Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥ал≥зм ≥ сучасна соц≥ал-демократ≥€. —оц≥ал≥зм (лат. socialis Ч сусп≥льний) Ч вченн€ ≥ теор≥њ, €к≥ утверджують ≥деал сусп≥льного устрою, заснованого на сусп≥льн≥й власност≥ в р≥зноман≥тних




—оц≥ал≥зм (лат. socialis Ч сусп≥льний) Ч вченн€ ≥ теор≥њ, €к≥ утверджують ≥деал сусп≥льного устрою, заснованого на сусп≥льн≥й власност≥ в р≥зноман≥тних формах, в≥дсутност≥ експлуатац≥њ, справедливому розпод≥л≥ матер≥альних благ ≥ духовних ц≥нностей залежно в≥д затраченоњ прац≥, на основ≥ соц≥ально забезпеченоњ свободи особ≥.

—оц≥ал≥зм Ц багатозначне пон€тт€, €ке одержало в науц≥ р≥зноман≥тн≥ тлумаченн€. Ќайголовн≥шими серед них вважаютьс€ два п≥дходи: з точки зору марксизму ≥ з погл€ду соц≥ал-демократ≥њ. ћарксистський п≥дх≥д розгл€даЇ соц≥ал≥зм €к першу, нижчу, незр≥лу фазу, ступ≥нь комун≥зму €к сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ, €ка приходить безпосередньо на зм≥ну кап≥тал≥зму п≥сл€ революц≥йного перех≥дного пер≥оду ≥ характеризуЇтьс€: л≥кв≥дац≥Їю приватноњ власност≥ й експлуататорських клас≥в; утвердженн€м сусп≥льноњ власност≥ на засоби виробництва, пров≥дноњ рол≥ роб≥тничого класу в рамках соц≥ально-пол≥тичноњ та ≥деолог≥чноњ Їдност≥ сусп≥льства; зд≥йсненн€м принципу Ђв≥д кожного Ц за зд≥бност€ми, кожному Ц за працеюї; забезпеченн€м на ц≥й основ≥ соц≥альноњ справедливост≥, умов дл€ всеб≥чного ≥ гармон≥йного розвитку особи. « погл€ду соц≥ал-демократ≥њ соц≥ал≥зм Ц це сусп≥льний лад, €кий дос€гаЇтьс€ не в результат≥ революц≥йноњ л≥кв≥дац≥њ кап≥тал≥зму, а шл€хом його реформуванн€ з≥ збереженн€м приватноњ власност≥, забезпеченн€м росту Ђсереднього класуї, соц≥ального партнерства, дос€гненн€м вищого р≥вн€ соц≥альноњ р≥вност≥ ≥ справедливост≥.

” практично-пол≥тичному сенс≥ реал≥зац≥€ ≥дей соц≥ал≥зму через масове соц≥альне насильство, повну заборону приватноњ власност≥, ринкових в≥дносин, пол≥тичноњ ≥ духовноњ опозиц≥њ ≥ т.≥н. протиставила цей сусп≥льний лад свобод≥ ≥ демократ≥њ, привела або до його повноњ л≥кв≥дац≥њ (—–—–, крањни —х≥дноњ ™вропи), або ж до глибокоњ кризи ( уба) чи ринкового реформуванн€ ( итай). ” свою чергу, це призвело не лише до краху конкретно-≥сторичноњ форми перетворенн€ в д≥йсн≥сть соц≥ал≥стичних ≥дей, а й до кризи у€влень про соц≥ал≥зм. –азом з тим соц≥ал≥зм у його р≥зноман≥тних про€вах в≥добразив, а багато в чому ≥ зд≥йснив ц≥лий р€д гуманних ≥дей ≥ ц≥нностей, основними серед €ких Ї: соц≥альна емансипац≥€ особи, забезпеченн€ соц≥альних прав, р≥вност≥ життЇвих шанс≥в кожноњ людини; систематизац≥€ у€влень про справедливе сусп≥льство з ц≥нност€ми свободи ≥ р≥вност≥, створенн€ умов дл€ всеб≥чного ≥ гармон≥йного розвитку особи, подоланн€ вс≥х про€в≥в насильства ≥ соц≥ального в≥дчуженн€; обірунтуванн€ ≥дей гармон≥зац≥њ сусп≥льного житт€, дос€гненн€ соц≥альноњ сол≥дарност≥; привнесенн€ у практику загально цив≥л≥зац≥йного розвитку ≥дей контролю над стих≥Їю ринку, соц≥ального захисту, перерозпод≥лу матер≥альних ≥ духовних благ, утвердженн€ загальнолюдських гуман≥стичних ц≥нностей; створенн€ соц≥альних гарант≥й дл€ демократ≥њ.

