Значний інтерес щодо розуміння процесу зародження людсь-ких форм спілкування являє “демонстраційне маніпулювання" у мавп.
Описані випадки, коли серед ссавців одні тварини виявля-ють цікавість до маніпуляційних дій інших. Так, ведмеді не-рідко спостерігають за індивідуальними маніпуляційними ігра-
ми своїх родичів, а іноді й інших тварин, наприклад, видр і бобрів. Однак найтиповішою ця властивість є для мавп, які не лише пасивно спостерігають за маніпуляціями іншої особи, але й дуже жваво реагують на них. Нерідко трапляється, що одна мавпа "провокаційно" маніпулює на очах у інших. Крім демон-страційного показу об’єкта маніпулювання і дій з ним, така мавпа часто “дражнить" іншу ще й тим, що присувае предмет до неї, а потім стрімко відсмикує його назад та ще й з шумом “нападає" на цю мавпу, щойно та простягне до предмета лапу. Як правило, все це неодноразово повторюється. Таке “дражні-ння" предметом нерідко є запрошенням до спільної гри і відпо-відає аналогічній “провокаційній” поведінці псових та інших ссавців у “трофейних” іграх, коли “загравання” здійснюється “зухвалим” показом ігрового об’єкта.
В інших же випадках "навмисний” показ об'єкта маніпулю-вання призводить у мавп до іншої ситуації: одна особина демонстративно маніпулює предметом на очах у співбратів, при цьо-му агресивні прояви з боку “актора", які зустрічаються при звичайному "дражнінні", нейтралізуються "глядачами” шляхом особливих “примирливих” рухів і поз. "Актор” виявляе ознаки “імпонування”, які притаманні справжній демонстраційній по-ведінці. Таке “демонстраційне маніпулювання” зустрічається переважно в дорослих мавп, але не в дитинчат.
Результатом демонстраційного маніпулювання можуть бути наслідувальні дії "глядачів", але це не є обов'язковим. Все за-лежить від того, наскільки дії “актора" стимулювали інших мавп. Однак об'єкт маніпулювання завжди виступає як певний посередник у спілкуванні між “актором” і “глядачами”.
Під час демонстраційного маніпулювання “глядачі" можуть ознайомитися з властивостями і структурою предмета, яким маніпулює “актор”, навіть не торкаючись об'єкта. Таке озна-йомлення є опосередкованим, адже засвоєння чужого досвіду відбувається на відстані шляхом "споглядання” чужих дій.
Очевидно, демонстраційне маніпулювання стосується форму-вання “традицій” у мавп. Подібні традиції утворюються в межах замкнутої популяції й охоплюють її членів. Так, наприклад, у популяції японських макак, які жили на невеликому острові, було виявлено зміну харчової поведінки, що виражало-ся в освоєнні нових видів їжі та винаходах нових форм її попе-
редньої обробки. У результаті було зроблено висновок, що така поведінка відбувалася на основі опосередкованих ігор дитинчат, а потім демонстраційного маніпулювання і наслідувальних дій мавп.
Демонстраційне маніпулювання виявляє всі ознаки демонст-раційної поведінки, але при цьому відіграє й істотну пізнаваль-ну роль. Таким чином, у демонстраційному маніпулюванні сполучаються комунікативні і пізнавальні аспекти активності: "глядачі" одержують інформацію не тільки про особу, яка мані-пулює та у діях якої містяться елементи “імпонування", але і (дистантно) про властивості і структуру об'єкта маніпулювання.
Демонстраційне маніпулювання було джерелом становления людських форм спілкування, оскільки ці форми зародилися разом із трудовою діяльністю, попередником і біологічною основою якої й було маніпулювання предметами в мавп. Разом з тим саме демонстраційне маніпулювання створює найкращі умови для спільної комунікативно-пізнавальної діяльності, коли основну увагу членів співтовариства спрямовано до пред-метних дій особи, яка маніпулює.
