Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 3 —усп≥льство €к соц≥альний феномен




ѕлан

1. ≈волюц≥€ у€влень про сусп≥льство та теор≥њ його походженн€.

2. —усп≥льство ≥ природа.

3. —утн≥сть сусп≥льства €к соц≥ального феномена.

4. ѕроблема типолог≥зац≥њ сусп≥льств.

5. ћодерн≥зац≥€ сусп≥льств.

6. —оц≥альна структура сусп≥льства.

7. —оц≥альн≥ ≥нститути та соц≥альна орган≥зац≥€.

8. —оц≥альна стратиф≥кац≥€.

9. —оц≥альна моб≥льн≥сть.

10. √оловн≥ напр€ми стратиф≥кац≥йних процес≥в сучасноњ ”крањни.

≈волюц≥€ у€влень про сусп≥льство та теор≥њ його походженн€

—оц≥олог≥чна думка пост≥йно намагалас€ п≥знати сутн≥сть, основн≥ засади функц≥онуванн€, найхарактерн≥ш≥ особливост≥ сусп≥льства €к соц≥ального феномена. јнтичн≥ ф≥лософи ототожнювали сусп≥льство з державою. —ередньов≥чн≥ ф≥лософи вважали, що сусп≥льство виникло внасл≥док домовленост≥ людини з Ѕогом. ” Ќовий час мала м≥сце ≥де€ сусп≥льного договору м≥ж людьми, внасл≥док €кого постало сусп≥льство. ¬ середин≥ ’≤’ Ц на початку ’’ ст. ќ.  онт ≥ √. —пенсер уважали сусп≥льство динам≥чним утворенн€м, €ке под≥бно кожному живому орган≥зму перебуваЇ в пост≥йному розвитку, ви€вл€ючи здатн≥сть до саморегулюванн€. ≈. ƒюркіейм розгл€дав сусп≥льство €к над≥ндив≥дуальну реальн≥сть, що основана на колективних у€вленн€х. «а ћ. ¬ебером, сусп≥льство Ц це взаЇмод≥€ людей, €ка Ї продуктом соц≥альних, тобто ор≥Їнтованих на ≥нших людей, д≥й. ƒл€  . ћаркса сусп≥льство Ц це живий орган≥зм, сутн≥стю котрого Ї залежн≥сть ус≥х соц≥альних п≥дсистем в≥д економ≥чноњ.

“еор≥њ сусп≥льства к≥нц€ ’VIIIЦ’’ ст., €к≥ формувалис€ залежно в≥д погл€ду на сусп≥льство €к фундаментальну категор≥ю соц≥олог≥њ, пройшли три пер≥оди:

1.  ≥нець XVIII Ц початок ’’ ст. —оц≥олог≥€ функц≥онувала €к сукупн≥сть погл€д≥в щодо промислового сусп≥льства. ¬с≥ тод≥шн≥ теор≥њ виходили з того, що сусп≥льство, €ке зароджуЇтьс€, маЇ ≥ндустр≥альний характер, а економ≥чна система визначаЇ тип сусп≥льства, задаЇ принцип сусп≥льного пор€дку.

2. 20-т≥ Ц к≥нець 60-их рок≥в ’’ ст. ”ченн€ цього пер≥оду зосереджувались на ф≥ксац≥њ нових специф≥чних рис, €вищ, зумовлених переходом до стад≥њ орган≥зованого кап≥тал≥зму. —усп≥льство вони розгл€дали €к державно-монопол≥стичний (з точки зору форми власност≥), орган≥зований (з огл€ду на соц≥альн≥ та економ≥чн≥ процеси), зр≥лий розвинутий кап≥тал≥зм, €к сусп≥льство масовоњ культури.

3. 70Ц90-т≥ роки ’’ ст. Ќа цьому етап≥ виникають Ђконцепц≥њ ≥нформац≥йного сусп≥льстваї (теор≥њ ƒ. Ѕелла, –. ƒарендорфа, ј. “оффлера, ‘. ‘ерраротт≥ та ≥нших), €к≥ ф≥ксують трансформац≥њ в економ≥чн≥й систем≥, структур≥ формальноњ й неформальноњ влади, ≥нформац≥йн≥й сфер≥. ¬они розгл€дають ≥нформац≥йне сусп≥льство €к особливу стад≥ю ≥сторичного ≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку людства.