—оц≥ал-демократ≥€ Ц пол≥тичний рух та ≥деолог≥€, €ка виступаЇ за зд≥йсненн€ ≥дей соц≥ал≥зму в ус≥х сферах сусп≥льного житт€. Ѕазов≥ ц≥нност≥ соц≥ал-демократ≥њ Ц свобода, справедлив≥сть, сол≥дарн≥сть. —учасна соц≥ал-демократ≥€ с€гаЇ своњм кор≥нн€м масового роб≥тничого руху к≥н.19 ст., €кий знайшов своЇ оформленн€ у ≤≤ ≤нтернац≥онал≥ (1889-1914). ” самост≥йну теч≥ю в роб≥тничому рус≥ соц≥ал-демократ≥€ вид≥лилас€ на початку 20 ст., коли в≥дбулос€ розмежуванн€ революц≥йних ≥ реформ≥стських сил. ≤деолог≥€ соц≥ал-демократ≥њ ірунтуЇтьс€ на доктрин≥ демократичного соц≥ал≥зму. ƒжерелами соц≥ал-демократ≥њ Ї ф≥лософ≥€ ≤. анта, елементи марксизму, христи€нство, соц≥альна ф≥лософ≥€ Ђфранкфуртськоњ школиї, ≥дењ ≈.Ѕернштейна та  . аутського.

Ќа в≥дм≥ну в≥д л≥берал≥зму, соц≥ал-демократ≥€ основу свободи вбачаЇ не у приватн≥й власност≥, а в р≥вност≥ прав ≥ можливостей, тобто в пол≥тичн≥й ≥ соц≥альн≥й захищеност≥ людей, що, в свою чергу, про€вл€Їтьс€ у вимогах нац≥онал≥зац≥њ пров≥дних галузей економ≥ки, забезпеченн≥ робочими м≥сц€ми, скороченн€ робочого дн€, покращенн€ умов прац≥, п≥двищенн€ зароб≥тноњ плати, широкомасштабних соц≥альних програм (охорона здоровТ€, осв≥та, соц≥альне забезпеченн€, дешев≥ побутов≥ послуги тощо). ¬се це покликано забезпечити високий р≥вень житт€. «асобом реал≥зац≥њ такоњ програми Ї сол≥дарн≥сть, пол≥тична й громадська активн≥сть труд€щих, €ка створюЇ демократичну державу. ќстанн€ справедливо розпод≥л€Ї нац≥ональний прибуток, створюЇ, зрештою, Ђдержаву добробутуї €к результат сп≥льних д≥й консол≥дованого сусп≥льства, ≥ €к гаранта соц≥альноњ злагоди ≥ р≥вноваги. «годом соц≥ал-демократи запропонували зам≥нити Ђдержаву добробутуї на Ђсусп≥льство добробутуї, оск≥льки функц≥њ соц≥ального захисту пропонувалось передати органам м≥сцевого самовр€дуванн€ та громадським орган≥зац≥€м. ѕочинаючи з 70-х рр. соц≥ал-демократи зробили крок в б≥к л≥беральних ≥ неоконсервативних ц≥нностей, щоб максимально дистанц≥юватись в≥д тотал≥тарноњ практики реального соц≥ал≥зму,

