Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ виб≥ркового спостереженн€




¬иб≥рков≥ досл≥дженн€ широко використовуютьс€ в р≥зних галуз€х статистики. ¬ правов≥й статистиц≥ виб≥рков≥ спостереженн€ дають можлив≥сть досл≥дити р≥зн≥ правов≥ €вища. “обто, €кщо необх≥дно провести поглиблене вивченн€ окремих вид≥в злочин≥в, правопорушень ≥ особливостей ос≥б, що њх вчинили, то доц≥льно застосовувати виб≥ркове спостереженн€. –азом з тим, Ї необх≥дним ≥ важливим його застосуванн€ ≥ дл€ визначенн€ характерних тенденц≥й, що ви€вл€ютьс€ при анал≥з≥ правових €вищ ≥ процес≥в що в≥дбуваютьс€ в сусп≥льств≥.

ЌагадаЇмо, що статистичне спостереженн€ це ц≥леспр€мований, науково орган≥зований ≥ методично контрольований обл≥к ознак ≥ властивостей масових €вищ, под≥й, факт≥в. ћетою €кого (спостереженн€) Ї необх≥дн≥сть з≥бранн€ високо€к≥сного статистичного матер≥алу на баз≥ обірунтованого визначенн€ ознак досл≥джуваного €вища, щоб внасл≥док проведеного анал≥зу можна було одержати реальну характеристику розгл€дуваних €вищ ≥ процес≥в. “акож, памТ€таЇмо що статистичне спостереженн€ за повнотою охопленн€ одиниць сукупност≥ под≥л€Їтьс€ на суц≥льне ≥ несуц≥льне.

ќтже, виб≥ркове спостереженн€, можна визначити €к найб≥льш поширений вид несуц≥льного спостереженн€, €кий застосовують при вивченн≥ р≥зноман≥тних законом≥рностей сусп≥льного житт€.

¬иб≥ркове спостереженн€, проведене при дотриманн≥ вироблених наукою правил, дозвол€Ї шл€хом вивченн€ частини факт≥в ви€вити статистичн≥ законом≥рност≥, що характерн≥ дл€ вс≥Їњ досл≥джуваноњ сукупност≥. “аким чином, п≥д виб≥рковим спостереженн€м розум≥Їтьс€ несуц≥льне спостереженн€, при €кому статистичному обстеженню (спостереженню) п≥ддаютьс€ не вс≥, а окрем≥ одиниц≥, в≥д≥бран≥ з дотриманн€м певних умов.

“еоретичн≥ основи проведенн€ виб≥ркових спостережень були закладен≥ роботами видатних математик≥в: я. Ѕернулли (1654-1705), ѕ.—. Ћапласа (1749-1827),  .‘. √аусса (1777-1855), —.ƒ. ѕуассона (1781-1840). “акож чималий внесок в розвиток теор≥њ ≥ практики застосуванн€ виб≥ркового методу був внесений ≥ прац€ми видатних рос≥йських математик≥в: ѕ.Ћ. „ебишева (1821 Ц 1894), ќ.ћ. Ћ€пунова (1857Ц 1918), ј.ј. ћаркова (1856-1922).

“ак, вже в друг≥й половин≥ XIX в. виб≥рков≥ обстеженн€ проводилис€ земськими статистиками, €к≥ в≥др≥зн€лис€ певною новизною в р≥шенн≥ питань орган≥зац≥њ в≥дбору одиниць.  ористуючись даними земськоњ статистики, ќ.ќ. „упров пров≥в, наприклад, вивченн€ писемност≥ населенн€ 5200 селищ ћосковськоњ губерн≥њ. «а п≥драхунками, на основ≥ суц≥льного спостереженн€, в≥дсоток писемност≥ склав 47,6%. “од≥ досл≥дник з вказаних 5200 селищ в≥д≥брав 500 селищ ≥ визначив в них в≥дсоток писемност≥, що ви€вивс€ р≥вним 47,5%. “аким чином, дан≥ суц≥льного ≥ виб≥ркового спостережень майже сп≥впали, а р≥зниц€ виражалас€ всього лише в 0,1%.

“еор≥€ ≥ практика проведенн€ виб≥ркового спостереженн€ показують, що при правильн≥й його орган≥зац≥њ Ї можлив≥сть отримати достов≥рн≥ дан≥, €к≥ ц≥лком придатн≥ дл€ використанн€. “ак, отриман≥ при виб≥рковому спостереженн≥ в≥дносн≥ ≥ середн≥ показники, досить точно в≥дтворюють в≥дпов≥дн≥ показники вс≥Їњ сукупност≥. ќтже, виб≥рковий масив (сукупн≥сть одиниць) €вл€Ї собою зменшену модель ус≥Їњ сукупност≥. —аме одиниц≥ сукупност≥ становл€ть основу обл≥ку ≥ п≥дл€гають безпосередньому обстеженню, адже сума таких одиниць сукупност≥ обов'€зково даЇ статистичну сукупн≥сть €вищ. ЌагадаЇмо, що в правов≥й статистиц≥ одиниц€ сукупност≥ (спостереженн€) це непод≥льний складовий елемент сукупност≥, що вивчаЇтьс€, ознаки €кого реЇструютьс€ в процес≥ статистичного спостереженн€ (злочин, злочинець, покаранн€, насл≥дки злочину (шкода, к≥льк≥сть загиблих тощо)).