“аким чином, пон€тт€ сусп≥льства в своЇму ≥сторичному розвитку мало велику к≥льк≥сть р≥зних тлумачень залежно в≥д ≥сторичного пер≥оду, а також концепц≥й ≥ шк≥л, у межах €ких воно формувалос€.

—усп≥льство ≥ природа

–озгл€даючи сусп≥льство €к соц≥альний феномен, сл≥д розмежувати так≥ гранично широк≥ пон€тт€, €к Ђприродаї ≥ Ђсусп≥льствої. Ћюдина й сусп≥льство Ї частиною природи, але помилково було б ототожнювати њх з природою.  оли йдетьс€ про природу у широкому розум≥нн≥ (природна Їдн≥сть св≥ту, вс≥Їњ д≥йсност≥), то л≥н≥€ Ђсусп≥льство Ц природаї в≥дображаЇ те, що людина та сусп≥льство виникли з природи ≥ п≥дкор€ютьс€ Їдиним фундаментальним законам. јле розум≥нн€ природи у вузькому сенс≥ (природно-географ≥чне середовище) передбачаЇ визнанн€ того, що людина Ї не ст≥льки б≥олог≥чним, ск≥льки соц≥альним твор≥нн€м, а бутт€ сусп≥льства Ц це своЇр≥дне соц≥альне бутт€. Ќа певних етапах розвитку соц≥олог≥њ дом≥нували р≥зн≥ точки зору, €к≥ або абсолютно в≥дривали людину, сусп≥льство в≥д њх природних основ, або абсолютизували м≥сце ≥ роль б≥олог≥чного на противагу соц≥альному.

ѕозитив≥стсько-натурал≥стична соц≥олог≥€ середини ’≤’ ст. ще намагалас€ Ђвбудуватиї соц≥олог≥ю у традиц≥йну схему наук, розгл€даючи сусп≥льство €к продовженн€ ≥ вищий продукт природи й вимагаючи застосуванн€ природничо-наукових метод≥в досл≥дженн€ до анал≥зу соц≥альних процес≥в. јле саме завд€ки розум≥нню сусп≥льства €к €к≥сно нового обТЇкта наукового досл≥дженн€ стаЇ можливим виникненн€ соц≥олог≥њ €к науки.

” ’’ ст. американськ≥ вчен≥ ¬.  аттон ≥ –. ƒанлеп сформулювали Ђпарадигму людськоњ вин€тковост≥ї, або глибоко антрополог≥чний (тобто скерований виключно на людину), надм≥ру оптим≥стичний та антиеколог≥чний п≥дх≥д до вивченн€ сусп≥льних €вищ. —уть його пол€гаЇ у трактуванн≥ людських сусп≥льств €к таких, що н≥бито не п≥дл€гають еколог≥чним обмеженн€м ≥ залежност€м. ¬≥н формулюЇтьс€ у наступних положенн€х:

1) люди суттЇво в≥др≥зн€ютьс€ в≥д ус≥х живих ≥стот, над €кими вони дом≥нують;

2) людина Ц господар своЇњ дол≥, вона вибираЇ своњ ц≥л≥ й може робити все дл€ њх дос€гненн€;

3) соц≥альн≥ та культурн≥ чинники (включно з технолог≥€ми) Ї головними причинами людськоњ д≥€льност≥;

4) соц≥окультурне середовище Ї визначальним, тод≥ €к б≥оф≥зичним середовищем можна нехтувати;

5) соц≥альний ≥ технолог≥чний поступ може продовжуватис€ неск≥нченно, робл€чи, врешт≥-решт, ус≥ соц≥альн≥ проблеми такими, що њх можна розвТ€зати за допомогою науки, техн≥ки, нових технолог≥й.

”т≥м, сучасний стан сусп≥льства, людини та середовища њх розвитку довод€ть, що не можна ан≥ ототожнювати пон€тт€ Ђприродаї ≥ Ђсусп≥льствої, Ђприроднеї ≥ Ђсоц≥альнеї, ан≥ абсолютно њх розривати й протиставл€ти. —вою неспроможн≥сть ви€вили €к повний в≥дрив людини та сусп≥льства в≥д њх природних основ, так ≥ абсолютизац≥€ м≥сц€ й рол≥ б≥олог≥чного на шкоду соц≥альному. ” виникненн≥ такого переконанн€ велику роль в≥д≥грають €вна деградац≥€ довк≥лл€, дедал≥ зростаючий деф≥цит природних ресурс≥в, занепокоЇн≥сть населенн€ поганим станом навколишнього середовища, численн≥ еколог≥чн≥ авар≥њ та катастрофи, по€ва соц≥альних конфл≥кт≥в на економ≥чному ірунт≥. “ому нин≥ в соц≥олог≥њ виникаЇ й утверджуЇтьс€ такий напр€м, €к альтернативна соц≥олог≥€, побудована на нов≥й еколог≥чн≥й парадигм≥, що докор≥нно в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д донедавна дом≥нуючоњ. Ќова еколог≥чна парадигма:

