Іспанія Самоусвідомлення і особиста автономія // Фізичне і соціальне довкілля /; Комунікативні і репрезентативні навички
Нідерланди Самоусвідомлення // Психомоторний розвиток // Рідна мова II Арифметика і математика // Англійська мова // Безпека ру ху // Валеологія
Бельгія Психомоторний розвиток // Пластичне мистецтво // Мова // Математика // Музика // Науки про природу
України Фізичний і психічний розвиток // Самоусвідомлення і соціалізація // Рідна мова II Особиста гігієна // Підготовка до школи
Ядро програм ігрового навчання зберігається та вдосконалюється і в сучасній практиці системи дошкільної підготовки України. Позитивним явищем стала співпраця вихователів українських закладів з колегами з країн Західної Європи, ознайомлення з досягненнями та обмін усім корисним і позитивним.
ПРО СТАН І ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
У світі немає країн, які б обходилися без розвиненої мережі початкових шкіл, які з часу введення обов'язкового навчання залишаються найбільш поширеною ланкою в сучасних освітніх системах. Перші безоплатні початкові школи створювалися Ж. Класанзом у Римі ще 400 років тому. Обов'язковість початкової освіти була введена в частині країн Європи на початку XIX ст. (а в Прусії - в кінці XVIII ст.). Російська імперія обходилася без цього, лише поява СРСР дало змогу змінити становище на краще і ввести загальну початкову освіту з 1930 р.
Сьогодні неповне охоплення навчанням дітей 7-12 років зустрічається лише в країнах третього світу. Й досі на території Африки і Південної Азії відсоток охоплення дітей початковою освітою не перевищує 50, а у деяких країнах цього регіону він значно менший (Малі - 24%, Гвінея, Афганістан - 25%, Пакистан - 44%). Особливо низьким є відсоток охоплення початковою освітою дівчаток. Він складає 20-40% від загальної кількості дівчаток шкільного віку. Разом з тим, багато країн, що розвиваються, досягай значних успіхів у шкільній справі. Так, у Зімбабве, Індії, Конго, Нігерії, Нікарагуа, Сальвадорі до 80-90% дітей відповідного віку навчаються у початковій школі.
Немає жодних стандартів на тривалість навчання у початковій школі. Вона коливається від 3 до 10 років у різних країнах, про що свідчить наступна таблиця (дані 1998 p.).
Таблиця 6. Тривалість навчання у початкових школах в 1998 р.
| Роки навчання і кількість країн | ||||||||||
| Разом країн | ||||||||||
| Африка району Сахари | ||||||||||
| Південна і Півн. Америка | ||||||||||
| Азія | ||||||||||
| Карибський басейн Країни Центральної Європи і СНД | ||||||||||
| Західна Європа | ||||||||||
| Середній Схід і Північна Африка | ||||||||||
| ВСЬОГО |
Велика розбіжність у тривалості навчання пояснюється як різними історичними традиціями у сфері освіти, так і тим, що у ряді країн відбулося злиття початкової школи з першим ступенем середньої, в результаті чого утворилась основна (або базова), яка і фігурує у ряді випадків у наведених нижче статистичних даних.
У європейських країнах традиційно склалася 4-річна початкова школа. За останні роки тривалість початкового навчання зросла у ряді країн на 1-2 роки за рахунок підготовчих класів. У США в різних штатах початкова школа має від 6 до 8 класів. Американська модель структури школи (6+3+3) була перенесена після другої світової війни ще у ряд країн, зокрема Японію і Південну Корею. У 1999 році в результаті структурної реформи така ж модель була запроваджена у сусідній Польщі.
Згідно з Законом України "Про загальну середню освіту" замість двох варіантів програм тривалістю три роки (для більшості учнів міст) і чотири роки (решта учнів) з 2001-2002 н.р. впроваджується 4-річна початкова освіта, що є невід'ємною складовою основної 9-річної.
Певний інтерес для розуміння процесів, що відбуваються у початковій освіті у різних регіонах світу, становлять дані Міжнародного Бюро Освіти щодо середньої кількості навчальних занять на тиждень початкових школах державного сектору (див. таблицю 7).