ќсобливе м≥сце виб≥ркове спостереженн€ займаЇ в досл≥дженн€х злочинност≥ ≥ повТ€заних з нею проблем. ƒо виб≥ркового спостереженн€ вдаютьс€ з р≥зних причин. ѕо-перше, €к наголошувалос€, використанн€ виб≥ркового обстеженн€ дозвол€Ї значно заощадити сили ≥ засоби, що в сучасних умовах маЇ важливе значенн€. ѕо-друге, разом з економ≥Їю ресурс≥в одн≥Їњ з причин перетворенн€ виб≥ркового спостереженн€ в найважлив≥ше джерело статистичноњ ≥нформац≥њ в процес≥ вивченн€ соц≥ально-правових €вищ ви€вл€Їтьс€ можлив≥сть значно прискорити отриманн€ необх≥дних даних. јдже при обстеженн≥, скаж≥мо, 10Ц15% одиниць сукупност≥ буде витрачено набагато менше засоб≥в ≥ часу, а результати можуть бути отриман≥ швидше ≥ будуть б≥льш актуальними. ѕо-третЇ, ≥ це, мабуть, найголовн≥ше, перевага виб≥рки, њњ значенн€ зростаЇ через можлив≥сть розширенн€ програми спостереженн€. ќск≥льки досл≥дженню п≥ддаЇтьс€ пор≥вн€но невелика частина вс≥Їњ сукупност≥, можна б≥льш широко ≥ детально вивчити окрем≥ одиниц≥ ≥ њх групи по тим ознакам що ц≥кавл€ть досл≥дник≥в.

≤ останн≥й чинник, перетворенн€ виб≥ркового спостереженн€ в найважлив≥ше джерело соц≥ально-правовоњ ≥нформац≥њ про правопорушенн€ ≥ державн≥ заходи соц≥ального контролю над ними Ц можлив≥сть його використанн€ в ц≥л€х уточненн€ ≥ дл€ розробки даних суц≥льного обстеженн€. ¬иб≥ркова розробка даних суц≥льного спостереженн€ повТ€зана з необх≥дн≥стю представленн€ оперативних попередн≥х п≥дсумк≥в обстеженн€.  р≥м цього, при узагальненн≥ даних суц≥льного обл≥ку (наприклад, карток Їдиного обл≥ку злочин≥в) неможливо вести суц≥льну розробку по вс≥х поЇднанн€х даних ознак. “акож це досить складно, довго ≥ невиг≥дно (дорого). ¬ цих умовах виб≥рковий метод дозволив би отримати необх≥дн≥ в≥домост≥ прийн€тноњ точност≥, коли чинники часу ≥ вартост≥ робл€ть суц≥льну розробку недоц≥льною. ¬одночас застосуванн€ виб≥ркового обстеженн€ (несуц≥льного) зам≥сть суц≥льного, що використовуЇтьс€ державною статистикою, даЇ можлив≥сть глибше орган≥зувати спостереженн€, забезпечуЇ швидк≥сть його проведенн€, приводить до економ≥њ засоб≥в ≥ прац≥ на отриманн€ ≥ обробку ≥нформац≥њ.

ƒжерелами первинноњ ≥нформац≥њ при орган≥зац≥њ ≥ проведенн≥ виб≥ркового спостереженн€ з науково-практичних питань контролю над злочинн≥стю можуть бути: статистичн≥ зв≥ти, ≥нформац≥йн≥ бюлетен≥, огл€ди, анал≥тичн≥ дов≥дки ≥ допов≥д≥, документи Їдиного обл≥ку (статистичн≥ картки) злочин≥в, матер≥али крим≥нальних ≥ цив≥льних справ, листи, пов≥домленн€, за€ви громад€н, матер≥али преси, рад≥о, телебаченн€ а також ≥нш≥ документи, в≥домост≥, що м≥ст€ть ≥нформац≥ю, про злочин ≥ особу злочинц€; потерп≥лого; член≥в с≥мТњ злочинц€, ≥нших родич≥в, друз≥в за м≥сцем проживанн€ ≥ м≥сцем роботи тощо.