≤деолог≥€ демократичного соц≥ал≥зму викладена у ƒекларац≥њ Ђ÷≥л≥ ≥ завданн€ демократичного соц≥ал≥змуї, прийн€т≥й у 1951р. (м.‘ранкфурт). ƒемократичний соц≥ал≥зм Ц це довготривалий процес сусп≥льних перетворень, новий ступ≥нь розвитку людськоњ цив≥л≥зац≥њ. ќсновними етапами становленн€ сусп≥льства демократичного соц≥ал≥зму Ї: зд≥йсненн€ пол≥тичноњ та економ≥чноњ демократ≥њ; створенн€ Ђдержави загального добробутуї, встановленн€ соц≥альноњ демократ≥њ Ц демократ≥њ у вс≥х сферах житт€ сусп≥льства. ѕол≥тична демократ≥€ передбачаЇ багатопарт≥йн≥сть, свободу д≥€льност≥ дл€ опозиц≥њ, забезпеченн€ прав ≥ свобод людини, запереченн€ диктатури. ≈коном≥чна демократ≥€ розвиваЇтьс€ на м≥крор≥вн≥ €к безпосередн€ участь труд€щих в управл≥нн≥ п≥дприЇмством, а на макрор≥вн≥ (у масштабах економ≥ки держави) передбачаЇ на€вн≥сть орган≥в соц≥ального партнерства (Ќ≥меччина), орган≥в економ≥чного самовр€дуванн€ (‘ранц≥€) або залученн€ профсп≥лок до сп≥вволод≥нн€ п≥дприЇмствами через п≥двищенн€ частки њх участ≥ у доходах цих п≥дприЇмств (Ўвец≥€). ≈коном≥чна демократ≥€ протистоњть €к одержавленню засоб≥в виробництва, €ке не може гарантувати залученн€ труд€щих до управл≥нн€ економ≥кою, так ≥ ринковому господарству, €ке включаЇ ≥ндив≥да з≥ сфери прийн€тт€ р≥шень.

Ќайвпливов≥шими концепц≥€ми сучасноњ соц≥ал-демократ≥њ Ї Ђфункц≥ональний соц≥ал≥змї, Ђл≥беральний соц≥ал≥змї, Ђрац≥ональний соц≥ал≥змї.  онцепц≥€ Ђфункц≥онального соц≥ал≥змуї (Ќ. арлебю, ≈.”нден, √.јдлер- арлсон та ≥н.) б≥льш в≥дома €к Ђшведська модельї, заснована на визнанн≥ необх≥дност≥ збереженн€ основних засоб≥в виробництва у приватн≥й власност≥ при одночасному вилученн≥ та соц≥ал≥зац≥њ низки функц≥й права власност≥. ¬ир≥шальне значенн€ надаЇтьс€ пол≥тичному управл≥нню окремими функц≥€ми власност≥ Ц контролю над виробництвом ≥ розпод≥лом його продукт≥в шл€хом проведенн€ в≥дпов≥дноњ податковоњ пол≥тики. ¬иробнич≥ ком≥тети €к важливий важ≥ль громад€нського контролю за власн≥стю забезпечують сп≥вучасть найманих прац≥вник≥в в управл≥нн≥ п≥дприЇмствами, створюючи модель Ђвиробничоњ демократ≥њї.  онцепц≥€ Ђл≥берального соц≥ал≥змуї (Ќ.Ѕобб≥о, Ћ.ѕелл≥кан≥, фаб≥анц≥) обірунтовуЇ необх≥дн≥сть обмеженн€ функц≥й держави у розвТ€занн≥ соц≥альних проблем. —оц≥ал≥стичний проект, на њх думку, маЇ базуватись не на вир≥шенн≥ питань про характер способу виробництва, а на вир≥шенн≥ питань про спос≥б справедливого розпод≥лу продукт≥в виробництва.  онцепц≥€ Ђрац≥онального соц≥ал≥змуї (ќ.Ћафонтен, ≈.≈пплер, Ђнов≥ лейбористиї), ірунтуЇтьс€ на врахуванн≥ реальних можливостей ≥снуючоњ економ≥чноњ системи, всеб≥чному розгортанн≥ демократ≥њ, зд≥йсненн≥ завдань щодо вдосконаленн€ особистост≥.

