Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ ≥ сутн≥сть пол≥тичноњ етики




ѕол≥тична етика у широкому розум≥нн≥ засв≥дчуЇ свою практично-виховну ≥ регулюючу д≥Їв≥сть тим, що п≥ддаЇ критичному анал≥зу функц≥онуючу моральну св≥дом≥сть учасник≥в пол≥тичного процесу ≥ ви€вл€Ї м≥ру в≥дпов≥дальност≥ њњ на€вним пол≥тичним ≥ моральним в≥дносинам. ѕроблема профес≥йноњ пол≥тичноњ етики повТ€зана з тим, що пол≥тики мус€ть сп≥вставл€ти своњ вчинки не лише з положенн€ми конституц≥њ та поточного законодавства, але й з моральними принципами ≥ нормами.

ѕол≥тика ≥ мораль у взаЇмод≥њ утворюють де€ку ц≥л≥сн≥сть, певну систему, в функц≥онуванн≥ €коњ ви€вл€ютьс€ ≥ €кост≥ њњ складових, специф≥ка пол≥тичного ≥ морального впливу на сусп≥льне житт€ ≥ т≥ €кост≥ системного пор€дку, що виникають т≥льки внасл≥док взаЇмод≥њ компонент≥в системи.

ѕрактика житт€ показуЇ, що в сфер≥ сусп≥льного житт€, процес формуванн€ та реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в перв≥сно зв'€заний з моральним вибором людини, кордонах свободи та межах р≥вност≥, взаЇмов≥дпов≥дальност≥ у в≥дносинах з пол≥тичними ≥нститутами. ≤накше кажучи, пол≥тика споконв≥чно з'ЇднуЇ в соб≥ дв≥ р≥зноман≥тн≥ системи координат, системи оц≥нок та ор≥Їнтац≥й людини у в≥дносинах з державною владою Ц корист≥ та моральност≥.

ѕереор≥Їнтац≥€ пол≥тики на гуман≥стичн≥, соц≥альн≥, моральн≥ ц≥нност≥, допускаЇ в≥дпов≥дн≥ посуванн€ в моральному п≥знанн≥ людей, уточненн€ у€вленн€ про суть морал≥, њњ функц≥й. ƒосв≥д спостереженн€ за пол≥тикою, њњ результатами на р≥вн≥ теоретичноњ св≥домост≥ сформував ст≥йкий стереотип - пол≥тика справа брудна. ѕриродним насл≥дком такого переконанн€ стало прагненн€ вчених Ђрозвестиї пол≥тику та мораль, довести, що мораль повинна знаходитись поза пол≥тикою, що т≥льки в умовах автоном≥њ вона збер≥гаЇ в чистот≥ принципи та ц≥нност≥. јле в такому випадку мораль приречена на практичну безпл≥дн≥сть, вона позбавл€Їтьс€ одн≥Їњ з найважлив≥ших функц≥й - духовно-практичного засвоЇнн€ св≥ту, в≥дриваЇтьс€ в≥д базовоњ основи та реального житт€ людей, в≥д сусп≥льного призначенн€ - погоджувати ≥нтереси окремого морального суб'Їкту з ≥нтересами всього сп≥втовариства людей, регулювати взаЇмов≥дносини людей з допомогою моральних норм, принцип≥в, ц≥нностей.

ўе јристотель в творах Ђѕол≥тикаї, Ђ≈тикаї писав про практичну ор≥Їнтован≥сть морал≥, п≥дкреслюючи, що людину - пол≥тичну та моральну ≥стоту - ц≥кавить не добро взагал≥, а дос€гнуте добро. ј такий визнаний ф≥лософ, €к ≤ммануњл  ант називав мораль Ђпрактичним розумомї. ¬чен≥-пол≥тологи «ах≥дноњ ™вропи, —Ўј,  анади, япон≥њ та ≥нших крањн проблеми пол≥тики ≥ морал≥ анал≥зують у њх взаЇмод≥њ в контекст≥ нових пол≥тичних реальностей ¬ сучасних умовах досл≥джують питанн€ пол≥тичноњ етики –альф ƒарендорф (Ќ≥меччина), «б≥гнЇв Ѕжезинський (—Ўј), ќлв≥н “оффлер (—Ўј),  ер √оулд (јнгл≥€), јлек “урен (‘ранц≥€) та ≥н. ѕорушуЇтьс€ питанн€ про те, €к в пол≥тиц≥ та морал≥ застосовуЇтьс€ загальнолюдський та соц≥ально-диференц≥йований зм≥ст пол≥тичних та етичних ц≥нностей. √либинн≥ кор≥нн€ ≥ пол≥тики, ≥ морал≥ - в самому житт≥ народу, вже тому ≥ пол≥тика, ≥ мораль об'Їктивн≥ та необх≥дн≥ ≥ вимагають взаЇмод≥њ.

