Основні доходи комунальних підприємств

Фінансове планування в комунальних підприємствах починаєть­ся з визначення грошових надходжень, при цьому їх склад і струк­тура залежать від функціонального призначення підприємства. Важливо зазначити, що структура доходів житлового господарства має значні коливання, які пов’язані зі структурою житлової й орендної площі та її місцезнаходженням.

При плануванні доходів підприємств житлового господарства слід звернути увагу на те що, значна частина мешканців будинків має право на отримання різноманітних пільг, які фінансуються, як правило, з місцевого бюджету. Дещо по-іншому плануються доходи транспортних підприємств комунальної форми власності.

В основу планування пок­ладені обсяги перевезень пасажирів, при цьому вони поділяються на перевезення пасажирів, які сплачують за свій проїзд, і пасажирів, які користуються пільгами. Крім того, плануються доходи від інших видів діяльності. Доходи від платних перевезень визначаються шляхом множення кількості пасажирів, що планується перевезти, на ціну одного перевезення (тариф). Пере­везення пасажирів, яким надається пільга, здійснюється за рахунок бюджетних дотацій, сума якої визначається шляхом множення кількості безплатних перевезень пасажирів на діючий тариф.

 

88. Особливості планування доходів від реалізації води та відведення стоків.

Планування доходів починається з планування натуральних показників оцінки рівня реалізації води та відведення стоків у плановому періоді. Цей рівень є основою для визначення обсягів поданої води в мережу в розрахунку на рік. Прогноз подачі води в мережу, втрати води та витрати води на власні й технологічні потреби, є вихідними даними для визначення обсягів піднятої води станціями підйому. Під час планування реалізації води та відведення стоків аналізується споживання води абонентами за попередні періоди та розглядаються виявлені при цьому тенденції до збільшення або зменшення споживання кожною групою споживачів.

Важливою складовою формування доходів є встановлення відповідного рівня тарифів.

Аналіз підходів і принципів ціноутворення і тарифної політики у водопостачанні і водовідведенні свідчить, що встановлені тарифи постійно зростають.

 

 

Ціноутворення і тарифи у водопостачанні і водовідведенні.

Підприємства водопостачання застосовують диференційовані тарифи для розрахунків подачі води населенню, комунальним та промисловим підприємствам. Тому сума виручки від реалізації води визначається, як сума виручки від реалізації води населенню та виручки від реалізації води комунальним та промисловим підприємствам.

Суму виручки від реалізації води можна визначити також шляхом множення середньозваженої тарифної ставки, яка склалася в попередньому році, з урахуванням відповідних змін на запланований обсяг реалізації води. Середньозважена тарифна ставка розраховується за формулою:

Т_сз=(Т_н*О_н+Т_п*О_п):(О_н+О_п), де:

Т_н – тариф за 1м³ води для населення

О_н – обсяг води яка реалізується населенню

Т_п – тариф за 1м³ води для підприємств

О_п - обсяг води яка реалізується підприємствам.

Подача води мешканцям, яким надається пільга, здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, тому важливо визначити її плановий розмір, адже дотацію є важливим джерелом формування доходів.

Для визначення планової суми дотації визначається кількість мешканців, яким надається пільга, вартість норми витрачання води на одного мешканця. Норми витрачання води на одного мешканця встановлюється місцевими радами

 

Планування доходів транспортних підприємств. Собівартість транспортних послуг.

Склад доходів транспортних підприємств: від платних перевезень, від іншої діяльності, бюджетні асигнування.

В наземних видах транспорту платні перевезення становлять 55,0%, метрополітен – 65%, автотранспортом загального користування – 57,0%, у тому числі у звичайному режимі – 49,0%, у таксомоторному режимі – 96,0%. У перевізників інших форм власності платні перевезення становлять 90,0%.

В основу планування доходів підприємств транспортного комплексу покладені обсяги перевезень пасажирів, які поділяються на ті що сплачують самостійно та пільговиків. Доходи від платних перевезень визначаються шляхом множення кількості пасажирів на ціну одного перевезення. Доходи від перевезення пільговиків (за рахунок бюджетних дотацій): множення кількості перевезення пільговиків на діючий тариф. Доходи від інших видів діяльності плануються виходячи з досягнутого в попередній період рівня, з у рахуванням змін, що відбудуться в плановому періоді. До інших видів доходів належать доходи від здавання в оренду власних приміщень, надходження від розміщення реклами на зупинках та рухомому складі.

Собівартість транспортних (робіт, послуг) — це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов’язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

 

91. Затрати на проведення робіт та послуг в комунальних підприємствах.

Витрати на виконання робіт та послуг у вартісному виразі формують собівартість. Цей показник є одним з найголовніших економічних показників господарської діяльності підприємств житлово-комунального господарства. Правила обліку і калькулювання собівартості робіт і послуг застосовуються па підприємствах комунального господарства незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності і господарювання.

Планова собівартість на підприємствах комунального господарства в цілому і його структурних підрозділах визначається техніко-економічними розрахунками за статтями витрат на підставі технічних норм, нормативів.

Основними вихідними даними для проведення цих техніко-економічних розрахунків є:

—планові обсяги виконання робіт і послуг у натуральному і вартісному обчисленні;

— норми витрат матеріальних і енергетичних ресурсів для виконання робіт та послуг і розрахунки потреби в ресурсах у натуральному і грошовому обчисленні;

—норми затрат праці, розрахунки чисельності та професійного складу робітників, умови оплати їх праці, що визначаються колективними договорами і контрактами;

—економічні нормативи і норми: амортизаційних відрахувань, відрахувань у пенсійний фонд, на соціальні заходи, податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

—плани організаційно-технічних заходів з технічного переоснащення та удосконалення організації виробництва,

На підставі цих вихідних даних розраховуються витрати по кожній статті, а також в усіх структурних підрозділах підприємства і складається зведений кошторис витрат на виробництво, який визначає повну собівартість виконання робіт та наданих послуг на підприємствах та в організаціях житлово-комунального господарства.

Слід звернути увагу на те, що до собівартості робіт та послуг підприємств водопровідно-каналізаційного господарства включаються всі витрати на підйом води, її очищення та доставку, споживачам, а також на відведення стоків та їх очищення. Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу, а з урахуванням витрат на збут повну собівартість продукції.

Загальновідомо, що тарифи на послуги водопостачання і водовідведення мають покривати всі капітальні та експлуатаційні витрати.

Водо-каналізаційні господарства крім типових статей застосовують додаткові статті затрат, так наприклад «Вода для використання з технологічною метою», куди відносяться витрати на воду для власних потреб, необхідну для технології очищення питної згідно з правилами експлуатації; витрати на очищення та оброблення купованої води та її реалізацію.

Витрати на аварійно-відновлювальні роботи (матеріали, запчастини, заробітна плата робітників аварійних бригад з відрахуваннями на соціальні заходи, енергоресурси тощо) враховуються у фактичній собівартості послуг за винятком подій, що відносяться до надзвичайних ситуацій.

До «загальновиробничих витрат» та «загальногосподарських витрат», крім витрат Типової номенклатури, відносяться також витрати на оплату послуг банківським установам та житловим організаціям з прийому платежів від населення.