| Е = с log I |
| Е — сила відчуттів І — сила подразника с — константа |
Рис. 3. Логарифмічна форма основного психофізичного закону (Г. Фехнер, 60-ті роки XIX cm.)
Цей закон показує, що в той час, коли сила подразника зростає в геометричній прогресії, інтенсивність відчуттів зростає в арифметичній прогресії.
Тривалий час логарифмічній формі основного психофізичного закону Г. Фехнера не було альтернативи. І лише в 30-40-х роках XX ст,, тобто майже через півстоліття після відкриття закону Г. Фехнера, він був уточнений американським ученим С Стівен-сом, який дійшов висновку, що залежність між силою відчуттів та величиною подразника виражається не логарифмічною, а степеневою функцією.
Е — сила відчуттів
І — сила подразника
к — константа
п — показник ступеня, залежний від модальності відчуттів
Так була виведена степенева форма основного психофізичного закону С Стівенса: сила відчуттів пропорційна степені сили подразника (див. рис. 4).
Цей закон показує, що в той час, коли сила подразника зростає в арифметичній прогресії, інтенсивність відчуттів зростає в геометричній прогресії.
Як логарифмічна, так і степенева форми основного психофізичного закону мають низку недоліків. Основний із них полягає у тому, що дріб Вебера, на якому вони ґрунтуються, справедлива лише в діапазоні середніх подразників, і втрачає свою силу в міру наближення до верхнього та нижнього порогів чутливості.
Рис. 4. Степенева форма основного психофізичного закону (С. Стівенс, 30-40-віроки XX cm.)
Відчуття людини мінливі і виражаються як у кількісних, так і в якісних закономірних змінах чутливості. Здебільшого, вони залежать від умов середовища і стану організму людини. Основними формами кількісної зміни чутливості є адаптація, взаємодія відчуттів і сенсибілізація.
Адаптація (від лат. adapto — пристосовую) — це пристосування організму до умов середовища. Розрізняють два види адаптації: негативну і позитивну. Негативна адаптація виявляється по-різному: як повне зникнення відчуттів у результаті тривалої дії подразника (наприклад, повністю може зникнути тактильне,
Розділ IV
Пізнавальні процеси особистості
нюхове чи смакове відчуття за умови, якщо подразник не дуже сильний); як зниження чутливості під впливом дії сильного подразника (наприклад, при зануренні руки в холодну воду або при переході з темної кімнати в яскраво освітлену). При позитивній адаптації чутливість підвищується під впливом дії слабкого подразника. Наприклад, у результаті темнової адаптації зорова чутливість зростає.
Адаптація відіграє значну роль у пристосуванні організму до навколишнього середовища, бо, з одного боку, допомагає органам чуття «вловлювати» слабкі подразники, а з іншого, оберігає їх від надмірно сильних подразників.
Взаємодія відчуттів — це зміна чутливості одних аналізаторів під впливом інших. Тут, так само як і при адаптації, чутливість може і зростати, і знижуватися. Загальна закономірність взаємодії відчуттів полягає у тому, що під час взаємодії зі слабким подразником чутливість підвищується, а зі сильним — знижується. Наприклад, слабкий звук підвищує чутливість до кольору. Навпаки, під впливом інтенсивних зорових подразнень знижується слухова чутливість, а у випадку сильних запахів — знижується зорова.
