Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Юридичний факультет
Кафедра кримінології
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
ТЕМА №2: Статистичне спостереження його види та форми. Облік повідомлень до правоохоронних органів.
З дисципліни: Правова.статистика
Категорія слухачів: слухачі.
Навчальна мета: формування у слухачів теоретичних знань про статистичне спостереженняйого види та форми. Законспектувати основні поняття що входять в зміст даної теми.
Виховна мета: підвищити рівень правової культури слухачів, привити професійну відповідальність та почуття обов’язку.
Розвивальна мета: ознайомлення слухачів з чинним законодавством, що регулює здійснення обліку повідомлень до правоохоронних органів.
Обсяг навчального часу: 2 години.
Навчальне обладнання, ТЗН: для підготовки і проведення лекції використовувати бібліотечний фонд, навчально-методичні матеріали кафедри.
Наочні засоби: навчально-методичні посібники, підручники, комп’ютер, дидактичні матеріали.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: кримінологія, соціологія, кримінально-виконавче, кримінальне право, адміністративна діяльність, кримінальний, цивільний процес, інформатика.
План лекції навчальні питання:
1. Поняття статистичного спостереження і його завдання.
2. Об’єкти спостереження та одиниці сукупності, спостереження і виміру в правовій статистиці.
3. Основні форми, види та способи статистичного спостереження.
4. Програма статистичного спостереження.
5. Облік повідомлень в правоохоронних органах.
Література:
1. Закон України “Про інформацію”, ВВР – 1992, №48, ст.. 650.
2. Закон України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” від 4 лютого 1998 року № 75/98 – ВР.
3. Інструкція про єдиний облік злочинів (затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства оборони України, Державної митної служби України, Адміністрації державної прикордонної служби України, Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного департаменту з питань виконання покарань, Держаної судової адміністрації України від 25.05 2010р. №21/135/281/240/499/354/367/159/69.
4. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ за ред. О.І. Пушкаря. -К., Видавничий центр “Академія”, 2002.-704с.
5. Козлов В.И., Прохорова М.И. Вопросы информационно-аналитического обеспечения оперативно-розыскных мер по противодействию криминальным угрозам // Российский следователь.-2009.-№7.-С.25.
6. Концепція інформатизації органів державної статистики, затверджена Наказом Держкомстату України від 27 жовтня 2000 р. № 340-а.
7. Мірошниченко М. Методологічна основа системно-інформаційного підходу // Право України. – 2007. - №3. – С.24.
8. Правова статистика: [навчальний посібник] / [М.П. Пихтін, Г.С. Поліщук, М.І. Шерман та ін.]; за заг ред. М.П. Пихтіна.- К.: ФОП О.С. Ліпкана, 2011.-272 с.
9. Правова статистика: Підручник / Моісеєв Є.М., Джужа О.М., Василевич В.В. та інш.; За загальною редакцією професора О.М.Джужі. –К.:Атіка, 2008. -326с
10. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. Самара, 1995. С. 122.
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
Поняття статистичного спостереження і його завдання.
Спостереження є одним із самих поширених методів отримання інформації. Видатний російський соціолог В.А.Ядов виділив наступні відмінності наукового спостереження:
а) підпорядкованість чітко визначеним меті та завданням;
б) спостереження планується у відповідності до заздалегідь обміркованою процедурою;
в) отримані данні, фіксуються у протоколах та щоденниках згідно певної системи;
г) інформація, отримана шляхом спостереження, повинна перевірятися на предмет достовірності та точності.
Початковою стадією статистичного дослідження є збір статистичної інформації про соціальні процеси в суспільстві. Отже, враховуючи, вище вказане, ми можемо дати визначення статистичного спостереження, адже вивчення кількісної сторони масових суспільних явищ та процесів в безпосередньому зв’язку з їх якісною сутністю неможливо без глибокого статистичного дослідження.
