Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура та функц≥њ соц≥олог≥њ




 ожна галузь науки виконуЇ певн≥ завданн€, досл≥джуЇ р≥зноман≥тн≥ проблеми. ƒл€ цього визначаютьс€ в≥дпов≥дн≥ напр€ми досл≥джень та анал≥зу соц≥альноњ реальност≥, а практична реал≥зац≥€ цих досл≥джень зд≥йснюЇтьс€ на певних р≥вн€х спец≥альними квал≥ф≥кованими науковими закладами.

—оц≥олог≥€, €к ≥ будь-€ка ≥нша наука, маЇ свою структуру, що зумовлено њњ зм≥стом та завданн€ми. ѕередус≥м сам≥ соц≥олог≥чн≥ знанн€ мають три основних р≥вн≥:

Ј фундаментальн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ;

Ј теор≥њ середнього р≥вн€;

Ј емп≥ричний (див. схему 4).

—хема 4

—оц≥олог≥чн≥ знанн€ Ч це Їдн≥сть теор≥њ та соц≥альноњ практики. “еор≥њ та концепц≥њ, розроблен≥ на найвищому р≥вн≥ у сфер≥ формуванн€ знань про соц≥альну реальн≥сть, становл€ть теоретичну фундаментальну соц≥олог≥ю.

—пец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ, або теор≥њ середнього р≥вн€, вивчають законом≥рност≥ та випадковост≥ розвитку й в≥дтворенн€ окремих соц≥альних сп≥льностей (соц≥олог≥€ м≥ста, села, етн≥чноњ групи, демограф≥чноњ групи тощо). ƒо середнього р≥вн€ належать галузев≥ теор≥њ, що розкривають законом≥рност≥, випадковост≥ та механ≥зми життЇд≥€льност≥ соц≥альних сп≥льностей в окремих сферах (соц≥олог≥€ прац≥, соц≥олог≥€ осв≥ти, соц≥олог≥€ побуту, економ≥чна соц≥олог≥€, соц≥олог≥€ управл≥нн€ тощо), та теор≥њ, що анал≥зують окрем≥ елементи соц≥ального механ≥зму (теор≥њ комун≥кац≥њ, соц≥альноњ активност≥, соц≥олог≥€ орган≥зац≥й тощо).

≈мп≥рична соц≥олог≥€ вивчаЇ, анал≥зуЇ та узагальнюЇ соц≥альн≥ факти. ¬она використовуЇ методи конкретних соц≥олог≥чних досл≥джень (опитуванн€, спостереженн€, анал≥з документ≥в).

ћ≥ж р≥зними р≥вн€ми соц≥ального знанн€ немаЇ абсолютноњ меж≥. “еоретичн≥ та емп≥ричн≥ знанн€ т≥сно повТ€зан≥ м≥ж собою. “еоретичн≥ знанн€ необх≥дн≥ дл€ грамотного зд≥йсненн€ емп≥ричних досл≥джень, а емп≥рична соц≥олог≥€ забезпечуЇ теоретичн≥ розробки перев≥реними й узагальненими соц≥альними фактами.

«м≥ст, р≥вн≥ та завданн€ соц≥олог≥њ визначають њњ функц≥њ. ‘ункц≥њ соц≥олог≥њ €к науки Ч це виконанн€ притаманних њй завдань дл€ створенн€ соц≥олог≥чних теор≥й ≥ концепц≥й, а також забезпеченн€ со≠ц≥ального розвитку й удосконаленн€ соц≥альних в≥дносин сусп≥льства.

—оц≥олог≥€ €к самост≥йна наука виконуЇ дв≥ групи функц≥й: 1) гносеолог≥чн≥ (теоретико-п≥знавальн≥); 2) соц≥альн≥ функц≥њ (див. схему 5).

—хема 5

ƒо гносеолог≥чних функц≥й соц≥олог≥њ належать теоретико-п≥знавальна, методолог≥чна, критична функц≥њ, €к≥ забезпечують найповн≥ше й конкретне п≥знанн€ тих чи ≥нших €вищ ≥ процес≥в соц≥ального житт€.

