Вибори Президента України 2014. Початок правління П.О. Порошенка

Позачергові вибори Президента України, що відбулися 25 травня 2014року, спочатку були заплановані як чергові на 2015 рік, але призначені на раніший термін у зв'язку з усуненням Верховною Радою Віктора Януковича з поста Президента 22 лютого 2014 року.

Орієнтовна кількість виборців, які мали право голосу на президентських виборах 2014, становить 35,5 млн осіб, орієнтовна кількість виборчих дільниць — 33 580.

За офіційними даними, після опрацювання 100,00% протоколів: Петро Порошенко набирає 54,70%. Приведений до присяги 7 червня 2014 року. Того ж дня взяв на себе повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Під час інаугураційної промови Порошенко заявив, що використає весь свій дипломатичний досвід для підписання міжнародного договору, який прийшов би на зміну Будапештського меморандуму і зміг би надати надійні гарантії миру і безпеки, аж до військової підтримки у разі загрозі територіальній цілісності.

20 червня 2014 року Президент Порошенко під свого першого робочого візиту на Донбас оголосив перемир'я з 18:30 до 27 червня. Він заявив, що це робиться для того, щоб терористи могли скласти зброю, а ті, хто цього не зроблять, будуть знищені. Під час поїздки він представив свій мирний план з врегулювання конфлікту у Донецьку та Луганську, який передбачає децентралізацію й дострокові вибори на Донбасі. Але перемир'я було лише одностороннім, оскільки бойовики його не дотримувалися й постійно обстрілювали позиції сил АТО. Під час перемир'я мав декілька телефонних розмов у нормандському форманті з В. Путіним, А. Меркель та Ф. Олландом. 27 червня в день підписання Угоди про асоціацію з ЄС, перемир'я було продовжено ще на 72 години.

1 липня під час свого звернення до українців Порошенко заявив, що о 22:00 на понеділок 30 червня закінчився термін дії одностороннього припинення вогню. «Ми будемо наступати і звільняти нашу землю» — йшлося у заяві Президента.

Станом на 27 липня в Донецькій та Луганській областях українською армією було визволено понад 60 міст та сіл.

27 серпня на територію України були введені регулярні російські війська, внаслідок чого Україна втратила значні території і 7 вересня була змушена підписати Мінський протокол. Проте, напруження на Сході зберігалось.

12 лютого 2015 року у Мінську Порошенко, Путін, Меркель та Олланд підписали Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Протягом переговорів Порошенко й Путін не приховували зневаги один до одного.

19 лютого Порошенко закликав увести на Донбас миротворчий контингент, але без участі Росії, яка як країна-агресор не може брати участі у миротворчій операції.

25 червня Порошенко підписав Закон, який забезпечує проведення в Україні міжнародної операції з підтримки миру.

3 серпня Порошенко заявив, що Україна бореться на Донбасі не тільки за свою незалежність, а й за демократію, свободу й безпеку Європи. Він сказав, що наступними жертвами російської агресії можуть стати Фінляндія й Балтійські країни.

Однією з передвиборчих обіцянок Порошенка було розпуск Верховної Ради. 24 липня 2014 року розпалася парламентська коаліція«Європейський вибір», з неї вийшли: «УДАР», «Свобода» та «Батьківщина», що надало Президенту право через два місяці розпустити Раду.

Увечері 25 серпня 2014 року Президент Порошенко оголосив про розпуск Верховної Ради України й оголосив про проведення 26 жовтня дострокових виборів до парламенту. Під час виступу він заявив, що вибори допоможуть позбутися п'ятої колони й симпатиків бойовиків-сепаратистів у Верховній Раді.

На парламентських виборах Блок Петра Порошенка, до складу якого увійшла партія «УДАР» Віталія Кличка, набрав 21,81% голосів та виборов більшість місць у Верховній Раді (132 депутати). 27 листопада Блок Петра Порошенка увійшов до складу коаліції«Європейська Україна».

