Спец. фонд бюдж. уст. та напрями його використання 1 страница

Баланс бюдж. установи

Баланс бюдж. уст. будується за принципом двоїстості, що відповідає елементу методу б/о балансу. В балансі згруповані ресурси бюдж. уст., тобто її майно та джерела утворення їх ресурсів. Таким чином баланс показує на певну дату стан активів і пасивів бюдж. установи. Баланс будується на підставі належним чином звірених аналіт. і синтетичних даних б/о. у зв»язку із тим, що б/о бюдж. установи є обліком виконання кошторису, то баланс можна визначити як баланс виконання кошторису на певну дату.

Починаючи з 2000 року бюдж. уст. визначають результат виконання кошторису в кінці року, у зв»язку з цим методика складання річного балансу бюдж. уст. буде дещо відмінна від методики складання квартальних балансів.

Актив балансу має 3 розділи:

1) необоротні активи

2) оборотні активи

3) витрати.

Необоротні активи -це основні засоби, нема тер. активи, інші не обор. активи. Вони входять до валюти балансу по залишковій вартості. В методиці складання щорічного та квартального балансу відмінностей немає.

Оборотні активи відображають грошові кошти та їх еквіваленти, запаси, дебіт. заборг. Та інші активи, термін використання яких «реалізація» протягом року. Відмінностей в складанні річного і квартального балансу немає.

Витрати відображ. фактичні видатки бюдж. уст. Та їх витрати, проведені протягом року. У квартальних балансах у цьому розділі показують видатки бюдж. уст. наростаючим підсумком з поточного року. У річному балансі залишків за статтями видатки в цьому розділі бути не повинно, вони списуються на результат виконання кошторису. Залишки в цьому розділі можуть бути лише за витратами по роботах, що не закінчені на кінець року або закінчені і не здані згідно активів.

Пасив склад. З 3 розділів:

1) власний капітал

2) зобоі»язання

3) доходи.

Власний капітал складається з:

- фонд у необоротних активах - у цій статті відображ. за залишковою вартістю необоротні активи бюдж. уст. балансова зв»язка – фонд у не обор. активах І розділ пасиву = ІІ розділ активу.

- Фонд у МШП – відображу.МШП у бюдж. уст. зв»язка- фонд МШП = МШП (ІІ розділ активу)

- Результат виконання кошторису за заг. фондом і спец. фондом. Ці статті будуть мати значення у річному балансі (+ або -)

- Результати переоцінок – в річному балансі залишки відсутні.

Зобов»язання - відображ. поточні та довгострокові зобов. бюдж. уст.

Доходи – відображу. усі надходження бюдж. уст. методика складання квартальних балансів відмінна від методики складання річного. В річних балансах у цьому розділі значення бути не повинно. Показники можуть бути у статті доходи за витратами майб. Періодів. У цій статті показуються і доходи спец. фонду, які отримані установою в поточному році і мають бути витрачені у майбутні роки.

 

4. Принципи і порядок бюдж. асигнувань

Асигнування – це повноваження, надане розпоряднику коштів бюджету на отримання зобов’язання та використання коштів на певну конкретну мету в ході виконання кошторису установи, що надається відповідно до бюдж. призначення.

Асигнування надаються бюдж. уст. з держ, місц. бюджетів, бюджетів АРКрим, сільського, селищного бюджету - в зал. від відомчої підпорядкованості, територ. приналежності та згідно із функціями, що виконує дана бюдж. уст.

Асигнування бюдж. уст. ґрунтуються на певних принципах:

- Асин. здійснюється відпов. до належним чином затвердженим кошторисом, носить плановий характер;

- Асин. виділяється в міру виконання установою плану з врахуванням раніше виданих коштів;

- Видатки проводяться в межах, затвердж. кошторисом, не дозволяється здійснювати видатки, непередбачені кошторисом;

- Видатки, що плануються в кошторисі, повинні бути обґрунтовані;

- Бюдж. асигнування мають цільовий характер, що забезпеч. єдиною бюдж. класифікацією;

- Сувора економія у витрачанні бюджетних коштів.

