Особистість у соціальному оточенні. За характером діяльності може бути:

За характером діяльності може бути:

■S універсальний лідер займає позицію лідера під час вико­нання різноманітних видів діяльності, наприклад, і під час на­вчальної діяльності, і в час дозвілля, і у разі надзвичайної ситуації;

S ситуаційний лідер є лідером лише у конкретній ситуації, на­приклад, у разі надзвичайної ситуації.

Залежно від стрямованості діяльності лідер може бути:

■S емоційний — забезпечує регуляцію міжособистісних взає­мин, наприклад, під час конфлікту;

■/ інструментальний — є ініціатором у видах діяльності, які ви­магають спеціальних практичних умінь, наприклад, під час ремонту;

S інтелектуальний — є провідним у ситуаціях, які стосуються розумової діяльності, наприклад, під час підготовки до іспиту.

За змістом діяльності лідерів поділяють на:

S лідера-натхненника — це така особа, яка лише подає ідеї, «запалює» групу, наприклад, надихає групу на те, щоб організува­ти допомогу дітям-інвалідам;

■S лідера-виконавця — особа, під неофіційним керівництвом якої робота виконується, наприклад, реально організовує допомо­гу дітям-інвалідам.

Залежно від стилю, тобто сукупності засобів психологічного впливу, якими користується лідер для здійснення впливу на інших членів групи, лідер може бути¹:

S авторитарний — відбувається виразний поділ на лідера і решти членів групи. Такий лідер сам визначає мету і обсяг роботи групи та спосіб її досягнення і лише незначною мірою дає змогу групі долучатися до прийняття рішення. Монополізує більшість одержуваної інформації та право на ініціативу, не виявляє гнуч­кості. Розпорядження ділові і короткі, заборони з погрозою, емоції до уваги не беруться. Тон спілкування — непривітний. Відбу­вається систематичний контроль дій членів групи. Для нього іде­альний член групи — це дисциплінований виконавець. Наслідком такого стилю стає зменшення числа ініціатив і послаблення міжо-собових контактів у групі. Такий стиль обмежує самостійність людей і негативно впливає на розв'язок творчих завдань;

¹ Ті ж самі стилі характерні і для керівництва групою.

S демократичний — відсутній радикальний поділ на лідера і керованих. Приймаючи рішення, лідер обов'язково радиться з гру­пою. Інструкції видаються у формі пропозицій. Тон спілкування — приятельський. Похвала і критика, розпорядження і заборони відбуваються у формі дискусій. Для таких лідерів характерна більша впевненість у собі, оптимізм, емоційна врівноваженість. Увага приділяється не лише діловим, але й особистим взаємовідно­синам у групі. Демократичний лідер особливо цінує самостійних й ініціативних членів групи, які творчо підходять до роботи;

■S ліберальний — для цього стилю характерне недостатнє втручан­ня в ті справи, які відбуваються в групі. Функції прийняття рішення, по суті, перекладено на групу. Тон спілкування — конвенційний, тоб­то ґрунтується на угоді між ним і членами групи. Розпоряджень не дає. Співпраця між ним і членами групи слабка, позиція лідера — не­помітна. Такий лідер поводить себе так, ніби він є рядовим членом групи. Це може породжувати конфлікти, апатію, невдоволення з при­воду відсутності конкретного плану дій, а головне — низької пра­цездатності групи. Ліберальний лідер фактично не впливає на життя групи, і справи групи йдуть самі собою. В результаті напрям роботи зумовлюється окремими інтересами членів групи;

S непослідовний — характеризується тим, що лідер діє під впли­вом своїх емоцій. Це дезорганізовує спілкування з членами групи.

Оптимальний стиль управління групою має змінюватися за­лежно від конкретних обставин. При звичних умовах роботи найс­приятливіша атмосфера для творчості виникає при демократично­му стилі. Саме такий стиль сприяє постановці і розв'язку найс­кладніших завдань для групи. Крім того, він найкраще сприй­мається в групі. Водночас не можна стверджувати, що демократич­ний стиль є найкращим у всіх випадках життя. Іноді перевагу слід надавати авторитарному (наприклад, при надзвичайній ситуації, яка вимагає високої організованості і дисципліни) або ліберально­му стилю (наприклад, коли невеличка група з п'яти — семи висо-комотивованих і цілеспрямованих осіб займаються творчою діяльністю). На практиці найкраще є комбінувати різні стилі лідерства.

У переломні періоди історії з'являється ще один вид лідера — харизматичний. Як правило, це є лідери великих груп. Харизма-

Розділ III