. ƒуже корисним ви€вивс€ сп≥льний проект створенн€ ™вропейського ќсв≥тнього “езаурусу - спец≥ал≥зованого словника оф≥ц≥йних терм≥н≥в з≥ сфери осв≥ти ≥ культури на багатьох мовах. —еред слов'€нських крањн першою свою верс≥ю цього “езаурусу створила ѕольща, а його в≥дсутн≥сть в ”крањн≥ гальмуЇ нашу сп≥впрацю з ™вропою внасл≥док терм≥нолог≥чних неузгодженостей.

ћ≥ж –адою ™вропи ≥ ™вропейським —оюзом ≥снують ≥ в≥дм≥нност≥ у п≥дход≥ до осв≥тн≥х проблем. –аймонд ¬ебер, директор з≥ справ культури й осв≥ти в –ад≥ ™вропи, стверджуЇ: "¬ той час, коли —оюз займаЇтьс€ передус≥м гармон≥зац≥Їю, ми (–ада ™вропи) хочемо зберегти р≥зноман≥тн≥сть ≥ специф≥ку". —уттЇва р≥зниц€ м≥ж осв≥тн≥ми системами в Ївропейських крањнах не Ї перешкодою у прагненн≥ до ≥нтеграц≥њ. "ƒумаю, говорить ректор ™вропейськоњ јкадем≥њ у —трасбургу ∆ан-ѕаул де √авдемар, - що н≥хто насправд≥ не бажаЇ соб≥ €коњсь усталеноњ схеми, €ка була нав'€зана. Ўвидше ми повинн≥ соб≥ задати ≥нше питанн€: €к покращити взаЇмне п≥знанн€ осв≥тн≥х систем окремих крањн, щоб кожна спромоглас€ навчитис€ чомусь у ≥ншоњ, а поза тим також - щоб могла прийн€ти, чи то на своЇму ринку прац≥, чи в осв≥тн≥й систем≥, людей, €к≥ прибувають з цих ≥нших крањн. ћи намагаЇмос€ зд≥йснити взаЇмне визнанн€ диплом≥в й узгодити тривал≥сть навчанн€ в ус≥х Ївропейських крањнах. ƒуже важливим с створенн€ можливост≥ моб≥льност≥ учасник≥в осв≥тнього процесу, щоб хтось м≥г почати навчанн€ в одн≥й крањн≥, продовжувати - в ≥нш≥й, а зак≥нчити -в трет≥й".

≈фективний зас≥б зд≥йсненн€ таких амб≥ц≥йних план≥в - прийн€тт€ у 1997 р. сп≥льноњ  онвенц≥њ про визнанн€ квал≥ф≥кац≥й, "що стосуютьс€ вищоњ осв≥ти в ™вропейському рег≥он≥ [21]. Ќова  онвенц≥€, до €коњ прилучилас€ й ”крањна, створюЇ м≥цну правову основу дл€ взаЇмовизнанн€ атестат≥в ≥ диплом≥в, спри€Ї ≥нтеграц≥њ нашоњ осв≥ти в Ївропейський осв≥тн≥й прост≥р.

4.4. OFXD - —ѕ≤Ћ ј «ј ѕ–»Ќ÷»ѕќћ "“–≈Ѕј ∆»“» ƒ–”∆Ќќ"

ќрган≥зац≥€ —п≥впрац≥ ≥ ≈коном≥чного –озвитку (OECD Organization for Economic Cooperation and Development) створена у 1961 p. ≥ розташована у ѕариж≥. «араз до нењ належать 28 крањни, в тому числ≥ вс≥ крањни-члени ™вропейського —оюзу. —еред нещодавно прийн€тих член≥в -ѕольща. ¬ структур≥ OECD знаходитьс€ ќсв≥тн≥й  ом≥тет ≥ ÷ентр ƒосл≥джень ≥ ќсв≥тн≥х ≤нновац≥й. OECD займаЇтьс€:

1)опрацюванн€м зв≥т≥в у справ≥ пропонованих стратег≥й осв≥ти;

2)експертним оц≥нюванн€м осв≥тн≥х систем на замовленн€ зац≥кавлених крањн;

- плануванн€м розвитку осв≥ти зг≥дно з економ≥чними тенденц≥€ми. ќстанн≥м часом у сфер≥ ≥нтерес≥в Ї програма так званих "нових

≥нформац≥йних технолог≥й", пов'€заних ≥з розвитком безперервноњ осв≥ти.