Зважаючи на це, формування інформаційної бази даних статистичного дослідження – це складний багатоступеневий процес. Даний процес передбачає наступні обов’язкові етапи (за своєю сутністю методи) дослідження:
1) статистичне спостереження (метод масового статистичного спостереження);
2) зведення і групування даних спостереження за кількісно та якісно визначеними ознаками (метод статистичного зведення і метод групування);
3) статистична обробка (узагальнення) і аналіз зведених статистичних даних (метод статистичної обробки зведених і розгрупованих показників і метод всебічного якісного аналізу статистичних матеріалів).
Зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою і проводяться згідно розробленого плану системного статистичного дослідження.
Часто статистичні методи називають етапами (стадіями) дослідження (див. А.К.Савюк). Є також інші підходи при розмежуванні етапів і методів статистики (див. В.В.Лунеєв та ін.).
Для успішного проведення статистичного дослідження необхідно, насамперед, зібрати необхідні відомості про явища і процеси – статистичні данні.
Статистичні дані - це складова частина глобальної інформаційної системи, що формується відповідно до Концепції інформатизації органів державної статистики України. Державна політика в сфері формування інформаційних ресурсів і інформатизації спрямована на створення умов ефективного та якісного інформаційного забезпечення рішення стратегічних і оперативних завдань соціального й економічного розвитку держави.
Забезпечення відповідності системи обліку та методів статистичного спостереження міжнародним стандартам дасть можливість здійснювати міждержавний обмін інформацією на основі впровадження системи взаємоузгодженнях класифікаторів, удосконалення всіх етапів статистичного спостереження – починаючи з системи показників, методів збирання інформації і закінчуючи її опрацюванням, аналізом і розповсюдженням.
Закон України “Про інформацію” визначає інформацію як “документально або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі”.
Сама система взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально – економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки являє за собою інформатизацію.
Статистичне, як і будь-яке інше дослідження, повинно починатися з отримання вихідної інформації, тобто із збору та обліку первинного матеріалу. Збір та облік первинного матеріалу у всіх випадках спостереження має бути організований таким чином, щоб у майбутньому шляхом відповідної обробки можна було дійти вірних узагальнюючих висновків. Тому такі процеси мають бути ретельно продумані й науково організовані, оскільки статистичне спостереження є завжди масовим, тобто таким, яке має справу зі значною кількістю різноманітних фактів.
Таким чином, статистичне спостереження доцільно розглядати в декількох аспектах – як перший етап статистичного дослідження – перш за все, це планомірне, науково організоване, за єдиною програмою, системне отримання статистичних даних (відомостей) про масові явища і процеси соціального та економічного життя шляхом реєстрації істотних ознак кожної одиниці сукупності, що їх створює.
Як основний спосіб збору даних у всіх сферах суспільного життя, у тому числі й у сфері реалізації державних заходів соціального контролю над правопорушеннями, статистичне спостереження – цілеспрямований, науково організований і методично контрольований облік ознак і властивостей масових явищ, подій, фактів.
Завданням статистичного спостереження є реєстрація достовірних окремих фактів, які об’єктивно висвітлюють реальне становище речей (наприклад, правопорушень, злочинів, осіб, що їх вчинили). При цьому також повинна бути забезпечена повнота інформації та можливість її отримання в установлений термін.
Первинний матеріал – це фундамент статистичного дослідження, а відтак, неякісний матеріал, приведе все дослідження до невдачі, тому що дефекти первинного матеріалу не можуть бути усунені при подальшій його обробці.
Таким чином, фіксація конкретних проявів соціальних явищ і ознак, що їх характеризують, за єдиною програмою становить завдання статистичного спостереження.
Значимість цього етапу дослідження визначається тим, що використання тільки об’єктивної і достатньо повної інформації, отриманої в результаті статистичного спостереження, на його наступних етапах у змозі забезпечити науково обґрунтовані висновки про характер і закономірності розвитку досліджуваного явища.
Усяке статистичне спостереження включає наступні робочі етапи: підготовчий, безпосередній збір масових статистичних даних, контроль за їх якістю, підготовка зібраних даних до автоматизованої обробки.
Етап підготовки статистичного спостереження включає розробку плану його проведення, який має містити порядок вирішення програмно-методологічних і організаційних питань.
