Програма статистичного спостереження

Статистичне дослідження неможливо без розробки плану статистичного спостереження, який включає в себе:

· програмно-методологічні;

· організаційні питання.

Програмно-методологічна частина плану — включає в себе формулювання гіпотези, розробку понятійного апарату дослідження, визначення мети, встановлення об’єкту та одиниць спостереження, складання програми спостереження.

Гіпотеза -науково обґрунтоване припущення, яке висуває дослідник щодо генезису явищ, яке в процесі дослідження повинне бути підтверджене або спростоване.

Яке вище зазначалось, будь-яке статистичне спостереження потрібно проводити за планом:

1) спочатку потрібно сформулювати мету та завдання всієї роботи

2) скласти програму спостереження, тобто встановити його об’єкт, одиниці сукупності та спостереження

3) сформулювати питання програми статистичного спостереження

Інакше кажучи, програма статистичного спостереження, мусить забезпечити по можливості повну та всебічну характеристику явища, що вивчається.

Організаційна частина плану статистичного спостереження уявляє собою перелік заходів, які забезпечують успішне виконання роботи із збирання і обробки матеріалів. Організаційний план статистичного спостереження визначає місце, час і органи спостереження, календар спостереження, графік підготовки та інструктажу кадрів, джерела і способи одержання даних, матеріально-технічну базу спостереження, систему контролю результатів спостереження.

Організаційні питання тісно пов’язані з програмно-методологічними і залежать від мети та умов обстеження.

Перед статистичним спостереженням здійснюється ряд підготовчих заходів. Насамперед проводять розрахунок потреби в кадрах, їх підбір і підготовку. Кожний орган спостереження визначає кадровий склад, який забезпечує підготовку і проведення спостереження.

Наступним питанням є обґрунтування місця спостереження. Місцем спостереження вважають пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Здебільшого воно збігається з місцем знаходження одиниць спостереження. Наприклад, статистичну звітність підприємств, організацій та установ складають за місцем їх знаходження. Проте місце спеціально організованого спостереження треба визначати точно, тому що можуть бути різні тлумачення місця його проведення. Так, наприклад, перепис населення здійснюють за місцем проживання, а не за місцем роботи.

Місцем проведення спостереження є пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Це може бути місце роботи або місце проживання (наприклад, при перепису населення).

Важливе значення має й визначення часу спостереження — періоду, протягом якого збираються дані.

Час спостереження (об’єктивний час) — це час, до якого належать дані спостереження. Статистичні дані характеризують досліджуване явище або за певний період часу, або на певний момент часу. Якщо об’єктом спостереження є процес, то обирається інтервал часу, за який нагромаджуються дані. Якщо об’єктом спостереження є певний стан, то обирається момент часу, станом на який здійснюється реєстрація даних.

Іноді час поділяють на об’єктивний і суб’єктивний. Об’єктивний — це той час (момент або період), до якого відносяться статистичні дані, що реєструються. Наприклад, кількість зареєстрованих злочинів можна враховувати за певний період (добу, тиждень, декаду, місяць, рік), а кількість нерозглянутих справ — на певну дату.

В плані вказується термін проведення спостереження, тобто час початку і закінчення збирання даних. Період, протягом якого реєструються ознаки об’єкта спостереження, називають суб’єктивним часом. Якщо строк подання місячного звіту 5 лютого, то суб’єктивний час, тобто час складання звіту, буде з 1 по 5 лютого, а об’єктивний — один місяць (січень). Суб’єктивний час повинен бути по можливості коротшим і максимально наближеним критичного моменту.

З метою одержання достовірних даних в плані спостереження передбачаються заходи з перевірки повноти охоплення всіх одиниць спостереження, організації перевірки роботи осіб, які задіяні в проведенні спостереження та порядок прийому від них зібраних матеріалів.

Статистичне спостереження являє собою характеристику кожної одиниці сукупності заздалегідь встановленими показниками, взаємопов’язана сума яких і є програмою спостереження.

Формалізованим інструментарієм статистичного спостереження є – програма спостереження.

Програма спостереження — це науково обґрунтований перелік питань, на які повинні бути отримані відповіді від кожної одиниці сукупності при даному статистичному спостереженні. Тобто програма містить ознаки, які повинні реєструватися в процесі статистичного спостереження. Це система показників, яка всебічно характеризує об’єкт дослідження. Від того, наскільки якісно розроблена програма спостереження, залежать успіх проведення всього статистичного дослідження і об’єктивність одержаних даних. Виконання програми статистичного спостереження залежить й від того, що прийнято за одиницю сукупності, вона завжди підпорядковується меті та завданням дослідження.

Дуже важливо відібрати і сформулювати дійсно необхідні питання, щоб вони охоплювали коло даних, без яких не можна обійтися і відреагувати їх таким чином, щоб вони сприймалися всіма однаково. У той же час програма не повинна бути переобтяжена малозначними деталями, що ускладнює її виконання.

Правова статистика має широку програму спостереження, яка характеризує своїми взаємопов’язаними показниками всі стадії кримінального і цивільного процесів, а також стан злочинності і інших правопорушень в даний період часу.

При розробці системи показників (програми спостереження) спираються на діюче кримінальне, кримінально-процесуальне, виправно-трудове законодавство, а також інші нормативно-правові акти у галузі боротьби зі злочинністю, що розкривають якісні особливості злочинності, її причини і передбачені законом дії правоохоронних органів по боротьбі з нею.

Програма статистичного спостереження має відповідати таким вимогам:

1) вона повинна містити тільки необхідні та істотні запитання, тобто не слід включати до неї зайві запитання, які можуть ускладнити одержання і обробку даних;

2) запитання повинні бути конкретними, ясними і однозначними. Недоцільно вносити до програми іншомовні слова та вузькофахові терміни.

3) запитання програми слід записувати в логічній послідовності (спочатку — загальні запитання, а потім — більш конкретні), а також таким чином, щоб можна було відповідями на одні запитання контролювати відповіді на інші запитання, тобто програма має містити контрольні запитання;

4) програма по можливості повинна забезпечувати порівнюваність даних з попереднім дослідженням цього об’єкта.

Для реалізації програми статистичного спостереження розробляється статистичний інструментарій. Статистичний інструментарій — це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр — це обліковий документ, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичні формуляри можуть мати форму статистичного звіту, переписного або опитувального листа, анкети, картки або простого бланку.

Застосовуються два види формулярів: індивідуальний (картковий) та обліковий.

В індивідуальному формулярі реєструються відомості про одну одиницю сукупності (наприклад, форма № 1 — статистична картка на виявлений злочин).

В обліковому формулярі реєструються відомості про декілька одиниць сукупності (бланки статистичної звітності).

Забезпечити правильні відповіді на поставлені в статистичному формулярі питання допомагає інструкція, тобто сукупність роз’яснень і вказівок щодо програми спостереження. Залежно від складності програми спостереження інструкція може бути окремим документом або написана на формулярі спостереження. Коротка і чітка інструкція забезпечує успішне проведення спостереження.