—п≥льн≥сть глибинного кор≥нн€ означаЇ принципову можлив≥сть погодженн€ пол≥тики та морал≥, але виникнувши ц≥ пон€тт€ здобули в ход≥ еволюц≥њ статус самост≥йних ≥нститут≥в, стали розвиватис€ та функц≥онувати за власними законами. ¬ м≥ру пол€ризац≥њ сусп≥льства, ускладненн€ пол≥тичноњ, економ≥чноњ, соц≥альноњ, етичноњ та ≥нших структур можлив≥сть розведенн€ форм сусп≥льноњ св≥домост≥ та засоб≥в регулюванн€, њх суперечлив≥сть посилилас€. ¬ м≥ру усв≥домленн€ сусп≥льством своЇњ ц≥нност≥, загостренн€ проблеми виживанн€ людства, пошук шл€х≥в синтезу пол≥тики та морал≥ стаЇ дедал≥ нагальним завданн€м.

 онстатац≥€ факт≥в: пол≥тика - справа невд€чна, економ≥ка - р≥ч бездушна, виробництво - згубне дл€ природи, держава та особа - антиподи, в так≥й ситуац≥њ актив≥зуЇ увагу до проблем Ђолюдненн€ї ≥ пол≥тики, ≥ економ≥ки, ≥ державного устрою. ÷≥ проблеми сл≥д розгл€дати з позиц≥й етичного пор€дку дл€ того, щоб пон€тт€ справедлив≥сть, р≥вн≥сть, г≥дн≥сть, добро, щаст€ не залишалис€ ц≥нност€ми т≥льки св≥домост≥, а перетворювались в ≥мперативи д≥€льност≥ пол≥тик≥в. —усп≥льство прагне зробити пол≥тику моральною, а мораль - практичною, д≥Ївою. јле це зовс≥м не означаЇ розчиненн€ морал≥ в пол≥тиц≥, втрати њњ контролюючих функц≥й у ставленн≥ до пол≥тики.

ћоральн≥сть пол≥тики - величина в≥дносна. ¬ стаб≥льних демократичних режимах мораль Ї одним з найважлив≥ших джерел взаЇмоповажного д≥алогу ел≥ти ≥ населенн€. ¬одночас окрем≥ пол≥тичн≥ процеси здатн≥ значно понизити морально допустим≥ меж≥ пол≥тичних вчинк≥в.

—интез пол≥тики ≥ морал≥

ѕроцес синтезу пол≥тики ≥ морал≥ - складний, внутр≥шньо суперечливий. њх д≥алектико-функц≥ональний зв'€зок, €к правило, не виступаЇ на поверхн≥ сусп≥льного житт€ ч≥тко та в≥дкрито. “еоретичний погл€д на пол≥тику й мораль в њх практичному виконанн≥ ф≥ксуЇ не ст≥льки њх схож≥сть, ск≥льки ≥стотну в≥дм≥нн≥сть. ѕол≥тика в ≥сторичному сенс≥ б≥льш Ђмолодаї форма св≥домост≥ та д≥€льност≥, ан≥ж мораль - найдавн≥ший ≥нститут регулюванн€ повед≥нки людей.

ѕол≥тика та мораль розр≥зн€ютьс€ за своњм нос≥Їм. —уб'Їкт пол≥тики - велик≥ соц≥альн≥ сп≥льност≥ та утворенн€ - клас, соц≥альна група пол≥тична парт≥€, держава. —уб'Їктом морал≥ виступаЇ вс€ сп≥льн≥сть людей (загальнолюдська мораль), р≥д людський. ћодиф≥кац≥њ морал≥ класова, профес≥йна, рел≥г≥йна, покол≥нська та ≥н. лише конкретизують ун≥версальн≥сть морал≥, њњ загальнообов'€зковий характер. –озр≥зн€ютьс€ пол≥тика та мораль - два сусп≥льних €вища - ≥ за специф≥кою свого в≥дображенн€ реальност≥, м≥рою наповненост≥ категор≥й Ђземним зм≥стомї. ƒл€ пол≥тики характерна њњ приземлен≥сть, практичн≥сть (утил≥таризм), њњ спр€мован≥сть. ћорал≥ притаманна п≥днесен≥сть в оц≥нц≥ ≥ де€ка трансцендентн≥сть мисленн€, що с€гаЇ Ђкосмолог≥чиихї форм. —постер≥гаютьс€ ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ пол≥тики та морал≥ за засобами реал≥зац≥њ функц≥й, в тому числ≥ ≥ комун≥кативноњ. ѕол≥тика Ђрозмовл€Її з сусп≥льством здеб≥льшого мовою владних розпор€джень, закон≥в, пол≥тична ≥деолог≥€ впроваджуЇтьс€ в житт€ з допомогою спец≥альних ≥нститут≥в ≥ орган≥зац≥й. ћоральна лексика - це мова апел€ц≥њ до сов≥ст≥, переконанн€, умовл€нн€, пропов≥д≥. ћорал≥ характерний поза≥нституц≥йний зас≥б функц≥онуванн€. ћораль зд≥йснюЇ регулюючий вилив через атмосферу етосу, створюваного високоморальними людьми (етос вчител€, етос наставника, етос батьк≥в, етос шл€хетноњ ≥ пор€дноњ людини тощо).

