Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕ≥знавальн≥ процеси особистост≥. ≈ = с log I ≈ Ч сила в≥дчутт≥в ≤ Ч сила подразника с Ч константа





 


≈ = с log I

≈ Ч сила в≥дчутт≥в ≤ Ч сила подразника с Ч константа

–ис. 3. Ћогарифм≥чна форма основного психоф≥зичного закону (√. ‘ехнер, 60-т≥ роки XIX cm.)

÷ей закон показуЇ, що в той час, коли сила подразника зростаЇ в геометричн≥й прогрес≥њ, ≥нтенсивн≥сть в≥дчутт≥в зростаЇ в ариф≠метичн≥й прогрес≥њ.

“ривалий час логарифм≥чн≥й форм≥ основного психоф≥зичного закону √. ‘ехнера не було альтернативи. ≤ лише в 30-40-х роках XX ст,, тобто майже через п≥встол≥тт€ п≥сл€ в≥дкритт€ закону √. ‘ехнера, в≥н був уточнений американським ученим — —т≥вен-сом, €кий д≥йшов висновку, що залежн≥сть м≥ж силою в≥дчутт≥в та величиною подразника виражаЇтьс€ не логарифм≥чною, а степене≠вою функц≥Їю.

≈ Ч сила в≥дчутт≥в

≤ Ч сила подразника

к Ч константа

п Ч показник ступен€, залежний в≥д модальност≥ в≥дчутт≥в


“ак була виведена степенева форма основного психоф≥зичного закону — —т≥венса: сила в≥дчутт≥в пропорц≥йна степен≥ сили под≠разника (див. рис. 4).

÷ей закон показуЇ, що в той час, коли сила подразника зростаЇ в арифметичн≥й прогрес≥њ, ≥нтенсивн≥сть в≥дчутт≥в зростаЇ в геоме≠тричн≥й прогрес≥њ.

як логарифм≥чна, так ≥ степенева форми основного психоф≥зич≠ного закону мають низку недол≥к≥в. ќсновний ≥з них пол€гаЇ у то≠му, що др≥б ¬ебера, на €кому вони ірунтуютьс€, справедлива лише в д≥апазон≥ середн≥х подразник≥в, ≥ втрачаЇ свою силу в м≥ру набли≠женн€ до верхнього та нижнього порог≥в чутливост≥.

–ис. 4. —тепенева форма основного психоф≥зичного закону (—. —т≥венс, 30-40-в≥роки XX cm.)

¬≥дчутт€ людини м≥нлив≥ ≥ виражаютьс€ €к у к≥льк≥сних, так ≥ в €к≥сних законом≥рних зм≥нах чутливост≥. «деб≥льшого, вони зале≠жать в≥д умов середовища ≥ стану орган≥зму людини. ќсновними формами к≥льк≥сноњ зм≥ни чутливост≥ Ї адаптац≥€, взаЇмод≥€ в≥дчутт≥в ≥ сенсиб≥л≥зац≥€.

јдаптац≥€ (в≥д лат. adapto Ч пристосовую) Ч це пристосуван≠н€ орган≥зму до умов середовища. –озр≥зн€ють два види адап≠тац≥њ: негативну ≥ позитивну. Ќегативна адаптац≥€ ви€вл€Їтьс€ по-р≥зному: €к повне зникненн€ в≥дчутт≥в у результат≥ тривалоњ д≥њ подразника (наприклад, повн≥стю може зникнути тактильне,


–озд≥л IV


ѕ≥знавальн≥ процеси особистост≥


 


нюхове чи смакове в≥дчутт€ за умови, €кщо подразник не дуже сильний); €к зниженн€ чутливост≥ п≥д впливом д≥њ сильного под≠разника (наприклад, при зануренн≥ руки в холодну воду або при переход≥ з темноњ к≥мнати в €скраво осв≥тлену). ѕри позитивн≥й адаптац≥њ чутлив≥сть п≥двищуЇтьс€ п≥д впливом д≥њ слабкого подразника. Ќаприклад, у результат≥ темновоњ адаптац≥њ зорова чутлив≥сть зростаЇ.

јдаптац≥€ в≥д≥граЇ значну роль у пристосуванн≥ орган≥зму до навколишнього середовища, бо, з одного боку, допомагаЇ органам чутт€ Ђвловлюватиї слабк≥ подразники, а з ≥ншого, обер≥гаЇ њх в≥д надм≥рно сильних подразник≥в.

¬заЇмод≥€ в≥дчутт≥в Ч це зм≥на чутливост≥ одних анал≥зато≠р≥в п≥д впливом ≥нших. “ут, так само €к ≥ при адаптац≥њ, чутлив≥сть може ≥ зростати, ≥ знижуватис€. «агальна законом≥рн≥сть взаЇмод≥њ в≥дчутт≥в пол€гаЇ у тому, що п≥д час взаЇмод≥њ з≥ слабким подразни≠ком чутлив≥сть п≥двищуЇтьс€, а з≥ сильним Ч знижуЇтьс€. Ќапри≠клад, слабкий звук п≥двищуЇ чутлив≥сть до кольору. Ќавпаки, п≥д впливом ≥нтенсивних зорових подразнень знижуЇтьс€ слухова чутлив≥сть, а у випадку сильних запах≥в Ч знижуЇтьс€ зорова.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 284 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1584 - | 1377 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.