«ауважимо, що статистичн≥ матер≥али з осв≥тньоњ сфери ц≥Їњ орган≥зац≥њ Ї особливо повними ≥ р≥зноман≥тними. “≥льки вона намагаЇтьс€ отримати дан≥ про вплив осв≥ти на життЇвий усп≥х, сусп≥льне й ф≥нансове становище вчител≥в, точний розпод≥л повноважень на вс≥х р≥вн€х осв≥тн≥х адм≥н≥стративних драбин тощо.

јнал≥з пол≥тики ц≥Їњ орган≥зац≥њ у сфер≥ осв≥ти й культури св≥дчить, що под≥бно до названих нами ран≥ше ёЌ≈— ќ, ™— ≥ –™, вона намагаЇтьс€ спри€ти вихованню св≥домих громад€н ™вропи ≥ св≥ту з власним ≥ неповторним нац≥ональним кор≥нн€м, €к≥ керуЇтьс€ ≥деЇю поваги ≥ дотриманн€ прав людини.

¬арто зауважити, що ми вказали не вс≥ на€вн≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, €к≥ д≥ють у сфер≥ осв≥ти. Ќаприклад, —в≥товий Ѕанк (World Bank) останн≥ми роками ф≥нансуЇ велику к≥льк≥сть роб≥т з досл≥дженн€ людського потенц≥алу й виробничоњ компетентност≥ активного населенн€ тих крањн, з €кими в≥н веде ф≥нансов≥ справи. Ќещодавно д≥йшла черга ≥ до ”крањни, €ка може отримати позику в≥д —Ѕ на розвиток осв≥тньоњ ≥нфраструктури на виключно виг≥дних умовах.

Ѕа, нав≥ть суто воЇнне об'Їднанн€ Ќјѓќ (ќрган≥зац≥€ ѕ≥вн≥чноатлантичноњ угоди - North Atlantic Treaty Organization - NATO) вбачаЇ перспективи зм≥цненн€ миру й безпеки не лише розширенн€м своњх географ≥чних кордон≥в (€к в≥домо, ѕольща вступила в Ќј“ќ, черга -”крањни), а й у спри€нн≥ розвитку осв≥ти, в першу чергу, громад€нськоњ й демократичноњ. ћј“ќ через польськ≥ структури частково вз€ла участь у по€в≥ даноњ книги - надавши кошти на стажуванн€ у ѕольщ≥ й накопиченн€ матер≥ал≥в першому з автор≥в.

4.5. ѕ–» ЋјƒЌ≤ ѕ–ќ√–јћ» ≤ ќ—¬≤“Ќ≤ ѕ–ќ≈ “»

«гадан≥ нами вище конвенц≥њ, декларац≥њ й угоди перетворюютьс€ в конкретн≥ справи шл€хом виконанн€ осв≥тн≥х програм ≥ проект≥в. ¬они в≥дзначаютьс€ виключною р≥зноман≥тн≥стю за ц≥л€ми ≥ обс€гом, джерелами ф≥нансуванн€ ≥ тривал≥стю. «авершивши один проект, м≥жнародн≥ осв≥тн≥ орган≥зац≥њ розпочинають новий, оск≥льки к≥льк≥сть невир≥шених проблем зм≥нюЇтьс€ мало, а п≥двищенн€ вимог до систем осв≥ти вимагаЇ пошук≥в нових р≥шень ≥ заход≥в. –озвинен≥ крањни добров≥льно вз€ли на себе зобов'€занн€ скеровувати до 1% свого валового нац≥онального прибутку на п≥дтримку осв≥тнього прогресу в третьому св≥т≥. Ќа практиц≥ вони дарують менший обс€г - 0,3-0,5% (вин€ток - Ўвец≥€, типовий багатор≥чний показник €коњ -0,8%). ÷≥ ресурси скеровуютьс€ переважно в крањни јфрики, јз≥њ, ѕ≥вденноњ ≥ ÷ентральноњ јмерики.

–озпад —–—– ≥ соц≥ал≥стичного табору, виникненн€ великоњ к≥лькост≥ незалежних крањн у поЇднанн≥ з кризою економ≥ки по€снюЇ перетворенн€ частини цих крањн в об'Їкти допомоги з «аходу.

ќсобливо велик≥ суми - сотн≥ м≥льйон≥в долар≥в - отримали екс-соц≥ал≥стичн≥ крањни ÷ентральноњ ™вропи. ƒл€ рац≥онального використанн€ цих кошт≥в ™вропейський —оюз та ≥нш≥ спонсори створили спец≥ал≥зован≥ структури; центральний оф≥с у Ѕрюссел≥ й в≥дд≥лки у столиц€х ≥ великих центрах багатьох крањн.