“еоретико-п≥знавальна функц≥€ соц≥олог≥њ пол€гаЇ у тому, що вона забезпечуЇ здобутт€ й нагромадженн€ знань про сусп≥льство, його соц≥альн≥ в≥дносини, систематизац≥ю цих знань ≥ на ц≥й основ≥ Ч створенн€ соц≥альних теор≥й та концепц≥й. ¬одночас соц≥олог≥€ вивчаЇ законом≥рност≥ й випадковост≥ соц≥ального житт€ сусп≥льства, розкриваЇ њх сутн≥сть, м≥сце й роль у п≥знанн≥ соц≥альних €вищ ≥ процес≥в, њх регулюванн≥, управл≥нн≥ та перетворенн≥, тобто виконуЇ методолог≥чну функц≥ю, формулюючи законом≥рност≥, випадковост≥, визначаючи методи п≥знанн€ та створюючи вченн€ про ц≥ законом≥рност≥ й випадковост≥, методи п≥знанн€ соц≥альноњ сфери сусп≥льства, њњ функц≥онуванн€ та розвитку. —оц≥олог≥чну методолог≥ю використовують й ≥нш≥ науки про сусп≥льство.

–еал≥зуючи критичну функц≥ю, соц≥олог≥€, з одного боку, обірунтовуЇ ≥ показуЇ все те позитивне, що можна ≥ треба збер≥гати, зм≥цнювати, розвивати й використовувати, з ≥ншого Ч ви€вл€Ї ≥ висв≥тлюЇ те, що Ї негативним, в≥джилим, що справд≥ вимагаЇ радикальних зм≥н або повного усуненн€ ≥з сусп≥льного житт€.

ўо стосуЇтьс€ соц≥альних функц≥й, то вони повинн≥ забезпечити над≥йну ≥нформац≥ю про р≥зноман≥тн≥ соц≥альн≥ процеси та €вища, про зм≥ни соц≥альноњ структури, с≥мТњ, нац≥ональних в≥дносин та ≥н.

≤нформац≥йна функц≥€ Ч це отриманн€ та систематизац≥€ ≥нформац≥њ про реальний стан соц≥альних в≥дносин, €вищ ≥ процес≥в, про њхн≥й розвиток та взаЇмозвТ€зки.

ѕрогностична функц≥€ соц≥олог≥њ ви€вл€Їтьс€ у формуванн≥ соц≥альних прогноз≥в розвитку соц≥альних €вищ ≥ процес≥в. —оц≥альн≥ прогнози можуть бути короткостроковими або довгостроковими. ¬ соц≥альн≥й практиц≥ використовуютьс€ част≥ше короткостроков≥ прогнози розвитку соц≥альних обТЇкт≥в та субТЇкт≥в.

—утн≥сть перетворювальноњ функц≥њ пол€гаЇ у тому, що висновки, рекомендац≥њ та пропозиц≥њ соц≥олог≥чноњ науки слугують основою дл€ виробленн€ та прийн€тт€ р≥шень.

”правл≥нська функц≥€ соц≥олог≥њ Ч це виробленн€ соц≥ального механ≥зму впровадженн€ у практику р≥шень щодо функц≥онуванн€, розвитку й удосконаленн€ соц≥альних в≥дносин. ÷€ функц≥€ забезпечуЇ ефективну д≥€льн≥сть орган≥в соц≥ального управл≥нн€ та конкретних кер≥вник≥в. ¬≥дсутн≥сть або ≥гноруванн€ соц≥ального механ≥з≠му реал≥зац≥њ управл≥нських р≥шень призводить до зниженн€ ефективност≥ соц≥ального управл≥нн€ або до його втрати, що Ї основною причиною т€жких насл≥дк≥в розвитку сусп≥льства.

—в≥тогл€дна функц≥€ соц≥олог≥њ ви€вл€Їтьс€ у використанн≥ справ≠д≥ конкретних вив≥рених к≥льк≥сних та €к≥сних показник≥в ≥ факт≥в соц≥ального житт€ людини ≥ сусп≥льства, що т≥льки й здатн≥ переконати в чомусь сучасну людину, сформувати в њњ св≥домост≥ не т≥льки си-
стему знань про сусп≥льство, а й розум≥нн€ своњх власних м≥сц€, ро-
л≥ та в≥дпов≥дальност≥ в даному сусп≥льств≥. —аме тому св≥тогл€дна
функц≥€ соц≥олог≥њ Ї, в основному, соц≥олог≥чною.

