Кожний соціальний інститут характеризується наявністю цілі своєї діяльності, конкретними функціями, що забезпечують досяґнєння такої цілі, набором соціальних статусів і ролей, типових для даного інституту. Соціальні інститути забезпечують можливість членам суспільства, соціальним групам задовольняти свої потреби, стабілізують соціальні відносини, вносять погодженість у дії членів суспільства.
Кожний головний соціальний інститут виконує свою основну функцію Так для інституту сім'ї й шлюбу основною є функція відтворення потомства, виховання. Для економічних інститутів основною виступає функція добування засобів існування Для політичних інститутів — підтримка законів і правил.
Соціалізація людей, прилучення їх до базових цінностей — основна функція інституту освіти. А для інституту релігії основна функція — сприяння соборним відносинам і установкам, поглибленню віри
Діяльність соціального інституту розглядається як функціональна, якщо вона сприяє збереженню стабільності й інтеграції суспільства і розцінюється як дисфункциональна, якщо працює не на його збереження, а на руйнування.
Наростання дисфункцій у діяльності соціальних інститутів може вести до соціальної дезорганізації суспільства.
Функції й дисфункції соціальних інститутів бувають явними й латентними. Явні — це офіційно заявлені, всіма усвідомлені й очевидні. Латентні — приховані, не заявлені. Наприклад явні функції вузу — придбання спеціальності й диплома про отриману освіту набуття фундаментальних знань, навчання професійним ролям тощо. Латентні — придбання певного соціального статусу, зав'язування міцних дружніх зв'язків, можливість вибору супутника життя.
Кожний соціальний інститут виконує свої специфічні функції в суспільстві. Тим часом є ряд функцій, які властиві соціальному інституту як такому. Серед них виділимо:
1. Функція закріплення й відтворення суспільних відносин Будь-який інститут має систему правил і норм поведінки, що закріплюють, стандартизують поведінку своїх членів і роблять цю поведінку передбачуваною Тим самим інститут забезпечує стійкість соціальної структури суспільства.
2. Регулятивна функція полягає в тому, що функціонування соціальних інститутів забезпечує регулювання взаємин між членами суспільства шляхом вироблення шаблонів поведінки. Яким би видом
що регламентує його поведінку 8 цій області Таким чином, за допомогою інститутів людина виявляє передбачувану й стандартизовану поведінку. Вона виконує рольові вимоги — очікування й знає, чого чекати від навколишніх людей. Таке регулювання необхідне для спільної діяльності
3. Інтегративна функція Ця функція містить у собі процес об єднання, взаємозалежності й взаємовідповідальності членів соціальних груп, який відбувається під впливом інститущйованних норм правил, санкцій і систем ролей. Інтеграція людей в інституті супроводжується впорядкуванням системи взаємодій, збільшенням обсягу й частоти контактів. Усе це приводить до підвищення стійкості й цілісності елементів соціальної структури, особливо соціальних організацій
4. Транслююча функція. Суспільство не могло б розвиватися, якби не було можливості передавати соціальний досвід. Кожний інститут для свого нормального функціонування має потребу в приході нових людей. У зв'язку з цим у кожному інституті передбачений механізм що дозволяє індивідам соціалізуватися, прилучитися до його цінностей норм і ролей Наприклад сім я. виховуючи дитину, прагне орієнтувати її на ті цінності сімейного життя, яких дотримуються її батьки. Державні установи прагнуть впливати на громадян, щоб прищепити їм норми покори й лояльності, g церква намагається прилучити до віри якнайбільше членів суспільства.