9 жовтня Порошенко підписав Закон України «Про люстрацію», який був ухвалений Верховною Радою 16 вересня. Фінальна версія закону обмежує право для високопосадовців режиму Януковича займати посади в органах влади на 10 років, іншим — на 5.

12 січня 2015 року Порошенко підписав Указ "Про Стратегії надійного розвитку «Україна-2020», яка включає у себе 62 реформи. З них пріоритетними є 8 реформ та 2 програми. Метою реформ є досягнення європейських стандартів життя.

5 лютого Верховна Рада проголосувала за направлення до Конституційного суду законопроекту про скасування недоторканності народних депутатів та суддів, внесеного до парламенту Петром Порошенком. 19 червня Конституційний суд визнав цей законопроект конституційним.

13 лютого Порошенко створив Дорадчу міжнародну раду реформ та призначив її головою Міхеїла Саакашвілі, якого 30 травня того ж року було призначено головою Одеської ОДА.

24 лютого Порошенко підписав закон «Про забезпечення права на справедливий суд», який закладає правові основи для проведення судової реформи. Закон передбачає конкурсний вибір суддів, тотальну переатестацію чинних суддів, чіткий перелік можливостей відсторонення суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

25 лютого Порошенко видав указ «Про вшанування пам'яті князя Київського Володимира Великого — засновника середньовічної держави Русі-України у зв'язку з тисячоліттям після смерті князя», що викликало велике незадоволення у російській Держдумі, зокрема у партії «Єдина Росія».

7 квітня 2015 року Порошенко підписав закон «Про суспільне телебачення та радіомовлення».

Антикорупційне бюро

14 жовтня Порошенко підписав указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики, як консультативно-дорадчого органу при президенті. Також, Рада прийняла закон про прокуратуру, який забороняє прокуратурі право втручатися в цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес.

Того ж дня, Верховна Рада підтримала створення Антикорупційного бюро, після чого Президент Порошенко своїм указом призначив членами конституційної комісії Національного Антикорупційного бюро Рефата Чубарова, Євгена Захарова та Ярослава Грицака. Сам Порошенко спочатку підтримував ідею, щоб Антикорупційне бюро очолив іноземець. Розглядалися кандидатури американських, грузинських фахівців, проте вони не пройшли конкурс і 16 квітня 2015 року Петро Порошенко оголосив директором Антикорупційного бюро екс-прокурора Артема Ситника.

24 березня 2015 року коментуючи протести шахтарів (з шахт Р. Ахметова) у Києві, Президент Порошенко заявив, що буде карати олігархів за організацію штучної дестабілізації в країні з метою захисту своїх монополій.

28 березня коментуючи конфліктну ситуацію навколо «Укрнафти» й подальшу відставку Ігоря Коломойського з посади голови Дніпропетровської ОДА, Порошенко заявив, що це — початок деолігархізації країни.

30 травня 2015 року під час прес-конференції Порошенко заявив, що олігархів в Україні більше не буде. 4 червня сказав, що боротиметься з олігархами як Теодор Рузвельт.

7 червня суд заарештував 46 об'єктів нерухомого майна підприємств групи «Ostchem» Дмитра Фірташа. 26 червня Арсен Аваков заявив, що заарештовано 86 об'єктів компанії «Ostchem».

4 серпня у статті німецького видання Spiegel зазначалося, що Порошенку вдалося приборкати амбіції деяких олігархів. Зокрема, весь свій вплив на владу втратив колись впливовий Рінат Ахметов.

22 липня 2014 року Верховною Радою було прийнято закон, який дав дозвіл на розпуск фракції комуністів.