Бюдж. уст, які отримують кошти із бюджету або держави, або місцевого бюджету, одержують їх через бюдж. рахунки, які відкриваються в органах Держ. Казнач. Укр.

Для одержання асигнувань заг. фонду розпорядником коштів відкриваються реєстраційні рахунки. Для зарахування коштів, що будуть підлягати подальшому перерахуванню в органи ДКУ, відкривають особові рахунки. Головні розпорядники коштів згідно зі встановленим порядком до початку бюдж. року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня на відповідній території. Якщо розпорядники 3-го ступеня та одержувачі отримують кошти безпосередньо від головного розпорядника, вони включаються до цієї мережі.

За 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники подають ДКУ підготовлений список мережі установ та організацій,які отримують кошти з державного бюджету за рік.

Міністерство фінансів України (далі - МФУ) у визначений термін надсилає затверджений річний розпис призначень державного бюд­жету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету ДКУ. Останнє протягом трьох робочих днів доводить витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду до головних розпорядників, що і є підста­вою для затвердження у певному порядку кошторисів і планів асиг­нувань.Головні розпорядники протягом трьох робочих днів після отри­мання витягу з розпису бюджету відповідно до мережі подають ДКУ розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та зведе­них планів асигнувань із загального фонду бюджету в, розрізі розпорядників коштів нижчого рівня за територіями. Якщо виникає невідповідність кошторисів і планів асигнувань та витягу відповідних органів ДКУ, розпорядники коштів повинні узгодити кошторис і план асигнувань з витягом.ДКУ протягом трьох робочих днів узагальнює одержані дані, фор­мує річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду за територіями в розрізі розпо­рядників коштів нижчого рівня для кожного управління ДКУ.Управління ДКУ протягом трьох робочих днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями доводить до розпорядників коштів.Розпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отри­мання витягу з розпису подають затверджені кошториси і плани асигнувань відповідним органам ДКУ, де вони звіряються із даними казна­чейського обліку.На підставі бюджетних призначень складаються пропозиції про виділення коштів із загального фонду бюджету в розрізі головних розпорядників загальною сумою, а в разі необхідності - із зазначенням сум за функціями державного бюджету. Затверджені пропозиції реє­струються ДКУ. Головному розпорядникові відкриваються зведені особові ра­хунки (особові рахунки) для зарахування виділених коштів.Пропозиції про виділення коштів - це короткострокові планові показники, які регламентують виділення коштів розпорядникам (го­ловним та другого ступеня).При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу головного розпорядника, зараховуються на відпо­відні особові рахунки. Після чого, згідно з розподілом коштів розпо­рядника третього ступеня, ці кошти зараховуються на відповідні реє­страційні рахунки. Виписка з особового рахунка (зведених особових рахунків) надається головному розпорядникові, на підставі якої про­тягом одного робочого дня він готує розподіл коштів та платіжне до­ручення на перерахування коштів. Розподіл коштів складається за територіями, підписується головним розпорядником, скріплюється відбитком печатки та реєструється в органі ДКУ у журналі реєстрацій. Цей розподіл перевіряється ДКУ на відповідність сум затвердженим пропозиціям, кошторисам та планам асигнувань. Перевірені розпо­діли групуються за територіями, після чого складаються реєстри на здійснення видатків. На підставі розподілу та реєстру складається розпорядження на перерахування коштів. На підставі ж розпоряд­ження складається платіжне доручення на переказ коштів держав­ного бюджету.

Відповідно до отриманих реєстрів та наявних коштів управління зараховує кошти на особові рахунки розпорядникові другого ступеня для подальшого їх розподілу, (зарахування на реєстраційні рахунки).Розпорядник коштів другого ступеня протягом одного робочого дня після отримання виписок з особових рахунків, що підтверджують за­рахування коштів, розподіляє кошти (готує платіжні доручення). Відпо­відальність за несвоєчасний розподілення та надання платіжних до­ручень несуть розпорядники бюджетних коштів та їх отримувачі.

