Спец. фонд бюдж. уст. та напрями його використання 3 страница

Необ. активи бюдж.уст. складаються з:

1. Основні Засоби – це необ. активи, що мають матеріальну форму, багаторазово використовуються установою в процесі виконання нею своїх основних функцій і вартість яких перевищує 1000 грн за одиницю.

До ОЗ належать незалежно від вартості с/г машини та знаряддя, будівельний механізований інструмент тощо.

Придбані ОЗ зараховуються до установи за первісною вартістю, одиницею їх обліку є об’єкт ОЗ.

Облік ОЗ ведеться на рахунку 10 з 9 субрахунками.

2. Інші необ. матеріальні активи – всі інші необ. активи, що мають матеріальну форму і не увійшли до переліку ОЗ. Для обліку використовують рахунок 11 з 9 субрахунками.

3. Нематеріальні активи – необ. активи, які не мають фізичної або матеріальної форми незалежно від вартості і використання установою в процесі виконання основних функцій більше 1 року. Для обліку передбачено рахунок 12 з 2 субрахунками.

4. Незавершене капітальне будівництво – до нього відносять обсяг фактично освоєних капітальних вкладень по незакінчених і не введених в експлуатацію будовах і об”єктах будівництва станом на певну дату. облік ведеться на рах. 18, який має 3 субрахунки.

21. Документальне оформлення та облік необ. активів.Док оформлення та облік вибуття необоротних активів.

Надходження необ. активів до бюдж. установ має певні особливості при відображенні цих операцій в обліку. Слід враховувати, що під час оприбуткування необ. активів на суму їх вартості створюється фонд у необ. активах (субрахунок 401), при цьому збільшуються фактичні видатки бюдж.уст.

Б/о необ. активів повинен забезпечити правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необ. активів, їх переміщення всередині бюдж. установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та правильністю використання кожного об”єкта. З метою своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації, а також руху необ. активів, їх аналітичний облік ведеться за місцем зберігання та бухгалтерії за типовими формами:

