1.1. Коли поняття «соціологія» було вперше введене в науковий обіг?
а) Кінець ХVII ст.,
б) Середина ХVIII ст.,
в) 30-40 р. ХIХ ст.,
г) У ХХ ст.,
д) На початку ХХ ст.
1.2. Хто з названих нижче вчених ввів у науковий обіг термін соціологія»?
а) Т. Мор,
б) О. Конт,
в) М. Вебер,
г) К. Маркс,
д) Е. Дюркгейм.
1.3. Кого вважають родоначальником соціологічної науки?
а) Т. Мора,
______________________________
* Відповіді на практичну частину див.: у тексті теоретичної частини модуля, у літературі, яка рекомендується, а також у доказовій частині модуля.
** У пропонованих тестах вкажіть правильну відповідь.
б) К. Маркса,
в) Сен-Симона,
г) М. Вебера,
д) О. Конта.
1.4. Яка із запропонованих категорій є ключовою в соціології:
а) особистість,
б) соціальне,
в) індивідуальність,
г) група,
д) колективне.
1.5. Що є об'єктом соціології?
а) людина;
б) соціальне життя людини, групи;
в) страта;
г) суспільство і його структури.
1.6. Яке визначення предмета соціології більш точне?
а) Наука про закономірності виникнення, функціонування й розвитку суспільства як цілісної соціальної системи або окремих його підсистем,
б) Наука про соціальну сферу суспільства й соціальну поведінку,
в) Наука про соціальні групи й спільноти,
г) Наука про рушійні сили суспільної свідомості.
1.7. Кому належить ідея про те, що предметом соціології є соціальні факти?
а) П. Сорокіну,
б) М. Веберу,
в) Е. Дюркгейму.
1.8. Чи збігаються об'єкт і предмет у соціології?
а) так,
б) ні.
1.9. Вкажіть функцію, яка не відноситься до функцій соціології:
а) пізнавальна,
б) естетична,
в) описова,
г) прогностична.
1.10.Що таке парадигма в науці?
а) універсальна наукова теорія,
б) етап розвитку науки,
в) прийнятий у науковому співтоваристві спосіб постановки й рішення наукових проблем,
г) криза науки.
1.11. Основоположником позитивної соціології вважається:
а) Г. Спенсер;
б) Е. Кант;
в) Е. Дюркгейм;
г) О. Конт,
д) П. Сорокін.
1.12 Вкажіть значення терміну „позитивізм” у тлумаченні О. Конта:
а) сконструйоване, раціональне, світоглядне, корисне, цілеспрямоване;
б) бажане, створене, функціонуюче, плідне, нейтральне;
в) реальне, корисне, певне, точне, позитивне;
г) химерне, неварте, сумнівне, неясне, руйнівне.
1.13. Суть позитивізму як соціологічного методу полягає в:
а) визнанні універсалізму законів природи й доцільності застосування методів природничих наук до вивчення суспільства,
б) визнанні необхідності специфічного методу пізнання в соціальних науках, що відрізняє їх від дисциплін природничого циклу,
в) твердженні першорядного й виняткового значення соціальної реальності й соціологічних методів у поясненні буття людини і його середовища.
1.14. Кому належить ідея поділу соціології на «соціальну статику» і «соціальну динаміку»?
а) М.Веберу,
б) Е.Дюркгейму,
в) О.Конту,
г) Г.Зіммелю,
д) Ф. Тьоннісу.
1.15. Хто із соціологів сформулював принцип «соціологізму», тобто принцип специфічності й автономності соціальної реальності, її домінування над індивідами:
а) М.Вебер,
б) Е.Дюркгейм,
в) Г.Зіммель,
г) Ф.Тьонніс.
1.16. У соціальній статиці О.Конт аналізує ті елементи суспільства, які забезпечують його рівновагу й стабільність. Визначте, який з елементів не відноситься до соціальної статики:
а) сім’я,
б) кооперація,
в) держава,
г) релігія й церква,
д) людський інтелект.
1.17. Хто є основоположником “розуміючої” соціології?
а) О. Конт,
б) Л.Гумплович,
в) Г. Спенсер,
г) М.Вебер,
д) П.Сорокін.
1.18. Суспільний прогрес, за О.Контом, є об'єктом вивчення:
а) соціальної динаміки,
б) соціальної статики,
в) соціальної фізики,
г) соціометрії.
1.19. Емилю Дюркгейму належить:
а) теорія суспільного договору,
б) закон ієрархії наук,
в) концепція механічної й органічної солідарності,
г) теорія суспільно-економічної формації.
1.20. Який зміст вкладав Е.Дюркгейм у поняття «аномія»?