15 травня 2015 року Президент Порошенко підписав чотири «декомунізаційні» закони, зокрема «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки.» Документами заборонялася радянська символіка, засуджувався комуністичний режим, відкривалися архіви радянських спецслужб та визнавалися борцями за незалежність України УПА та інші організації. Виступаючи 17 травня з нагоди Дня пам'яті жертв політичних репресій в Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили», Петро Порошенко заявив, що, підписавши ці закони, він «зробив те, що мусив» і закликав ніколи не допустити нового червоного чи коричневого геноциду супроти українського народу.

24 липня 2015 р. в ході декомунізації Міністерство юстиції заборонило Комуністичній партії брати участь у місцевих, парламентських та президентських виборах, як такій, що порушує українське законодавство. Таким чином, з 24 липня КПУ та інші комуністичні партії було позбавлено статусу політичної партії.

Єдиною умовою, яка дозволяє комуністам брати участь у виборах є зміна назви і символіки - серп, молот і червоні зірки. Крім того, в статутній діяльності не повинно бути пропаганди.

Децентралізація влади була однією з головних передвиборчих обіцянок Петра Порошенка. Він не раз заявляв, що це не матиме нічого спільного з федералізацією.

3 березня Порошенко підписав указ про створення Конституційної комісії, задача якої полягає в розробці змін до Основного закону, що стало початком нового етапу конституційної реформи.

4 червня 2015 року Порошенко закликав Раду ухвалити зміни Конституції щодо децентралізації.

24 червня Венеціанська комісія схвалила дані зміни до Конституції України.

1 липня Порошенко заявив, що децентралізація не означатиме послаблення центральної влади в таких питаннях, як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання громадянських свобод. Він підкреслив, що Президент матиме право розпустити органи місцевого самоврядування у випадку, якщо ті порушуватимуть суверенітет і територіальну цілісність України, а особливого статусу Донбасу проект змін до Конституції не передбачає. Проект передбачає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей. Водночас, Порошенко заявив, що для нагляду за додержанням Конституції та законів України будуть призначатися префекти, які не матимуть повноважень втручатися в управління й фінансові потоки.

16 липня Верховна Рада 288-ма голосами направила зміни до Конституції до Конституційного суду.

21 липня Конституційний суд визнав проект змін до Конституції щодо децентралізації таким, що відповідає вимогам статей 157, 158 Конституції України. Президент Порошенко підкреслив, що це вперше в історії України, коли центральна влада передає повноваження на місця і заявив, що реформи наблизять реальну владу до людей на відстані витягнутої руки.

Головною метою реформи є скасування районного поділу України, замість кількох десятків районів в області мають бути створені 4-6 повітів. Межі областей, які пропонують називати регіонами не змінюватимуться. Повіти формуватимуть за критерієм кількості населення і компактності, тобто, в кожному повіті може бути від 150 до 400 тисяч. Загалом вся Україна поділятиметься на 120-130 повітів. Нижче повіту буде адміністративна одиниця - громада - об'єднання низки сіл, селищ або міст. Концепція полягає в об'єднанні сіл у крупні громади, щоб передати таким утворенням широку фінансову та управлінську автономію. У кожному селі громади з населенням понад 50 людей обиратимуть старостів - представників влади у селі. Сам Порошенко неодноразово заявляв, що згідно з соцопитуваннями децентралізацію підтримують близько 75% українців.

В першому читанні зміни до Конституції підтримали 265 депутатів. 9 вересня на засіданні Ради регіонів Порошенко заявив, що внесення змін до Конституції залежатимуть від виконання мінських угод і у випадку введення воєнного стану Конституція не змінюватиметься.

В перший рік свого правління Порошенко вів активну дипломатичну політику і більше приділяв увагу зовнішній політиці, ніж внутрішній.

27 червня 2014 року Президент Порошенко в Брюсселі підписав Угоду про асоціацію з Європейським союзом, чого в 2013 році не зробив Віктор Янукович, що призвело до початку Євромайдану.

18 вересня під час виступу в Конгресі США Порошенко закликав надати Україні більше політичної підтримки та надання нелетального та летального військового обладнання, а також статус союзника поза НАТО.

