Склад і характеристика видатків, які враховуються / не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) місцеву пожежну охорону; 2) позашкільну освіту; 3) соціальний захист та соціальне забезпечення: а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї; б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення; в) програми соціального захисту малозабезпеченої категорії учнів професійно-технічних навчальних закладів;

4) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів; 5) культурно-мистецькі програми місцевого значення; 6) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення; 7) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

8) типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури місцевого значення; 9) транспорт, дорожнє господарство: а) регулювання цін на послуги метрополітену за рішеннями органів місцевого самоврядування; б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (в тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами); в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення;

10) заходи з організації рятування на водах; 11) обслуговування боргу органів місцевого самоврядування; 12) програми природоохоронних заходів місцевого значення; 13) управління комунальним майном; 14) регулювання земельних відносин; 15) інші програми, затверджені відповідною радою згідно із законом.

Видатки, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу бюджетних трансфертів.

До них належать видатки на:

1. Державне управління:2. Освіту:3. Охорону здоров’я:

4. Соціальний захист та соціальне забезпечення:

5. Державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей).

6. Державні програми розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.

44. Порядок планування та фінансування соціально-культурних установ.

Основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, є кошторис доходів і видатків соціально-культурних закладів і установ. На його основі визначається обсяг і спрямованість коштів соціально-культурних заходів і установ для виконання своїх завдань і функцій та досягнення цілей, запланованих на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Форма кошторису затверджується Міністерством фінансів України. Він включає дві складові:

- загальний фонд, який містить показники обсягу надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій;

- спеціальний фонд, який містить показники обсягу надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов´язаних із виконанням установою основних функцій.

Формування доходів спеціального фонду кошторису відбувається на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом, що передбачається на наступний рік. За основу для визначення планового надходження зборів та платежів до спеціального фонду бюджету беруться такі показники, як обсяг надання тих чи інших послуг за відповідними розрахунковими показниками (площа приміщень та вартість устаткування, що здається в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який має встановлюватися відповідно до чинного законодавства. Спеціальний фонд кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямками використання.

Невід´ємною частиною кошторису є план асигнувань. Він затверджується разом з кошторисом. Для забезпечення своєї діяльності бюджетна установа складає індивідуальний кошторис і плани асигнувань за кожною виконуваною нею функцією.

В основу кошторисних розрахунків закладаються планові показники діяльності установи, що обслуговують контингенти (кількість учнів, навчальних груп або класів у навчальному закладі, кількість ліжок у лікувальних установах тощо). При цьому враховується період функціонування протягом року, що дає можливість використовувати комплексні натуральні показники у формі кількості ліжко-днів у лікарнях, діто-днів у дитячих установах та інші показники. Вони служать розрахунковими одиницями. Грошові витрати на розрахункову одиницю визначаються відповідно до норм, які забезпечують функціонування і розвиток бюджетної установи.

Складовим елементом розрахунку обсягу витрат при кошторисному плануванні є грошова норма. Вона відображає у грошовому виразі міру задоволення конкретної потреби.

Проекти індивідуальних кошторисів складаються бюджетними установами і розглядаються вищим органом до затвердження відповідного бюджету. Кошторис затверджується після затвердження в бюджеті асигнувань для фінансування даної установи (закладу).

Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи протягом трьох місяців після затвердження відповідних бюджетів перевіряють правильність складання і затвердження кошторисів і планів асигнувань.