а) дезінтеграція суспільства й особистості,
б) ріст числа самогубств,
в) беззаконня,
г) розбалансованість політичної системи,
д) поведінка, що відхиляється.
1.21. Ідеальний тип у соціології М.Вебера - це:
а) емпірична реальність,
б) утопія,
в) теоретична конструкція.
1.22. Відносини якого типу утворюють, згідно з теорією К.Маркса, базис
суспільства:
а) політичні,
б) правові,
в) виробничі?
1.23. До якого з основних напрямків сучасної соціології відносяться наступні принципи: натуралізм, сцієнтизм, методологічний об'єктивізм, операціоналізм, квантифікація?
а) феноменологічна соціологія,
б) неопозитивізм.
в) структурний функціоналізм.
1.24. Вкажіть, хто заснував у Празі Український соціологічний інститут, якиц протягом восьми років (з 1924 по 1932 р.) здійснював велику роботу в області українських соціологічних досліджень:
а) Шаповал,
б) Бочковський,
в) Шелухін,
г) Білецький.
1.25. Хто з українських соціологів обґрунтував ідею "коливальної динаміки" у суспільній еволюції?
а) Грушевський,
б) Шаповал,
в) Подолинський,
г) Бочковський.
1.26. Що має на увазі соціологічний термін „вибірка”?
а) відбір об'єктивної інформації,
б) вибір методів дослідження,
в) відбір респондентів,
г) відбір основних понять,
д) вибір інструментарію.
1.27. Операціоналізація понять - це:
а) процедура розкладання понять на складові (індикатори),
б) уточнення змісту понять,
в) груповання понять,
г) інтерпретація понять,
д) відбір понять.
1.28. Вкажіть вид експерименту, якщо аналізу піддається одна й та сама група, що є одночасно і контрольною, і експериментальною:
а) польовий,
б) лабораторний,
в) лінійний,
г) паралельний,
д) правовий.
1.29. Який вид соціологічного дослідження здійснюється для перевірки інструментарію?
а) когортне,
б) розвідувальне,
в) описове,
г) аналітичне,
д) панельне.
1.30. Вкажіть головну властивість вибіркової сукупності:
а) валідність,
б) стійкість,
в) репрезентативність,
г) точність,
д) обґрунтованість.
1.31. Вкажіть вид спостереження, якщо дослідник є дійсним учасником досліджуваної групи в процесі певної діяльності:
а) нестандартизоване,
б) включене,
в) польове,
г) лабораторне,
д) формалізоване.
1.32. Соціометрія - це:
а) вивчення міжособистісних відносин у малих групах,
б) цілеспрямоване систематичне відстеження й фіксування значимих соціальних фактів,
в) вивчення можливої поведінки мас,
г) вимір рівня гетерогенності соціальної структури суспільства,
д) побудова вимірювальних шкал.
1.33. Який із методів аналізу документів забезпечує високий рівень точності при великому обсязі матеріалу?
а) традиційний,
б) лінгвістичний,
в) контент-аналіз,
г) факторний аналіз,
д) зовнішній аналіз.
1.34. У якому розділі програми соціологічного дослідження описуються методи збирання інформації?
а) методологічному,
б) процедурному,
в) організаційному.
1.35. Визначите, до якого розділу програми соціологічного дослідження належать наступні елементи: об'єкт дослідження, предмет дослідження, проблема, система понять, робоча гіпотеза:
а) методологічного,
б) методичного,
в) організаційного.
1.36. Чи вірно, що спостереження може бути лінійним або паралельним?
а) так,
б) ні.
1.37. Що в соціології називається панельним дослідженням:
а) одночасне проведення декількох досліджень,
б) серія вуличних інтерв'ю,
в) ряд повторних обстежень однієї й тієї ж вибіркової сукупності.
1.38. Що в соціології розуміють під репрезентативністю:
а) характеристику емпіричних даних, яка вказує на їх точність,
б) характеристику методу збору даних, яка вказує на його адекватність предмету дослідження,
в) характеристику вибірки, яка вказує на її здатність представляти генеральну сукупність.
1.39. Емпірична соціологія - це наукова дисципліна, основна функція якої полягає в:
а) теоретичному осмисленні й узагальненні соціальних фактів,
б) виведенні загальних законів, за якими розвиваються соціальні спільності,
в) описі механізмів поведінки великих груп людей,
г) пошуку джерел емпіричної соціальної інформації, її збиранні, обробці й аналізі.
1.40. Який етап еволюції соціології характеризується перетворенням прикладної соціології в окрему сферу діяльності й індустрію досліджень на замовлення:
а) класична соціологія (1890-і - початок 1920-х рр.),
б) неокласична соціологія (1920-і - 1950-і рр.),
в) посткласична соціологія (1960-і - 1970-і рр.)?