- ОЗ-1 – акт приймання/передачі ОЗ

- ОЗ-2 – акт прийняття/здавання

- ОЗ-3 – акт про списання ОЗ

- ОЗ-4 – акт про списання автотранспортних засобів

- ОЗ-5 – акт про списання з балансу вилученої з бібліотеки літератури

- ОЗ-6 – інвентарна картка обліку ОЗ

- ОЗ-9 - інвентарна картка групового обліку ОЗ

- ОЗ-10 – опис інвентарних карток з обліку ОЗ

- ОЗ-11 – інвентарний список ОЗ

- ОЗ-12 – відомість нарахування зносу ОЗ

Прийняття необ. активів по формі ОЗ-1 дозволяється безпосередньо на підставі документів, що стали підставою для отримання цінностей. Вона складається на кожен окремий об’єкт, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій; на об’єкт, що був в експлуатації робиться запис на суму зносу. Для прийняття об’єктів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках (1 для бюдж. установи, яка дає, 2-й для бюдж. установи, що приймає). Акт затверджується керівником бюдж. установи. після оформлення акту він разом з технічною документацією передається до бухгалтерії. для оформлення прийняття будь-яких однотипних об’єктів необ. активів, які мають однакову вартість, дозволяється складання загального акту приймання необ. активів. Б/о надходження, переміщення та вибуття необ. активів матеріально відповідальні особи установи відображають в регістрах обліку за заг. та спец. фондами окремо. При надходженні необ. активів в бюдж. уст. матеріально відповідальна особа повинна на документах постачальника або на акті поставити свій підпис та прийняти їх на відповідальне зберігання. матеріально відповідальні особи призначаються керівником установи, з ними укладається договір про повну матеріальну відповідальність. При зміні матеріально відповідальної особи проводиться інвентаризація необ. активів, за результатами якої складається акт приймання/здавання необ. активів, який підписується керівником. Особи, які відповідають за збереження необ. активів, ведуть інвентарні списки необ. активів по формі ОЗ-11. Інвентарний список ОЗ застосовується для здійснення пооб’єктного обліку за місцем знаходження об”єктів. Дані пооб’єктного обліку повинні бути однаковими з записами в інвентарних картках, які ведуться в бухгалтерії установи. Інвентарні картки ведуться на кожен інвентарний об”єкт. Однотипні об’єкти обліковуються на картках групового обліку по формі ОЗ-9. В інвент. картках групового обліку облік ведеться за матеріально відповідальними особами за предметами одного найменування, якості та ціни із зазначенням номенклатурного номеру. інвентарні картки зберігаються в картотеці бухгалтерії, в яких вони розміщені за відповідними субрахунками та матеріально відповідальними особами. Інвентарні картки списаних необ. активів з відміткою про списання передаються в архів. Інвентарна картка обліку реалізованих або ліквідованихнеоб. активів додається до документів, якими була оформлена їх реалізація або ліквідація. записи в картці обліку необ. активів здійснюються в кількісному та сумарному виразах. Кожному необ. активу присвоюється інвентарний номер, який має 8 знаків: перші три знаки – номер субрахунку, 4-й – підгрупа, 5-8-й знаки – порядковий номер предмета в підгрупі. Інвентарний номер проставляється на об’єкті необ. активів, він зберігається за об”єктом весь период його перебування в установи. Номери інвентарних об’єктів, які вибули з установи, не повинні присвоюватись об’єктам, що надійшли, не менше 3 років. Інвентарні номери заносяться до форми ОЗ-10. Ця форма складається в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням інвентарних карток. Ліквідовані необ. активи обліковуються на поза балансі бюдж. установи піж інвентарними номерами, які були присвоєні їм орендодавцем. Видача необ. активів зі складу проводиться за накладними, які підписуються керівником установи.

Документи аналітичного обліку необ. активів систематизуються за даними здійснених операцій та оформлюються мемор. ордером №9, накопичувальною відомістю про вибуття та переміщення необ. активів. записи в МО №9 роблять за кожним документом, підсумкові обороти заносять до журналу-головної книги. дані обліку необ. активів у матеріально відповідальних осіб та в бухгалтерії повинні збігатися. Для контролю за правильністю бух. записів та рахунків синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості за кожною групою субрахунків. Підсумки цих оборотів та залишок кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишками даних відповідних синтетичних рахунків в журналі-головна.

Для відображення в б/о необ. активів в плані рахунків передбачені рахунки 10, 11, 12, 13, 14. Ці рахунки згідно затвердженого плану рахунків поділяються на субрахунки. Витрати при надходженні необ. активів з доставкою або найманням транспорту відносяться на видатки бюдж.установи. Суми ПДВ, які сплачені при отриманні необ. активів, відносяться на фактичні видатки бюдж. установи, якщо вони придбані за рах. коштів заг. фонду або відносяться до складу податкового кредиту, якщо вони придбані за рах. коштів спец. фонду та установа зареєстрована платником ПДВ. Інші податки та збори, які сплачені при придбанні необ. активів, відносяться на фактичні видатки установи. Витрати на поточний та капітальний ремонт необ. активів відносяться на видатки установи за КЕКВ. Облік необ. активів ведеться в повних грн. без копійок; суми копійок, сплачені при купівлі необ. активів, відносяться на видатки установи. Необ. активи, які перебувають в бюдж. установі та мають однакове призначення та ціну, обліковуються на одних і тих же субрахунках.

22. Облік зносу і ремонту необ. активів

Відповідно до Інструкції обліку ОЗ та ін.. необ. активів на необ. активи бюдж. установ здійснюється нарахування зносу, який визначається в останній робочий день грудня в грн. без копійок за повний календарний рік незалежно від того, у якому місяці вони придбані чи побудовані. Знос нараховується відповідно до встановлених норм.

Знос не нараховується на такі об”єти ОЗ:

- земельні делянки

- будинки та споруди, що є пам’ятками архітектури

- на обладнання зразки, моделі, що використов. з навчальною та науковою метою

- на бібліотечні фонди та на малоцінні необ. матеріальні активи.