 

5. Облік бюдж. асигнувань

Для обліку асигнувань бюдж. уст. планом рахунків передбачені рахунки 32 «Рахунки в казначействі» який має субрахунки 321 та 322. рахунок 322 і відповідні субрахунки використовують бюдж. уст., які перейшли на казначейську систему обслуговування. Для установ, які не перейшли на казнач. систему обслугов., планом рах. передбачено рах 31і його субрахунки.

Рахунок 70 «Доходи заг. фонду» має субрахунки 701 і 702.

За дебетом рах. 70 відображ. відкликання бюдж. асигнування, віднесення одержаного протягом року асигнування бюдж. уст. на результат виконання кошторису за заг. фондом.

За кредитом рах. 70 – одержання бюдж. асигнування.

Для аналітичного обліку одержаних асигнувань ведеться картка аналітичного обліку одержаного асигнування. Ця картка ведеться в розрізі кодів екон. класифікації видатків окремо по кожному коду функціональної класифікації видатків. Картка складається за заг. і спец. фондами і відкривається на рік. Записи в картку аналітичного обліку здійсн. на підставі виписки з реєстрац. рахунку.

Одержано асигнування 321 701. (Мемор. ордер)

Відкликано асигнування 701 321.

Списано в кінці року 701 431.

 

6. Видатки та їх місце в системі управління установою

Одним із найважливіших показників діяльності бюдж. уст. є видатки, які плануються в кошторисі бюдж. установи і здійснюються бюдж. уст. відповідно до кошторису протягом року.

Видатки є підставою та осн. показником, що визначають результат виконання кошторису за рік.

Існують два поняття – витрати і видатки.

Згідно з Бюдж. кодексом видатки бюджету – це кошти, спрямовані на здійснення програм і заходів, які передбачені відпов. бюджетом, за виключенням коштів, спрямованих на погашення основної суми боргу та надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати – це видатки бюджету на погашення основної суми боргу та інші видатки бюджету.

Видатки бюдж. уст. поділяються на видатки заг. і спец. фонду.

У кошторисі передбачено диференціювання видатків за повною екон. класифікацією видатків відпов. до очікуваних бюджетних надходжень.

Усі видатки бюдж. уст. поділяються на касові і фактичні.

Касові видатки – це видатки, за якими визначається касове виконання кошторису(бюджету), але є певний вид видатків, які не здійснюються на пряму через реєстрац. або поточні рахунки. такі видатки можуть бути проведені за рах. надходжень минулих періодів; вони можуть бути фактично проведені, але за браком коштів не проведені касово.

Фактичні видатки – це видатки, які використ. для визнач. фактичного виконання кошторису.

За касовими видатками здійснюється контроль цільового використання бюдж. коштів, але фактичне використання коштів за касовими видатками визначити неможливо.

 

7. Облік касових видатків

Касові видатки – це видатки, перерах. з реєстрац. рахунку в ДКУ або з поточного бюдж. рахунку в банку як у безготівковій формі, так і шляхом готівкових розрахувань.

Для обліку касових видатків використ. субрахунки 321 і 311.

В бюдж. уст. касові видатки обліковують за єдиною класифікацією видатків, яка затвердж. Мін. Фін. Укр.. ві 27,12,02 за №604.

Касові видатки відображу. за кредитом 321 рахунку.

Аналітичний облік касових видатків ведеться в картці аналітичного обліку касових видатків, що склад. окремо за кожним кодом функціон. класифікації видатків та окремо за заг. та спец. фондами. Щомісяця відкривається нова картка. Картка аналіт. обліку склад. на підставі виписок з реєстрац. рахунку. Відшкодовані касові видатки записуються на зворотній стороні картки.