Х високо ц≥нуЇ природу (природа Ї ц≥нною сама по соб≥), гармон≥ю людини ≥ природи;

Х надаЇ перевагу захисту довк≥лл€; керуЇтьс€ сп≥вчутт€м €к життЇвим принципом стосовно ≥нших живих ≥стот, ≥нших людей, ≥нших покол≥нь;

Х в основу кладе продумане плануванн€ ≥ д≥њ з метою уникненн€ ризику, за€вл€ючи, що наука й техн≥ка не завжди благо;

Х за€вл€Ї Ђн≥ї дальшому розвитку енергетики, проголошуЇ пр≥оритет ресурсозбер≥гаючих технолог≥й;

Х проголошуЇ державне регулюванн€ з метою захисту природи та людини, њх взаЇмноњ в≥дпов≥дальност≥;

Х боретьс€ за обмежене зростанн€ чисельност≥ населенн€ планети, бо ресурси обмежен≥;

Х декларуЇ потребу в €к≥сно новому сусп≥льств≥, бо люди по-хижацьки руйнують природу ≥ св≥й орган≥зм, а в сусп≥льств≥ повинн≥ панувати в≥дкрит≥сть та сп≥вучасть;

Х проголошуЇ нову соц≥альну програму: наданн€ переваги сусп≥льному благу, кооперуванню, простому стилю житт€, у прац≥ головне Ц задоволенн€ нею;

Х декларуЇ дом≥нуванн€ новоњ пол≥тики: де панують консультац≥њ та сп≥вучасть, надаЇтьс€ перевага передбаченню ≥ плануванню, готовност≥ до пр€мих д≥й, нова пол≥тико-парт≥йна структура, що ор≥Їнтована на нов≥ проблеми.

Ќин≥ соц≥олог≥чний анал≥з повинен усе б≥льше скеровуватис€ на ≥дею ц≥л≥сноњ соц≥об≥отехносфери €к глобальноњ суперсистеми, в €к≥й людське сусп≥льство Ц лише одна ≥з складових частин системи.

3. —утн≥сть сусп≥льства €к соц≥ального феномена

ѕон€тт€ Ђсусп≥льствої в широкому значенн≥ означаЇ сукупн≥сть в≥дносин ≥ звТ€зк≥в м≥ж людьми, €ка розвиваЇтьс€ в процес≥ ≥стор≥њ й складаЇтьс€ в процес≥ њхньоњ сп≥льноњ життЇд≥€льност≥; у вузькому значенн≥ Ц певн≥ форми соц≥альних в≥дносин та звТ€зк≥в, що в≥дображають всеб≥чну залежн≥сть ≥ндив≥д≥в один в≥д одного, а також ≥сторично конкретний тип того чи ≥ншого сусп≥льства.

” вузькому сенс≥ сусп≥льство Ц це генетичний або структурний тип сп≥лкуванн€ людей, що виступаЇ €к певна ≥сторична ц≥л≥сн≥сть або система.

—л≥д розр≥зн€ти три пон€тт€ Ц Ђкрањнаї, Ђдержаваї ≥ Ђсусп≥льствої.  рањна Ц це частина св≥ту або певноњ територ≥њ, що маЇ визначен≥ кордони й користуЇтьс€ державним суверен≥тетом. ƒержава Ц це пол≥тична орган≥зац≥€ ц≥Їњ крањни, що включаЇ визначений тип режиму влади, органи, структуру та форму правл≥нн€. —усп≥льство Ц це соц≥альна орган≥зац≥€ ц≥Їњ крањни, основу €коњ становить соц≥альна структура.  рањни вивчаЇ географ≥€, держави Ц пол≥толог≥€, а сусп≥льство Ц соц≥олог≥€.