—в≥това соц≥ал-демократ≥€ Ц орган≥зована пол≥тична сила.  оординатором д≥€льност≥ соц≥ал-демократ≥в виступаЇ —оц≥ал≥стичний ≤нтернац≥онал Ц обТЇднанн€ пол≥тичних орган≥зац≥й ≥ парт≥й, мета д≥€льност≥ €ких Ц демократичний соц≥ал≥зм, новий св≥товий економ≥чний пор€док на основ≥ р≥вноправност≥ й партнерства м≥ж ус≥ма крањнами, що охоплюЇ охорону навколишнього середовища, уникненн€ €дерноњ в≥йни тощо. ≤дењ соц≥ал-демократ≥њ стають попул€рними в ”крањн≥ з к≥н. 19 ст., а в 1890р. у Ћьвов≥ було утворено –усько-украњнську радикальну парт≥ю Ц першу украњнську парт≥ю, що ор≥Їнтувалас€ на ≥дењ соц≥ал≥зму. ѕров≥дну роль в≥д≥гравала ”крањнська соц≥ал-демократична роб≥тнича парт≥€ (”—ƒ–ѕ) у д≥€льност≥ ÷ентральноњ –ади та ƒиректор≥њ. —оц≥ал-демократами були ≤.‘ранко, ћ.ѕавлик, ё.Ѕачинський, ¬.¬инниченко та ≥н. Ќовий етап у розвитку соц≥ал-демократ≥њ в ”крањн≥ почавс€ у 1990-х рр., значна роль у €кому належить —оц≥ал-демократичн≥й парт≥њ ”крањни (обТЇднан≥й).

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю знань:

1. —формулюйте причини по€ви ≥деолог≥њ.

2. –озкрийте методолог≥ю анал≥зу пол≥тико-≥деолог≥чних доктрин.

3. як≥ чинники впливають на формуванн€ певноњ ≥деолог≥њ в межах конкретноњ крањни.

4. ” чому пол€гаЇ специф≥ка ≥деолог≥чноњ ситуац≥њ в посткомун≥стичних крањнах?

5. Ќазв≥ть основн≥ положенн€ класичного л≥берал≥зму.

6. –озкрийте еволюц≥ю м≥сц€ держави у доктрин≥ класичного л≥берал≥зму та неол≥берал≥зм≥.

7. ¬ чому пол€гаЇ концепц≥€ л≥беральноњ Ђл≥беральноњ держави добробутуї?

8. ўо €вл€Ї собою неол≥берал≥зм?

9. „им по€снюЇтьс€ виникненн€ консерватизму та €к≥ ≥дењ покладен≥ в його основу?

10. ќбірунтуйте п≥двищенн€ ≥нтересу до сучасного консерватизму в сучасних умовах.

11. ¬ чому про€вл€Їтьс€ зближенн€ м≥ж неоконсерватизмом ≥ неол≥берал≥змом?

12. ѕо€сн≥ть, чим зумовлене переважно негативне ставленн€ до нац≥онал≥зму в крањнах колишнього —–—–.

13. Ќазв≥ть складов≥ нац≥онал≥зму €к способу життЇд≥€льност≥ народу.

14. як≥ ≥снують п≥дходи до трактуванн€ нац≥онал≥зму?

15. —формулюйте негативн≥ форми про€ву нац≥онал≥зму та по€сн≥ть њх значенн€.

16. ƒайте визначенн€ соц≥ал≥зму, враховуючи р≥зн≥ п≥дходи щодо його тлумаченн€.

17. ѕо€сн≥ть причини виникненн€ соц≥ал-демократ≥њ €к ≥деолог≥њ та пол≥тичного руху.

18. ўо в≥др≥зн€Ї соц≥ал-демократ≥ю в≥д ≥деолог≥њ л≥берал≥зму?

19. Ќазв≥ть основн≥ етапи становленн€ сусп≥льства демократичного соц≥ал≥зму.

20. як≥ ви знаЇте найб≥льш впливов≥ концепц≥њ сучасноњ соц≥ал-демократ≥њ?

21. як≥ основн≥ принципи соц≥ал-демократичноњ концепц≥њ Ђдемократичного соц≥ал≥змуї?

22. ѕо€сн≥ть трансформац≥њ ≥деолог≥чних доктрин у раз≥ њх перетворенн€ на парт≥йн≥ або державн≥.