Знос відображається на рахунку 13 з розподілом на субрахунки 131, 132, 133.

Для нарахування зносу необ. активи поділяються на 3 групи:

1) необ. активи, які обліковуються на рахунку 103 та 106 (будівлі, споруди). норма зносу = 5% до первісної вартості.

2) необ. активи, які обліковуються на рахунках 105, 117, а також автомобільний транспорт, меблі, електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи, телефони, інвентарна тара. 25% до первісної вартості.

3) всі інші необ. активи, які не попали в 1 та 2 групу. норма зносу = 15%.

Сума нарахованого зносу відображається в формі ОЗ-6 та ОЗ-8, на загальну суму зносу складається мемор. ордер, дані якого заносяться в книгу журнал-головна.

Якщо первісна вартість необ. активів була змінена шляхом до оцінки в поточному році, то знос нараховується на відновлювальну вартість.

Відображається сума нарахованого зносу 401 13.

23. Класифікація та оцінка запасів

Запаси – це оборотні активи у матеріальній формі, які налужеть бюдж. установі та забезпечують її функціонування і будуть використані, як очікується, протягом 1 року.

Облік запасів здійснюється відповідно до наказу ДКУ № 125 від 08.12.00 «Інструкція обліку запасів бюдж. установ».

Строк корисної експлуатації запасів встановлюється центральним органом виконавчої влади, а якщо такі нормативи відсутні, бюдж. установа самостійно в момент придбання запасу.

У складі запасів обліковуються: сировина і матеріали, будівельні матеріали, запасні частини, паливо, МШП.

Запаси бюдж. установ розділені на такі групи:

1) виробничі запаси – рахунок 20

2) тварини на вирощуванні і відгодівлі – рах. 21

3) МШП – рах. 22

4) матеріали і продукти харчування – рах. 23

5) готова продукція - рах. 24

6) продукція с/г виробництва – рах. 25.

Запаси приймаються комісією, створеною наказом керівника бюдж. установи, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерії та представник організації вищого рівня. Комісія складає акт, в якому зазнач. найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими цінами.

У б/о запаси оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну вартість (це вартість придбання, одержання, виготовлення), справедливу вартість (це первісна вартість запасів, які одержані безоплатно) і відновлювальну вартість (змінена первісна вартість після переоцінки запасів).

Переоцінка запасів може проводитися на виконання нормативних актів або за рішенням керівника установи, якщо такі запаси морально застарілі і їх ціна значно відрізняється на аналогічні придбані запаси. Переоцінка проводиться комісією, до складц якої входить керівник установи, представник бухгалтерії та інші посадові особи на вибір керівника.

Відпуск запасів у використання, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за методом середньозваженої собівартості. Середньозважена собівартість визначається за кожним видом подібних запасів шляхом ділення сумарної вартості запасів на початок періоду та вартості придбаних запасів у звітному періоді на сумарну кількість запасів на початок періоду та отриманих у звітному періоді запасів. Цей метод в бюдж. уст. застосовується в разі наявності значної кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами.

Витрати, пов”язані з доставкою запасів, відносяться на видатки установи за відповідними КЕКВ, які передбачені в кошторисі. Суми ПДВ, які сплачені при отриманні запасів, відносяться на видатки установи за відповідним КЕКВ, а також можуть відноситись до складу податкового кредиту, якщо бюдж.уст. зареєстрована платником ПДВ при виконанні діяльності за спец. фондом.

Запаси в бюдж.уст. обліковуються за місцем їх відповідального зберігання та в бухгалтерії.

24. Документальне оформлення запасів

Документальне оформлення запасів в бюдж.уст. здійснюється згідно з Наказом ДКУ від 18,12,00 №130 «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюдж. установ» та Інструкції про їх складання.

