Новий статус Української держави відкриває перед нами нові перспективи розвитку, ставить нові завдання державотворення та вимоги до нашого суспільства, до всіх, хто покликаний ці завдання вирішувати. На сучасному етапі розвитку України відбувається активний процес формування нової політичної системи. Складовими цього процесу є:
- утвердження принципів демократії та парламентаризму, політичного плюралізму, забезпечення прав і свобод громадян;
- поділ політичної влади на законодавчу, виконавчу та судову;
- визнання засобів масової інформації важливим елементам політичної системи;
- формування системи самоврядування;
- зростання місця і ролі громадських організацій у суспільно-політичному житті суспільства.
Поняття "політична система суспільства" дає змогу найповніше розкрити політичну природу суспільства, існуючі державні відносини, політичні інститути, норми і принципи організації влади.
Політична система суспільства - це інтегрована сукупність політичної влади, суб'єктів, відносин, політичної організації і політичної культури суспільства, яка забезпечує його соціальну стабільність, соціальний порядок і має певну соціальну орієнтацію.
У новій політичній моделі Президент України є гарантом дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадян. Саме конституційний обов'язок та делеговані Президенту України українським народом повноваження зобов'язують його забезпечити впровадження політичної реформи в країні. Це відповідає стратегічним завданням розвитку України як правової, демократичної, конкурентоспроможної європейської держави.
Тому відповідно до своїх конституційних повноважень і обов'язків Президент запропонував створити спільну робочу групу з рівним представництвом уповноважених від Президента України Верховної Ради та уряду. Першочерговим завданням цієї групи буде розробка пропозицій щодо гармонізації діяльності гілок влади. Такий підхід дозволить вирішити питання змісту політреформи шляхом політичного компромісу, залучивши до підготовки законопроекту кращих фахівців національних наукових центрів, а також забезпечивши широке і публічне обговорення пропонованих змін.
Інститут президентства, незважаючи на відносну новизну, встиг зайняти одне з провідних місць у системі державної влади України і зазнав серйозної трансформації, яка пов'язана зі зміною уявлень щодо місця та ролі глави держави в системі органів влади відповідно до принципу поділу влади. Конструктивний та цивілізований підхід до складних проблем державного будівництва залежить від ефективності співробітництва Президента з усіма інститутами влади. Тільки за цієї умови можливі суттєві позитивні перетворення на шляху оновлення українського суспільства і створення правової держави.
Тенденція подальшого розвитку вітчизняного інституту президентства в Україні залишається в центрі політичних та наукових дискусій і тим самим доводить свою актуальність.
Україна має в короткий термін сформувати сучасну, максимально ефективну політичну систему, здатну забезпечити поступальний розвиток країни. З цією метою необхідно здійснити політичну реформу. Ми перебуваємо ще тільки на початкових її етапах. Стратегічними пріоритетами цієї реформи є: розвиток парламентаризму і його інституційної основи - партійної системи; формування сильної виконавчої влади, побудованої на принципах політичної відповідальності; розширення можливостей впливу громадянського суспільства на формування і діяльність органів влади; забезпечення політичної нейтральності та професійності державної служби; подолання корупції; створення умов для розвитку місцевого самоврядування.
Питання для самоконтролю знань:
1. Дайте визначення поняття політичної системи.
2. Проаналізуйте концепцію політичної системи Г. Алмонда.
3. Проаналізуйте взаємозв’язок чинників стабілізації та дестабілізації політичних систем
4. Як співвідносяться і взаємодіють держава і політична система.
5. Порівняйте основні типи політичної системи сучасності.
6. Які чинники впливають на формування політичної системи в сучасній Україні.
7. Які ви знаєте види політичних систем.
8. Охарактеризуйте елементи політичної системи.
9. Назвіть основні функції політичної системи.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ, доповідей І контрольних робіт:
1. Політична стабільність і політичний ризик.
2. Модерністська політична система.
3. Політична система тоталітарного типу.
4. Концепція політичної системи Д. Істона.
5. Природа політичної системи модерністського та постмодерністського типу.
6. Концепція політичної системи М. Кроз'є.
7. Традиційні, раціональні, бюрократичні системи (М. Вебер).
8. Трансформація політичних систем в країнах Східної Європи.
9. Відокремлення політики від моралі (Н. Макіавеллі).
10. Підходи до визначення політичної системи суспільства (генетичний, системний, субстанціональний, інституційний).
11. Теорія справедливості в політиці (Дж. Ройса).
ЛІТЕРАТУРА
1. Воронкова В.Г. Політологія: Навч.посібник (для студ.ден.і заоч.форм навчання усіх спец. ЗДІА). – ЗДІА, Запор., 2002. – 141с.
2. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. – К.: МАУП, 2001. – С. 166-172
3. Политология. Учеб.пособие для техн.вузов / М.А. Василик, И.П. Вишнякова-Вишневецкая, Ю.Г.Вилунас и др.; Под ред. М.А.Василика. – 4-е изд., перераб.и доп. – Спб.: ООО «Издательство «Пионер»; М.: ООО «Издательство Астрель»: «Издательство АСТ», 2002. – С. 135-146
4. Гаджиев К.С. Политология: Учебник для высших заведений. – М.: Логос, 2003. – 488с.
5. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політоко-правові системи світу. – К., 2006. – С. 8-39
6. Козин Н.Г. Искушение либерализмом: (Либерализм и Россия. Постклассический либерализм) //Вопросы философии. – 2006. - №. – С. 47-66
7. Назарчук А.В. Теоретико-политические воззрения Гикласа Лумана: (Политическая система) // Полис. – 2006. - №3. – С. 136-149
8. Мельвиль А.Ю. О траекториях посткоммунистических трансформаций: (Политические системы поскаммунистических странах) // Полис. – 2004. - №2. – С.64-75
9. Лясота А. Політичні традиції: еволюція інтерпретації у контексті функціонування політичної системи //Людина і політика. – 2003. - №.- С. 107-114
10. Абетка української політики. – К., 2002. – Вип.5. – С.93-137
11. Бабкина О. Роль государства в реформирующейся политической системе //Персонал. – 2002. - №4. – С. 37-42
12. Кудряченко А.І. Партійно-політична система сучасної Німеччини //Трибуна. – 2002. - №1-2. – С. 29-32
13. Політологія: Наука про політику. – К.-Х.: Єдінорог, 2002. – С, 155-180
14. Политология. – М.: Гардарики, 2000. – С. 319-343, С. 443-518
15. Політологія. Посібник. За ред.. Бабкіної О., Горбатенка В.П. – К.: «Видавничий центр «Академія», 1998. – С. 146-155
16. Согрин В. Становление демократии. История политической системы Соединенных Штатов Америки // Наука и жизнь. – 1990. - №6. – С. 16-22
18. Сирота Н.М. Политология. – СПб.: Паритет, 2000. – С. 118-137
19. Захарчук А. Політична система сучасної України: становлення, розвиток та особливості трансформації // Юридична Україна. – 2006. - №4. – С. 26-29
20. Волошин О. Невозделанное поле: (Политическая система в Украине. Народный Рух в Украине и другие политические объединения) // Эксперт. – 2005. - №35. – С. 48-50
21. Кынев А.В. Эффекты «майдана»: политическая система Украинского политического кризиса. - 2004. – №1. – С. 63-71
22. Костенко Ю. Политическая система Украины имеет два главных недостатка: власть не является публичной и политически не персонифицирована /\ Голос Украины. – 2003.- 18 марта. – С. 14
23. Телешун С. Формування якісно нової політичної системи в Україні: влада, партії, суспільство // Трибуна. – 2000. - № 3-4. – С. 13-15
24. Гаджиев К.С. Политическая философия. – М.: «Экономика», 1999. – С. 218-226
25. Добродумов П. Про реформу політичної системи в Україні // Право України. -2003. - №5. – С. 19-23
26. Колпаков А. Проблеми змін в політичній системі України: політико-правовий вимір: (Політична реформа в Україні) // Право України. – 2003. - №4. – С. 5-7
27. Трофімова З.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник для студентів та учнів. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. – 176с., С. 96-102
28. Політ.енциклопед.словник.: Навч.посібник / Ред.Шемшученко Ю.С., Бабкин В.Д.; НАН Укр., Ін-т дер-ви і права ім.В.М. Корецького, Укр. Асоціація політологів. – К.: Ґенеза, 1997. – 395с.
29. Політ.: Курс лекцій: Навч.посібник / І.С. Дзюбко, В.Ф. Пані-будьласка, Ю.С. Шемшученко та ін.; За загальн.ред. І.С. Дзюбка. – К.: Вища шк.,1993. – 271с.
30. Політологія: Наука про політику: Підручник для вузів / Ред. Кремень В.Г., Горлачь М.І. – 4-те вид., випр.і доп. – К-Х: Єдінорог, 2002. – 639с.
31. Исаев Б.А. Политология. – 5-е изд. – СПб.: Питер, 2005. – 174с., С. 71-82.
32. Політологія: Підручник для студ.юрид.спец.вищ.навч.закл. / М.І. Панов. (керівник авт.кол.), Л.М.Герасіна, В.С.Журавський «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 520с., С.101-115
33. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006. – 668с., С.8-36
34. Лісничий В.В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн: Навч. посібник. – 2-е видання, виправлене. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 336с.
35. Безродний Є.Ф., Уткін О.І. Історія політичних вчень: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2006. – 432с.
36. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 480с., С. 108-128
37. Політологія у запитаннях і відповідях: Навчальний посібник / І.Г. Оніщенко, Д.Т.Дзюбко, І.І. Дуднікова та ін..; За заг.ред. К.М.Левківського – К.: Вища шк.., 2003. – 263с., С. 176-179
38. Политология в вопросах и ответах для экзаменов и зачетов. Учебное пособие для вузов / Научный редактор А.А.Радугин. – М., Центр, 2001. – 272с., С.62-66
39. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 р.: Послання Президента України до Верховної Ради України. - К.: Інформ.-видав. центр Держком. - 2006. -182 с.
40. Шатіло В.А. Інститут президентства в системі державної влади України. -К.: Укр. центр політ, менеджменту, 2004. - 159 с.
41. Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн. - X.: НЮА України, 1998. - 245 с.
ЗАНЯТТЯ №2
ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ СУЧАСНОСТІ
7.2.1. Політичний режим: поняття і сутність.
7.2.2. Типи політичних режимів.
7.2.3. Тоталітарний, авторитарний, демократичний політичні режими.
7.2.4. Формування політичного режиму в Україні.
7.2.5. Шляхи розвитку парламенту України в період трансформації