Одерж. в касу для виплати з/п 301 321

Виплачено з/п працівникам 661 301

Перерах. з реєстр. рах. податок 641 321

Перерах. попер. оплату за канцтовари 364 321

Проведено оплату за комун. послуги 675 321

 

8. Облік фактичних видатків

Фактичні видатки – це здійснені видатки установи, що проводяться при виконанні кошторису та оформленні відповідними документами, у т.ч. до них включаються видатки за не оплачені рахунки кредиторів, за нарахованою але не виплаченою з/п, стипендіями.

Облік фактичних видатків дає змогу контролювати хід виконання кошторису бюдж. уст. та дотримання нею встановлених норм видатків за окремими кодами екон. класиф. видатків.

Фактичні видатки плануються та обліковуються за класифікацією видатків №604.

Виходячи з даних про проведення бюдж. уст. фактичних видатків в кінці року визначають результат діяльності бюдж. уст.

Для обліку фактичних видатків Планом рахунків передбачено рахунок 80 «Видатки заг. фонду» (активний рахунок). Залежно від бюджету, за рах. якого проводиться фінансування бюдж. уст., використ. субрахунки 801 та 802. Протягом року на цих субрахунках обліковують проведені установою видатки наростаючим підсумком з початку року. в кінці року всі видатки списуються на результат виконання кошторису відповідно за заг. або спец. фондом.

Аналітичний облік фактичних видатків ведеться в картці аналітичного обліку фактичних видатків, яка складається щомісячно в розрізі кодів екон. класиф. видатків. Окремі картки- по функціональному коду та по заг. і спец. фодах. Записи здійснюються на підставі меморіальних ордерів.

Нарах. з/п 801 661

Нарах. внески на з/п 801 65

Списано згідно акту використані матеріали 801 234

Списано на видатки витрати на відрядж. 801 362

Списано на факт. видатки витрати по комун. послугам 801 401

Списані проведені протягом року видатки 431 801

 

9. Бюджетна класифікація видатків

1. За функціями, з виконанням яких пов”язані видатки (функціональна класиф.)

2. За екон. характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки (екон. класиф.)

3. за ознакою головного розпорядника бюдж. коштів (відомча)

4. за бюджетними програмами (програмна).

Функціональна класиф. має такі рівні деталізації:

- розділи, в яких визнач. видатки бюджету на здійснення відповідних заг. функцій держави, АРКрим чи місцевого самоврядування;

- підрозділи та групи, в яких конкретизуютьсяі напрями спрямування бюдж. коштів на здійсн. відпов. функцій.

За екон. класиф. видатки бюджету поділяються на поточні і капітальні та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визнач. Мін.Фін. За цими кодами екон. класиф. кожній категорії присвоєно 4-значний код. Видатки плануються у кошторисах бюдж. установ. В плані асигнувань із заг. фонду бюджету відображу. коди екон. класиф. видатків:

1110 – оплата праці працівників бюдж. уст.

1120 – нарахування на з/п

1132 – медикаменти та перев’язувальні матеріали

1133 – продукти харчування

1160 – оплата ком. послуг та енергоносіїв

1340 – поточні трансферти населенню

5000 – ін.. видатки.

Відомча класиф. видатків бюджету обумовлює перелік головних розпорядників бюдж. коштів.

Програмна класиф. застосов. під час формування бюджету за програмно-цільовим методом.

 

10. Облік операцій на реєстрац. рах. в ДКУ

Відпов. до Бюдж. Кодексу Укра. всі бюдж. уст. обслуговування своїх коштів повинні здійснювати у відповідних відділеннях ДКУ. ДКУ створене у 1995 році з метою обслуговування держ. бюджету україни. Казначейська система базується на принципі єдиного казначейського рахунку. Цей рахунок є системою бюдж. рахунків, відкритих відділенням ДКУ в установах уповноважених банків, на які надходять податки, збори, внески та обов»язкові платежі до бюджету і з яких органами ДКУ здійснюються платежі на користь суб. підпр. д-ті, які виконали роботи, надали послуги, відвантажили товари розпорядникам бюдж. коштів та оплачуються ін.. видатки бюдж. уст.