23. як соц≥ал-демократична ≥деолог≥€ представлена в ”крањн≥?

24. як≥ тенденц≥њ розвитку ≥деолог≥й спостер≥гаютьс€ в св≥т≥ ≥ в ”крањн≥?

 

“≈ћ» –≈‘≈–ј“≤¬, допов≥дей ≤ контрольних роб≥т:

1. ѕол≥тична ≥деолог≥€: сутн≥сть, структура, властивост≥ та закони функц≥онуванн€.

2. —уть та принципи анарх≥стського вченн€ про Ђбездержавний соц≥ал≥змї.

3. ≈волюц≥€ концепц≥й сусп≥льного розвитку.

4. Ћ≥беральна ≥дейно-пол≥тична теч≥€ та њњ р≥зновиди.

5.  ласичний л≥берал≥зм.

6. —учасний л≥берал≥зм: традиц≥њ ≥ новац≥њ.

7.  онсерватизм €к теор≥€, ≥деолог≥€ ≥ практика.

8.  ласичний консерватизм.

9. Ќеоконсерватизм та ≥нш≥ види консерватизму.

10. “радиц≥онал≥зм €к р≥зновид консерватизму.

11. ќсобливост≥ розвитку неоконсерватизму в сучасному св≥т≥.

12. ѕраво радикальн≥ ≥деолог≥њ.

13. ‘ашизм ≥ неофашизм.

14. ≤деолог≥€ нац≥онал≥зму.

15. ≤сламський фундаментал≥зм.

16. ѕравий екстрем≥зм.

17. ѕерспективи неофашизму у постсоц≥ал≥стичних крањнах.

18. ”топ≥чний та марксистський соц≥ал≥зм ≥ комун≥зм.

19. Ђ–ев≥з≥€ї вченн€  .ћаркса в прац€х ƒ.Ћукача, ≈.‘ромма, √.ћаркузе, “.јдарно ≥ ћ.’оркхаймера.

20. ћарксизм-лен≥н≥зм €к найвпливов≥ша ≥дейно-пол≥тична теч≥€ ’’ст.

21. јнарх≥зм €к ≥дейно-пол≥тична теч≥€ та основн≥ його напр€мки.

22. “роцьк≥зм ≥ неотроцк≥зм.

23. ≤деолог≥€ Ђнових л≥вихї та л≥вий екстрем≥зм.

24. ≤дейн≥ та пол≥тико-практичн≥ засади сучасноњ Ївропейськоњ соц≥ал-демократ≥њ.

25. ќсновн≥ ц≥нност≥ соц≥ал-демократичноњ ≥деолог≥њ.

26. ћ≥сце та роль соц≥ал-демократ≥њ у розвитку крањн «ах≥дноњ ™вропи та ”крањни.

27. “ехнократизм: сутн≥сть та основн≥ етапи розвитку.

28. Ќеомонарх≥зм: анал≥з ф≥лософських традиц≥й.

29. –адикал≥зм:соц≥ально-пол≥тична спр€мован≥сть.

30. ≈косоц≥ал≥зм:соц≥ально-пол≥толог≥чний анал≥з.

31.  лерикальний соц≥ал≥зм.

32. ≈кстрем≥зм: пол≥тичний зм≥ст ≥ форми.

33. “ероризм: пол≥тична спр€мован≥сть в сучасну епоху.

34. ѕол≥тична доктрина соц≥ал≥зму.

35. ѕостмодерн≥зм.

36.  омун≥зм: базов≥ ц≥нност≥, ≥дейн≥ джерела.

37. јльтернативн≥ ≥дењ сусп≥льного ладу.

38. ќсобливост≥ пол≥тичноњ св≥домост≥ сучасного украњнського сусп≥льства.

39. ќсновн≥ тенденц≥њ розвитку ≥деолог≥й в сучасн≥й ”крањн≥.

 

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1. јнарх≥зм, етатизм ≥ держава // ќл≥йник ј.ё. та ≥н. “еор≥€ держави ≥ права ”крањни. Ц  ., 2001. Ц —.55-57.