Х” склад≥ —–—– ”крањна була ≥зольована в≥д сп≥впрац≥ з ≥ншими крањнами. “очн≥ше, вона була дуже обмеженою - лише к≥лька представник≥в пост≥йно працювали ≥ р≥зних управл≥нн€х ёЌ≈— ќ. √рупа найб≥льших вищих заклад≥в осв≥ти ”крањни обм≥нювалас€ студентами переважно з аналог≥чними закладами соц≥ал≥стичних крањн, стажуванн€ в розвинених крањнах було вин€тковим €вищем, в≥дбувалос€ п≥д патронатом служб державноњ безпеки крањни ≥ стосувалос€ д≥тей рад€нськоњ адм≥н≥стративно-пол≥тичноњ ел≥ти ≥ молодих комсомольсько-парт≥йних актив≥ст≥в.

Ќа початку в≥дновленн€ нашоњ незалежност≥ ≥н≥ц≥аторами контакт≥в, обм≥н≥в ≥ сп≥впрац≥ були крањни «аходу, а також окрем≥ велик≥ меценати (€к в≥домий ф≥нансит-Їврей ƒжордж —орос). ¬они не збиралис€ сипати грош≥ "на в≥тер". √оловна мета ур€д≥в ≥ приватних ос≥б пол€гала у п≥дтримц≥ демократичних перетворень в крањнах ÷ентру ≥ —ходу ™вропи,  авказу й ÷ентральноњ јз≥њ. ћирн≥ й демократичн≥ "нов≥ крањни" гарантували збереженн€ безпеки й стаб≥льност≥ на теренах —тарого —в≥ту й далеко поза ним. Ѕ≥дн≥ крањни з тотал≥тарним управл≥нн€м - ≤рак, ѕалестина та ≥н. -головне джерело неспокою й напруги в тих рег≥онах, де вони розташован≥. ”крањна потрапили в "другу чергу" екс-соц≥ал≥стичних крањн, €к≥ розвинен≥ держави розгл€дали €к об'Їкт вкладенн€ кошт≥в дл€ розвитку осв≥ти й п≥дтримку руху до демократ≥њ та ринковоњ економ≥ки. Ќар≥вн≥ з ≥ншими членами —Ќƒ (—п≥лки незалежних держав) основний пот≥к кошт≥в йде в межах програми TEMPUS (Trans-European Mobility Program for University Studies - ѕрограма трансЇвропейськоњ моб≥льност≥ у вищ≥й школ≥). ÷€ програма Ївропейськоњ сп≥впрац≥ була прийн€та у 1990 р. ≥ зд≥йснюЇ завданн€ допомоги розвитку ≥ трансформац≥њ вищого шк≥льництва. ƒо пр≥оритетних напр€м≥в програми TEMPUS належать:

2)управл≥нн€, менеджмент у вищ≥й школ≥:

модерн≥зац≥€ осв≥тньоњ системи;3) сусп≥льн≥ та медичн≥ науки. ƒ≥€льн≥сть в рамках програми охоплюЇ:

5) ф≥нансуванн€ певних вужчих програм, наприклад, безперервноњ осв≥ти;

6) ф≥нансуванн€ п≥сл€дипломних студ≥й та асп≥рантури;

7) обм≥н викладацькими кадрами та студентами;

4) комплексне пол≥пшенн€ управл≥нн€, ф≥нансуванн€ публ≥кац≥й, досл≥дженн€ та обм≥н молоддю;

5) ф≥нансуванн€ ≥ндив≥дуальних стипенд≥й.

Ќа перш≥й стад≥њ сп≥впрац≥ ™вропейського —оюзу з ”крањною серед партнер≥в були лише ел≥тн≥ наш≥ ун≥верситети, а серед напр€мк≥в проект≥в дом≥нували два - економ≥ка ≥ сучасн≥ Ївропейськ≥ мови, значно випереджаючи соц≥альн≥ науки, управл≥нн€ вищими навчальними закладами тощо. Ћише з другоњ половини 90-х рок≥в отримали перемогу пропозиц≥њ проект≥в з економ≥ки оточуючого середовища, що в≥дносно близьк≥ за тематикою до природничих наук.