Таблиця 7. Середня кількість навчальних занятьу початкових школах різних регіонів світу
| Регіон | Середня кількість годин | Максимальна та мінімальна кількість годин |
| Центральна Європа та колишній СРСР | 20,8 | 27,0 - Білорусь, 14,0-Узбекистан |
| Західна Європа | 24,5 | 35,0 - Португалія. 18.7 - Данія |
| Середній Схід та Північна Африка | 24,7 | 34.0-ОАЕ 17.0-Оман |
| Південна та Північна Америка | 25,1 | 41,0 - Канада, 20.0 - Коста-Ріка, Гаїті, Уругвай |
| Азія, Тихий океан | 25,3 | 36,0 - Бангладеш, 18.0- Японія |
| Африка району Сахари | 26,3 | 30,0 - Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар 16,0-Танзанія |
Тривалість навчального часу у початковій школі стала предметом вивчення освітніх науковців-компаративістів. Дослідження, проведені у багатьох країнах, показали, що кількість академічного часу (відведеного на заняття) прямо корелює з кількістю знань, отриманих учнями у школі. Особливо цінними є години, проведені у школі, для дітей з бідних сімей у країнах, де соціальне оточення для більшості дітей не має достатнього виховного та розвивального ефекту.
Існують загальноприйняті у світі рамки офіційного навчального року для 1-6 років навчання. Вони становлять в середньому 180 днів або 880 годин. Цікаво, що "академічна" година коливається між ЗО та 60 хвилинами астрономічного часу. Крім того, в деяких країнах тривалість академічної години змінюється залежно від класу з загальною тенденцією до збільшення у старших класах. Об'єктивна оцінка цих показників, як відмічають експерти Міжнародного Бюро Освіти, навряд чи можлива, оскільки запланована кількість навчального часу не завжди витрачається на класні заняття. Причиною цього у країнах, що розвиваються, найчастіше є недостатня кількість педагогічних кадрів, страйки педагогів, напівофіційні канікули, витрачання часу на різні адміністративні заходи, відсутність достатнього контингенту учнів. Практика витрачання навчального часу на неакадемічні справи існує і в розвинутих країнах. У СІЛА", наприклад, близько чверті навчального часу в початковій школі витрачається на перерви, сніданки, ігри тощо. У Великобританії такі витрати часу становлять від 7% до 27% навчального часу.
Експерти відзначають як негативне явище певне ігнорування системою початкової освіти тих знань і навичок, які набувають дошкільнята у дитячих закладах. Надто часто початкова школа розпочинає все "з нуля", мотивуючи це "створенням однакових стартових умов для всіх дітей". Тому в США та Західній Європі розробляються проекти створення на початку XXI ст. єдиного початкового ступеня освіти для дітей віком від 3-4 до 11-12 років.
Більшість зі вказаного више стосується системи освіти України, де початкова школа, як і в інших країнах світу, є безсумнівною опорою всієї піраміди освітніх рівнів. Закон "Про освіту" у Статті 36 підкреслює необхідність створення початкової школи "незалежно від кількості учнів у населеному пункті.
Традиційно головним завданням початкової школи є забезпечення визначальних складових розвитку дітей та підготовки до подальшого навчання: вміння впевнено читати, писати, засвоєння основ арифметики, формування первинних навичок користування книжкою та іншими джерелами інформації, появи базових уявлень про довкілля, початкового оволодіння нормами загальнолюдської моралі, поглиблення любові до Батьківщини, засвоєння основ гігієни та початкових трудових навичок.
