Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћекц≥€ 4. ƒержавотворч≥ процеси в незалежн≥й ”крањн≥




ѕлан:

1. ƒержавотворч≥ процеси.

2.  онституц≥йний процес.

3. ‘ормуванн€ багатопарт≥йноњ системи

4. ¬ибори ѕрезидента ”крањни 2004 р. Ђѕомаранчева революц≥€ї

5. ѕрезидентськ≥ вибори 2010 року. ѕрезидентство ¬.‘. януковича

6. ¬ибори ѕрезидента ”крањни 2014. ѕочаток правл≥нн€ ѕ.ќ. ѕорошенка

ƒержавотворч≥ процеси

ƒержавне буд≥вництво незалежноњ ”крањни ускладнювалос€ в≥дсутн≥стю в≥дпов≥дноњ законодавчоњ бази, перш за все новоњ  онституц≥њ, в≥дпов≥дно до €коњ необх≥дно було розробл€ти й приймати вс≥ ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти.  онституц≥€ ”–—– 1978 р. залишалас€ д≥ючою до 1996 р., до нењ в умовах розбудови самост≥йноњ держави було внесено понад 200 поправок. «акони, €к≥ приймалис€, нер≥дко суперечили чинн≥й  онституц≥њ, що п≥дривало принципи законност≥.

ќсновними державотворчими под≥€ми й процесами в незалежн≥й ”крањн≥ Ї:

Х зам≥на назви Ђ”крањнська –ад€нська —оц≥ал≥стична –еспубл≥каї на назву держави Ђ”крањнаї (закон в≥д 17 вересн€ 1991 р.);

Х визначенн€ правового статусу населенн€ законом в≥д 8 жовтн€ 1991 р. Ђѕро громад€нство ”крањниї: громад€нство ”крањни надавалос€ вс≥м, хто проживав на њњ територ≥њ, не був громад€нином ≥ншоњ держави ≥ не заперечував проти прийн€тт€ украњнського громад€нства;

Х прийн€тт€ закону Ђѕро ƒержавний кордон ”крањниї (4 листопада 1991 р.), €ким встановлювалис€ кордони, пор€док њх охорони ≥ перетину;

Х прийн€тт€ ¬ерховною –адою Ђƒекларац≥њ прав нац≥ональностей ”крањниї (1 листопада 1991 р.), у €к≥й п≥дкреслюЇтьс€, що ”крањна гарантуЇ вс≥м народам, нац≥ональним групам, громад€нам, що проживають на њњ територ≥њ, р≥вн≥ економ≥чн≥, пол≥тичн≥, соц≥альн≥ й культурн≥ права;

Х формуванн€ «бройних сил на основ≥ закону Ђѕро збройн≥ сили ”крањниї (6 грудн€ 1991 р.) ≥ воЇнноњ доктрини ”крањни (19 жовтн€ 1993 р.), €ка базуЇтьс€ на безТ€дерному ≥ позаблоковому статус≥ ”крањни, принцип≥ розумноњ достатност≥ озброЇнн€, в≥дмов≥ в≥д визнанн€ будь-€коњ крањни потенц≥йним противником;

Х створенн€ —лужби безпеки ”крањни (—Ѕ”), компетенц≥€ €коњ пол€гаЇ у захист≥ державного суверен≥тету, конституц≥йного ладу, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥, науково-техн≥чного та оборонного потенц≥алу ”крањни, у боротьб≥ з орган≥зованою злочинн≥стю у сфер≥ управл≥нн€ й економ≥ки;

Х затвердженн€ ¬ерховною –адою державноњ символ≥ки ”крањни (с≥ченьЧлютий 1992 р.): ƒержавний √ерб (тризуб), ƒержавний ѕрапор (синьо-жовтий), ƒержавний √≥мн (музика ћихайла ¬ербицького (1815Ч1870 рр.) до нац≥онального г≥мну Ђўе не вмерла ”крањна...ї, текст ѕавла „убинського (1853Ч1884 рр.);

Х створенн€ Ќац≥онального банку ”крањни, ”крањнськоњ фондовоњ б≥рж≥, посольств ≥ консульств, експортно-≥мпортних орган≥зац≥й;

Х формуванн€ трьох г≥лок влади Ч законодавчоњ, виконавчоњ ≥ судовоњ, в≥дпов≥дних владних ≥нститут≥в;

Х формуванн€ багатопарт≥йноњ системи;

Х розробка й прийн€тт€ нин≥ д≥ючоњ  онституц≥њ ”крањни (1996 р.) (конституц≥йний процес триваЇ, внесенн€ зм≥н до  онституц≥њ лишаЇтьс€ актуальним питанн€м).

