Особистість у соціальному оточенні. Зараження ефективно діє у натовпі

Зараження ефективно діє у натовпі. Натовп — це тимчасове скупчення великої кількості людей, між якими можливий безпосе­редній контакт. У натовпі відбувається вторгнення в інтимний простір людини і, як наслідок, виділення адреналіну, від чого лю­ди стають дратівливими і агресивними, що спричиняє сутички. Одним із перших загальні закономірності поведінки людини у на­товпі описав французький дослідник Г. Лебон (1895). Натовп спонтанно і ідентично реагує на зовнішні збудники. У ньому домінують емоційно-інстинктивні елементи, а осмислення реаль­ності і почуття відповідальності зменшується. Емоційний стан од­них учасників натовпу впливає на інших і таким чином весь час посилюється. Завдяки цьому емоції у масі людей можуть досягти такої напруги, що в них виникає необхідність діяти. Найбільш не­безпечним є натовп, який сформувався під впливом надсильних негативних емоцій, бо у такому разі людина здатна до актів на­сильства і жорстокості, які у звичайних умовах їй не характерні.

Перебуваючи під впливом натовпу, людина починає поводити себе інакше, ніж в інших групах. Насамперед, руйнуються або зовсім зникають соціальні ролі і міжособистісні зв'язки, а учасни­ки знеособлюються, позбавляються характерних для них індивіду­альних рис. Такий феномен називається деіндивідуалізацією. Ситуаційними причинами деіндивідуалізації є анонімність, висо­кий рівень емоційного збудження, зосередженість уваги не на власній поведінці, а на тому, що відбувається довкола. Соціально-психологічні стани, які призводять до посилення деіндивіду­алізації, — це єдність натовпу, понижений рівень самосвідомості і самоконтролю. Наслідками деіндивідуалізації є імпульсивна по­ведінка людини у натовпі, підвищена чутливість до зовнішніх впливів, нездатність керувати власною поведінкою, зменшений інтерес до оцінок оточуючих людей, нездатність розважливо оцінити і розумно планувати поведінку. Інтелект натовпу значно нижчий, ніж інтелект окремих індивідів, що входять до нього. Крім того, у натовпі зростає потреба наслідування інших, взаємно­го зараження, навіювання і почуття могутності, а особливо у разі появи лідера. У цьому — небезпечність натовпу.

До найвідоміших методів ліквідації натовпу належать: фізичне насильство через породження страху за власне життя, висміюван-

ня учасників натовпу, спрямування його активності в інше русло за допомогою механізму відвернення уваги або маніпулювання почуттями й напругою.

Особливою ситуацією, у якій вплив зараження дуже сильний, є паніка. Паніка — це емоційний стан, який виникає у масі людей і є наслідком дефіциту або надлишку інформації про якусь небезпеч­ну або незрозумілу ситуацію. Термін «паніка» походить від імені грецького бога Пана, покровителя пастухів, пасовиськ і стад. Своїм гнівом вім міг викликати безумство стада, і тоді воно з не­значної причини кидалось у вогонь чи прірву. Сила паніки полягає у тому, що людина, потрапивши «всередину» паніки, не може за­лишитись осторонь.

Навіювання, або сугестія, — це цілеспрямований, неаргументо-ваний емоційно-вольовий вплив однієї людини на іншу або на групу людей з метою зміни її стану або ставлення до чогось. Він здійснюється у вербальній формі, ґрунтується на некритичному сприйманні повідомлення чи інформації і не потребує доказів чи логіки. Ефективність навіювання залежить від віку людини: діти йому піддаються більше, ніж дорослі. Також більш навіювана є стомлена і фізично ослаблена людина. Засобами впливу є особис­тий магнетизм, авторитет, впевненість, чіткість мови, використан­ня оточення, сприятливого для навіювання (наприклад, ритмічні звуки, затемнення приміщення тощо).

Переконання є досягненням згоди людини на основі логічного обґрунтування своїх позицій. Людині, яку переконують, пред'явля­ють чітко сформульовані аргументи у прийнятному темпі і зро­зумілими для неї словами. Відкрито визнаються як сильні, так і слабкі аспекти пропозиції. Рішення щодо вірності інформації лю­дина, яку переконують, приймає самостійно. Тому переконання — це переважно інтелектуальний вплив на людину. Є два способи пе­реконання: прямий та опосередкований. При прямому на людей впливають сприятливі аргументи; при опосередкованому — випадкові чинники, наприклад, привабливість оратора.

Наслідування — це повторення прикладу, який подає інша людина. Цей засіб впливу відіграє неабияке значення у процесі розвитку людини. Саме в результаті наслідування виникають і закріплюються групові норми і цінності. У дитячому віці насліду-

Розділ III