Дотації з місцевого бюджету комунальним підприємствам та порядок їх розрахунку

Місцеві органи влади в межах їх виняткової компетенції можуть надавати комунальним підприємствам пільги або повністю звільняти від оподаткування за місцевими податками і зборами в тій частині, в якій ці податки зараховуються до місцевих бюджетів.

Оскільки майно підприємств комунальної форми власності перебуває у власності місцевих органів самоврядування, для фінансування цих підприємств, крім власних джерел, залучаються також кошти місцевих бюджетів та кошти, отримані в порядку перерозподілу між цими підприємствами.

Планування видатків місцевих бюджетів на фінансування підприємств комунальної форми власності має свої особливості, оскільки розпочинається з визначення доходів цих підприємств. Як правило, доходи підприємств комунальної форми власності значно менші, ніж видатки, тому після ретельної перевірки розрахунків підприємств місцеві фінансові органи планують державну дотацію в обсязі, необхідному для збалансування їх доходів і видатків. При цьому окремо плануються дотації з урахуванням не тільки функціонального призначення підприємств, а й напряму їх надання. Крім того, у дотації комунальним підприємствам може закладатися прибуток, обсяг якого залежить від стану місцевого бюджету, звідки планується отримати кошти⁷.

Важливо зазначити, що деяким мешканцям будинків надаються пільги в користуванні житлово-комунальними послугами, в тому числі і за користування водою. Подача води мешканцям будинків, яким надається пільга, здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, тому важливо визначити її плановий розмір, бо дотація буде важливим джерелом формування доходу водоканалу місти Для визначення планової суми дотації, яка надійде з місцевого бюджету, треба насамперед чітко визначити кількість мешканців! яким надається пільга за користування водою; по-друге, ця пільга надається, як правило, малозабезпеченим верствам населення, які не мають лічильників використання води, тому потрібно знати вартість норми витрачання води на одного мешканця і помножити її на кількість мешканців, яким надається ця пільга. Норми витрачання води на одного мешканця встановлюються місцевими радами. Важливо зазначити, що єдиної методики розрахунку сум дотацій на відшкодування збитків житлово-комунальним підприємствам не існує.

95 Поточне та оперативне фінансове планування на підприємствах комунального господарства.

Система поточного планування фінансової діяльності підприємства основана на розробленій ним фінансовій стратегії і фінансовій політиці. Поточне фінансове планування полягає в розробці конкретних фінансових планів. Останні дають можливість підприємству визначити всі джерела фінансування його розвитку на майбутній період, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, визначити структуру активів і капітал підприємства на кінець планового періоду.

Поточний фінансовий план складається на рік з поквартальною розбивкою.

Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово–господарської діяльності підприємства.

Оперативне фінансове планування необхідне підприємству для контролю за фактичним надходженням коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану.

Більшість підприємств вдається до спрощеної системи оперативного фінансового планування, коли складається лише окремі його елементи – платіжний календар та касовий план.

Підприємства ж комунальної форми власності складають фінансовий план на рік за кварталами за встановленою формою. Фінансовий план складається з трьох частин: І. Формування чистого прибутку; ІІ Джерела формування та надходження коштів і напрямків використання; ІІІ Формування доходу від фінансових інвестицій.

У частині «І. Формування чистого прибутку» відображаються загальна сума доходу, який планує отримати підприємство, наводяться показники витрат, які заплановані для отримання доходів, відображаються показники валового прибутку (збитку), фінансового результату, чистого прибутку (збитку).

У частині ІІ «Джерела формування та надходження коштів і напрямків використання» наводяться заплановані капітальні інвестиції на модернізацію основних засобів та капітальні інвестиції в необоротні активи; запланована до сплати сума податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету.

При розробці фінансового плану комунальними підприємствами особливу увагу необхідно звернути на виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів збільшення реалізації робіт і послуг населенню за рахунок ефективнішого використання наявних виробничих потужностей, підвищення продуктивності праці, економного витрачання палива, електроенергії,

У частині ІІІ «Формування доходу від фінансових інвестицій» об'єкти фінансових інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі, наводяться за юридичними особами, розмежовуються за облігаціями, депозитами, орендарями.

96. Особливості розвитку фінансових відносин в житловому господарстві. Готовність житлового господарства України до роботи в ринкових умовах.

Житловий фонд України є національним надбанням багатьом поколінь людей і становить майже 25 % основних фондів країни, в житлово-комунальному господарстві зайнято майже 15 % працюючих, тому в Україні потрібно забезпечити пріоритетність розвитку житлового господарства і поставити це питання в центрі уваги як загальнодержавних, так і місцевих органів влади і та управління.

Важливо зазначити, що житлове господарство як галузь місцевого господарства найменшою мірою було підготовлене до роботи в ринкових умовах. Це пов'язано з тим, що в умовах адміністративно-командних методів управління плата за житло тільки частково покривала поточні експлуатаційні видатки, а житлово-експлуатаційні організації були звільнені від амортизаційних відрахувань на реновацію, крім цього держава взяла на себе значну частину видатків на фінансування цілого ряду затрат цих організацій шляхом надання дотацій і прямого фінансування з бюджетів різного рівня.

За рахунок державного бюджету та коштів підприємств майже повністю здійснювалось нове житлове будівництво та значна частина видатків на капітальний ремонт житлового фонду, тому про самоокупність житлово-експлуатаційних організацій та госпрозрахунок у цей період не могло бути й мови.

Специфіка фінансових відносин, що виникають у житловому господарстві, виявляється передусім у взаємовідносинах цих підприємств збюджетом. До сих пір ця система фінансових відносин мала однобічний характер, бо з місцевих бюджетів та державного бюджету на фінансування житлового господарства виділялися значні грошові кошти, а податки ці підприємства не сплачували. Нині в цьому блоці фінансових відносин відбуваються значні зміни: звужуються межі фінансових відносин підприємств житлового господарства з державою, бо практично припинилося фінансування цієї галузі з державного бюджету, і значно розширюються межі фінансових відносин цих підприємств з місцевими органами самоврядування, бо обсяги фінансування з місцевих бюджетів значно зростають.

Виникнення нових вимог до організації фінансів житлового комплексу країни, які мають забезпечити подальше зростання обсягів якісного обслуговування житла населення. Тому поряд з житлово-експлуатаційними конторами з'являються об'єднання мешканців будинків, які ставлять своїм завданням за рахунок власних доходів значно поліпшити утримання житлових будинків. Кредиторська заборгованість житлово-експлуатаційних організацій м. Києва збільшилась, і в першу чергу за комунальні послуги. Місто несе значні втрати з міського бюджету, оскільки саме за рахунок бюджетних коштів перекривається заборгованість житлово-експлуатаційних організацій іншим комунальним підприємствам.

Система фінансових відносин між підприємствами житлового господарства і їх мешканцями є найбільш складною і багатогранною, тому то вона зачіпає інтереси не тільки мешканців будинків і житлових організацій, а й інтереси місцевих бюджетів та інших комунальних підприємств, які надають послуги мешканцям будинків. Основна частка платежів (близько 80 %) все-таки лежить на плечах самих мешканців будинків, тому від своєчасності розрахунків мешканців будинків з житловими організаціями залежить повнота та своєчасність розрахунків цих організацій з іншими підприємствами, які надають послуги мешканцям будинків.

Отже, під фінансами житлового господарствам слід розуміти специфічну сферу виробничих відносин, які виникають у процесі розподілу та перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту шляхом формування та використання цільових фондів грошових коштів, призначених для задовол. житлових потреб населення країни.