1.41. У чому специфіка макросоціологічної моделі вивчення суспільства?
а) макросоціологію цікавить суспільство як цілісний соціальний організм, його структура,
б) вона націлена на вивчення соціальних інститутів, їх функціонування,
в) у центрі її уваги - особистість, мотиви її вчинків,
г) вона аналізує процеси і явища, пов'язані зі світовими суспільними системами, з їхньою взаємодією, з різними типами культур і глобальних процесів,
д) вивчає повсякденні взаємодії людей.
1.42. Мікросоціологічний підхід до вивчення суспільства означає:
а) аналіз міжособистісного спілкування, мотивів і стимулів соціальної поведінки,
б) дослідження соціальних спільнот (класів, націй),
в) аналіз функціонування соціальних інститутів - сім’ї, релігії, політики.
1.43. Соціологія середнього рівня - це:
а) нижчий рівень соціологічного знання,
б) наукові конструкції, що виступають як сполучна ланка між теоретичною соціологією й емпіричними дослідженнями,
в) реалізація методів соціального планування й прогнозування,
г) розробка концептуальної соціологічної моделі дослідження,
д) галузі соціологічного знання, що вивчають окремі соціальні явища, процеси, відносини.
1.44. Прикладна соціологія - це:
а) макросоціологічна теорія суспільства, що розкриває універсальні закономірності й принципи даної області знання,
б) сукупність теоретичних моделей, методологічних принципів, методів і процедур дослідження, а також соціальних технологій, конкретних програм і рекомендацій,
в) соціальна інженерія.
1.45. Вкажіть найпоширеніший метод соціологічного дослідження:
а) аналіз документів,
б) спостереження,
в) опитування,
г) експеримент.
1.46. Інструментарієм соціологічного дослідження є:
а) анкета,
б) комп'ютер,
в) калькулятор.
1.47. Яка основна характеристика закритого питання в соціологічній анкеті?
а) наявність декількох варіантів відповіді на питання,
б) можливість вибору одного варіанта відповіді,
в) можливість сформулювати відповідь самостійно.
1.48. Яка з вказаних парадигм не відноситься до макросоціології?
а) структурний функціоналізм,
б) теорія конфлікту,
в) символічний інтеракціонізм.
1.49. Чи вірно, що «суспільство» - це система елементів, взаємозалежних
між собою?
а) так,
б) ні.
1.50. Що виступає базовою структурною одиницею соціальної системи:
а) індивід,
б) соціальна група,
в) соціальна спільність,
г) соціальні організації й інститути.
1.51. Чи вірне визначення М.Вебера, відповідно до якого, суспільство - це взаємодії людей, які є продуктом соціальних дій, тобто дій, орієнтованих на інших людей?
а) так,
б) ні.
1.52. Яка теоретична модель представляє суспільство як систему?
а) марксистська,
б) феноменологічна,
в) інтеракціоністська.
1.53. Індикатором якого типу суспільства є панування аграрних технологій:
а) індустріального,
б) доіндустріального,
в) постіндустріального?
1.54. Який сектор економіки домінує в постіндустріальному суспільстві:
а) промисловість,
б) сільське господарство,
в) сфера послуг.
1.55. Сутність соціальної революції полягає в:
а) переході до іншого типу світогляду,
б) зміні політичного ладу суспільства,
в) корінному перевороті в більшості сфер суспільної
життєдіяльності й способі життя населення,
г)удосконаленні певної сфери людської життєдіяльності.
1.56. Поняття «соціальна модернізація» означає:
а) сукупність процесів, що ведуть до заміни суспільства традиційного типу суспільством сучасного типу,
б) відновлення технологій і організаційних форм, що лежать в основі суспільства,
в) соціальні наслідки науково-технічної революції й індустріалізації.
1.57. Чи правильне наступне визначення: соціальні спільності - це реально
існуючі сукупності людей, яких об’єднують спільні ознаки?
а) так,
б) ні.
1.58. Соціальні спільності - це:
а) відносини між стійкими угрупованнями людей,
б) сукупність взаємодіючих і взаємозалежних спільнот і відносини між ними,
в) сукупність людей, об'єднаних відносно стійкими соціальними зв'язками, відносинами, спільними ознаками, які надають їм неповторної своєрідності.
1.59. Соціальна структура - це:
а) розшарування населення на два протилежних класи,
б) сукупність взаємодіючих і взаємозалежних спільностей людей і відносини між ними,
в) це реально існуючі сукупності людей, зв'язані єдиними ознаками.