Бюдж. установи оприбутковують запаси на підставі супровідних документів постачальника. Якщо ж при оприбуткуванні запасів встановлені кількісні або якісні розбіжності між фактичним надходженням та зафіксованим у документах, то оформлюється акт про приймання матеріалів (типова форма З-1, яка складається комісією і відображується в обліку після затвердження керівником). Якщо до бюдж.уст. надійшли запаси без документального супроводження, теж складається акт З-1.

Списання запасів здійснюється на підставі акту про списання типовою формою З-2, який складає спеціально створена наказом керівника установи комісія.

Для оформлення руху запасів на складі, тобто приймання їх або видача складається документ накладна (вимога) – форма З-3.

Для видачі продуктів харчування зі складу бюдж.уст. складається меню-вимога на видачу продуктів харчування (форма З-4).

Для оформлення відпуску матеріальних цінностец, продукції молочної кухні та інших запасів, які відпускаються систематично протягом місяця, склад. забірна картка (форма З-5).

Для аналітичного обліку запасів у кількісних і вартісних облікових вимірниках в бухгалтерії складається книга кількісно-сумового обліку (форма З-6).

Якщо аналітичний облік в бухгалтерії ведеться на картках, то складаються картки кількісно-сумового обліку (форма З-7).

Для обліку матеріалів, продуктів харчування та інших запасів в місцях їх збереження – на складі відкривається книга складського обліку запасів (форма З-9).

В бюдж.уст., які мають харчоблоки, їдальні обов”язково ведеться облік битого посуду, для чого складається журнал реєстрації битого посуду (форма З-10). Акт З-2 на списання битого посуду складається лише на підставі журналу З-10.

Для звірки складського та бухгалтерського обліку запасів складається оборотна відомість (форма З-11).

25. Облік надходження запасів

До бюдж. установ запаси можуть надходити від постачальників за оплату, у якості благодійної гуманітарної допомоги, через підзвітних осіт та ін..

Для обліку запасів, що надходять від постачальників, важливою інформацією є:

- за рах. яких джерел надходять запаси

- яка подія сталася перша – оплата або надходження

- якщо запаси надходять за рах. коштів спец. фонду, чи зареєстрована бюдж. установа платником ПДВ.

Облік запасів, що надійшли за рах. коштів заг. і спец. фонду ведеться у загальному порядку, але відокремлено одне від іншого.

Для придбання Матеріальних цінностей за рах. підзвітних коштів уповноважена особа отримує готівку із каси установи. При цьому слід враховувати, що для відображення в б/о даних операцій необхідно визначитися, за рахунок яких джерел отримані готівкові кошти і в такому випадку до звіту про використання коштів, отриманих на відрядження або під звіт, мають бути прикладені відповідні документи.

Для одержання та оприбуткування матеріалів, які надходять у вигляді благодійної гуманітарної допомоги, керівник установи своїм наказом створює спец. комісію, до складу якої обов’язково включається представник вищестоящої організації (установи). Під час оприбуткування комісія визначає вартість матеріалів (за вільними ринковими цінами) та місце їх використання. Результатом роботи комісії є складений акт типової форми З-1. Ці матеріали обліковуються відокремлено від матеріалів, придбаних за рах. коштів заг. фонду. При визначенні вартості матеріалів, що надійшли у якості матеріальної допомоги, мають бути прикладені документи, на підставі яких встановлена дана вартість. Допомога 23 712.

Якщо в рез. інвентаризації виявлено надлишок запасів, то матеріально відповідальна особа складає пояснювальну записку, товарно-матеріальні цінності оприбутковуються в підзвіт даній особі. Надлишок запасів 23 711.

Якщо надійшли матеріали від заготівлі або переробки, в обліку вони відображу. накладною: 23 825.

В бюдж. установі за рішенням головного розпорядника або центральних органів влади чи на законодавчому рівні може бути до оцінка запасів (акт переоцінки) 20,21,23 441.

Уцінка запасів 441 20,21,23.

З метою контролю за збереженням запасів необх. чітко організувати їх складський облік. Складські приміщення мають бути спец. пристосовані для збереження певних видів запасів (матеріально відповідальна особа – договір).

