Соціологічне дослідження — це система логічно послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, яка передбачає та забезпечує отримання достовірних даних і фактів про явища та процеси, про закономірності та випадковості їх функціонування й розвитку, що вивчаються з метою подальшого використання їх у соціальному управлінні та розвитку соціології як науки.
Лише за допомогою соціологічних досліджень здійснюється подальше пізнання об’єктивних законів та випадковостей розвитку й функціонування соціальних організмів та спільностей людей, визначаються шляхи, способи та форми використання нагромаджених знань у соціальній практиці.
Соціологічні дослідження не треба ототожнювати з економічними, політичними, юридичними та іншими видами досліджень, адже соціологію не можна ототожнювати з іншими науками про суспільство.
Сутність, зміст і специфіка будь-якого соціологічного дослідження зумовлюється насамперед об’єктом, предметом, специфічними методами, завданнями та метою, що визначаються даною наукою.
Об’єкт соціологічного дослідження — це певна соціальна реальність, соціальні відносини, соціальна система.
Предметом соціологічного дослідження є конкретні соціальні явища та процеси, закономірності та випадковості їх функціонування і розвитку, різноманітні характеристики, сторони, аспекти, принципи організації.
Метою соціологічного дослідження є виявлення в соціальних об’єктах і процесах функціональних зв’язків та випадковостей елементів, що самоорганізуються, а під час реалізації практичного соціального експерименту — пошук управлінських рішень.
Наукове управління соціальними процесами здійснюється на основі нагромадження, переопрацювання, перетворення й використання необхідної інформації, що її отримує суб’єкт соціального управління, по-перше, через побутову свідомість, що реалізується у повсякденному практичному житті людей; по-друге, шляхом емпіричного вивчення соціальної діяльності людей та соціальної дійсності, по-третє, за допомогою конкретних соціологічних досліджень об’єктів соціального управління, здійснення яких є можливим лише за наявності теорії, що правильно, науково відображає суть соціальних організмів, соціальних відносин, закономірностей та випадковостей їхнього розвитку та функціонування. Лише конкретні соціологічні дослідження завдяки їхній гносеологічній специфіці дозволяють суб’єктові соціального управління встановлювати зв’язок конкретної соціальної політики із загальною перспективою історичного соціального процесу[1].
Нині існує три основних типи соціологічних досліджень:
1) розвідувальне (пілотне);
2) описове;
3) експериментально-аналітичне (див. схему 10).
Схема 10
Розвідувальне (пілотне) дослідження здійснюється з метою ознайомлення з об’єктом дослідження, тоді, коли у соціолога-дослідника недостатнє уявлення про стан об’єкта і він не спроможний висунути будь-які гіпотези. Як правило, розвідувальне дослідження передбачає вивчення документів, ознайомлення з об’єктом дослідження, з поглядами компетентних фахівців на дане питання. Завершується розвідувальне дослідження чітким визначенням проблеми, мети та завдань дослідження, формулюванням основних гіпотез.
Описове дослідження складається з систематичного кількісно-якісного опису об’єкта дослідження, головним у ньому є упорядкування та обґрунтування певних груп емпіричного матеріалу. Таке дослідження завершується класифікацією емпіричних даних, що стосуються кількісних та якісних характеристик елементів структури об’єкта дослідження.
Експериментально-аналітичне дослідження основною метою та змістом має встановлення функціональних зв’язків у соціальних об’єктах та процесах, аналіз закономірностей та випадковостей, які визначають їх функціонування й розвиток, а при реалізації практичного соціологічного експерименту — пошук і формулювання управлінських рішень.
У реальній практиці проведення соціологічних досліджень, як правило, в одному дослідженні поєднуються всі три типи соціологічних досліджень у їх логічній послідовності.
Будь-яке соціологічне дослідження — це специфічний процес діяльності та конкретної праці суб’єктів дослідження, який має свою структуру (див. схему 11).
Схема 11
За характером дослідницьких завдань та за термінами проведення соціологічні дослідження мають декілька видів (див. схему 12).
Схема 12
Таким чином, будь-яке соціологічне дослідження має свою сутність, зміст і структуру, належить до певного типу за своїми основними завданнями, метою та іншими характеристиками.