1.60. Як називається головна соціологічна теорія П. Сорокіна?
а) теорія класової боротьби;
б) теорія соціального обміну;
в) теорія соціальної стратифікації.
1.61. Який головний критерій визначення соціальної нерівності з позиції теорії соціально-класової будови суспільства:
а) відношення до засобів виробництва й власності,
б) рівень освіти,
в) професійні якості.
1.62. Соціальна мобільність - це:
а) зміна окремим індивідом або групою місця в соціальному просторі,
б) процес втрати особистістю об'єктивної приналежності до певної соціальної групі,
в) розподіл суспільства на вертикально розташовані страти.
1.63. Соціальна стратифікація - це:
а) горизонтальна диференціація суспільства,
б) процес утворення соціальних груп,
в) рангове розшарування суспільства,
г) система соціальної нерівності.
1.64. Які статуси переважають у демократичному суспільстві?
а) запропоновані,
б) офіційні,
в) природжені,
г) високі,
д) що досягаються.
1.65. Маргінали - це:
а) інтелігенція й працівники, зайняті винятково розумовою працею,
б) представники вільних професій,
в) індивіди, що покинули одну культуру, країну, соціальну групу й не прилучилися до цінностей і способу життя іншої.
1.66. Який вид соціальної мобільності має на увазі переміщення при збереженні попереднього статусу:
а) вертикальна мобільність,
б) горизонтальна мобільність,
в) висхідна,
г) низхідна,
д) індивідуальна.
1.67. Збільшення долі середнього класу в суспільстві впливає на:
а) чисельність працюючих,
б) підвищення кваліфікації працівників,
в) стійкість і стабільність суспільства,
г) продуктивність суспільної праці,
д) маргіналізацію населення.
1.68. Переміщення, при якому індивід міняє соціальний стан або
професію на рівноцінні є:
а) вертикальною мобільністю,
б) горизонтальною мобільністю.
1.69. Низхідна мобільність означає:
а) соціальний спуск, рух униз,
б) соціальний підйом, рух нагору.
1.70. Чи можна ототожнювати географічну мобільність із міграцією?
а) так,
б) ні,
в) іноді.
1.71. Як взаємопов’язані поняття «ранжування» і «стратифікація»:
а) стратифікація - об'єктивний аспект ранжування,
б) стратифікація - суб'єктивний аспект ранжування.
1.72. Соціальний інститут - це:
а) навчальний заклад, де готують соціальних працівників,
б) об'єднання людей для досягнення спільної мети,
в) сукупність формальних і неформальних правил, норм, установок, система статусів і ролей,
г) стійкі форми організації й регулювання різноманітних сфер людської діяльності, що склалися історично.
1.73. До якого соціального інституту відносяться соціальні ролі «громадянин» і «чиновник»:
а) держава,
б) освіта,
в) економіка,
г) політика?
1.74. Вкажіть, яке з наведених нижче положень розкриває сутність поняття "синергія":
а) синхронність, однонаправленість зусиль,
б) приріст додаткової енергії, що перевищує суму індивідуальних зусиль,
в) розчленовування загальної роботи, розподіл учасників по відношенню один до одного в послідовну залежність.
1.75. Організація - це:
а) діяльність, спрямована на впорядкування, регулювання процесів,
б) субординація посад і розподіл функцій в установі,
в) група людей, що взаємодіють з метою досягнення певних цілей.
1.76. Основними рисами формальної структури організації є:
а) престиж і довіра,
б) знеособленість і однозначність,
в) багатофункціональність і диференційованість,
г) багатозначність і ієрархія.
1.77. Поняття «інституціоналізація» означає:
а) визнання досягнутого соціального статусу індивіда,
б) перевірку ступеня відповідності поведінки індивіда загальноприйнятим нормам,
в) закріплення суспільної практики або якої-небудь області суспільних відносин у вигляді закону, соціальної норми або загальноприйнятого порядку.
1.78. Стійкий комплекс формальних і неформальних принципів, норм, установок, які регулюють взаємодію людей в певній сфері життєдіяльності й організують її в систему ролей і статусів - це:
а) соціальний клас,
б) профіль стратифікації,
в) соціальна страта,
г) соціальний інститут.
1.79. Безперервна освіта - це:
а) постійне навчання, починаючи зі школи до пенсії,
б) періодична участь у заходах щодо підвищення кваліфікації (курсах, семінарах, конференціях),
в) регулярне залучення до спеціального навчання з метою відновлення застарілих знань і заповнення пробілів,
г) діяльність, проведена з метою підвищення кваліфікації й на цій підставі - заробітку.