2. Ѕагр€ний ≤. Ќац≥ональна ≥де€ ≥ Унац≥онал≥змФ // Ќаша боротьба та наш≥ позиц≥њ. Ц јрл≥нгтон √айтс, 2005. Ц “. 1. Ц —. 137-148.

3. Ѕаллестрем  .√. Homo oeconomicus? ќбразы человека в классическом либерализме. // ¬опросы философии.- 1999.- є4.

4. Ѕевз “ет€на јнатол≥њвна. ”крањнська державн≥сть: ≥деолог≥€, пол≥тика, практика: —истема народоправства у теоретичних концепц≥€х Ќ.√ригор≥Їва / ≤нститут пол≥тичних ≥ етнонац≥ональних досл≥джень ЌјЌ ”крањни. Ч  .: ≤ѕ≥≈Ќƒ, 2004. Ч 247с.

5. Ѕегей ≤гор ≤ванович. ”крањнська соц≥ал-демократ≥€ (л≥виц€): ≥стор≥€, теор≥€, особи / Ќац≥ональний банк ”крањни; Ћьв≥вський банк≥вський ≥н-т. Ч Ћ.: ЋЅ≤ ЌЅ”, 2005. Ч 350с.

6. Ѕернштейн Ё. —оциальные проблемы.- ћ., 1991.

7. Ѕродский ј.». ќб одной ошибке русского либерализма.- ¬опросы философии.-1995.- є10.

8. Ѕрюбейкер –оджерз. ѕереобрамлений нац≥онал≥зм: —татус нац≥њ та нац≥ональне питанн€ у нов≥й ™вроп≥ / ќлександр –€бов (пер.з англ.). Ч Ћ.:  альвар≥€, 2006. Ч 280с.

9. ¬олинка ћ.≈. ‘.’айек о рациональности либеральной системы // √уман≥тарний в≥сник «апор≥зькоњ державноњ ≥нженерноњ академ≥њ / –ед.¬оронкова ¬.√. Ц «апор≥жж€, 2002. Ц ¬ип.10. Ц —.204-206.

10. ¬оронкова ¬.√. —овременный французский консерватизм. -  ињв: 1990.

11. ¬оронкова ¬.√.  онсерватизм // ѕол≥толог≥чн≥ читанн€. - 1992.- є2.

12. ¬оронкова ¬.√. Ћ≥берал≥зм // ѕол≥толог≥чн≥ читанн€. - 1992.- є21.

13. √авриленко ≤. „и потр≥бна держав≥ ≥деолог≥€? // ¬≥че. Ц 1996. - є4.

14. √алкин ј. ‘ашизм Ч его сущность, корни, признаки и формы правлени€ // ѕолитические исследовани€. Ч 1995. Ч є 2.

15. √арбузов ¬.Ќ.  онсерватизм: пон€ти€ и типологи€. (»сториографический обзор) // ѕолитические исследовани€. Ч 1995. Ч є 4.

16. √олубицький ќ.,  улик ≈.  онсерватизм - ≥деолог≥€ пор€дку, стаб≥льност≥ ≥ добробуту.-  ., ”–ѕ, 1995.- є42.

17. ƒемократ≥€ ≥ багатоман≥тн≥сть нац≥онального: (—тановленн€ украњнськоњ нац≥њ, нац≥€ та держава. ‘еномен нац≥онал≥зму, проблема сум≥сност≥ нац≥онал≥зму ≥ демократ≥њ) // ќснови демократ≥њ / –ед.  олод≥й ј.  ., 2002. Ц —.568-601.

18. ∆елев ∆. ‘ашизм. “оталитарное государство. Ч ћ., 1991.

19. «аблоцький ¬≥тал≥й ѕ. Ћ≥берал≥зм: ≥де€, ≥деал, ≥деолог≥€. Ч ƒонецьк: янтра, 2001. Ч 366с.

20. ≤дейн≥ засади пол≥тичного екстрем≥зму: (‘ашизм, анарх≥зм, троцьк≥зм) // Ўл€хтун ѕ.ѕ. ѕол≥толог≥€ (теор≥€ та ≥стор≥€ пол≥тичноњ науки). Ц  ., 2002. Ц —.559-568.