ƒо сутн≥сних рис сусп≥льства належать: сп≥льн≥сть територ≥њ проживанн€ людей, що взаЇмод≥ють м≥ж собою; ц≥л≥сн≥сть та стал≥сть (Їдине ц≥ле); здатн≥сть п≥дтримувати й в≥дтворювати високу ≥нтенсивн≥сть внутр≥шн≥х звТ€зк≥в; певний р≥вень розвитку культури, система норм ≥ ц≥нностей, покладених в основу соц≥альних звТ€зк≥в м≥ж людьми; автономн≥сть та самодостатн≥сть, самов≥дтворенн€, саморегулюванн€, саморозвиток.

Ќайб≥льш характерн≥ ознаки сусп≥льства, за думкою американського соц≥олога јльберта Ўилза, так≥:

1) воно не Ї частиною €коњ-небудь б≥льш великоњ соц≥альноњ системи;

2) сп≥льн≥сть територ≥њ, €ку сусп≥льство вважаЇ власною;

3) власна назва та власна ≥стор≥€;

4) ц≥л≥сн≥сть ≥ стаб≥льн≥сть сусп≥льства €к Їдиного ц≥лого;

5) шлюби вкладаютьс€ м≥ж представниками цього обТЇднанн€;

6) поповненн€ в≥дбуваЇтьс€ за рахунок д≥тей, €к≥ визнан≥ представниками цього сусп≥льства, тобто ≥снуЇ самов≥дтворенн€;

7) ≥снуванн€ сп≥льноти в тривалому час≥, що Ї б≥льшим, н≥ж середн€ тривал≥сть житт€ окремого ≥ндив≥да;

8) його обТЇднуЇ власна загальна система ц≥нностей (традиц≥й, звичањв, норм), €ку називають культурою.

ќтже, сусп≥льством можна назвати найб≥льшу соц≥альну групу, в €к≥й т≥льки доводитьс€ жити люд€м ≥ до €коњ включаютьс€ вс≥ ≥нш≥ групи. —усп≥льство €к система структурно складаЇтьс€ з людства в ц≥лому (макрор≥вень), соц≥альних сп≥льнот з утвореними ними соц≥альними ≥нститутами (мезор≥вень), ≥ндив≥д≥в (м≥крор≥вень).

”се це даЇ змогу трактувати сусп≥льство €к соц≥альну систему. —оц≥альна система Ц ц≥л≥сне утворенн€, основними елементами котрого Ї люди, њх звТ€зки, взаЇмод≥њ та взаЇмов≥дносини, що утворюють Їдине ц≥ле. ¬она включаЇ соц≥альн≥ ≥нститути та орган≥зац≥њ, соц≥альн≥ групи та сп≥льноти, норми й ц≥нност≥. —усп≥льство складаЇтьс€ з безл≥ч≥ ≥ндив≥д≥в, але не Ї простою сумою чи сукупн≥стю людей; це не сумативна, а ц≥л≥сна система з €кост€ми, €ких немаЇ у жодного з њњ складових елемент≥в окремо.

—учасне сусп≥льство Ц це система, €ка складаЇтьс€ з окремих р≥вн≥в соц≥альних сп≥льностей. —оц≥олог≥чний анал≥з сусп≥льства охоплюЇ субТЇкти чотирьох р≥вн≥в сп≥льност≥. ѕо-перше, людство в ц≥лому Ц фундаментальний р≥вень формуванн€ та орган≥зац≥њ сусп≥льства. ѕо-друге, соц≥альн≥ ≥нститути. ѕо-третЇ, р≥вн≥ соц≥альноњ структури сусп≥льства Ц це соц≥альн≥ сп≥льноти, верстви, соц≥альн≥ групи. ѕо-четверте, р≥вень окремого ≥ндив≥да, бо саме особист≥сть виступаЇ субТЇктом ≥ обТЇктом соц≥альних в≥дносин.

«а вченн€м американського соц≥олога јлв≥на “оффлера, структуру сусп≥льства визначають так≥ компоненти: 1) техносфера (енергетична п≥дсистема, система виробництва, розпод≥лу); 2) соц≥осфера (р≥зн≥ соц≥альн≥ ≥нструменти); 3) б≥осфера; 4) сфера влади (формальн≥ й неформальн≥ ≥нститути пол≥тики); 5) ≥нфосфера (система ≥нформац≥њ та соц≥альноњ комун≥кац≥њ); 6) психосфера (сфера м≥жособист≥сних стосунк≥в).

”с≥ перел≥чен≥ структурн≥ елементи р≥внозначн≥ та р≥вноправн≥. —аме завд€ки структур≥ сусп≥льство в≥др≥зн€Їтьс€ €к в≥д хаотичного скупченн€ людей, так ≥ в≥д ≥нших соц≥альних €вищ.

