Поняття вибіркового спостереження

Вибіркові дослідження широко використовуються в різних галузях статистики. В правовій статистиці вибіркові спостереження дають можливість дослідити різні правові явища. Тобто, якщо необхідно провести поглиблене вивчення окремих видів злочинів, правопорушень і особливостей осіб, що їх вчинили, то доцільно застосовувати вибіркове спостереження. Разом з тим, є необхідним і важливим його застосування і для визначення характерних тенденцій, що виявляються при аналізі правових явищ і процесів що відбуваються в суспільстві.

Нагадаємо, що статистичне спостереження це цілеспрямований, науково організований і методично контрольований облік ознак і властивостей масових явищ, подій, фактів. Метою якого (спостереження) є необхідність зібрання високоякісного статистичного матеріалу на базі обґрунтованого визначення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальну характеристику розглядуваних явищ і процесів. Також, пам’ятаємо що статистичне спостереження за повнотою охоплення одиниць сукупності поділяється на суцільне і несуцільне.

Отже, вибіркове спостереження, можна визначити як найбільш поширений вид несуцільного спостереження, який застосовують при вивченні різноманітних закономірностей суспільного життя.

Вибіркове спостереження, проведене при дотриманні вироблених наукою правил, дозволяє шляхом вивчення частини фактів виявити статистичні закономірності, що характерні для всієї досліджуваної сукупності. Таким чином, під вибірковим спостереженням розуміється несуцільне спостереження, при якому статистичному обстеженню (спостереженню) піддаються не всі, а окремі одиниці, відібрані з дотриманням певних умов.

Теоретичні основи проведення вибіркових спостережень були закладені роботами видатних математиків: Я. Бернулли (1654-1705), П.С. Лапласа (1749-1827), К.Ф. Гаусса (1777-1855), С.Д. Пуассона (1781-1840). Також чималий внесок в розвиток теорії і практики застосування вибіркового методу був внесений і працями видатних російських математиків: П.Л. Чебишева (1821 – 1894), О.М. Ляпунова (1857– 1918), А.А. Маркова (1856-1922).

Так, вже в другій половині XIX в. вибіркові обстеження проводилися земськими статистиками, які відрізнялися певною новизною в рішенні питань організації відбору одиниць. Користуючись даними земської статистики, О.О. Чупров провів, наприклад, вивчення писемності населення 5200 селищ Московської губернії. За підрахунками, на основі суцільного спостереження, відсоток писемності склав 47,6%. Тоді дослідник з вказаних 5200 селищ відібрав 500 селищ і визначив в них відсоток писемності, що виявився рівним 47,5%. Таким чином, дані суцільного і вибіркового спостережень майже співпали, а різниця виражалася всього лише в 0,1%.

Теорія і практика проведення вибіркового спостереження показують, що при правильній його організації є можливість отримати достовірні дані, які цілком придатні для використання. Так, отримані при вибірковому спостереженні відносні і середні показники, досить точно відтворюють відповідні показники всієї сукупності. Отже, вибірковий масив (сукупність одиниць) являє собою зменшену модель усієї сукупності. Саме одиниці сукупності становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню, адже сума таких одиниць сукупності обов'язково дає статистичну сукупність явищ. Нагадаємо, що в правовій статистиці одиниця сукупності (спостереження) це неподільний складовий елемент сукупності, що вивчається, ознаки якого реєструються в процесі статистичного спостереження (злочин, злочинець, покарання, наслідки злочину (шкода, кількість загиблих тощо)).

Особливе місце вибіркове спостереження займає в дослідженнях злочинності і пов’язаних з нею проблем. До вибіркового спостереження вдаються з різних причин. По-перше, як наголошувалося, використання вибіркового обстеження дозволяє значно заощадити сили і засоби, що в сучасних умовах має важливе значення. По-друге, разом з економією ресурсів однієї з причин перетворення вибіркового спостереження в найважливіше джерело статистичної інформації в процесі вивчення соціально-правових явищ виявляється можливість значно прискорити отримання необхідних даних. Адже при обстеженні, скажімо, 10–15% одиниць сукупності буде витрачено набагато менше засобів і часу, а результати можуть бути отримані швидше і будуть більш актуальними. По-третє, і це, мабуть, найголовніше, перевага вибірки, її значення зростає через можливість розширення програми спостереження. Оскільки дослідженню піддається порівняно невелика частина всієї сукупності, можна більш широко і детально вивчити окремі одиниці і їх групи по тим ознакам що цікавлять дослідників.

І останній чинник, перетворення вибіркового спостереження в найважливіше джерело соціально-правової інформації про правопорушення і державні заходи соціального контролю над ними – можливість його використання в цілях уточнення і для розробки даних суцільного обстеження. Вибіркова розробка даних суцільного спостереження пов’язана з необхідністю представлення оперативних попередніх підсумків обстеження. Крім цього, при узагальненні даних суцільного обліку (наприклад, карток єдиного обліку злочинів) неможливо вести суцільну розробку по всіх поєднаннях даних ознак. Також це досить складно, довго і невигідно (дорого). В цих умовах вибірковий метод дозволив би отримати необхідні відомості прийнятної точності, коли чинники часу і вартості роблять суцільну розробку недоцільною. Водночас застосування вибіркового обстеження (несуцільного) замість суцільного, що використовується державною статистикою, дає можливість глибше організувати спостереження, забезпечує швидкість його проведення, приводить до економії засобів і праці на отримання і обробку інформації.

Джерелами первинної інформації при організації і проведенні вибіркового спостереження з науково-практичних питань контролю над злочинністю можуть бути: статистичні звіти, інформаційні бюлетені, огляди, аналітичні довідки і доповіді, документи єдиного обліку (статистичні картки) злочинів, матеріали кримінальних і цивільних справ, листи, повідомлення, заяви громадян, матеріали преси, радіо, телебачення а також інші документи, відомості, що містять інформацію, про злочин і особу злочинця; потерпілого; членів сім’ї злочинця, інших родичів, друзів за місцем проживання і місцем роботи тощо.

Сутність вибіркового спостереження полягає в тому, що з усієї сукупності за певними правилами відбирається заздалегідь обумовлена частина сукупності (кожна четверта, або п'ята, або десята одиниця), яка ретельно вивчається. Результати цього часткового спостереження поширюються на всю генеральну сукупність з урахуванням похибки репрезентативності.