21.  апустин Ѕ.√. “ри рассуждени€ о либерализации и либерализмах // ѕолис.-1994.- є«.

22.  афарський ¬олодимир ≤ванович.  омун≥зм ≥ украњнський нац≥онально-визвольний рух. Ч ≤вано-‘ранк≥вськ: ѕлай, 2002. Ч 831с.

23.  ласичн≥ буржуазн≥ ≥дейно-пол≥тичн≥ доктрини ≥ сучасн≥сть: (л≥берал≥зм, консерватизм) // Ўл€хтун ѕ.ѕ. ѕол≥толог≥€ (теор≥€ та ≥стор≥€ пол≥тичноњ науки). Ц  ., 2002. Ц —.541-550.

24.  ононенко ѕетро ѕ. Ќац≥ональна ≥де€, нац≥€, нац≥онал≥зм / Ќƒ≤ украњнознавства. Ч  .: ћ≥лен≥ум, 2005. Ч 358с.

25.  онсерватизм как течение общественной мысли и фактор общественного развити€ / ћатериалы "крутлого стола" // ѕолис.- ≤995.- є4.

26.  онсерватизм как течение общественной мысли и фактор общественного развити€ // ѕолитические исследовани€. Ч 1995. Ч є 4.

27. Ћейпхарт ј.  онсервативные альтернативы дл€ новых демократий // ѕолитические исследовани€. Ч 1995. Ч є 2.

28. Ћекторский ¬.ј. –ациональность, критицизм и принципы либерализма /взаимосв€зь социальной философии и методологии ѕоппера/.- ¬опросы философии. - 1995. -є10.

29. Ћ≥берал≥зм: јнтолог≥€. Ц  .: —молоскип. Ц 2002. Ц 1126с.

30. ћатц ”. »деологии как детерминанта политики в зпоху модерна // ѕолитические исследовани€. Ч 1992. Ч є 1-2.

31. ћедведчук ¬. Ќовий вим≥р демократ≥њ. Ц  .: ќсновн≥ ц≥нност≥, 2001. Ц 144с.

32. ћойс≥Їнко ¬асиль. ¬плив зах≥дноЇвропейського та рос≥йського л≥берал≥зму на становленн€ л≥беральноњ думки в ”крањн≥. Ќауков≥ записки / «б≥рник. Ц  .: ≤нститут пол≥тичних ≥ етнонац≥ональних досл≥джень ЌјЌ ”крањни, 2004. Ц 347 с.

33. ќ свободе. јнтологи€ западноевропейской классической либеральной мысли. Ч ћ., 1995.

34. ѕолитологи€: ”чеб. пособие дл€ вузов / —ост. и ред. Ќ. —азонова. Ц ’арьков: ‘олио, 2001. Ц 831с.

35. ѕолитологи€: ’рестомати€ / —ост. Ѕ.ј.»саев, ј.—.“ургаев, ј.≈.’ренов. Ц —ѕб.: 2006. Ц 464с.

36. ѕол≥тична ≥деолог≥€ лен≥н≥зму: (ѕол≥тичн≥ вченн€ Ћен≥на ¬.≤., Ѕухар≥на ћ.≤., пол≥тичн≥ погл€ди —тал≥на ….¬.) // ”тк≥н ќ.≤., Ѕезродний ™.‘. ≤стор≥€ пол≥тичних вчень. Ц  ., 2006. Ц —.367-383.

37. ѕол≥тичне вченн€ марксизму // ”тк≥н ќ.≤., Ѕезродний ™.‘. ≤стор≥€ пол≥тичних вчень. Ц  ., 2006. Ц —.353-366.

38. ѕол≥тичн≥ ≥дењ неофашизму // ”тк≥н ќ.≤., Ѕезродний ™.‘. ≤стор≥€ пол≥тичних вчень. Ц  ., 2006. Ц —.402-406.

39. ѕол≥тичн≥ основи неол≥берал≥зму // ”тк≥н ќ.≤., Ѕезродний ™.‘. ≤стор≥€ пол≥тичних вчень. Ц  ., 2006. Ц —.393-397.