Для аналітичного обліку запасів бухгалтерія установи і матеріально відповідальні особи складають або книжки кількісно-сумового обліку З-6, або картки кількісно-сумового обліку З-7, книги складського обліку З-9, журнал реєстрації битого посуду З-10. Якщо в бухгалтерії відкриті картки кількісно-сумового обліку, то обов’язково складають описи карток З-14.

В бухгалтерії облік запасів ведеться як у кількісному, так і у вартісному облікових вимірниках в розрізі назв (найменувань), сортів та матеріально відповідальних осіб у оборотних відомостях. В оборотній відомості щомісячно підраховуються підсумки і визначається залишок на початок місяця. Періодично бухгалтерія здійснює звірку даних своїх з даними матеріально відповідальних осіб.

Для контролю за правильним оприбуткуванням, списанням та зберіганням запасів щомісяця матеріально відповідальні особи подають у бухгалтерію бюдж. установи прибуткові та видаткові документи, які записуються у реєстрі (у 2 примірниках). Другий примірник із підписом представника бухгалтерії після перевірки повертається матеріально відповідальній особі.

Облік операцій з надходження продуктів харчування ведеться в мемор. ордері №11, зведення накопичувальних відомостей надходження продуктів харчування, типова форма 398-Б.

26. Облік витрачання запасів

Витрачання запасів в бюдж. установах здійснюється:

- в рез. списання як не придатних до подальшого використання

- при відпуску у виробництво або експлуатацію/використання

- в рез. продажу.

Згідно Інструкції з обліку запасів відпуск здійснюється за балансовою вартістю або за методом середньозваженої собівартості. Оформлення відпуску запасів здійснюється згідно затверджених керівником установи відповідних типових документів: накладна З-3, меню-вимога З-4, забірна картка З-5.

Списання пального здійснюється згідно з записами дорожніх листів за фактичними даними, але не більше норм, визначених для певних автотранспортних засобів.

Запаси, непридатні для подальшого використання, мають бути списані – типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюдж. установи, наказ ДКУ від 10,08,01 № 142/181. Списання непридатних запасів проводить комісія на підставі акту З-2 (якщо не встановлено іншк органом центральної виконавчої влади).

Списання запасів на підставі належним чином складених актів, які затверджені керівником установи або іншою посадовою особою 801,802,811 20,21,23.

Списання благодійної допомоги 812 20,21,23.

Списання нестачі запасів, виявлені під час інвентаризації: в межах природних втрат 801,802,811 20,21,23. в межах встановлених норм, придбаних в минулих роках 431,432 20,21,23.

Матеріали, передані у виробництво 825,823 20,21,23.

Продаж запасів 323 364.

Якщо платник ПДВ 364 641.

Дохід від продажу запасів 364 711.

Списання 811 20,21,23.

Спец. фонд бюдж. уст. та напрями його використання

Спец. фонд бюдж. уст. складається із надходжень спец. фонду вівповідного бюджету на конкретну мету та розподіл їх на здійснення відповідних видатків згідно з чинним законодавством і на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних із виконання бюдж. установою своїх основних функцій.

дохідна частина спец. фонду формується на підставі розрахунків за кожним джерелом надходження. Кошти спец. фонду використовуються виключно згідно з кошторисом на видатки, що пов’язані із виконанням бюдж. установою своїх основних функцій. Але при тимчасовій нестачі коштів заг. фонду тимчасово вільні кошти спец. фонду, що знаходяться на спец. реєстрац. рахунках (поточних рахунках банку) можуть бути залучені на проведення видатків заг. фонду за захищеними статтями із обов’язковим їх наступним поверненням.

 

28.Облік та класифікація власних надходжень бюдж. уст.

Класифікація власних надходжень бюдж. уст. здійснюється згідно з постановою Каб.Мін.Укр від 17.05.02 №65 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюдж. уст., вимог щодо їх утворення та напрямів використання».

Усі власні надходження бюдж.уст. поділяють на 2 основні групи:

1.Плата за послуги, що надаються бюдж. уст.