ƒл€ вс≥х форм сусп≥льноњ св≥домост≥ сп≥льним Ї те, що в морал≥ та пол≥тиц≥ в≥дображаЇтьс€ конкретне сусп≥льне бутт€, мораль ≥ пол≥тика активно виливають на сусп≥льне бутт€, взаЇмно проникають одне в одне, взаЇмод≥ють м≥ж собою, включаютьс€ в Їдину надбудову сусп≥льства. —п≥льне м≥ж формами сусп≥льноњ св≥домост≥ - мораллю та пол≥тикою - ви€вл€Їтьс€, насамперед, в њх €скраво в≥дображен≥й соц≥альност≥ зм≥сту, що знаходить пр€ме вираженн€ в р≥шенн€х ≥ документах сусп≥льних, державних орган≥зац≥й ≥ орган≥в. ™дн≥сть пол≥тичноњ та моральноњ мети визначаЇ ≥снуванн€ сп≥льного м≥ж пол≥тичними та моральними нормами, що мають багато ≥дентичного, схожого в своњй ≥дейн≥й основ≥, класов≥й та загальнолюдськ≥й суттЇвост≥ та функц≥ональн≥й залежност≥. ¬≥дображуючи особливост≥ розвитку р≥зноман≥тних реальних в≥дносин в сусп≥льств≥, мораль охоплюЇ сферу д≥њ; пол≥тика - базуЇтьс€ на моральн≥й основ≥, що даЇ позитивний матер≥ал дл€ виробленн€ конкретних пол≥тичних р≥шень. Ќорми морал≥, в≥дображаючи потреби та ≥деали вс≥х член≥в сусп≥льства, включають вимоги, вироблен≥ прот€гом тис€чол≥тньоњ боротьби з соц≥ально-пол≥тичним злом. ѕереход€чи в пол≥тичн≥ принципи, норми морал≥ визначають њх найб≥льш справедливий зм≥ст. јвторитет норм пол≥тики перебуваЇ в пр€м≥й залежност≥ в≥д ступен€ њх в≥дпов≥дност≥ вимогам морал≥, що невпинно поглиблюютьс€. „им глибше моральний зм≥ст пол≥тичних в≥дносин, тим ширше в пол≥тичних в≥дносинах реал≥зуютьс€ принципи морального кодексу, тим повн≥ше, багатше, тим б≥льш представницький зм≥ст пол≥тичних принцип≥в, б≥льш ст≥йке сприйманн€ њх людьми.

≤стотно розр≥зн€ютьс€ пол≥тика ≥ мораль в оц≥нц≥ результат≥в д≥€льност≥, њњ ефективност≥. ƒ≥€льн≥сть можна визначити €к спр€мовану активн≥сть живих систем, що виникла на основ≥ њх ставленн€ до навколишнього середовища з метою самоп≥дтримки. Ћюдська д≥€льн≥сть €к р≥зновид д≥€льност≥ взагал≥ Ц це спр€мована активн≥сть людей, засобом зд≥йсненн€ €коњ виступаЇ культура. ќсновними елементами людськоњ д≥€льност≥ та њњ структури Ї: суб'Їкт, над≥лений активн≥стю; об'Їкт, на що спр€мована активн≥сть суб'Їкту; сама активн≥сть, що в≥дображаЇтьс€ в тому або ≥ншому засоб≥ оволод≥нн€ об'Їкту суб'Їктом або у встановленн≥ суб'Їктом комун≥кативноњ взаЇмод≥њ з ≥ншими. —уб'Їктом може виступати ≥ окрема особа, ≥ сусп≥льство, а об'Їктом д≥€льност≥ можуть бути предмети природи ≥ будь-€к≥ соц≥альн≥ €вища. ƒл€ визначенн€ етап≥в ≥ вид≥в д≥€льност≥ характерно те, що њњ об'Їктом стають ≥деальн≥ соц≥альн≥, сусп≥льн≥ €вища - мораль ≥ пол≥тика, продукти людськоњ св≥домост≥: знанн€, переживанн€, оц≥нки ≥ мотиви, бажанн€ ≥ нам≥ри тощо. ћоральна д≥€льн≥сть ≥снуЇ, по-перше, €к д≥€льн≥сть, св≥домо п≥длегла будь-€к≥й моральн≥й мет≥ (це, насамперед, морально-виховна д≥€льн≥сть); по-друге, €к сторона або момент ≥нших вид≥в д≥€льност≥ (виробничоњ, пол≥тичноњ, науковоњ, художньоњ тощо). Ќер≥дко при розгл€д≥ моральноњ д≥€льност≥ моральна св≥дом≥сть беретьс€ €к те, що вже склалос€, готове, що волод≥Ї певними нормами та ≥деалами. ћораль, €к й ≥нш≥ форми сусп≥льноњ св≥домост≥, в≥дображаЇ д≥йсн≥сть, сусп≥льне бутт€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 497 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1722 - | 1426 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.