40. ѕол≥толог≥чний енциклопедичний словник / ”пор€дник ¬.ѕ. √орбатенко: «а ред. ё.—. Ўемшученко, ¬.ƒ.Ѕабк≥на, ¬.ѕ.√орбатенка. Ц 2-е вид., доп. ≥ перероб. Ц  .: •енеза, 2004. Ц 736с.

41. ѕол≥толог≥€. ѕ≥дручник // «а загальною редакц≥Їю проф.  ремень ¬.√., проф. √орлача ћ.≤. Ц ’арк≥в: ƒрукарський центр Д™д≥норогФ, 2002. Ц 640 с.

42. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручн. дл€ вищ. навч. заклад≥в / «а заг. ред. канд. ф≥лос. наук ё.≤. улаг≥на, д-ра ≥ст. наук, проф. ¬.≤. ѕолур≥за. Ц  .: јльтерпрес, 2002. Ц 612 с.

43. ѕол≥толог≥€: ѕ≥дручник дл€ студент≥в вищих навчальних заклад≥в / «а ред. ќ.¬.Ѕабк≥ноњ, ¬.ѕ.√орбатенка. Ц  .: ¬идавничий центр Ђјкадем≥€ї, 2001. Ц 528 с.

44. ѕол≥толог≥€: ’рестомат≥€. Ќавчальний пос≥бник. Ц  .: јльтерпрес, 2004. Ц 832 с.

45. ѕон€тт€ та €вище нац≥њ: (“иполог≥€ нац≥њ, генеза нац≥њ, нац≥онал≥зм, патр≥отизм, шов≥н≥зм, фашизм, нацизм) // ћороз ќ., ЌаЇнко ё. „ас ≥нтелекту: сукупний украњнський розум. Ц Ћьв≥в, 2002. Ц —.9-22.

46. –олз, ƒжон. ѕол≥тичний л≥берал≥зм. Ц  .: Ђќсновиї. Ц 2000. Ц 382с.

47. –осалес ’.ћ. ¬оспитание гражданской идентичности: об отношени€х между национализмом и патриотизмом. // ѕолис.- 1999.- є6.

48. –убцов ¬. Ќаказание свободой /—мысл и перспективы либеральных тенденций в современной –оссии/.- ѕолис.- 1995.- є6.- с.10-31.

49. —амуэль √. Ћиберализм: опыт изложени€ принципов и программы современного либерализма.- ћ.: 1996.

50. —енченко ћ.≤. ”крањнський консерватизм: св≥тогл€д, ≥деолог≥€, нац≥онал≥зм / ћ≥жрег≥ональна академ≥€ управл≥нн€ персоналом. Ц  .: ћј”ѕ, 2006. Ц 96с.

51. —итник ќ.≤.  онсерватизм: генеза ≥дей / ¬олинський ≥н-т економ≥ки та менеджменту. Ч Ћуцьк: Ќадстир'€, 2000. Ч 62с.

52. —киба ¬.…. та ≥н. ¬ступ до пол≥толог≥њ: ≈кскурс в ≥стор≥ю правничо-пол≥тичноњ думки / —киба ¬.…., √орбатенко ¬.ѕ., “уренко ¬.¬. Ц  .: ќснови, 1996. Ц 717 с.

53. —оболь ќ. Ќ., ≈рмоленко ј. Ќ. Ќеоконсервативна€ революци€: лозунги и реальность. Ч  ., 1990.

54. —овременные политические идеологии:  .ћангейм, Ё.Ѕерк, ƒж.—.ћилль, Ѕ.Ќ.„ичерин,  .ћаркс, ‘.Ёнгельс, ѕ.ћилза // ѕолитологи€ / –ед. ¬асилик ћ.ј. Ц ћ., 2000. Ц —.600-655.

55. —огрин ¬. ¬. Ћиберализм «апада XVII-XX веков. Ч ћ., 1995.

56. —тепун ‘.ѕ. Ѕорьба либеральной и тоталитарной демократии вокруг пон€ти€ истины. // ¬опросы философии.- 1999.- є3.

“ема 22





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1806 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1499 - | 1497 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.05 с.