—утн≥сть виб≥ркового спостереженн€ пол€гаЇ в тому, що з ус≥Їњ сукупност≥ за певними правилами в≥дбираЇтьс€ заздалег≥дь обумовлена частина сукупност≥ (кожна четверта, або п'€та, або дес€та одиниц€), €ка ретельно вивчаЇтьс€. –езультати цього часткового спостереженн€ поширюютьс€ на всю генеральну сукупн≥сть з урахуванн€м похибки репрезентативност≥.

–епрезентативн≥сть це властив≥сть виб≥ркового масиву в≥дтворювати характеристики вс≥Їњ сукупност≥. “аким чином, при в≥дбор≥ одиниць у виб≥ркову сукупн≥сть завжди повинна бути забезпечена р≥вна можлив≥сть потрапити у виб≥рку кожноњ з одиниць сукупност≥. ¬одночас, при проведенн≥ виб≥ркового спостереженн€ завжди присутн€ похибка репрезентативност≥, в першу чергу тому, що частина завжди в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ц≥лого.

¬≥дб≥р репрезентативноњ виб≥рки зд≥йснюЇтьс€ за допомогою або ≥мов≥рних метод≥в, або метод≥в так званих квот. ¬≥домо, що чим б≥льша виб≥рка (частина т≥Їњ, що п≥ддаЇтьс€ вивченню сукупност≥), тим точн≥ше результати.

ƒл€ того щоб визначити м≥н≥мально необх≥дне число спостережуваних одиниць, необх≥дно визначити частку у загальн≥й сукупност≥, €ку займаЇ та њњ частина, що ц≥кавить досл≥дника, ≥ в €ких межах допустим≥ помилки в передбачуваних результатах. ¬иход€чи з цих умов, ≥ використовуючи приведену нижче таблицю (табл. 1), можна встановити м≥н≥мальне число спостережень, необх≥дних дл€ того, щоб помилка не перевищила завданоњ меж≥ (таблиц€ розрахована на масив у 100000 одиниць).

ѕрипустимо, потр≥бно д≥знатис€, ск≥льки необх≥дно обстежити засуджених за хул≥ганство дл€ зТ€суванн€ серед них частки ос≥б, €к≥ вчинили злочини у стан≥ спТ€н≥нн€. ћежа похибки при нашому обстеженн≥ повинна бути не б≥льше 4%. Ќа основ≥ попереднього ознайомленн€ з р≥зними матер≥алами (статистична зв≥тн≥сть, показники минулих обстежень, судова практика тощо), на нашу думку, оч≥кувана частка складе приблизно 80%. “од≥ з останнього р€дка таблиц≥ ми побачимо, що величин≥ показника 80% з похибкою у 4% в≥дпов≥даЇ числу 400. ќтже, в даному випадку необх≥дно досл≥джувати не менше 400 засуджених ос≥б.

“аблиц€ 1. –озрахунок числа спостережень, що необх≥дн≥ дл€ визначенн€ величини похибки не вище завданоњ меж≥

 

ѕри величин≥ показник≥в (%)   меж≥ похибки в %
           
             
             
             
             
             
             
             
             

¬ цьому раз≥, також необх≥дно враховувати й те, що чим однор≥дн≥ше сукупн≥сть, тим менше може бути виб≥рка. ¬ажливо забезпечити ≥ р≥вном≥рний розпод≥л виб≥рки по ус≥й сукупност≥, щоб виключити нев≥дпов≥дн≥сть у висновках м≥ж р≥зними частинами масиву. ѕрипустимо, що вс€ сукупн≥сть дор≥внюЇ 1000, а нам достатньо досл≥дити 100 одиниць. ” даному випадку доц≥льно брати не п≥др€д 100 одиниць, кожну дес€ту одиницю (10, 20, 30 тощо), тод≥ розпод≥л буде р≥вном≥рним по ус≥й сукупност≥ та виключаЇ недоц≥льн≥сть виб≥рки.

« метою зТ€суванн€, в €ких саме межах може коливатис€ точн≥сть показника, одержаного на основ≥ виб≥рки, використовуЇтьс€ таблиц€, що дозвол€Ї встановити меж≥ похибки при даному числ≥ спостережень (див. табл. 2).

