Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥кова ≥ педагог≥чно психолог≥€





X. ѕсихолог≥€ навчанн€



 


на законом≥рност≥. ≤нод≥ в оц≥нц≥ ймов≥рност≥ €вища припускаютьс€ по≠милки, бо недостатн€ виб≥рка або помилкове переконанн€ в тому, що ви≠падков≥ €вища не мають регул€рност≥.

‘актор доступност≥ про€вл€Ї себе у ситуац≥€х, коли ймов≥рн≥й под≥њ в≥дносно легко можна знайти клас под≥бних €вищ.

‘актор центризму ви€вл€Їтьс€ у прагненн≥ людини менш ймов≥рн≥ €вища переоц≥нити, а б≥льш ймов≥рн≥ недооц≥нити. ÷ей фактор д≥Ї в умо≠вах тотальноњ невизначеност≥.

‘актор зворотного мисленн€ д≥Ї тод≥, коли людина перегл€даЇ св≥й попередн≥й прогноз на основ≥ отриманого результату.

ќц≥нка насл≥дк≥в Ї приписуванн€ пром≥жним або к≥нцевим результа≠там суб'Їктивноњ ц≥нност≥ або корисност≥. ≤снуЇ багато р≥зних параметр≥в дл€ оц≥нки корисност≥ насл≥дк≥в передбачуваних д≥й. ¬чен≥ вид≥лили ≥ де≠к≥лька стратег≥й, користуючись €кими, люди вим≥рюють ц≥нн≥сть р≥зних параметр≥в. ƒо них в≥днос€тьс€: л≥н≥йна, кон'юнктивна, альтернативна, конф≥гуративна стратег≥њ.

ѕри л≥н≥йн≥й стратег≥њ загальна корисн≥сть вим≥рюЇтьс€ загальною к≥льк≥стю недол≥к≥в ≥ позитивних характеристик.

 он'юнктивна стратег≥€ характеризуЇ ц≥нн≥сть насл≥дк≥в, що переви≠щують порогову величину. “ак, у школ≥ кожен учень повинен мати м≥н≥≠мум знань з кожноњ навчальноњ дисципл≥ни ≥ при так≥й умов≥ в≥н заслу≠говуЇ на атестат про загальну середню осв≥ту. ÷ей м≥н≥мум Ї ознакою ц≥нност≥ у даному випадку.

јльтернативна стратег≥€ в≥ддаЇ перевагу пошуку найсильн≥ших стор≥н в оц≥нюваному €вищ≥. ÷€ стратег≥€ блокуЇ д≥ю принципу усередненост≥.

 онф≥гуративна стратег≥€ - це прагненн€ оц≥нити корисн≥сть €вища за вс≥ма основними критер≥€ми ≥ вим≥рами. ѕошук пров≥дного параметру з визначенн€м його ваги впливаЇ на оц≥нку корисност≥ ≥нших показник≥в.

Ќа оц≥нку корисност≥ передбачуваних насл≥дк≥в впливаЇ час. «≥ зм≥≠ною часу зм≥нюЇтьс€ ≥ оц≥нка корисност≥ насл≥дк≥в.

” навчальному процес≥ вчителев≥ дл€ зд≥йсненн€ управл≥нн€ необх≥д≠но волод≥ти р≥зними стратег≥€ми оц≥нки ц≥нност≥ тих насл≥дк≥в крок≥в у своњй робот≥, €к≥ плануЇ зробити. “реба вм≥ти гнучко ≥ з р≥зних бок≥в вим≥≠рювати ≥ виважувати свою заплановану систему д≥й, заход≥в, засоб≥в у на≠вчальному процес≥. ƒл€ цього необх≥дно пам'€тати ≥ виконувати так≥ ви≠моги до своЇњ роботи ≥ завжди визначати ц≥л≥, програмувати ≥ планувати свою роботу при цьому, анал≥зуючи кожний момент, сп≥вв≥дносити його з минулим досв≥дом ≥ з своЇю профес≥онально-теоретичною концепц≥Їю, вид≥л€ти ≥ виважувти вс≥ "за" ≥ "проти", в≥дкидати €к непотр≥бний зах≥д, €кщо розвивальна, заохочувальна, ≥нформац≥йна ц≥нн≥сть мала або незна≠чна, розгл€дати своњ уроки не €к окрем≥ моменти, а у зв'€зку з ≥ншими ≥ оц≥нювати, сп≥вв≥днос€чи њх ≥з загальними ц≥л€ми навчальноњ дисципл≥ни.