Сукупність бюдж. рахунків, що відкриті для ДКУ, в т.ч. і його відділень, працюють в єдиному режимі часу, створюючи при цьому заг-держ систему єдиного казначейського рахунку.

Для здійснення операцій розпорядникам та одержувачам коштів відкриваються бюдж. рахунки для операцій клієнтів з бюдж. коштами. Ці рахунки бувають:

- реєстраційні рахунки – відкрив. бюдж. уст. за відпов. кодами бюдж. класифікації видатків для обліку операцій з коштами заг. фонду;

- спец. реєстрац. рахунки – для обліку операцій з коштами спец. фонду;

- рахунки одержувачів коштів – відкриваються для одержувачів коштів за відпов. коштами бюдж. класифікації видатків заг. або спец. фондів з виконання плану використання бюдж. коштів.

Бюдж. рахунки відкриваються щорічно на початку нового бюдж. року відпов. до ЗУ «Про держ. бюджет Укр.» (якщо не прийнято закон користуються рахунками попер. бюдж. періоду).

Спец. реєстр. рахунки можуть мати залишки і таким чином при відкритті нових спецю рахунків ці залишки переносяться із попер. рахунку.

Для роботи на реєстрац. рахунку між бюдж. уст. та органом ДКУ укладається договір на розрах-касове обслуговування.

Для відкриття бюдж. рахунку розпорядники бюдж. коштів формують особову справу і подають її до органів ДКУ. Особова справа включає заяву, довідки, також крім цього подається у відділення ДКУ затвердж. кошторис, план асигнувань заг. фонду та штатний розпис.

Днем відкриття рахунку є дата, що зазначається на заяві про відкриття рахунку.

Кошти для проведення видатків розпорядників коштів бюджету надходять і зберігаються на поточн. бюдж. рахунку в ДКУ у банку. На підставі мережі та реєстру проведення видатків у ДКУ певні кошти у вигляді доходів бюдж. уст. фіксують на реєстр. рахунках.

Виписки з реєстр. рахунку із прикладеними до них Мелор. ордерами (які свідчать, що у бюдж. уст. є надходження) видаються розпорядникам коштів із зазначенням КЕКВ та періоду.

Для проведення видатків по рахунках розпорядники коштів до органів ДКУ подають реєстри зобов’язань і фінансових зобов’язань із копіями первинних документів. Підставою для здійснення платежів є платіжні доручення і підтверджувальні документи.

 

 

11.Облік операцій на валютному рахунку

Бюджетні установи можуть провадити розрахунки в іноземній валюті. Для них відкриваються валютні рахунки в установах банків. За кожним найменуванням валют відкриваються відповідні субра­хунки згідно з рахунками в уповноважених банках. У виписках, що надають банки з валютних рахунків, показують суму платежу як в іноземній валюті, так і в національній за курсом НБУ на день здійснен­ня операції.

Записи щодо операцій в іноземній валюті в первинних докумен­тах здійснюються в тій грошовій одиниці, в якій фактично відбулася операція, а в регістрах бухгалтерського обліку (меморіальний ордер № 3-в) - за кожною випискою з валютного рахунка двома рядками -в іноземній та національній валюті, але за одним порядковим номе­ром. По всіх залишках в іноземній валюті наприкінці місяця визнача­ються курсові різниці. Записи в книзі «Журнал-головна» та фінан­совій звітності - в національній валюті, крім звітності по іноземній валюті.

Для обліку операцій в іноземній валюті на валютному рахунку в банку Планом.рахунків передбачено активний субрахунок 318 «По­точні рахунки в іноземній валюті». У разі зміни курсу гривні щодо іноземних валют виникають курсові різниці, для обліку яких передба­чено пасивний субрахунок 442 «Інша переоцінка». Усі витрати, по­в'язані з придбанням валюти, відносяться на фактичні витрати уста­нови: субрахунки 801 «Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи» та 802 «Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи».