«агалом у двадц€ти чотирьох великих проектах вз€ли чи беруть участь 19 вищих навчальних заклад≥в ”крањни ≥ понад 80 класичних ≥ техн≥чних ун≥верситет≥в з ус≥х крањн ™вропейського —оюзу. ” рамках кожного з таких проект≥в тривал≥ в≥зити дл€ навчанн€ ≥ стажуванн€ у закладах-партнерах зд≥йснюють 80-120 прац≥вник≥в вищих навчальних заклад≥в ”крањни. «ах≥дн≥ ун≥верситети створюють прекрасн≥ можливост≥ дл€ того, щоб в≥зитери отримали €кнайб≥льше корисноњ ≥нформац≥њ, зустр≥лис€ €к з кер≥вниками заруб≥жних заклад≥в, так ≥ колегами, що виконують в них под≥бн≥ функц≥њ.

јнал≥з результат≥в п'€ти рок≥в взаЇмод≥њ Ївропейських та украњнських вищих навчальних заклад≥в засв≥дчив њх суперечлив≥сть. ™вропейськ≥ експерти з осв≥тньоњ взаЇмод≥њ в≥дзначають, що процедурн≥ та ≥нш≥ формальн≥ аспекти сп≥льних проект≥в вимагають негайного вдосконаленн€ дл€ п≥двищенн€ ефективност≥ ≥ результативност≥, п≥двищенн€ тривалост≥ впливу проект≥в на розвиток вищих шк≥л ”крањни.

„и не головною проблемою стало погане знанн€ Ївропейських мов учасниками проект≥в з украњнського боку ≥ брак часу на њх поглиблену п≥дготовку у рамках б≥льшост≥ проект≥в. ” 1993 роц≥ був неточно визначений розпод≥л кошт≥в за р≥зними статт€ми видатк≥в проект≥в. ћалий в≥дсоток кошт≥в на оплату персоналу (до 25% загалу) у багатьох проектах прив≥в до зниженн€ результат≥в внасл≥док неможливост≥ залученн€ ≥ оплати необх≥дноњ к≥лькост≥ фах≥вц≥в з ”крањни та ≥нших крањн-учасник≥в. Ѕ≥льш≥сть зах≥дних експерт≥в пропонують п≥двищити обс€г згаданоњ статт≥ витрат до 40%. Ћунають пропозиц≥њ подовжити тривал≥сть частини проект≥в до п'€ти рок≥в.

 оординатори проект≥в з крањн ™вропейського —оюзу в≥дзначають значну позитивну роль ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни ≥ створеного в  иЇв≥

≤нформац≥йного пункту, розташованого з 1996 року в ѕредставництв≥ ™вропейськоњ  ом≥с≥њ в ”крањн≥. ЌемаЇ сумн≥в≥в у тому, що накопичений за ц≥ роки позитивний досв≥д дасть змогу дос€гти вищих усп≥х≥в у нових проектах програми “ј—≤—. ÷≥ програми лишаютьс€ стимул€тором сп≥впрац≥ у вищому шк≥льництв≥ м≥ж крањнами ™— ≥ ÷ентрально-—х≥дноњ ™вропи, що спри€Ї процесам ≥нтеграц≥њ.

ќстанн≥ њњ програми в ”крањн≥ розширили коло сп≥впрац≥ на рег≥ональн≥ проекти, зниженн€ безроб≥тт€, вир≥шенн€ складних проблем зв≥льнених з лав збройних сил ос≥б та ≥н. «а 90-т≥ роки ”крањна отримала допомогу на 468 млн. Ївро, за перш≥ п'€ть рок≥в XXI ст. запланований обс€г - понад 200 млн. Ївро [22, 23].

Ќа зак≥нченн€ вкажемо також назви к≥лькох загальноЇвропейських програм, до €ких з кожним роком, усл≥д за ѕольщею, долучаЇтьс€ й ”крањна.

ARION - програма, €ка стосуЇтьс€ розвитку сп≥впрац≥ у галуз≥ осв≥ти, а саме:

1) накопиченн€ ≥ розповсюдженн€ ≥нформац≥њ, €ка слугуЇ розвитку шк≥льництва крањн член≥в;

1)обм≥н педагог≥чним досв≥дом;

2)розповсюдженн€ осв≥тн≥х та ≥нновац≥йних ≥дей;

3)закордонне стажуванн€ вчител≥в.