≤снують три теор≥њ про причини й процес виникненн€ сусп≥льства:

1. ѕриродна (прац€ створила людину, перетворила стадо на культурне угрупуванн€ виробник≥в).

2. Ѕожественна (Ѕог створив людину, запов≥в њй матер≥альний св≥т ≥ моральний закон).

3.  осм≥чна (людство створене ≥нопланет€нами, €к≥ ман≥пулюють нами у власних ц≥л€х).

÷≥ теор≥њ дуже абстрактно, по-ф≥лософськи по€снюють виникненн€ сусп≥льства.

—оц≥альн≥ теор≥њ походженн€ сусп≥льства:

1. ≤нструментальна концепц≥€ вважаЇ головним чинником формуванн€ сусп≥льства здогадлив≥сть та км≥тлив≥сть людини, завд€ки €ким вона винайшла спец≥альн≥ знар€дд€ дл€ задоволенн€ власних потреб у здобутт≥ њж≥ та тепла, навчилас€ працювати. ¬се це спричинило по€ву соц≥альноњ орган≥зац≥њ.

2. —ексуальна концепц≥€ називаЇ головним чинником зародженн€ сусп≥льства природну необх≥дн≥сть контролю над народжуван≥стю, €ка зумовила формуванн€ родини, виникненн€ норм, регулюючих сексуальн≥ й ≥нш≥ в≥дносини, стимулювала виникненн€ соц≥альноњ орган≥зац≥њ.

3.  ратична (грец. κράτος Ц сила, влада) концепц≥€ твердить, що сила ≥ розум розпод≥лен≥ м≥ж людьми нер≥вном≥рно. Ќавчившись панувати та отримувати знаки улесливост≥ одноплем≥нник≥в, л≥дери почали утверджувати систему правил шануванн€ вожд€, передач≥ влади, розпод≥лу прив≥лењв. Ќорми, €к≥ забезпечують в≥дносини нер≥вност≥, стають основними дл€ соц≥альноњ орган≥зац≥њ.

4. √ендерна концепц≥€ основана на анал≥з≥ розпод≥лу соц≥альних ролей м≥ж ж≥нками й чолов≥ками. ∆≥нка волод≥Ї б≥олог≥чною монопол≥Їю на в≥дтворенн€ роду, ≥ њњ роль та вол€ в общин≥ особливо значущ≥. «а соц≥альними рол€ми ж≥нки незам≥нн≥ш≥ за чолов≥к≥в. Ќе задоволен≥ своњм становищем, чолов≥ки створюють штучну противагу ж≥ноч≥й Ђмонопол≥њ в≥дтворенн€ї у форм≥ Ђмонопол≥њ встановленн€ пор€дкуї. ј коли вони стали домовл€тис€ про розпод≥л ж≥нок, виникла соц≥альна орган≥зац≥€.

5. —емантична концепц≥€ визнаЇ б≥олог≥чну вразлив≥сть людини, €ка Ї дуже слабкою у ф≥зичному, психолог≥чному, розумовому в≥дношенн≥ й наймолодшим видом живого св≥ту (8Ц10 млн. рок≥в еволюц≥њ). «акон виживанн€ штовхаЇ людей до обТЇднанн€ зусиль, створенн€ колективноњ орган≥зац≥њ, що можливо лише при використанн≥ мови €к засобу сп≥лкуванн€, виробленн€ символ≥в та знак≥в. ” ход≥ цього процесу люди формують св≥т комун≥кац≥й, формують сусп≥льство.

—труктура соц≥альноњ системи охоплюЇ:

1) соц≥альну структуру сусп≥льства, €ка включаЇ:

а) соц≥альн≥ сп≥льноти (групи) людей;

б) соц≥альн≥ в≥дносини;

2) соц≥альну орган≥зац≥ю та управл≥нн€, без €ких соц≥альна, колективна життЇд≥€льн≥сть неможлива;

3) соц≥альн≥ ≥нститути (пол≥тичн≥, економ≥чн≥, осв≥т€нськ≥, с≥мейн≥, €к≥ забезпечують орган≥зац≥Їю й управл≥нн€ в рамках соц≥альноњ системи);

4) соц≥ал≥зац≥ю ≥ндив≥д≥в, €ка пол€гаЇ у процес≥ входженн€ ≥ функц≥онуванн€ людини в сусп≥льств≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3427 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

1430 - | 1236 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.