1. Узагальнення понять — логічна операція, що полягає в пере-ході від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом. Наприклад, Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка — університет — вищий навчальний заклад — навчальний заклад — за-клад. Узагальнювати поняття можна до категорій — понять з гра-нично широким обсягом.
2. Обмеження понять — логічна операція, у процесі якої перехо-дять від понять з більшим обсягом до понять з меншим обсягом. Наприклад, держава — європейська держава — Українська держава. Обмежувати поняття можна до індивідуальних (одиничних) понять, бо далі буде вже не обмеження, а розчленування цілого на частини, оскільки обсяг одиничних понять складається лише з одного елемента.
Визначення понять.
Визначенням, або дефініцією, називається логічна операція,що розкриває зміст поняття. Наприклад: «Студент — людина, яка
— 271 —
ФІЛОСОФІЯ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС
навчається уВНЗ або технікумі». Поняття, зміст якого визначаєть-ся, називається визначуваним поняттям (definiendum, скорочено — Dfd), а поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначува-ного поняття, визначаючим поняттям (definiens — Dfn).
Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно називається номінальним (від лат. потіш — ім’я, назва). Якщо ж у ви-значенні розкриваються істотні ознаки предмета, то воно називається
Реальним.
Види визначень і їх правила докладно висвітлювалися в підруч-никах з логіки. Найпоширенішим видом реальних визначень є ви-значення через найближчий рід і видову відмінність. Правила цього виду визначення студенти мають твердо знати і вміти використову-вати їх на практиці.
Основні правила визначення понять:
1. Визначення понять повинно бути співрозмірним definiendum ( скорочено — Dfd), повинно дорівнювати definiensу — (Dfn);
2. Визначення понять не повинно містити хибного кола;
3. Визначення понять по можливості не повинно бути запереч-ним;
4. Визначення понять повинно бути чітким, не містити двознач-ностей.
Поділ понять.
Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, називається поді-лом поняття. Поняття, обсяг якого розкривається, називається діле-ним поняттям. Ознака, за якою здійснюється поділ, називається ос-новою поділу, а поняття, одержані в результаті поділу, — членами поділу. Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ дво-членний, тричленний і багаточленний. Серед двочленного поділу ви-діляють дихотомію (від грец. dicha — два і tome — поділ, розтин, тобто поділ на дві частини), що являє собою поділ обсягу діленого понят-тя С на два суперечних поняття — А і не-А: швидкий — нешвидкий, збитковий — незбитковий і т.п.
Особливим видом поділу є класифікація. Від звичайного поділу класифікація відрізняється тим, що в ній поділ здійснюється за істо-тною, корінною ознакою, а члени поділу займають постійне і чітко фіксоване місце. Прикладом класифікації може служити періодична система хімічних елементів Менделєєва.
Основні правила поділу понять:
— 272 —
МОДУЛЬ ІІІ. ЛОГІКА
1. Поділ повинний здійснюватися по одній основі;
2. Поділ повинний бути співрозмірним: обсяг діленого поняття повенен дорівнюватися сукупному обсягу членів поділу;
3. Поділ повенен бути послідовним, не містити у собі стрибка;
4. Члени поділу повинні взаємно виключати один одного.
Запитання та завдання для самоконтролю
1. Структура поняття.
2. Види понять.
3. Чим відрізняється поняття і слово?
4. Які існують операції з поняттями?
5. Які існують відношення поміж поняттями?