ERASMUS - програма, що охоплюЇ напр€ми наступноњ д≥€льност≥:

3)обм≥н студентами Ївропейських вищих шк≥л;

4)зб≥льшенн€ моб≥льност≥ студент≥в;

5)розвиток вищих шк≥л;

6)створенн€ правових, орган≥зац≥йних та матер≥альних умов дл€ вид≥ленн€ часу студ≥й на навчальному стажуванн≥ за кордоном;

2)можлив≥сть використанн€ стипенд≥й п≥д час закордонного навчанн€;

3)проведенн€ ≥ноземними викладачами лекц≥й у вищ≥й школ≥ ≥ншоњ крањни;

7) можлив≥сть дл€ викладач≥в наукового стажуванн€ за кордоном.
EUROTECNET - програма, спр€мована на зб≥льшенн€ обс€г≥в

використанн€ нових технолог≥й у профес≥йному навчанн≥.

EURYDICE - мета ≥ завданн€ под≥бн≥ до програми ARION.

IRIS - мережа програм, €к≥ охоплюють профес≥йну п≥дготовку ж≥нок, а саме:

- створенн€ ж≥нкам доступу до ус≥х галузей ≥ вид≥в профес≥йноњ п≥дготовки;

- впровадженн€ специф≥чноњ методики навчанн€, що в≥дпов≥даЇ потребам ж≥нок.

LINGUA - програма, €ка стосуЇтьс€ розвитку вивченн€ ≥ноземних мов ≥ охоплюЇ:

1) п≥дготовку ≥ вдосконаленн€ вчител≥в ≥ноземних мов;

2) п≥двищенн€ р≥вн€ фундаментальноњ п≥дготовки вчител≥в ≥ноземних мов у вищих навчальних закладах;

Х п≥двищенн€ мовних можливостей людей, €к≥ використовують ≥ноземн≥ мови у своњй профес≥йн≥й д≥€льност≥;

Х обм≥н учн€ми профес≥йних шк≥л.

÷€ програма включаЇ наступн≥ мови: англ≥йську, н≥мецьку, французьку, грецьку, ≥тал≥йську, ≥спанську, португальську, датську, голландську, ≥рландську.

PETRA - профес≥йна осв≥та та п≥дготовка молод≥ до дорослого житт€ ≥ профес≥йноњ роботи через:

1) створенн€ дл€ вс≥Їњ молод≥ можливост≥ отримати м≥н≥мум двор≥чну профес≥йну осв≥ту:

Хпоширенн€ осв≥тн≥х пропозиц≥й;

Х зб≥льшенн€ зд≥бност≥ пристосуванн€ систем осв≥ти до зм≥н у господарств≥, технолог≥€х та сусп≥льного житт€;

Х розвиток профес≥йного консультуванн€;

Х п≥дготовку до нових профес≥йних напр€м≥в;

Х навчанн€ д≥вчат;

Х пристосуванн€ профес≥йноњ осв≥ти до потреб ринку прац≥;

Х застосуванн€ нових навчальних технолог≥й;

Х вир≥шенн€ проблем молод≥ без зак≥нченоњ осв≥ти.

ѕрограма PETRA особливо спри€Ї п≥двищенню €кост≥ навчальних програм та пристосуванню навчанн€ до осв≥тн≥х та економ≥чних потреб молодих людей.

SOCRATES Ї осв≥тньою програмою ™—, створеною з мстою п≥двищенн€ €кост≥ навчанн€ д≥тей, молод≥ та дорослих. ÷€ програма охоплюЇ компоненти таких програм, €к TEMPUS, ERASMUS, LINGUA, EURYDICE, NARJC (мережа екв≥валент≥в - визнанн€ диплом≥в) тощо.

ќдним ≥з пров≥дних складових програми SOCRATES Ї програма COMEMUS. ћетою останньоњ Ї зд≥йсненн€ Ївропейського вим≥ру через м≥жнародну сп≥впрацю осв≥тн≥х ≥нституц≥й - середн≥х та основних (базових) шк≥л, дошк≥льних заклад≥в. COMENIUS спри€Ї партнерству у сфер≥ обм≥ну досв≥дом та розвитку м≥жкультурноњ кооперац≥њ пом≥ж осв≥тн≥ми закладами крањн ™—, ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи.

LEONARDO - програма ™вропейського —оюзу, що маЇ назву "Ѕезперервна осв≥та: школа та њњ партнери у процес≥ профес≥йноњ п≥дготовки". ¬она впроваджуЇтьс€ у крањнах ÷ентральноњ ™вропи.

–ќ«ƒ≤Ћ 5





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1067 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

1479 - | 1305 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.052 с.