Термін Інститут (від лат. institutum — установлення, пристрій) має два значення: вузьке технічне — назва спеціалізованих наукових і навчальних закладів і широке соціальне — сукупність норм права в певному колі суспільних відносин, наприклад, інститут шлюбу, інститут спадкування
Однак у науковій літературі з приводу інститутів поки не вдається виявити єдності поглядів У соціології існує не одне, а безліч визначень соціального інституту.
Американський соціолог Ч. Міллс під інститутом розумів суспільну форму деякої сукупності соціальних ролей. Інститути він класифікував за виконуваними ними завданнями {релігійним, військовим освітнім тощо), які утворюють інституціональний порядок.
Сучасний німецький соціолог А. Гелен трактує інститут як регулюючу установу, що направляє в певне русло дії людей подібно тому як інстинкти керують поведінкою тварин Іншими словами, інститути забезпечують процедури впорядкування поведінки людей і спонукують їх іти второваними шляхами, які суспільство вважає бажаними.
На думку Л. Бовье, соціальний інститут — це система культурних елементів, орієнтованих на задоволення набору конкретних соціальних потреб і цілей. Власне інститут утворюють взаємодіючі індивіди. Соціальний інститут — це, фактично, культурно санкціонований спосіб виконання певного виду діяльності або сукупності певного виду діяльності. Індивід бере участь в інституті через механізм соціальних статусів.
Дж. Бернард і Л. Томпсон трактують інститут як сукупність норм і зразків поведінки Це складна конфігурація звичаїв, традицій, вірувань установок, правил регуляторів і законів, які мають певну мету й виконують певні функції. Інститути — це сукупність норм або правил поведінки, які стосуються тільки людей.
У сучасній вітчизняній соціологічній літературі поняттю соціального інституту також приділяється значне місце. В енциклопедичному
соціологічному словнику соціальний інститут визначається ' як основний компонент соціальної структури суспільства, що інтегрує й координує безліч індивідуальних дій людей, впорядковує соціальні відносини в окремих сферах громадського життя.
Згідно з С. С Фроловим, соціальний інститут — це організована система зв'язків і соціальних норм, яка поєднує значущі суспільні цінності й процедури, що задовольняють основні потреби суспільства.
На думку М- С Комарова, соціальні інститути являють собою ціннісно-нормативні комплекси, за допомогою яких направляються й контролюються дії людей у життєво важливих сферах — економіці, політиці, культурі, сім'ї та ін.
Виходячи з вищевикладених точок зору, можна дати таке визначення соціальний інститут — це стійкий комплекс формальних і неформальних правил, принципів норм, установок, що регулюють взаємодію людей у певній сфері життєдіяльності й організують їх у систему ролей і статусів. Під інститутом, крім того, мають на увазі відносно стабільну сукупність символів, вірувань, цінностей, норм, ролей і статусів що управляє конкретною сферою соціального життя таких, як сім'я, економіка, політика, освіта, релігія.
Соціальні інститути допомагають вирішувати життєво важливі проблеми великій кількості людей, що звертаються до них. Наприклад мільйони людей, закохуючись вдаються до допомоги інституту шлюбу й сім і, а бажання одержувати нові знання приводить їх в інститут освіти тощо Дбаючи про встановлення законного порядку в суспільстві, люди створюють державу і її органи: уряд, суди, поліцію, адвокатуру тощо
Інститути в той же час виступають інструментами соціального контролю тому що завдяки своєму нормативному порядку стимулюють людей підкорятися й дисциплінуватися. Тому інститут розуміється як сукупність норм і зразків поведінки