1.1. плата за послуги, що надають бюдж. установи згідно своїх функціональних повноважень;

1.2. надходження від господарської або виробничої діяльності;

1.3. надходж. від плати за оренду майна бюдж. уст.;

1.4. надходж. до бюдж.уст. від реалізації майна.

2. Інші джерела власних надходжень бюдж.уст.

2.1. благодійні внески, гранти та дарунки;

2.2. кошти для виконання окремих доручень.

Для обліку власних надходжень бюдж.уст. планом рахунків передбачено рахунок 71. Плата за послуги та інші власні надходження бюдж. уст. можуть надходити як на реєстрац. рахунки у відділені ДКУ, так і на поточні рахунки у відділеннях уповноважених банків.

Власні надходження можуть надходити і у вигляді готівки в касу, яка в повному обсязі здається на рахунок в ДКУ або банку. Виплати з таких надходжень через касу здійснювати не дозволяється.

У бюджетному обліку зобов’язання з ПДВ, якщо бюдж.установа отримує доходи спец. фонду і зареєстрована платником ПДВ, виникають за касовим методом, тобто тільки після надходження доходів на спец. реєстрац. рахунок або в касу.

МШП

МШП – це запаси-активи, що не увійшли до складу інших необ. активів, так як термін їх корисного використання менше 1 року.

Оцінка МШП здійснюється у загальному порядку як по запасах.

При придбанні МШП на вартість МШП збільшуються фактичні видатки за відповідним фондом, при цьому створюється фонд у МШП – субрахунок 411.

МШП вартістю до 10 грн списуються зразу ж при передачі їх в експлуатацію.

Списання МШП 411 221.

Передача в експлуатацію МШП вартістю до 10 грн 411 221.

Оприб. матеріали, що залиш. після списання МШП 20,23 711.

30. Облік власних надходжень

Складовою доходів за власними надходженнями є кошти, які

бюджетні установи отримують згідно з Переліком груп власних

надходжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України

від 17.05.2002 N 659

Згідно з цим Переліком власні надходження

бюджетних установ поділяються на 2 групи:

- перша - плата за послуги, що надаються бюджетними

установами - цю групу утворюють надходження від плати за послуги,

що надаються бюджетними установами згідно із законами та

нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний

характер і обов'язково плануються у бюджеті.

- друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних

установ - цю групу утворюють кошти, перераховані бюджетним

установам для виконання окремих доручень, а також благодійні

внески, гранти та дарунки. Такі кошти не мають постійного

характеру і плануються лише у випадках, що попередньо визначені

рішеннями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, в тому

числі міжнародними, календарними планами проведення

централізованих заходів тощо.

Складовою першої групи є підгрупа плата за послуги, надання

яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетної

установи. Надходження до цієї підгрупи формуються за видами,

визначеними переліками послуг, що можуть надаватися бюджетною

установою за плату, які затверджуються постановами Кабінету

Міністрів України для відповідної галузі.

Сума нарахованих доходів відображається бухгалтерським

проведенням за дебетом субрахунків 364, 675 та кредитом субрахунку

711. Сума отриманих на спеціальний реєстраційний рахунок коштів

відображається за дебетом субрахунку 323 та кредитом субрахунків

364, 675.

Витрачання коштів здійснюється на цілі визначені в кошторисі

і відображається бухгалтерським проведенням за дебетом субрахунку

811 та кредитом субрахунків 364, 675.

Суми за нарахованими, отриманими коштами та проведеними

касовими і фактичними видатками відображаються у звіті про

надходження і використання коштів спеціального фонду

Суми дебіторської та кредиторської заборгованості, які

виникли у розрахунках за власними надходженнями, відображаються у

звіті про заборгованість бюджетних установ у рядку "Доходи", яка є різницею між сумою

нарахованих та отриманих коштів. У кінці бюджетного року всі отримані доходи та проведені

видатки заключними оборотами списуються на результат виконання

кошторису за звітний період. Авансові платежі, які отримані за

послуги, що будуть надаватися у наступних бюджетних періодах,

відносяться на фінансові результати у тому бюджетному періоді, в

якому вони отримані.