Бухгалтерські записи з обліку операцій на валютному рахунку наведено в таблиці 2.6. 2.6 Кореспонденція з обліку операцій на валютному рахунку

 

		Д	К
	Надійшло асигнування загального фонду на валютний рахунок в іноземній валюті		701,702
	Зараховано благодійні внески в іноземній валюті
	Надійшли кошти в іноземній валюті за надані послуги
	Нарахована курсова різниця на кошти на ваютному рахунку (щомісячно в разі зміни курсу): - збільшення курсу - зменшення курсу	318 442	442 318
	Списання нарахованих курсових різниць за операціями в іноземній валюті: - збільшення курсу - зменшення курсу	442 431,432	431,432 442
	Перераховані кошти установі банку для придбання іноземної валюти		311, 313 321,323
	Проведено розрахунки з установою банку за придбану іноземну валюту: -зарахована придбана іноземна валюта на валютний рахунок - віднесені на фактичні видатки установи вартість послуги банку за придбання валюти	318 801	364 364
	Проведено розрахунки з Пенсійним фондом за придбану іноземну валюту: - нараховано збір до Пенсійного фонду - перераховано збір до Пенсійного фонду	801 651	651 311,313 321,323
	Отримана готівка в касу в іноземній валюті
	Перерахована валюта для надання послуг, виконання робіт та інше

Облік операцій на валютному рахунку ведеться в меморіально­му ордері № 3 накопичувальної відомості руху грошових коштів спеці­ального фонду в органах ДКУ (установах банків) так званій формі № 381 (бюджет), що складається аналогічно до меморіального ор­дера № 2.

12.Облік касових операцій

Операції, що здійснюються

бюджетними установами з готівковими коштами, називають ка­совими операціями.

Облік касових операцій повинен вирішувати такі завдання:

- своєчасність та повнота оприбуткування готівки в касі;

- постійний та суворий контроль за збереженням готівки в касі;

- цільове використання готівки;

- своєчасність та повнота здавання готівки на реєстраційні та банківські рахунки.

Щодо готівкової виручки, котра надходить до каси бюджетних установ, то вся готівка установи, в тому числі і та, яка стосується діяльності за рахунок коштів спеціального фонду, в повному обсязі зараховується на реєстраційний або спеціальні реєстраційні рахун­ки в відділеннях ДКУ та на рахунки в банку.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72 визначено норми і терміни зберігання грошей у касі, видачі їх на різні цілі, порядок і правила оформлення касових документів, ведення касової книги контролю за законністю касових операцій. Форми первин­них документів наведено в таблиці2.7.

Таблиця 2.7 Первинні документи касових операцій

код	Назва документа
КО-1	Прибутковий касовий ордер
КО-2	Видатковий касовий ордер
КО-3	Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів
КО-4	Касова книга
КО-5	Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей

Розмір суми готівки в касі на кінець робочого дня суворо обме­жується лімітом. Ліміти залишку готівки в касі бюджетним установам щорічно встановлюють органи ДКУ, які їх обслуговують. Ліміт каси про­тягом року може бути змінений органами ДКУ в разі письмового звер­нення установи. Для цього органами Державного казначейства Украї­ни подається лист і, за умови його обгрунтованості, встановлений ра­ніше ліміт каси має бути переглянутий. Установи мають право зберіга­ти у своїй касі готівку, отриману в установі банку для виплат, пов'яза­них з оплатою праці, виплатою стипендій, пенсій понад встановлений ліміт протягом трьох робочих днів.

Готівка, одержана з реєстраційного рахунка або з рахунка в ус­танові банку використовується суворо за цільовим призначенням згідно з кошторисом.

Особливої уваги заслуговує порядок витрачання готівки на про­дукти харчування, господарські потреби та медикаменти. Витрачан­ня готівки на придбання продуктів харчування та медикаментів можливе лише за наявності на це дозволу головного розпорядника бюд­жетних коштів.Після отримання готівки на придбання продуктів харчування, медикаментів та на господарські витрати до органів Державного каз­начейства обов'язково подаються документи, які підтверджують здійснення зазначених витрат і взяття на облік матеріальних ціннос­тей. Такі підтверджувальні документи мають бути подані протягом трьох робочих днів після придбання.