24 грудня 2014 року Порошенко та Президент Литви Даля Грибаускайте під час Сьомого засідання Ради президентів домовились про співпрацю між країнами у військово-технічній сфері та підписали Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства на 2015–2016 роки. Він заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу.

29 грудня Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою 23 грудня внесений ним законопроект про відмову від позаблокового статусу.

Під час виступу в Університеті Цюриху 19 січня 2015 року Порошенко заявив, що через два роки Україні не буде потрібен російський газ.

24 лютого Порошенко домовився про співпрацю у сфері постачання озброєнь і військової техніки з Об'єднаними Арабськими Еміратами.

2 березня Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про звернення до ООН та ЄС про направлення в Україну миротворців.

За перші десять місяців свого президентства мав близько 60 розмов та 11 зустрічей з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. У лютому під час телефонної розпови Порошенко посварився з президентом Росії В. Путіним через бої під Дебальцевим.

17 березня Порошенко під час спільної прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоханнісом заявив, що Придністровський регіон має бути реінтегрований у Молдову.

8 червня 2015 року Порошенко підписав закони про денонсацію угод між Україною та Росією, які забезпечували транзит російських військових до Придністров'я.

Підбиваючи підсумки діяльності Порошенка на посаді Президента за рік, політолог В. Фесенко підкреслив, що йому вдалось зменшити ризики великої війни з Росією. Фесенко підкреслив, що Україна веде прямі контакти зі світовими лідерами — чого раніше не було. В цілому, перший рік президентства Порошенка політолог оцінив позитивно.

29 липня Порошенко заявив, що Україні не потрібно, щоб за неї билися американські, англійські, чи французькі військові, а потрібно лише 1 240 протитанкових ракетних комплексів Javelin для протидії російській агресії й нагадав, що США й Велика Британія — гаранти територіальної цілісності України.

Література

1. Алексеєв Ю.М. та ін. Україна на зламі історичних епох: Державотворчий процес 1985–1999 рр. – К., 2000.

2. Белорус О.Г., Лукьяненко Д.Г. Глобальные трансформации и стратегии развития. – К., 2000.

3. Бойко О.Д. Україна 1991–1995 рр.: Тіні минулого чи контури майбутнього? (Нариси новітньої історії). – К., 1996.

4. Василенко С. Європейський процес і Україна. – Одеса, 1996.

5. Грабовський С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення. – К., 1995 р. – 608 с.

6. Історія України: Документи. Матеріали: Посібник / Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К., 2002. – С. 430–446.

7. Кульчицький С., Настюк М., Тищик Б. Історія держави і права України. – Л., 1996 р. – 289 с.

8. Литвин В. Політична арена України: дійові особи та виконавці. – К., 1994.

9. Литвин В. Украина: политика, политики, власть. – К., 1997.

10. Литвин В. Україна на межі тисячоліть (1991–2000 рр.). – К., 2000.

11. Литвин В. Україна: хроніка поступу. 1991–2001. – К., 2001.

12. Малик Я., Вол Б., Чуприна В. Історія української державності. – Л., 1995 р. – 278 с.

13. Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В.А.Смолія. – К., 2001.

14. Новітня історія України: 1900–2000. – К., 2000.

15. Панюк А., Рожик М. Історія становлення української державності. – Л., 1995 р. – 166 с.

16. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Нові політичні партії України. – К., 1990.

17. Сорос Д. Криза глобального капіталізму: Відкрите суспільство під загрозою: Пер. з англ. – К., 1999.

18. Сушко О. Нові глобальні реалії та ситуація у пострадянському просторі // Політична думка. – 2001. – № 4.

19. Терещенко Ю. Україна і європейський світ. – К., 1996.

20. Україна: утвердження незалежної держави. 1991–2001. – К., 2001.

21. Шевченко О. Історія держави і права України. – К., 1996 р. – 224 с.

22. http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=137

23. http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=3350