Склад та структура видатків місцевих бюджетів

Видатки місц.бюджетів – це екон. Відносини, які виникають у зв’язку з розподілом централізов коштів, що перебувають у розпорядженні відповідних органів влади, та децентралізованих коштів, які є власністю місц.органів влади.

Склад і структура видатків визначається їх економічним змістом та роллю в розподілі нац..доходу. Відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Укр» видатки всіх бюджеті поділ на поточні видатки та видатки розвитку

Поточні – видатки на фінансування мережі підприємств, установ, організацій, утрим апарату управління..

1)соц. Захист за забебп 2) соц.-культур сфера

3) охор здоров’я 4) фіз. культура і спорт

5) житло і господарство 6) пасажир трансп

7)Утрим органів влади

Видатки розвитку – на фінансув інцест та інновац.діяльностці.

1)інцест та іннов сфера 2)субвенції

3)капітал будівництво 4) придбання обладнання

5) сплата основн частини боргу органів місц.самоврядув

Співвідношення між цими 2ма групами видатків залежить від досягнутого рівня соц.-екон. Розвитку регіону

Окрім того, видатки можна поділити на:

♦ видатки, пов’язані з виконанням влсних повноважень

♦ видатки, пов’яз з викон делегованих повноважень

В Україні розмежування види видатків поділяються на такі групи:1) перша група - видатки на фінансув-ня бюдж. установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соц. послуг, гарантованих державою. Здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань;2) друга група - видатки на фінансув-ня бюдж. установ та заходів, які забезпечують надання основних соц. послуг, гарантованих державою для всіх громадян Укр. Здійснюються з бюджетів міст республік. значення АРК та міст обл. значення, а також районних бюджетів;3) третя група - видатки на фінансув-ня бюдж. установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соц. послуги для окремих категорій громадян, або фінансув. програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Здійснюються ці видатки з бюджету АР Крим та обл. бюджетів. З бюджетів міст Києва та Севаст. здійснюються видатки усіх трьох груп.

34. Переваги і недоліки боргового фінансування місцевих потреб.

Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування, до якої приєдналась і Україна, органи місцевого самоврядування повинні мати право доступу на ринки позичкового капіталу. Це потрібно для того, щоб дістати можливість залучення додаткових фінансових ресурсів для соціально-економічного розвитку відповідної території Недоліки: 1)обслуговування боргу стає важким тягарем бюджетів майбутніх років. Адже кредити пов’язані з виплатою відсотків та основної суми боргу, і для їх фінансування знову треба брати кредити (котрі необхідно також повертати з відсотками) або збільшувати податки (скорочувати витрати). Інакше кажучи, гроші, з такою легкістю одержані сьогодні, у майбутньому перетворюються на важкий тягар — доти, доки мешканці міста та місцева влада не розберуться в ситуації, зрозумівши так звану ілюзію кредитного фінансування.

2) Невелике коло кредиторів.

3) Місцеві органи мають дуже вузьке коло можливостей упоратися з майбутнім фінансовим тягарем

Перевагою кредитного фінансування порівняно з іншими видами доходів є наявність високого ступеня незалежності, позаяк місто, в принципі, за прагненням може фінансувати свої видатки за допомогою кредитів. За умов стійкої фінансової стабілізації та визначення більш надійних та постійних джерел надходжень до місцевих бюджетів органи місцевого самоврядування в Україні можуть стати реальними позичальниками на ринку як прямих кредитів, так і боргових цінних паперів.

 

 

35. Проблемні питання формування та використання власних коштів у бюджетних установах.

Бюджетні установи в процесі своєї діяльності отримують кошти як з бюджету, так і з інших джерел.

Власні(позабюджетні)кошти бюджетних установ поділяються на:

Депозитні суми — це кошти, що надходять в тимчасове розпорядження бюджетних організацій і за певних умов підлягають поверненню тим, хто їх вніс, або передачі за призначенням.

Сумами за дорученням є кошти, що отримуються бюджетними установами від інших підприємств, установ та організацій для виконання певних доручень. Ці грошові кошти повинні витрачатися суворо за цільовим призначенням, на яке є вказівка у дорученні

Спеціальні кошти — це доходи бюджетних закладів, які отримуються від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності. Перелік власних надходжень бюдж. установ та організацій визначається КМУ та класифікується таким чином:1) плата за послуги, що надаються бюдж.установами, у тому числі: ●згідно з функціон-ми повноваженнями; від господарської та/або вир-чої діял-сті; ●за оренду майна бюдж. установ; ●кошти від реалізації майна. 2) інші джерела надходжень бюдж. установ, у тому числі: ●гранти та дарунки, отримані бюдж. установами; ●кошти, що отримуються бюдж. установами на виконання окремих доручень. Прикладом власних надходжень бюдж. установ є орендна і квартирна плата, інші надходження від експлуатації будівель і приміщень, осн. засобів, що безпосередньо належать установам; тощо.

Проблемними питаннями є те, що існуючий порядок регулювання формування власних надходжень бюджетних установ у розрізі напрямів витрат на кожну конкретну мету з детальною розбивкою їх за предметними ознаками не лише відволікає від власне виконання дозволеної законодавством господарської діяльності, але й заважає на етапі їх формування. На жаль, в цій ланці зберігається безнадійно застарілий механізм централізованого регулювання формування та використання власних коштів у бюджетних установах. Це позбавляє бюджетні установи фінансової самостійності, на довгі роки закріплює залежність розвитку місцевої економіки і соціальної сфери від можливостей і бажання вищестоящих органів влади вирішувати проблеми, що знаходяться на даній території районів, міст, селищ і сіл. Проблемним є також питання нераціонального використання власних коштів бюджетних установ.