У разі неподання розпорядниками коштів зазначених документів у встановлений термін органи Державного казначейства мають право припинити видачу чеків на отримання готівки для придбання продуктів харчування, господарських товарів і медикаментів.

Усі касові операції здійснює касир, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність. Усі прибуткові і видаткові касові ордери до передання їх у каси перевіряються і реєструються в жур­налі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та пере­даються в касу до виконання. Після здійснення операцій прибуткові і видаткові документи записуються в касовій книзі. Записи в касовій книзі здійснюються в двох примірниках через копіювальний папір. Пер­ший примірник залишається в книзі, а другий - відривний - є звітом касира, який щоденно разом із прибутковими і видатковими докумен­тами передається в бухгалтерію.

З метою здійснення контролю за збереженням та використан­ням грошових коштів у касі в кожній установі повинна провадитися раптова ревізія каси не рідше одного разу на квартал.

Облік операцій з готівкою в касі ведеться на активному субра­хунку 301 «Каса в національній валюті».

Бухгалтерські записи з обліку касових операцій наведено в таб­лиці 2.8.

Таблиця 2.8 Кореспонденція рахунків з обліку касових операцій

№	Зміст операцій	Д	К
	Надійшла готівка в касу з поточних або реєстраційних рахунків		311,321 313,323
	Повернено невикористані підзвітні суми в касу
	Надійшла готівка в касу на погашення нестачі
	Надійшла плата за навчання у вищих навчальних закладах
	Надійшла плата за харчування працівників за місцем роботи
	Виплачено із каси заробітну плату, стипендію, гонорари	661,662 669
	Видано із каси готівку під звіт
	Внесено готівку з каси на поточні або реєстраційні рахунки	311,321 313, 323
	Віднесено на винних осіб виявлену нестачу готівки в касі

 

Облік касових операцій ведеться в меморіальному ордері № 1 накопичувальної відомості за касовими операціями типової форми № 380 (бюджет). Меморіальний ордер складається щомісячно на підставі звітів касира. Кожен звіт касира заноситься в накопичувальну відомість за кореспонденціями відповідних субрахунків окремим ряд­ком, тобто записуються всі обороти в касі з надходження або витра­чання готівки за дебетом або кредитом субрахунка 301.

У зв'язку з тим, що операції з надходження готівки з реєстра­ційних (поточних) рахунків у касу та перерахування готівки з каси також відображаються в меморіальному ордері № 2, то під час перенесення підсумків руху коштів у касі із накопичувальної відомості вони виключаються.

13. Організація оплати праці в бюдж. уст.

Організація оплати праці в бюдж. уст. як і в цілому на підприємствах україни регламентується основним законом – конституцією укр., ст. 43-46. Всі інші нормат-законод. акти розроблені з урахуванням вимог і основних положень конституції Укр.

ЗУ «Про оплату праці» визначає екон, правові та організац. засади оплати праці працівників, які перебувають у труд. відносинах на підставі труд. договору з бюдж. уст. та організаціями. Цей закон визначає поняття з/п, її склад. Важливим моментом є визначення поняття мінім. з/п – це законодавчо встановл. розмір з/п за просту некваліфіковану працю, нижче якої не може проводитися оплата за виконану працівником місячну погодинну норму праці. Цей закон визначає, що осн. документ, у якому плануються видатки установ на оплату праці, є кошторис, а диференціація цих видатків в залеж. від посад, кваліфікації працівників установи міститься у штатному розписі. Необхідно зауважити, що всі оклади, ставки, тарифні розцінки працівників бюдж. уст. обов’язково мають відповідати нормативам, що встановлені тарифно-кваліфікаційними сітками або довідниками, що затвердж. в кожній галузі та відпов. постановами, затвердженими Маб.Мін.Укр. Контроль за дотриманням законодавства з оплати праці здійснює Мін. Праці та соц. політики, органи КРУ, вищий нагляд здійснюють органи прокуратури України.