У структурі соціальних властивостей людини можна виділити загально соціальні риси, що характеризують її як продукт суспільного розвитку, а також такі властивості, котрі відображають входження людини до складу певних соціальних спільностей - етнічних, професійних, статевих, вікових тощо. На загал, індивіди, які включені у процеси соціальної взаємодії, наділені безліччю різноманітних властивостей, виявити та дослідити які практично неможливо. Отже, коли мова йде про особистість як члена суспільства, якоїсь спільноти, мають на увазі не властивості окремих людей, а соціальні типи особистостей.
Соціальний тип особистості - певний фіксований набір суттєвих, таких, що повторюються, соціальних властивостей особистості, що виявляються у її свідомості та поведінці.
Як вже підкреслювалось, прояви індивідуального в людині опосередковується соціальним. Разом з тим, індивідуальність людини не розчиняється у соціальному, роблячи її унікальною, неповторною. Типові, відносно стійки, такі, що повторюються, поєднання соціальних та індивідуальних властивостей особистостей, які знаходяться у конкретних умовах життєдіяльності, дозволяють виявити основу для типологізації особистостей.
Якщо соціальне в людині домінує над індивідуальним, формується демократичний тип особистості.
Якщо ж, навпаки, індивідуальне переважає соціальне, формується особистість авторитарного типу.
Толерантний тип особистості (для якого характерне терпиме ставлення до думок, поглядів, ідей, вірувань тощо, які не співпадають з власними) і конформний тип (пристосування особистості до пануючих думок, поглядів, ідеалів, стандартів поведінки тощо) формуються внаслідок самодетермінації процесу розвитку особистості.
Соціологія особистості оперує поняттями ідеального, базисного ірреального (модального) типів особистості.
Типи особистості:
ідеальний - сукупність особистісних властивостей, яка, на думку сучасників, є бажаною, відіграє роль еталона, взірця
базисний - сукупність властивостей, яка дозволяє у найкращий спосіб адаптуватися до конкретних умов життєдіяльності у даний час, у даному суспільстві
реальний - сукупність спільних для членів даного суспільства, типових властивостей особистості, що переважають на даному етапі розвитку суспільства
Якщо перші два типи особистості описуються теоретично, виділяються досить умовно, то реальний тип конструюється на основі результатів конкретних соціологічних досліджень.
Відомий український соціолог Є.Головата враховуючи особливості розвитку нашого суспільства протягом 70-их рр. після більшовицької революції 1917 р. і останнього десятиріччя XX ст., запропонував соціально-історично типологію особистості з трьома головними типами:
1. Особистість, "розчинена" суспільстві. Характеризується духовною обмеженістю та інстинктивним потягом до стадності.
2. Особистість, відчужена від суспільства. Виник у часи застою, коли відбувався процес відокремлення особистості від держави, політичної системи, її роздвоєння.
3. "Перехідний" тип особистості. Характерний для сьогодення. Йому властиві властиві такі риси: недовіра будь-якої влади; потяг до релігії; політичного життя; роздвоєння особистості свідомості тощо.
Проблема діагностики властивостей конкретної особистості набула за останній час актуальності. Методи соціально-психологічної діагностики активно використовуються у профорієнтаційній роботі та в процесі професійного добору персоналу.
Домінування гуманістичних начал у роботі з людьми обумовлює добір для кожного такого типу діяльності, який відповідає нахилам, інтересам та здібностям особистості, рівню її освіченості та культури. Діяльність, що у найкращий спосіб відповідає властивостям особистості, стає продуктивною, стимулює творчість та прагнення до постійного вдосконалення.
У процесі соціально-психологічної діагностики використовуються різноманітні методи та методики: спостереження, аналіз документів та продуктів діяльності людини, анкетування, тестування, моделювання ситуацій (стажування, виконання конкретних завдань, імітація професійної діяльності).
Тестування, як метод емпіричного соціологічного обстеження, передбачає стандартизовану процедуру опитування (або виконання певних завдань) респондентів, що проводиться з метою отримання надійної інформації про деякі властивості особистості. За результатами тестування можна оцінити ступінь практичної готовності індивіда до виконання певних завдань, його здатність набувати нові навички та вміння, розширювати діапазон наявних властивостей.
Увага! Інформація, котру отримано в результаті тестування, є оперативною, будь-які зміни в умовах життєдіяльності індивіда можуть суттєво позначитись на результатах тестування.
Для підвищення рівня об'єктивності результатів соціально психологічної діагностики використовуються науково обґрунтовані комплекси тестів -тестові батареї. Для складання соціально-психологічного портрету особистості застосовують батарею тестів, що містить понад два десятки методик, серед яких *тести інтелекту, ♦здібностей, а також тести досягнень - ♦установок, *мотиваційні, ♦інтересів, ♦тести суб'єктивних оцінок суспільних явищ. У сучасному тестування все ширше застосовують комп'ютерні методики.