Хоч початкова школа може входити у склад кількаступеневих шкіл, в Україні існує близько трьох тисяч окремих невеликих шкіл, праця яких забезпечує стабільне існування тих сіл, де вони розташовані. Більш детальні дані про кількість початкових шкіл в Україні ми наводимо у табл. 8.Таблиця 8. Початкові школи та інші денні навчальні заклади України
| Характеристики | місто | село | всього | місто | село | всього |
| Загальна кількість | 6 285 | 6 331 | 21 257 | |||
| державних шкіл | ||||||
| У тому числі: | 2 530 | 2 697 | 2 509 | 2 684 | ||
| школи І ступеня | 5 491 | 5 495 | 6 268 | |||
| школи І-ІІ ступеня | 4 721 | 6 332 | 4 713 | 6 258 | 10 971 | |
| школи І-Ш ступеня | ||||||
| Державні навчально- | ||||||
| виховні комплекси | ||||||
| У тому числі: | ПО | |||||
| школи І ступеня | ||||||
| школи 1-11 ступеня | ||||||
| школи І-Ш ступеня | ||||||
| Середній контингент | ||||||
| (учнів): | ||||||
| ІПочаткові школи (І ступеня) | ||||||
| Школи І-ІІ ступеня | ||||||
| Школи І-Ш ступеня | ||||||
| для всіх типів шкіл | ||||||
| Середня кількість учнів у | ||||||
| класі: | 26,4 | 16,3 | 21,6 | 27.3 | 17.6 | 22,7 |
| у 1-(3)4 класах | 27,9 | 16.1 | 22.8 | 28.7 | 16,7 | 23,5 |
| (початкова школа) | 26,7 | 15,1 | 22,0 | 28.3 | 16-4 | 23,5 |
| у 5-9 класах (основна | 27,3 | 16,1 | 22,3 | 28,2 | 17,0 | 23-2 |
| школа) | І | |||||
| у 10-11(12) класах | ||||||
| для всіх типів шкіл | ||||||
| Кількість приватних | ||||||
| закладів |
5.4. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
Експерти міжнародних освітніх організацій вказують кілька тенденцій розвитку початкової освіти.
1. Перша з них - зближення початкової школи з дошкільними закладами.
Формами такого зближення (навіть злиття) стали класи для малюків у Англії, материнські класи у Франції, дошкільні (підготовчі класи) у США тощо. Такі заклади відвідують більшість дітей з п'ятирічного віку. У країнах Східної Європи та деяких екс-радянських країнах (і в Україні)
існують варіативні навчально-виховні комплекси "дитсадок-школа", що мають скоординовані програми розвитку дитини та єдине керівництво;
II. Злиття початкової школи з першим ступенем середньої освіти -створення "основної школи" (базової), обов'язкової для всіх дітей протягом 9-10 років навчання у більшості країн світу.
Базова освіта розглядається міжнародним співтовариством як необхідна, така що повинна забезпечувати мінімальні освітні потреби людини на сучасному етапі розвитку цивілізації.
У 1990 році на Міжнародній освітній конференції (організованій ЮНЕСКО) були сформульовані базові освітні потреби сучасної людини, які має задовольняти школа базового рівня: "Ці потреби охоплюють як необхідний обсяг навичок (вміння читати, писати, володіти усною мовою, рахувати та розв'язувати задачі), так і основний зміст навчання (знання, професійні навички, ціннісні настанови і погляди), які необхідні людям для виживання, розвитку всіх своїх здібностей, життя та праці в умовах збереження людської гідності, всебічної участі у розвитку, підвищення якості свого життя, прийняття розумних рішень і продовження освіти". Школа, що реалізує такі потреби, не повинна досягати цього за рахунок надмірного насичення навчальних програм. Важливими умовами успішної роботи базової школи названі: налагодження гуманних стосунків між учителем та учнями; вивчення середовища, в якому живуть діти; використання сучасних засобів комунікації; поєднання шкільної та позашкільної роботи. Сьогодні базова освіта повинна охопити близько 900 млн. дорослих неграмотних людей, 1 ЗО млн. дітей, що не відвідують школу і 100 млн. підлітків, що передчасно її залишили. Трьома провідними компонентами базової освіти, до яких повинні отримати доступ учні, мають бути: етика і культура, наука і техніка, економічні та соціальні науки. Важливим завданням базової школи має бути '"формування смаку до отримання знань, спраги та радості пізнання", бажання отримати базову, а потім і безперервну освіту;
III. Об'єднання малих шкіл у сільській місцевості.
Така практика має місце і в Україні. У тих країнах, де є труднощі з транспортом та дорогами, де відстані між населеними пунктами достатньо великі (Китай, Україна, Росія та ін.), продовжує існувати мережа одно- та малокомплектних шкіл.
IV. Поява або зростання кількості початкових шкіл, які задовольняють культурні потреби етнічних груп населення у навчанні
дітей рідною мовою
у дистанційному навчанні - племен та каст у віддалених районах своїх дітей по радіо;
створення мережі шкіл-інтернатів для дітей-інвалідів, шкіл корекційно-розвивального навчання, репетиторських шкіл тощо.
РОЗДІЛ 6