Програмно-методологічні питання включають: визначення мети, завдань та об’єкту спостереження, одиниць спостереження, сукупності та виміру; перелік складу ознак, що підлягають реєстрації; розробку програми спостереження та документів первинного обліку даних про факти, що реєструються, а також вибір місця і часу спостереження.
Організаційні питання передбачають вибір форми і виду спостереження, визначення організацій та осіб, відповідальних за проведення спостереження, підбір, навчання та інструктаж кадрів, розмноження і розсилання документів первинного обліку, форм статистичної звітності та термінів їх надання, а також інші практичні питання, що виникають при організації статистичного спостереження.
Безпосередній збір масових статистичних даних – це заповнення статистичних формулярів – документів первинного обліку (статистичних карток, анкет, бланків і т.п.), а також форм статистичних звітів. Починається він з їх розсилання суб’єктами спостереження, і закінчується направленням в органи, які організовують проведення статистичного спостереження, після заповнення.
Підготовка отриманих даних до автоматизованої обробки проводяться шляхом їх перевірки на достовірність арифметичним та логічним контролем.
Найважливішою умовою проведення статистичного дослідження є забезпечення відповідності та об’єктивності статистичних даних, що характеризують процеси чи явища, шляхом всебічної і ретельної перевірки їх якості.
Занотуємо, що статистичне спостереження — це планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в різних сферах життя суспільства, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.
Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої реєстрації (вимірювання, підрахунок, оцінка) широко застосовується вивчення суспільної думки на підставі опитування.
Відповідно до Закону України “Про державну статистику” (стаття 9) статистичні спостереження в нашій країні проводяться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень.
Спостереження є фундаментом статистичного дослідження. В процесі спостереження формуються дані, які на наступних етапах підлягають обробці і аналізу. Якщо статистичне спостереження проведено недбало, з порушенням вимог статистичної методології, а одержані відомості недостовірні, то, як би добре вони не були опрацьовані, результати статистичного дослідження будуть низької якості, і не відображатимуть дійсного стану явищ і процесів, оскільки недоліки первинних матеріалів не можуть бути усунуті навіть найбільш досконалою їх обробкою.
Зважаючи на те, що завданням статистичного спостереження є реєстрація достовірних окремих фактів, які об’єктивно висвітлюють реальне становище речей (наприклад, злочинності). Повинна бути забезпечена також повнота інформації та отримання її як можливо в найкоротший термін. Первинний матеріал — це фундамент статистичного дослідження. Якщо внаслідок погано проведеного статистичного спостереження буде отриманий неякісний матеріал, то все дослідження приречено на невдачу, бо дефекти первинного матеріалу не можуть бути усунені при подальшій його обробці.
Саме статистичне спостереження здійснюється в три етапи:
1) Підготовка спостереження — найвідповідальніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні і а організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається докладний план статистичного спостереження.
2) Реєстрація статистичних даних. На цьому етапі здійснюється безпосередній процес збирання даних, який потребує чіткої взаємодії, координованості всіх виконавчих служб. Від якості збирання залежать точність, повнота, вірогідність та своєчасність статистичної інформації.
3) Контроль за правильністю збору і реєстрації. Цей етап передбачає контроль та накопичення даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних.
Будь-яке статистичне дослідження повинне починатися з отримання вихідної інформації, тобто з обліку фактів та збору первинного матеріалу. Але як би не проводили облік фактів та збір первинного матеріалу, у всіх випадках спостереження має бути організоване таким чином, щоб спираючись на первинний матеріал, у майбутньому шляхом відповідної обробки можна було зробити вірні узагальнюючі висновки. А для цього облік фактів та збір первинного матеріалу мають бути ретельно продумані й науково організовані. Це пояснюється тим, що статистичне спостереження є завжди масовим, таким, яке має справу з безліччю різноманітних фактів.
Підготовча частина статистичного спостереження потребує розробки плану статистичного спостереження, що містить програмно-методологічні та організаційні питання. План статистичного спостереження включає широке коло питань методики та організації збору статистичної інформації, контролю її якості і вірогідності.