—оц≥олог≥€ €к наука виконуЇ ц≥лу низку ≥нших допом≥жних функц≥й у життЇд≥€льност≥ людини, с≥мТњ, нац≥ональних груп, сусп≥льства загалом.

—оц≥олог≥€ нерозривно повТ€зана з ≥ншими сусп≥льними науками, особливо з економ≥чною теор≥Їю, пол≥толог≥Їю та ф≥лософ≥Їю. « одного боку, соц≥олог≥€, €к наука про сусп≥льство, включаЇ за-
гальну соц≥олог≥чну теор≥ю, що може служити теор≥Їю та мето-
долог≥Їю вс≥х ≥нших сусп≥льних наук. « ≥ншого боку, ф≥лософ≥€ обірунтовуЇ всезагальн≥ законом≥рност≥ й випадковост≥ розвитку природи ≥ сусп≥льства, ф≥лософськ≥ категор≥њ та принципи, €к≥ лежать в основ≥ наукового анал≥зу сусп≥льних в≥дносин, соц≥альних звТ€зк≥в, соц≥альних д≥й тощо. «вТ€зок соц≥олог≥њ та пол≥толог≥њ визначаЇтьс€, по-перше, тим, що ви€вити законом≥рност≥ й можлив≥ випадковост≥ пол≥тичного житт€ можна лише враховуючи особливост≥ сусп≥льства в ц≥лому, €к Їдиноњ соц≥альноњ системи, по-друге, саме сусп≥льство не можна зрозум≥ти ≥ зм≥нити без впливу на нього пол≥тичних структур та р≥зноман≥тних режим≥в.

≈коном≥чна теор≥€ найт≥сн≥ше повТ€зана з соц≥олог≥Їю. « одного боку, соц≥олог≥€ вивчаЇ соц≥альне: нос≥њв економ≥чних в≥дносин, њх взаЇмод≥ю, рольову повед≥нку, орган≥зац≥йно-нормативн≥ форми, њх закр≥пленн€, соц≥альн≥ механ≥зми, що забезпечують функц≥онуванн€ та розвиток економ≥ки. « ≥ншого боку, економ≥чна теор≥€ вивчаЇ економ≥чн≥ в≥дносини, економ≥чну св≥дом≥сть, економ≥чн≥ нормативи, орган≥зац≥њ та установки, що Ї елементами структури соц≥альних механ≥зм≥в в економ≥ц≥. якщо економ≥чна теор≥€ розгл€даЇ людину €к елемент трудових ресурс≥в, €к одну з основних умов виробництва, то соц≥олог≥€ вивчаЇ людину €к субТЇкта економ≥чних ≥ соц≥альних процес≥в, що безперервно взаЇмод≥ють. “аким чином, соц≥олог≥€ в систем≥ сусп≥льних наук, що мають справу ≥з св≥том людини ≥ соц≥альних груп, виконуЇ роль генератора ≥дей, теор≥й ≥ концепц≥й про людину в систем≥ соц≥альних звТ€зк≥в, ≥ саме тому вона Ї соц≥альною теор≥Їю та методолог≥Їю вс≥х ≥нших сусп≥льних наук.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ” чому пол€гаЇ сутн≥сть предмета та обТЇкта соц≥олог≥њ?

2. якою Ї структура соц≥олог≥њ?

3. ўо таке соц≥альна законом≥рн≥сть?

4. як≥ специф≥чн≥ соц≥альн≥ законом≥рност≥ використовуЇ соц≥о-
лог≥€?

5. якими методами користуЇтьс€ соц≥олог≥€?

6. ” чому сутн≥сть основних функц≥й соц≥олог≥њ?

7. яку роль виконуЇ соц≥олог≥€ в систем≥ сусп≥льних наук?

Ћ≥тература

1. јндрущенко ¬. ѕ. та ≥н. —оц≥олог≥€: ѕ≥дручник. Ч  .Ч’., 1998.

2. —мелзер Ќ. —оциологи€. Ч ћ.: Ќаука, 1994.

3. —орокин ѕ. ј. —истема социологии. Ч ѕг., 1920.

4. ядов ¬. ј. –азмышлени€ о предмете социологии // —оциол. ис≠следовани€. Ч 1990. Ч є 2.



“≈ћј 2





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 840 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1249 - | 1202 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.