“аблиц€ 2

  ѕри величин≥ показника „исло спостережень
                 
  6,0 4,3 3,5 3,0 2,7 2,5 2,3 2,1 2,0
  7,2 5,1 4,1 3,6 3,2 2,9 2,7 2,5 2,4
  8,0 5,7 4,6 4,0 3,6 3,3 3,0 2,0 2,7
  9,2 6,5 5,3 4,6 4,1 3,7 3,5 3,2 3,1
  9,6 6,8 5,5 4,8 4,3 3,9 3,6 3,4 3,2
  9,9 ' 7,0 5,6 4,9 4,4 4,9 3,7 3,5 3,3
  10,0 7,1 5,7 5,0 4,5 4,1 3,8 3,5 3,3
    7,1 5,7 5,0 4,5 4,1 3,8 3,5 3,3
  9,6 6,8 5,5 4,8 4,3 3,9 3,6 3,4 3,2
  9,2 6,5 5,3 4,6 4,1 3,7 3,5 3,2 3,1
  8,7 6,2 5,0 4,3 3,9 3,5 3,3 3,1 2,9
  8,0 5,7 4,6 4,0 3,6 3,3 3,0 2,8 2,7

 

ѕокажемо на приклад≥, €к використовувати дану таблицю. ѕрипустимо, що на основ≥ обстеженн€ 100 засуджених за хул≥ганство встановлено, що 80% з них вчинили злочин у стан≥ алкогольного сп'€н≥нн€. Ќаск≥льки точний цей показник? ¬≥дпов≥дь на дане питанн€ даЇ приведена таблиц€, в €к≥й на перетин≥ горизонтальноњ останньоњ строчки (з числом 80) з вертикальним першим р€дком (з числом 100) ми знаходимо число 8,0. ¬оно означаЇ наступне: при даному числ≥ спостережень (100 чол.) частка засуджених, тих, що вчинили хул≥ганськ≥ д≥њ у стан≥ сп'€н≥нн€, може коливатис€ у межах в≥д 72 до 88%. ¬с≥ показники обчислен≥ з в≥рог≥дн≥стю -$,954, тобто з урахуванн€м так званоњ подв≥йноњ похибки. як видно з таблиц≥, шл€хом зб≥льшенн€ чисельност≥ виб≥рки можна зменшити похибку до будь-€коњ бажаноњ меж≥ (при зб≥льшенн≥, наприклад, числа спостережень з 100 засуджених до 400 похибка виб≥рки буде зменшена у два рази - з 8 до 4%.

¬ир≥шенн€ завдань отриманн€ додатковоњ ≥нформац≥њ за допомогою виб≥ркових досл≥джень дос€гаЇтьс€ двома шл€хами.

ѕерший - з використанн€м методу вторинного групуванн€ вже одержаних даних, в≥дображених у статистичних картках за результатами суц≥льного спостереженн€. ѕод≥бне групуванн€ доц≥льне за такими показниками, €к р≥вень осв≥ти, в≥к засуджених, м≥сце ≥ час вчиненн€ злочин≥в. ќсобливо корисно обТЇднувати комб≥нован≥ дан≥, що дозвол€ють њх сп≥вставити, зокрема таких €к, р≥д зан€ть засуджених ≥ вчиненн€ злочин≥в; виду злочину, стат≥ та в≥ку ос≥б, що њх вчинили.

¬иб≥ркове досл≥дженн€ статистичних карток не може забезпечуватис€ вс≥Їю додатковою ≥нформац≥Їю, необх≥дною дл€ крим≥нолог≥чного анал≥зу, оск≥льки число ≥ зм≥ст њх показник≥в обмежен≥. “ому виб≥рков≥ досл≥дженн€ провод€тьс€ головним чином за самост≥йною програмою на основ≥ вивченн€ певноњ частини сукупност≥. ÷е другий, д≥Ївий шл€х отриманн€ додатковоњ ≥нформац≥њ.

ѕо сут≥, вс≥ статистичн≥ методи, що використовуютьс€ в крим≥нолог≥њ (анкетуванн€, ≥нтервТюванн€, вивченн€ крим≥нальних справ та ≥нших документ≥в), Ї саме виб≥рковими досл≥дженн€ми, оск≥льки у цих випадках досл≥джуЇтьс€ не вс€ сукупн≥сть, а лише њњ певна частина.

“ехнолог≥€ виб≥ркового спостереженн€ маЇ включати наступн≥ основн≥ етапи:

1) постановка мети спостереженн€ та складанн€ програми спостереженн€ (анкет, бланк≥в опитуванн€ ≥ т. д.) ≥ розробку њњ матер≥ал≥в;

2) р≥шенн€ орган≥зац≥йних питань спостереженн€ в коло €ких входить визначенн€ обс€гу виб≥рки ≥ способу в≥дбору;

3) проведенн€ в≥дбору;

4) реЇстрац≥€ в≥дпов≥дних ознак (за програмою) у в≥д≥браних одиниц€х;

5) узагальненн€ даних спостереженн€ ≥ розрахунок виб≥ркових характеристик;

6) розрахунок помилок виб≥рки;

7) перерахунок виб≥ркових характеристик на всю сукупн≥сть.

«Т€суЇмо основн≥ пон€тт€ що використовуютьс€ при проведенн≥ виб≥ркового спостереженн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 817 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1505 - | 1382 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.