ѕрогнози завжди будуть точн≥шими, коли вчитель не в≥дбуваЇ уроки, а бачить себе н≥би у дзеркал≥ ≥ глибоко усв≥домлюЇ ц≥нн≥сть насл≥дк≥в тих д≥й, до €ких в≥н вдаЇтьс€. ¬ид≥ленн€ ≥ усв≥домленн€ своњх недол≥к≥в по≠винно слугувати визначенню напр€мк≥в роботи над собою, подальшому особист≥сно-профес≥ональному зростанню.

ѕрогнозуванню не можна в≥двести €кесь локальне м≥сце у процес≥ управл≥нн€. ¬се управл≥нн€ процесом навчанн€ ≥ вихованн€ маЇ прогнос≠тичний характер.

ѕрогнозуванн€ може зд≥йснюватис€ на р≥зних р≥вн€х, зокрема, на сен≠сорному, сенсомоторному, перцептивному, нар≥вн≥ у€влень ≥ мовленнЇво-мисленнЇвому р≥вн≥. ¬казан≥ р≥вн≥ в≥др≥зн€ютьс€ один в≥д одного формою в≥дображенн€ (допсих≥чною, чуттЇвою, рац≥ональною), ступенем склад≠ност≥ структури процесу антиципац≥њ (передбаченн€), способами прийо≠му, переробки ≥ ≥нтеграц≥њ минулоњ, тепер≥шньоњ ≥ майбутньоњ ≥нформац≥њ.

” л≥тератур≥ з соц≥ального управл≥нн€ пон€тт€ "орган≥зац≥€" по€сню≠Їтьс€ по-р≥зному, наприклад, €к склад ≥ структура системи; €к процес або особлива д≥€льн≥сть; €к певна структура ≥ €к процес. «агалом за похо≠дженн€м орган≥зац≥Їю називають будь-€ку соц≥альну систему, €ка ство≠рюЇтьс€ людьми з конкретною метою.  ожна окрема орган≥зац≥йна сис≠тема маЇ свою функц≥ю, ц≥льову спец≥ал≥зац≥ю, €ка зумовлюЇ внутр≥ш≠ню структуру. ќрган≥зац≥йна структура Ї багатор≥вневою, ≥Їрарх≥чною будовою елемент≥в ≥ п≥дсистем. Ѕлижче до теор≥њ управл≥нн€ структуру по€снюють з огл€ду ≥нформац≥йного взаЇмод≥€нн€ в каналах ≥ с≥тках ко≠мун≥кац≥й. ѕри ситуативному п≥дход≥ до по€сненн€ структури вказують на њњ залежн≥сть в≥д зовн≥шн≥х фактор≥в. ƒл€ складних ≥ невизначених ситуац≥й б≥льш ефективними Ї однор≥внев≥ плоск≥ або горизонтальн≥, а дл€ б≥льш визначених ≥ менш складних ситуац≥й - багатор≥внев≥, висок≥ або вертикальн≥ структури. ќчевидним Ї те, що уже сама орган≥зац≥йна структура виступаЇ фактором управл≥нн€.

Ќа етап≥ реал≥зац≥њ ≥ зд≥йсненн€ ц≥лей важливим моментом в орган≥за≠ц≥њ Ї ч≥тке визначенн€ ≥ розпод≥л функц≥й. ‘ормуванн€ функц≥онально-рольовоњ структури орган≥зац≥њ недостатньо дл€ дос€гненн€ загальних ц≥≠лей. ¬ажливим моментом в њњ орган≥зац≥њ Ї узгоджен≥сть або координац≥€ реальних д≥й вс≥х учасник≥в сум≥сноњ д≥€льност≥. Ѕудь-€ка роль набуваЇ сенсу тод≥, коли вона сп≥вв≥днесена з рол€ми ≥ д≥€ми ≥нших. «в≥дси роль Ї Їдн≥стю прав ≥ обов'€зк≥в. Ќа виконанн€ рол≥ впливаЇ самооц≥нка осо≠бистост≥, "образи я" ≥ системи погл€д≥в ≥ оц≥нок власноњ особистост≥ ("я-концепц≥€").

”правл≥нн€ пол€гаЇ у визначенн≥ способу взаЇмод≥њ. «а способом вза≠Їмод≥њ вид≥лен≥ так≥ форми сум≥сноњ д≥€льност≥: сум≥сно-≥ндив≥дуальна, сум≥сно-посл≥довна ≥ сум≥сно-взаЇмод≥юча (”манський Ћ.≤.). —аме при сум≥сно-розпод≥лен≥й форм≥ орган≥зац≥њ прац≥ залежн≥сть Ї взаЇмною.







ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 391 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1337 - | 1285 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.