Операції з перерахування коштів між установами вищого і

нижчого рівня за доходами поточного року відображаються як

зменшення доходів установами, які перераховують кошти, а

установами, які ці кошти отримують, як отримані доходи. При

перерозподілі залишків коштів минулих років установа, яка

перераховує кошти, показує таку суму коштів у Звіті про

надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги у

графі "Перераховано залишок". Установа, яка отримає кошти, буде

відображати такі кошти, як отримані доходи.

Відповідно до діючого законодавства України власні

надходження, які спрямовані на рахунки в установи банків (валютні

операції, ст. 63 Закону України "Про вищу освіту"

тощо) відображаються у відповідній формі про рух коштів

спеціального фонду. Для відображення операцій та залишків на

валютних рахунках до органів Державного казначейства подається

довідка за формою, що затверджена наказом Державного казначейства

України від 27.05.2005 N 96 та зареєстрована

в Міністерстві юстиції України 13.06.2005 за N 651/10931.

Про залишки коштів на депозитних рахунках в установах банків

складається окрема форма Звіту про надходження і використання

коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними

установами, яка подається у складі форм

фінансової звітності за формою і термінами, визначеними Державним

казначейством України щодо складання фінансової звітності. У кінці

року залишки з депозитних рахунків повинні бути перераховані на

спеціальний реєстраційний рахунок, відкритий в органах Державного

казначейства України для обліку зазначених коштів, в якому

проводиться обслуговування розпорядників бюджетних коштів

У формі фінансової звітності N 1 "Баланс" суми залишків на депозитних рахунках відображаються у рядку "Інші

поточні рахунки".

Всі операції за власними надходженнями, які відображаються у

бухгалтерському обліку та відповідних формах фінансової звітності

бюджетних установ, повинні дорівнювати аналогічним даним у формах

фінансової звітності органів Державного казначейства.

Кошти за власними надходження бюджетних установ, які отримані

на рахунки в установах банків, а не на спеціальні реєстраційні

рахунки в органах Державного казначейства, не включаються до

фінансової звітності про операції спеціального фонду бюджету, яку

формують органи Державного казначейства.

Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України застосовується казначейська форма обслуговування

Державного бюджету України, яка передбачає здійснення

розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних

коштів виключно через рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

При цьому, необхідно наголосити, що розпорядники бюджетних

коштів, в особі керівників бюджетних установ, несуть

відповідальність за організацію бухгалтерського обліку відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність

в Україні".

31. Облік розрахунків з П.Ф.

Серед платників внесків на загальнообов’язкове держав пенс страх зазначено бУ які викор працю фіз. Осіб на умовах трудового договору, або на ін. умовах. БУ проводять що здійсн витрати на оплату праці найм прац провод нарах й утрим внесків на обов’язкове держпенс страх. Ставка внесків до ПФУ на 01.01.2010. становить 33.2% суми факт витр на оплату праці працівн. У БУ витрати пов’язані з нарах на з.п. враховуються згідно з кодом 1120. БУ є також платниками у разі здійсн таких операцій: - купівля продаж іноз вал, - відчуження легкових автомобілів, - за корист послугами стільникового зв’язку. При придбанні нерухомого майна БУ звільнені від внесків до П.Ф. Втрати пов’язані зі сплатою внесків до П,Ф.з окрем госп операц, врах за кодом 1139. БУ що місяця склад у двох примірн. Рахунок суми страх внесків, що підлягають сплаті. Один примірник протягом 20 календ днів, установи надають до органу П.Ф. для реєстрації. Другий примірник розрах з позначкою П.ф.залиш в бухгалтерії устан. Бюджетні організації також є платниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у разі здійснення таких операцій: 1)купівлі – продажу іноземної валюти (1,5%суми в гривнях, витраченої на придбання валюти); 2) відчуження легкових автомобілів(3% вартості автомобіля); 3)за користування послугами стільникового мобільного зв’язку (7% вартості послуг)