 онституц≥йний процес

” жовтн≥ 1990 р. ¬ерховна –ада, спираючись на ƒекларац≥ю про державний суверен≥тет, створила  онституц≥йну ком≥с≥ю дл€ розробки проекту  онституц≥њ.  ом≥с≥ю очолив Ћ.  равчук. ” червн≥ 1991 р. ¬ерховна –ада ухвалила концепц≥ю новоњ  онституц≥њ. “ак розпочавс€ конституц≥йний процес Ч розробка й обговоренн€ р≥зних вар≥ант≥в новоњ  онституц≥њ.

 онституц≥йний процес умовно под≥л€ють на два пер≥оди.

” перший пер≥од (1992Ч1994 рр.)  онституц≥йна ком≥с≥€ на чол≥ з ѕрезидентом Ћ.  равчуком ≥ √оловою ¬ерховноњ –ади ≤. ѕлющем, з ученими-правознавц€ми, судд€ми, прац≥вниками правоохоронних орган≥в, народними депутатами в њњ склад≥ розробила два вар≥анти проекту  онституц≥њ, €к≥ були винесен≥ на всенародне обговоренн€. ќднак жоден ≥з них не був прийн€тий. ¬ерховна –ада дванадц€того скликанн€ (1990Ц1994 рр.) намагалас€ обмежити вплив ѕрезидента Ћ.  равчука на внутр≥шн≥ справи в крањн≥. ѕротисто€нн€ ѕрезидента ≥ ¬ерховноњ –ади на тл≥ загальноњ кризи й зростаючого соц≥ального протесту зак≥нчилос€ р≥шенн€м стор≥н про дострокове припиненн€ њхн≥х повноважень. Ќавесн≥ 1994 р. пройшли вибори до ¬ерховноњ –ади. √оловою ¬ерховноњ –ади (1994Ц1998 рр.) став л≥дер —оц≥ал≥стичноњ парт≥њ ”крањни ќ. ћороз. ћайже третину мандат≥в у парламент≥ отримали л≥в≥ парт≥њ. ”л≥тку 1994 р. в≥дбулис€ вибори ѕрезидента ”крањни. ѕеремогу здобув Ћ.  учма, €кий у другому тур≥ набрав понад 52 % голос≥в виборц≥в.

” другий пер≥од (1994Ц1996 рр.)  онституц≥йну ком≥с≥ю очолили ѕрезидент ”крањни Ћ.  учма ≥ √олова ¬ерховноњ –ади ќ. ћороз. Ќов≥ проекти  онституц≥њ створювалис€ представниками р≥зних пол≥тичних парт≥й. Ќайгостр≥шими були питанн€ про механ≥зм прийн€тт€  онституц≥њ, форму правл≥нн€ в ”крањн≥, питанн€ власност≥, виборчоњ системи, державноњ мови ≥ символ≥ки. 8 червн€ 1995 р. м≥ж ¬ерховною –адою ≥ ѕрезидентом було п≥дписано  онституц≥йний догов≥р, €кий регулював основн≥ засади орган≥зац≥њ та функц≥онуванн€ державноњ влади ≥ м≥сцевого самоуправл≥нн€ до прийн€тт€ новоњ  онституц≥њ. ” лютому 1996 р. ¬ерховна –ада почала обговоренн€ нового проекту  онституц≥њ. ”насл≥док суперечностей м≥ж ѕрезидентом ≥ ¬ерховною –адою Ћ.  учма видав ”каз про проведенн€ у вересн≥ 1996 р. ¬сеукрањнського референдуму щодо прийн€тт€  онституц≥њ ”крањни, намагаючись прийн€ти  онституц≥ю, обминувши парламент. ” пошуках компром≥су було створено ”згоджувальну ком≥с≥ю на чол≥ з ћ. —иротою. Ѕуло розвТ€зано сп≥рн≥ питанн€. ” н≥ч на 28 червн€ 1996 р. б≥льш≥стю голос≥в депутат≥в ¬ерховноњ –ади  онституц≥ю ”крањни було прийн€то. ѓњ текст п≥дписали ѕрезидент ”крањни ≥ √олова ¬ерховноњ –ади. Ѕув виданий ”каз ѕрезидента про введенн€ в д≥ю  онституц≥њ ”крањни.

” д≥юч≥й  онституц≥њ ”крањна визначена €к незалежна, суверенна, демократична, соц≥альна ≥ правова держава. «а формою правл≥нн€ ”крањна Ї республ≥кою, державного устрою Ч ун≥тарною, тобто Їдиною, соборною державою. —истема прав ≥ свобод людини ≥ громад€нина, гарантованих  онституц≥Їю, в≥дпов≥даЇ м≥жнародним демократичним стандартам. ≤з прийн€тт€м  онституц≥њ завершилос€ формуванн€ ≥нститут≥в законодавчоњ, виконавчоњ ≥ судовоњ влади в ”крањн≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2726 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1700 - | 1509 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.